Петро Рух. Цикл віршів 2018-2022 років
«Поезія, що складена не з слів»

Поезія — це не римовані рядки,
А те, що в серці вищий смак зродити може:
Любові, мужності, шляхетності смаки,
Смак волі, чистоти і мудрості. Це схоже

На поливання майже мертвої землі,
Її оживлення, щоб з неї гарні квіти,
Чудові квіти миру й щастя розцвіли.
Ось що поезія повинна дати світу.

І є поезія, що складена не з слів,
А з діл, із переможних доленосних звершень,
Що змінюють цілком життя країни плив —
І кілька поколінь народу раптом вперше

Перемагають досі нездоланне зло,
Будують зовсім інший лад, нову систему
Життя. У світовій історії було
Таке не раз. Ми пишимо таку поему.

28.06.2018, Київ


ЛЮБИЙ ОБ'ЄКТ МИЛУВАННЯ МОГО

Сонце ж не з сектою сонцепоклонців
Асоціюєте ви, а з життям.
Ви просто бачите: сонце є сонце,
Дійсність, реальність, доступна чуттям.

Отже і Бог є природна реальність,
Не релігійна, не книжна. Його
Чиста, прекрасна індивідуальність —
Любий об'єкт милування мого.

29.06.2018, Київ


   ЩОДО ТВОЇХ СТАРИХ СВІТЛИН


З довгим до сідниць волоссям золотим,
З чорними бровами, з чорними очима
Довгонога і граційна лань — це ти
У шістнадцять років. Та тепер, любима,
Ти ще краща стала, бо така ж струнка
І прекрасна ти і зараз, та мудріша
І в моїх дбайливих, люблячих руках
Набагато, набагато щасливіша.

29.06.2018, Київ


Консолідація суспільства — необхідна справа.
Консолідація заради спільних цілей — це прорив,
Який ми маємо зробити. Бо нема в нас права
Не врятувати Україну. Це набат згори.

Ми безкорисливі. Ми мужні, чесні, непідкупні.
Ми свято праві — праві так, що наша правота
Нас відокремила від інших. І народ не вкупі.
Дарма, що Україна в нас одна й одна мета.

Готові вмерти ми за Україну. А готові
За Україну встати ми пліч-о-пліч з усіма,
Хто не настільки праві, бездоганні і чудові,
У кого безкорисливості й чесності нема?

Ідеалісти ми. Це наше кредо. Це прекрасно.
Але нас мало. Сила не на нашім боці, ні.
Консолідація суспільства, цілковита, вчасна —
Нагальна і найперша необхідність в наші дні.

08.07.2018, Київ


Духовний означає зв'язаний з життям.
А бездуховний — відокремлений від нього
Своїм егоїстичним світосприйняттям.
А зв'язаний з життям є зв'язаним із Богом.

10.07.2018, Київ


Вічний танець любові. Вічний танець краси.
Це — життя. Хто не в цьому, ті є хворі чи мертві.
В кожній миті є завжди всі найкращі часи.
Шлях свободи і щастя — шлях служіння і жертви.

18.07.2018, автобус Київ-Балта


Якщо чесно, ніхто не знає,
Як здолати цю банду нам.
Та я впевнений: ми здолаєм.
Бо так хоче Всевишній Сам.
Ми цією метою жити
Маєм. Отже якщо вдалось
Щось маленьке щодня зробити,
А щотижня ледь більше щось
Для звитяги народовладдя,
Укладаючи розум свій,
Своє серце в цей рух заради
України, ти виграв бій
Невеличкий, що ще просунув
До жаданої цілі нас.
В нас немає часу для суму.
В нас є тільки для справи час.

20.07.2018, Київ


Якщо ілюзія не застилає очі,
А егоїзм якщо не застилає серце,
Якщо користолюбства черв тебе не точить,
Крім щастя, у житті ніщо не має сенсу.

Бо ти — душа, недоторканна, невразлива.
Ти вічна. Смерть — це тільки ще одна пригода.
Любов є зміст життя. Тому воно щасливе.
Тому свобода і краса — його природа.

Народження і смерть — не зло. Зло в егоїзмі.
А егоїзм є виліковним. Ця хвороба
Та її наслідки, її симптоми різні
Відсутні у житті, коли душа здорова.

Я — пацієнт, що лікувався і зцілився.
На досвіді я знаю, як працює метод
І як він не працює. Цим я поділився
У віршах. Отже вчіть цю спадщину поета.

24.07.2018, Київ


Духовне вчительство — це є не надання
Інструкцій, проповідей, настанов, напучень,
Це власний приклад, безкорисливе дбання.
А головне — духовний вчитель сам є учень.

Духовний вчитель — це не титул і не сан.
Духовний вчитель — той, хто розуміє й любить.
Щасливий, вільний і самодостатній сам,
Він хоче, щоб були такими ж інші люди.

27.07.2018, Чернігів


Солов'їних гуртів камерні концерти.
І моя кохана муркотить мені.
І прогноз погоди від гідрометцентру
Обіцяє гарні, чарівливі дні...

27.07.2018, Чернігів


Нехай за зухвале блюзнірство це сприйме уся Україна,
Але українська поезія — це не вусатий кобзар,
А витончена благословенна прекрасна дівчина.
І вірш — її ніжна усмішка або її чиста сльоза.

Поезія — дівчина, а не вусатий кобзар. І я бачу,
Що Ліна Костенко, Альона Васильченко — саме вона.
Це істина. Отже хоч що б ти казав проти цього, козаче,
Поезія — дівчина, як і краса, як любов і весна.

28.07.2018, Чернігів



Романтична подорож в кохання.
Божий суперприз тобі й мені.
Разом ми мов вперше і востаннє.
Три казкових неймовірних дні.

Неповторні вічності хвилини
Склалися у сімдесят годин.
Вічне щастя — не якась рутина.
Вічне щастя створене із див.

30.07.2018, Чернігів


ЛИСТ БОГОВІ

Краще бути вбитим,
Ніж дивитись, як
Знищують бандити
Мій народ, а я
Зовсім неспроможний
Поміняти щось.
Я не знаю, Боже,
Як це їм вдалось.
Наче кров'ю тихо
Крапають рядки.
Що це є за лихо?
За гріхи які?
Вибач нам провину
І до нас прийди!
З нами Україну
Виведи з біди!

31.07.2018, Київ


Метро. Зайшов старий. Стоїть.
Ніхто не поступився місцем,
Уткнувшись в гаджети свої.
І тільки світла, наче місяць,
Одна дівчина скромно встала
І зіркою вагону стала.

Дід спритно сів. І раптом всі
Враз відірвали свої очі
Від телефонів до краси.
Не в стрункості тих ніг дівочих
Була привабливості сила —
У вчинку. Це було красиво.

05.08.2018, Київ


Ті мріють про багатство, владу й славу,
Кому не пощастило у житті
У серці мати доброту ласкаву
І ніжність, хто безживні і пусті,

Чудовий смак для кого невідомий
Дбання про інших — тих, хто є навкруг.
Вони нещасні й прагнуть підсвідомо
Заповнити цей брак, оцю діру,

Але не знають, чим. Їх розум радить
Їм дещо хибне. Щастя не знайти
Ніколи у багатстві, славі й владі.
Це те, що непотрібне у житті.

Хоч дехто з них є мультимільярдери,
Хоч дехто з них при владі, мало їм.
Вони — патологічні ненажери,
Що хочуть статки збільшити свої

Ціною злочинів, шахрайства, крові.
Їх ненажерливість лише росте.
Бо без дбання про нарід, без любові
Життя їх залишається пусте.

08.08.2018, Київ


Утілення найвищої краси,
Якої не буває в цьому світі,
З якою в молитвах своїх просив
Мене з'єднати я, тепер щомиті
Зі мною. Нас об'єднує життя,
І спільність, і прекрасна таємниця,
Яка доступна всім моїм чуттям.
Це є реальність. Це мені не сниться.

12.08.2018, Чернігів



Ненаглядна моя кохана,
Ти у всьому вся бездоганна.
А я трохи придуркуватий.
І вживаю у мові мати.
Вузькі плечі, маленький біцепс
В мене. І є вагон амбіцій
Врятувати країну якось,
Через що нас чекає пакость,
Що її можуть нам зробити
Можновладні кати-бандити.
І дохід мій такий маленький,
Що тобі навіть витребеньки
Не дарую я, не купляю.
Я не гідний такої лялі,
Як ти, дівчинко моя мила.
Але ти мене полюбила.
І мене це дивує дуже,
Мій ласкавий і ніжний друже.
Дивовижна, як ти, любов,
Що її дарував нам Бог.

22.08.2018, потяг Миколаїв-Київ


Вкотре я бачу вже котру дитину,
Батько якої на сході загинув.
Дівчинка. І їх, таких, тисячі.
Плачем хоч плач або криком кричи:
Люди! Щодня там вбивають героїв!
Винні у їхніх смертях, їхній крові
Ми, бо дозволили вбивцям, бандитам
У керівництві країни сидіти
І потураєм їх злочинам далі!
Поки на м'ясо народ не продали,
Як ліс на «дрова», як вже дуже скоро
Ціла країна потрапить в офшори,
Очі розплющте і мізки ввімкніть!
Нас же мільйони! І всім нам болить!
Ви не підтримали нас того року —
Стало ще гірше! І горе глибоке
Стало ще глибше! Це прірва! Це дно!
Чи ви спите всі, чи вам все одно?..

Я підписав свою книгу малій,
Бабці її поклонивсь до землі
(Мамі загиблого), міцно обняв
І: «Ми все змінимо!» — честю покляв.

25.08.2018, Київ


Я відкрию вам очі, друзі,
Чому зло в нас перемогло.
Зло об'єднане у союзі.
І рішуче активне зло.

Ворогів несентиментально
Прибирає з землі лиця.
Не сидить собі на менталі,
А практична спільнота ця.

Зло доросле, неінфантильне.
Має стати й добро таким,
Взяти зброю у руки сильні
І здолати зло навіки.

26.08.2018, Київ


Коли настане час
І я покину вас,
Будь ласка, не журіться.
Я плитиму по річці
Сяйливого проміння
Його благословіння.
А тіло вам лишу.
Спаліть його, прошу.
Я скину біль і втому
І повернусь додому.
Насправді я прибулець.
Я — не з тутешніх вулиць,
Галактик і світів.
Сторіччя — мить в житті
Душі, яка є вічна.
Смерть тіла не трагічна.

26.08.2018, Київ


Найважливіше у світі знання,
Найефективніший розвитку метод,
Чиста, незламна духовна броня,
Двері в найвищу красу для естета —

Практика, дуже природна й проста.
З нею звела мене в юності доля.
Гарний, солодкий процес, що мета
В нього — любов, щастя, гідність і воля.

Назва його — бакті-йога. Його
Я практикую вже двадцять п'ять років.
І чарівні результати цього
Маю вражаюче сильні й глибокі.

Дуже дивуюсь, як люди змогли
З нього створити релігії, секти.
Як це все сталось? Чому? І коли?
Отже тепер релігійні адепти

Асоціюються з ним у людей,
Організації, що їхнім змістом
Є лиш самі вони тільки і де
Людям розумним не знайдеться місця,

Створенні що не з реалій, а з догм,
З маніпуляцій та вірувань штучних,
Де між всім їхнім і іншим — кордон,
Де чути правду нікому не зручно,

Що «підриває в адептах хитку,
Ще неокріплу, слабеньку їх віру».
Та я в труні бачив віру таку!
Отже ці секти усі — чорні діри.

А бакті-йога є зовсім не це.
В мене про неї багато є віршів.
Як я люблю цей чудовий процес,
Що мене робить щодня щасливішим!!!

27.08.2018, Київ


Іловайськ — Батурин наших днів.
Персонажі там і там одні:
1) «Браття», тобто вбивці і кати,
2) Зрадники-запроданці і 3) ти —
Любий мій народе, мій герою,
Що ти вкотре знов стікаєш кров'ю,
Гинеш через підлості й підстави
Продавців безчесних і кривавих
України та її людей.
Скільки вже сторіч це лихо йде!
Але ми у цьому поколінні
Зупинити фатум цей повинні!!!

29.08.2018, Київ


Ми всі — особи. Це наш вічний атрибут:
Окрема й унікальна індивідуальність.
Ми створені такими. Це наш статус тут
І там, панує де божественна реальність.

Це значить те, що особистого життя
Солодка повнота — природне право наше,
Що в звільненому стані наші почуття
Не перетворюються в щось сухе, монаше,

А навпаки: перелік особистих мрій,
Що ми плекали в обумовленому стані,
Стає переліком сюрпризів і подій
У чистому, просвітленому існуванні.

01.09.2018, Чернігів


Смаки життя солодкі та чудові!
Служіння смак! Смак дружби! Смак батьківства!
Прекрасний смак подружньої любові!
Смак в серці відчуття, що совість чиста!

Обов'язку, що виконав я, смак!
Душа цим дихає, це їсть і п'є!
Як можна жити без смаків цих? Як?!
Життя без них нестерпним пеклом є.

03.09.2018, Київ



Ми ниєм: «Український Ататюрк потрібен Україні!»
Та в Україні український Ататюрк давно вже є —
Саакашвілі! І немає в світі кращої людини
На цю велику роль. І грати роль цю час вже настає.

У нас є все, крім розуміння очевидних істин, ніби
У цінностях ми заблукали, як у лісі з трьох смерек.
Ми ниємо, що не грузин, а українець нам потрібен.
Але він — українець. Якщо ні, то й Ататюрк був грек.

Американська нація — народ могутній, але це не етнос.
Так само й турки. А тим більше українці-козаки!
Свій Ататюрк в нас є. Все добре з цим. Потрібна нам лиш єдність
І перемога в нас народовладдя на усі віки!

04.09.2018, Київ


Країну-красунечку геть догола обідрали,
Ґвалтують, катують, визискують і продають
Її тіло й честь, її щастя й майбутнє тирани
І, кажучи: «Божа роса це», у очі їй сцуть.

Всі ті, хто у серці своєму себе відчуває
Батьками цієї прекрасної нації, ті,
Хто відповідальність свою і обов'язок знає,
Повинні негайно їй на порятунок прийти.

Тим, в кого свідомість доросла і самодостатня,
Усі повноваження Бог в цю годину дає.
Країну свою врятувати можливість остання,
Брати мої любі, сьогодні ще поки в нас є.

08.09.2018, Чернігів



Чому так легко я витерплюю розлуки,
Хоча в розлуках все моє життя тече?
Бо відчуваю, мов твої дівочі руки
Тримаються завжди скрізь за моє плече.

Бо я коли молюсь за тебе кожний вечір,
Завжди зі мною Бог, Його любов і ти.
Бо щастя, волю і безстрашність — всі ці речі
Черпаєш ти з моїх любові й доброти.

А доброту й любов черпаю я у Бога.
Моє життя цілком з Його життя тече.
Оцей із Ним зв'язок, ця єдність, тобто йога —
Те, як тримаюсь я скрізь за Його плече.

09.09.2018, Київ


У мене немає бажань,
Крім людям всім щастя бажання.
Не тьмарить ні туга, ні жаль
Щасливе моє існування.

Нема в нього краю і меж —
Ніщо не обмежує. Просто
Крокую собі поміж веж
Любові і мудрості зросту.

Діяльність моя у житті
Обов'язку є виконання.
Як гарно шляхом цим іти!
Сам Бог мені ставить завдання,

Для успіху всі надає
Можливості, розум і сили.
Все-все у житті в мене є.
Тому воно дуже красиве.

Свободи оця повнота
Насправді і є та єдина
Проста і прекрасна мета
Народження в тілі людини.

12.09.2018, Київ


У культах майже всіх немає сенсу.
І тільки культ свободи та любові
Природно рідний будь-якому серцю,
Бо це закладено в його основі.

Свобода та любов — це шлях до Бога.
І кожний крок на ньому є пригода.
Це крокування зветься бакті-йога —
Любові йога, щастя і свободи.

12.09.2018, Київ


Корисливість і безкорисливе служіння —
Дві різні речі й різний мають результат.
В собі розвинути природне людське вміння
Любити й дбати — це і є життя мета.

Благословенне вміння це дає народу
Спроможність назавжди звільнитися від пут
І мати абсолютне щастя і свободу.
До щастя і свободи це єдина путь.

12.09.2018, Київ



Ми в минулих життях накосячили,
Напартолили, нагрішили.
Через це в нас була всяка всячина —
Сорок років в розлуці прожили.

Сорок років тебе, кохана,
Снив у снах без якихось надій,
Що ти є десь. Така омана!
Така кара, янголе мій!

Але також ми, мабуть, творили
Справи добрі якісь дуже,
Через що врешті-решт зустріли
Одне одного, любий друже.

Або вплинули геть не ділами
Ми на це рішення Боже —
То любов, що була між нами,
Його серце розчулила, може.

13.09.2018, Київ


Краса матеріального творіння
Є тьмяна тінь духовної краси,
Яка не знає смерті і старіння,
Яка є юною в усі часи.

Духовне тіло — це духовна форма,
Цілком що відрізняється від всіх
Матеріальних форм. Для духу норма —
Краса, що поза вимірів оцих.

Як тінь подібна до оригіналу,
Отак матеріальне тіло теж
Є схожим на духовне, але мало.
Ледь схоже, трохи, але схоже все ж.

Подібні так і явища духовні
До всіх матеріальних явищ лиш
Позверхніми ознаками, лиш зовні.
І ми у світ цих явищ увійшли.

Світ явищ цих не територіальний.
Світ явищ цих є чисте сприйняття
Звичайних, повсякденних всіх реалій.
Він тут і зараз. Наше це життя.

У ньому Бог — не символ і не слово,
А видимий очима близький друг.
Душевна чистота — його основа.
А ключ до нього — це духовний звук.

Цей звук — молитва про любов, це мантра
Любові, чистоти і доброти.
Дбання і безкорисливості ватра
Горить при вході в вічні ці світи.

Оце і все, що треба знати людям,
Що щиро прагнуть у духовний світ.
Молитва про любов ключем їм буде.
А наші вірші будуть їм як звіт

Тих, хто в духовний світ уже потрапив
І досвід свій детально описав.
Хай пройдуть шукачі свої етапи.
Хай кожний з них побачить все це сам.

14.09.2018, Київ
Петро і Альона Рух


Любов — це не чуттєва насолода.
Любов — це слугування і дбання.
Лиш в цьому стані настає свобода,
Приходить щастя, мудрість і знання.

У цьому стані серце дуже чисте.
Живе у ньому Бог. Там завжди Він.
У цьому стані все — священнодійство
І кожне слово є священний гімн.

20.09.2018, Київ


Коли ніщо у мене не болить,
Коли не мучить холод, голод, спрага,
Я, вдячний Богові за кожну мить,
Роблю мені доручену Ним справу.

Коли болить і мучить, все одно
Я вдячний і роблю, бо в серці маю
Любов. Любов є щастям, що воно
Тотально розповсюдитись бажає.

21.09.2018, Київ


Здогадуюсь, чому я народився в Україні:
Я мріяв жити серед отакої ось краси!
Що красивіш за вроду української дівчини?
Ніщо! Бо навіть українські гори і ліси,
Які прекрасніші за всі ліси і гори в світі, —
Лише оправа, неймовірно гарна й чарівна,
Для діаманту, що з ним поруч мерхнуть, блякнуть квіти,
Тьмяніють зорі. Діамант цей саме є вона.
Прекрасна дівчина — це скарб, який повинні
Ми берегти і пестити, опікуватись ним.
Прекрасна дівчина — природний символ України.
Вона, а не безкраї хлібні золоті лани.

Козаче, велич, честь твої і слава — в її щасті.
І в її щасті ключ до Божих всіх благословінь.
Не буде хай вона об'єктом хтивості та страсті,
В яку вона перетворилась впродовж поколінь.
Вона наївна і довірлива, немов дитина.
Вона природно вірить в тебе і в твою любов.
Якщо її ти зрадиш, зрадиш ти і Україну.
Не користатись нею — це основа всіх основ,
Це те, без чого ти не матимеш стосунків з Богом,
Це те, без чого ти є проклятий самим життям.
Іде до перемоги й успіху твоя дорога
Лише через дбайливе щодо неї почуття.

Велика нація — це та, що здатна, що спроможна
Здійснити мрії дівчини про принца на коні,
Це нація, що принцем в ній є кожний хлопець. Кожний!
Про Україну отаку все мріється мені.
Справдешній принц — це той козак, що дбає й вірно любить,
Відповідальність за життя на себе що бере.
Лише такі чоловіки — не гич, а справжні люди.
І тільки отакий народ здолає все старе.
Чутливість, цнота, вірність є ті якості людини,
З яких з'являється любов і доброта в серцях.
Прекрасна дівчина — природний символ України.
Нехай же щастя їх обох не знатиме кінця!

21.09.2018, Київ


ПРО ПОЕЗІЮ АЛЬОНИ ВАСИЛЬЧЕНКО

Дівочі оці почуття-солов'ї,
Живі, чарівні, чисті, справжні і ніжні,
Дзюрчать і співають у віршах її,
Шедеври даруючи майже щотижня.

Дівоча краса є краса почуттів,
Які від природи отак бездоганні,
Бо віддані справді найвищій меті —
Безсмертним і вічним любові й коханню.

І дійсний об'єкт почуттів цих є Бог,
Чий образ у серці її підсвідомо
Бентежить її. Ця одвічна любов
Її кличе й кличе до вічного дому.

Про Бога всі вірші її, хоч вона
Не може у цьому собі дати звіту.
Танцює у віршах її лиш одна
Прекрасна реальність духовного світу.

23.09.2018, Чернігів


Ніч. Шосе. В небі зорі та місяць.
Їду звідти, де ніжна любов,
В напрямку, де служіння і місія,
З серцем, де спокій, щастя і Бог.

23.09.2018, автобус Чернігів-Київ


Наскільки ти лицар, настільки вона і принцеса.
І відьма гидка раптом янголом Божим стає.
Або навпаки. Перетворення всі ці процеси —
Природна реакція жінки на те, хто ти є.

Якщо незалежний, свободний ти й самодостатній,
Для тебе святинею буде свобода її.
І в цьому достойному, в цьому щасливому стані
Вона все життя буде скарбом коштовним твоїм.

Любов неможлива без волі, бо любить лиш вільний.
Тож звільнення духу — спочатку, а потім — любов.
Звільнись і любити навчись безкорисливо й вірно.
Тоді запанує у серці твоєму Сам Бог.

А Бог — всеприваблюючий. Бог є те, що всі люди
Шукають, до чого всі тягнуться серцем своїм.
Наскільки ти з Ним, ось настільки тебе і полюбить
І буде щаслива вона. Бо з тобою — це з Ним.

А жінка в любові і в щасті — краса неймовірна.
Любов буде завжди зростати до неї твоя.
І ти повсякчас відчуватимеш щастя безмірне —
Таке ж саме щастя, яким насолоджуюсь я.

24.09.2018, Київ


Астрологи мені казали у юнацтві:
«Твоєю долею призначена тобі
Прекрасна дівчина, яка твоїм багатством
І щастям буде». І злякався я тоді.

Бо люблячим не був я і не був чутливим,
Не розумів дівочі мрії й почуття,
Зробити, щоби дівчина була щаслива,
Не вмів, не вмів подбати про її життя.

Я вирішив: любові маю я навчитись.
І саморозвитку себе я присвятив.
І про любов я розпочав щодня молитись.
І став на шлях, що робить будь-кого святим.

Все вийшло, хоч і взяло більш, ніж двадцять років.
В сорок чотири роки я зустрів її —
Моє багатство й щастя. Через всі ці кроки
Я маю в результаті надбання мої.

І живучи в щасливому такому стані,
Досягнення якого є життя мета,
Одну лише я маю мрію ще останню,
Велику мрію, що досяжна і проста:

Хай кожний хлопець отаким шляхом проходить,
Але з п'яти років до двадцяти п'яти,
Бо ці роки на те й призначені в природі,
Щоб молодим до досконалості прийти,

Щоб в двадцять п'ять років просвітлення сягнути,
Відповідальне мати світосприйняття,
Щоб справжнім, щоб дорослим чоловіком бути,
Щасливим щоб зробити хоч чиєсь життя,

Щоб безкорисливо служити цій країні
Через свою любов до неї й до людей,
Щоб бути опертям надійним для родини,
І бути невразливим для брехні й ідей,

Які нав'язуються зовні, щоб у серці
Тримати завжди з правдою прямий зв'язок,
Щоб через чистої душі розкриті дверці
До всіх і кожного щодня приходив Бог.

25.09.2018, Київ


Хтивість подолати неможливо.
Хтивість можна лиш перетворити
На любов. Зроби це! Це важливо
Й необхідно, щоб у щасті жити.

26.09.2018, Київ


Пам'ятаю: місяць грудень, табір під ВР.
На Саакашвілі банда жорстко полювала.
І одне лайно (повій-нардепів сутенер)
Підійшло до леді Сандри й запропонувало:

«Пані Сандро, ми Михайла можем закордон
Зараз вивезти безпечно. І йому вже більше
Буде нічого боятись». А вона: «Пардон,
Ви не знаєте, шановний, схоже, зовсім Мішу.

Він нічого не боїться. Небезпеку, смерть
Ради щастя України честю він вважає.
Боротьбу свою не кине він ніколи геть.
І залякування ваші Мішу не вражають».

Я дивився в ці безстрашні і шляхетні очі
Лицаря, героя, лева вірної дружини...
Боже, як я сильно мрію, як я сильно хочу,
Щоб ці люди були знову з нами в Україні!!!

27.09.2018, Київ


Життя в людському тілі є коротка мить.
Ця мить призначена не для розваг — для справи.
Здійснити місію свою повинні ми.
І не здійснити ми її не маєм права.

Призначення людини — захищати світ,
Його любити і про нього добре дбати.
Обов'язок природний кожний має свій.
І кожний його має досконало знати.

Хто знає і виконує його, той є
Частиною життя, яку життя приймає.
Хто ні, той світу і життю чужим стає.
Він зайвий у житті. І щастя він не має.

Бо він життю і світу чужорідне щось.
Він організму всесвіту не є частина.
Він — паразит. Він — вірус. Він — бацила. Ось
Чому життя таке для нього негостинне.

Вписатися у вічну цілісність життя,
Зайняти в ній своє первісне, вічне місце,
А не лишитись викинутим у сміття —
Обов'язкова кожної людини місія.

02.10.2018, Київ


Бог один. І іншого нема.
Всемогутній і Всевишній, Він —
Вічний Володар над усіма.
Але цей один є не один.

Не один, бо з Ним Його Любов.
І Вона прекрасніша за Нього.
Отже двоє Їх: Богиня й Бог.
Це — плід усвідомлення мойого.

І молитва про любов — це є
В першу чергу звернення до Неї.
І Вона на звернення моє
Ділиться реальністю Своєю.

07.10.2018, Чернігів


     ПРО МОЮ АЛЬОНУ

Я навчаюся в неї смиренню,
Набираюся мудрості в неї.
Молитви її й благословення —
Ясне сонце в життя мого небі.

Смирення — це та чистота,
Що глибша за чесність, шляхетність.
Цей стан є найвища мета.
Він з Богом відновлює єдність.
Шляхетність і чесність стають
Цілком досконалі в цім стані.
Шляхетності й чесності суть —
Смирення. Вони його грані.

Завдяки цьому смиренному стану
Я поринув в нові глибини любові.
Все життя моє щасливішим стало.
Бо смирення й любов є щастя умови.

09.10.2018


Медитація на почуття любові —
Спільна риса методів, які ведуть
В стан свободи й щастя на простій основі
Чистоти, яка і є любові суть.

Існування Бога — не питання віри
Та релігій. Це нічого не дає.
Здатність бачити Його — єдина міра
Достовірності, що Бог і справді є.

Чисте серце, чисті очі завжди бачать
Бога — чистоти й любові джерело.
Тож очищувати серце треба, значить,
Від речей, з яких народжується зло,

Медитуючи на почуття любові,
Що є найчистішим в світі почуттям,
Через мантру, що у кожнім слові
Містить всю красу і повноту життя.

11.10.2018


Бабине літо. Полісся.
Жовте, мов золото, листя.
Тиша скрізь. Ні вітерця.
Зовсім як в наших серцях.
Божа безсмертна краса.
Чисті, мов зір, небеса.
І непохитна любов
У глибині нас обох.

16.10.2018, Чернігів


Дівчині в тролейбусі сказав,
Як вона прекрасна й чарівна,
Як пасує їй її коса.
Спалахнула вдячністю вона,
Заясніли очі, мов зірки,
Освітилось усмішкою личко:
— Ви мені зробили день таки!
— А я думав: це для тебе звично.

19.10.2018, Київ


Молитва ніколи не є монологом.
Молитва — завжди спілкування, розмова,
Це обмін любов'ю між нами і Богом.
І відповідає Він не через слово,
А щиро з довірою нам даючи
Від серця Свого потаємні ключі.

21.10.2018, автобус Чернігів-Київ



Дитям маленьким ще я був коли,
Я закохався в гарні ці рядки.
Вони для мене мантрою були.
Тим, хто я є, я став їм завдяки.

24.10.2018, Київ


Усі мої бажання Він здійснив.
Усе, що має Він, я також маю.
Збулися мрії всі мої і сни.
Причини особистої немає
У мене більше залишатись тут.
Є тільки деякі Його завдання.
Цей світ, його оманливість і бруд
Не зв'язують мене. Я тут востаннє.

02.11.2018, Київ


Чим сильніша, чим більша любов, тим вона мовчазніша.
Отже віршів кохана моя більш не пише мені.
Бо ніколи любові усю повноту не опише
Жоден вірш, це лише тільки спроби даремні одні.

Любить тихо-претихо. Глибинами серця. Глибинно.
Тільки голос, усмішка, куточки очей, жести рук
Видають цю любов, що, неначе сяйлива перлина,
Залишається з нею під час нескінченних розлук.

05.11.2018, Київ


Бог. Це про що? Про церкву, про релігію, про віру?
Та ні. Бог і все це є протилежні полюси життя.
Бог — це реальність, повна щастя, доброти і миру,
Доступна для очей душі прямого сприйняття.

06.11.2018, Київ


Смак вічності — любові почуття.
Цей смак є найсмачніший смак життя.
Цей смак чистіший за усі смаки.
Цей смак глибокий, ніжний і тонкий.
Цей смак є провідник, маяк, дорога.
Цей аромат веде в обитель Бога,
Його нагадує, до Нього кличе,
Дає побачити Його обличчя,
Почути серця стук Його і подих.
Бог — Дух. Ми однієї з Ним природи.
Усе пронизує Його любов.
Мене питають часто: «Де є Бог?»
Не в небесах, не в книзі і не в храмі.
Він, мов повітря, скрізь і завжди з нами.
Лише очисти серце, стань чутливим
Та безкорисливим — і будь щасливим
Тут і тепер, і вічно. Ця свобода
Від егоїзму — наша суть, природа.
Ми в нормі є не хворі, а здорові.
Ця норма, це здоров'я — у любові.

06.11.2018, Київ


Всі способи одужання душі від тих хвороб,
Що роблять нас рабами й деспотами в цьому світі,
Насправді є одним. І це — мій камінь у город
Тих, хто говорить: «Тільки ми!» Не треба нас дурити.

Вчень сотні. Та з адептів їх одужали лиш ті,
Хто про любов як вищу ціль Всевишньому молився,
Сумлінно й чесно живучи в душевній чистоті.
І кожний, хто отак робив, просвітлення добився.

07.11.2018, Київ


Життя для щастя нам дало усе прекрасне.
А хто його псує? Людина. Тобто ми.
Отож життя — це Бог. Це очевидно. Ясно.
А ось диявол — це брудні людські уми.

Життя є чисте. Звідки ж бруд? Із егоїзму.
Диявол — він. Людину відділяє він
Від чистого життя, від щастя і в залізну
Тісну жадоби кліть ув'язнює навік.

Навік, якщо не лікуватися від нього —
Від відокремленості серця від життя,
Від відокремленості розуму від Бога,
Від відокремленого світосприйняття.

09.11.2018, Київ



Щоб твої оченята щасливі були —
Моє прагнення це щодо тебе єдине.
Твоє щастя і радість я бачу коли,
Я щасливий більш, ніж на це здатна людина.

І хоч ти мене любиш так, як тебе я,
Геть не це, зовсім інше для мене важливе:
Оченята оці та усмішка твоя
В ті моменти, коли ти отак от щаслива.

Тільки щастя любимих жадає любов.
І тому це для неї — взаємність найкраща.
Тож на вищу взаємність спроможний лиш Бог,
Бо Він вічно щасливий. І це — щастя наше.

10.11.2018, Чернігів


Два дні вмістили більше щастя, ніж життя усе.
У всьому всесвіті не може стільки щастя бути,
Скільки побачення з коханою мені несе.
Це щастя нетутешню якість має в своїй суті.

Бог. Це Його любов на неї через мене ллє
Потоки ніжності. Вони солодші є за все у світі.
Солодшим і прекраснішим стає життя моє —
Моя любов все збільшується, все росте щомиті.

Розлука — атрибут любові. І розлука знов
Прийшла, як завжди, нашому побаченню на зміну.
Розлука з'єднує нас, як і зустріч. Так любов
З двох фаз своїх утворює пульсацію єдину.

11.11.2018, Чернігів


Налаштування серця на любов
Є мантра-медитація моя.
Любов відгукується на мій зов
Відразу і завжди, лиш щойно я
Стаю смиренним, пил дорожній мов,
І тихо промовляю знов і знов
Краси, свободи й щастя чистий звук,
Наповнюючи серце з Божих рук.

13.11.2018, Київ




Не лайте Бога за цей світ. Цей світ є ізолятор
Для небезпечних, для таких, що є душевно хворі.
Тож Бог не винний, винна ця хвороба наша клята,
Що зветься егоїзмом і приносить стільки горя.

Бог видалив нас із світів любові, щастя й волі,
Щоб ми ковбасилися тут і не псували їх.
Проблема наша в тому лиш, що ми душевно хворі.
Нам треба видужати і вернутись до своїх.

13.11.2018, Київ


Оцей солодкий, цей кайфовий стан
Мойого серця, розуму і тіла,
Це внутрішнє блаженство й чистота,
Гармонія, свобода, щастя, сила,

Що відчуваю я, — стандарт життя,
Природний стан душевного здоров'я,
Коли усі клітинки, всі чуття,
Усі думки наповненні любов'ю.

15.11.2018, Київ


Чоловік — це що? Ласкавість і дбання,
Батьківська чутливість, доброта й турбота,
Не теоретичне про життя знання,
А практична мудрість, внутрішня, глибока.

Чоловік — це захист, це готовність в бій
Проти зла, насильства йти й перемагати,
Це відповідальність повна, брате мій.
Отже чоловіком ти повинен стати.

16.11.2018, Київ


Зло скрізь навколо. Особливо там,
Де ми його ніколи не чекаєм.
І це не привід гніватися нам,
Засмучуватись, якщо в серці маєм
Любов і Бога, щастя, розум, мир,
Сумління чисте і безкраїй простір.
Тоді для зла недоторканні ми.
Тоді для зла ми невразливі просто.
І що ми робимо? Ми робим те,
Що збільшує добро й спиняє лихо
У цьому світі. Отаке просте
Наше життя. Це кайф наш, наша втіха.
Ця безкорисливість природна нам.
Така природа духу — наша вища
Природна чиста сутність. І вона
Непереможна, радісна і вічна.
Вона пробуджується завдяки
Не релігійності і не моралі,
А лиш духовним практикам, які
Нас з нашою природою зв'язали.

16.11.2018, Київ



Людська природа в будь-які епохи —
Це заздрість, це жадоба, егоїзм,
Брехливість, страх, підступність, мстивість, похіть.
Ось висновок тих, хто вивчав її.
Але вони вивчали лиш хвороби.
Це є природа хворості лише.
Панове, вивчіть-но людей здорових.
Вони навколо теж існують же.
Наприклад, дослідіть Саакашвілі.
Або ще краще — дослідіть мене.
Бо він — з дитинства від хвороб цих вільний,
А я в собі мав все оце брудне.
Я був таким, як більшість, гіршим навіть.
Жадоба, заздрість, страх та егоїзм,
Все те, що більшістю у світі править,
Були «природні» якості мої.
Але я відчував, що це хвороба,
Я відчував: «Ні, норма не така.
Гармонія з життям — ось річ здорова.
Життя є чиста, як сльоза, ріка,
А я у цій ріці — якась отрута.
І через це не маю щастя я.
У чогось неприродного я в путах.
Якась душевна хворість це моя».
І отже я досліджував цю тему.
І з'ясував, що дві природи є.
Брудна природа, нижча — це є темінь,
Що покриває все єство моє.
І я дізнавсь, що є природний спосіб
Звільнитися від нижчого цього,
Розкрити суть свою, була що досі
Прихована від сприйняття мого.
Цей спосіб поза вірувань, концепцій,
Релігій, філософій і культур.
Дух як реальність об'єктивну в серці
Він розкриває нам тепер і тут.
Проста молитва, щира і щоденна,
Про чисту безкорисливу любов —
Цей спосіб, що дає нам достеменно
Упевнитися, що існує Бог,
Що Він є джерелом краси і щастя,
Шляхетності, любові, доброти,
Та не уяву щодо цього скласти,
А завдяки зростанню чистоти
Очей душі це бачити. Цей досвід —
Не релігійний, а природний весь.
І якість духу, нам незнану досі,
Що ми про неї тільки чули десь,
Пробуджує він в нас. І всю свідомість,
Усі думки, бажання, почуття
Від бруду звільнює в нас. І натомість
Дарує нам всю повноту життя.
Вже майже тридцять років кожний день я
Незмінно дві години віддаю
Цій практиці. І всі благословення
Приходять в душу радісну мою.
Щодня я все чистіше відмиваю
Лампаду серця і щодня мені
Вільніше і простіше жити. Й маю
Постійно я все більш щасливі дні.
Цю практику я раджу починати
В дитинстві, щоб у двадцять п'ять уже
Просвітленими всі могли ставати.
Потрібно нам молитися лише
Про безкорисливу любов. І далі
Любов цю застосовувати там,
Де треба. Всі, хто це практикували,
Пізнали, як прекрасна чистота,
Пізнали її мудрість та могутність.
Цей світ підтримує лише вона.
Ця чистота — життя природна сутність.
І з двох природ є вічною вона.

21.11.2018, Київ


Не пустельник, в якого затишна нора,
Стає мешканцем вічним в духовному світі,
А той, хто робить все для звитяги добра.
Це найперший із висновків «Баґавад-ґіти».

26.11.2018, Київ



«Баґават» — «Бога», «ґіта — «гімн». В цій книзі
Не гімн насправді, а секрет уміння,
Як залишатись чистим в щасті й кризі,
Не підпадаючи під зла правління,
Ніколи і нічого не боятись,
Не бути жертвою чийогось впливу,
Суть бачити усього й залишатись
Свободним, безкорисливим, щасливим.
В цій книзі — релігійного нічого.
В ній все — практичне і раціональне,
Сьогодні актуальне, як і вчора,
Праукраїнське, пранаціональне.
Що є життя і що є ми у ньому,
Що зв'язує з життям нас і єднає —
Знання, яке в випадку будь-якому
Допомагає тим, його хто має.
І хоч його в своєму розумінні
Здебільшого спрофанували люди,
Воно саме могутнім і незмінним
Було одвічно, є і завжди буде.
Воно доступне й безкоштовне завжди
Настільки ж, як доступне нам повітря,
Як все, що є природне, що є справжнє,
Не має що потреби в нашій вірі.
Бо у повітря вірити не треба,
Ти просто дихай ним на повні груди.
Не треба вірити у сонце й небо.
Навіщо поутворювали люди
Навколо знань цих секти й культи штучні?
Той, хто здоровий глузд і розум має,
Хай практикує так, йому як зручно,
І гарним, добрим щастям розквітає.

26.11.2018, Київ


Є реальність. І є міркування про неї —
Світ концепцій, заумних абстрактних ідей.
Але справжнє життя не запхати в ідеї.
Ними тільки обманюють завжди людей.

Ми реальність, яка вона є, серцем бачим —
Чистим, мудрим, чутливим, без шор із доктрин.
Отже нам, щоб не бути в ілюзії, значить,
Не потрібне ніщо, серця чистого крім.

29.11.2018, Київ


Занурте серце у духовну дійсність,
Брати, безпосередньо, напряму.
Теорією мозок свій не тисніть —
Ви тим лише нашкодите йому.
Повітря як легеням необхідне,
Душі так само необхідний дух.
Не розказні про дух душі потрібні,
А з ним прямий контакт, реальний рух
Духовної енергії, любові
У серці, цей безпосередній смак,
Невигаданий, чистий і чудовий.
Духовну практику ми робим так.
Та дихання не є життям, це тільки
Умова для здорового життя.
Духовна практика — теж. І наскільки
Ми застосовуєм свої чуття
Постійно у служінні щастю інших
У межах здібностей природних, сил,
Відповідальності, настільки більше
Щастиві ми у будь-які часи.

29.11.2018, Київ


Коли мені важко (а важко завжди),
Єдиний, мене хто підтримує, — Ти.
Мене хтось обожнює, хтось зневажає,
Хтось навіть боїться, та жоден не знає,
Крім Тебе. Один, хто мене розуміє,
Рятує, втручається в кожну подію
Мойого життя так чутливо й доречно,
Хто робить моє існування безпечним,
Надійним і впевненим, гарним, щасливим,
Хто робить усе неможливе можливим,
Хто завжди зі мною постійно й повсюди, —
Це Ти, Боже. Вічно було так, є й буде.

30.11.2018, Київ


Важкі часи — це все життя моє.
Вони стають все важчими щороку.
Все більше зла навколо скрізь стає.
Йому дорогу ми дали широку.

А гірш за все — те, що ми є самі
Цим злом у більшій або меншій мірі.
У те, що зміниться щось, якщо ми
Самі не змінимося, я не вірю.

Той, хто обманює, втрачає сам
Спроможність відрізняти, що є правда,
А що брехня. Тому сцуть в очі нам.
А ми ковтаєм, мов баранів стадо.

У Томосі що толку? От якби
Зробили б ми релігією совість,
То був би толк. І більш не зла доби,
А діб добра я вам писав би повість.

30.11.2018, Київ


Я весь — неописанна вдячність
Творцю за щастя океан,
Що я у ньому риба наче.
Мого буття це вічний стан.
Це щастя — Божий подарунок.
Строк гідності його — не час,
А вічність. І його ґатунок —
Найвищий. І найвищий клас.
Цей подарунок кожний має
Одвічно. Але нас, на жаль,
Від нього муром відділяє
Наш егоїзм, що, мов пожар,
Нас смажить і пече у пеклі
Жадоби, заздрості, злоби.
Від хтивості і страху спеки
Страждають деспоти й раби.
У цьому пеклі, за цим муром
Триває наша боротьба
За дуже хибні речі здуру.
У кожного є ця доба.
Допоки ми не розбираєм
Цей мур, допоки океан
Не гасить жар, вона триває,
І ми не бачим, де обман,
Де правда, Бога ми не бачим,
Не чуєм, ми сліпі й глухі.
Та вічне щастя і удача
На зміну прийде діб лихих
Через просвітлення, що ціллю
Є людського життя. Його
Сягнути може людство ціле,
Якщо захоче лиш цього.

01.12.2018, Чернігів


Злий Бог, який карає, не існує.
Людей карають наслідки їх дій.
Бог є любов, яка в серцях панує
Тих, самовіддано хто служить їй.

Бог — справедливість, чесність і сумління.
Бог — нескінченний щастя океан,
Особа, що її благословіння
Дарує нам свободи вічний стан.

02.12.2018, Чернігів


Смак мрії. Не ілюзії смак. Ні. Смак мрії.
Смак дійсності поза обмежень і часів.
Це є не просто чимось, що серця нам гріє.
Прекрасні, чисті мрії здійснюються всі.

Вони не зможуть не здійснитись, як не зможе
Не встати вранці сонце, як не зможе зло
Колись перемогти Тебе, мій любий Боже,
Бо Ти — прекрасних, чистих мрій всіх джерело.

03.12.2018, Київ


У цьому світі всі страждають справедливо.
Бо кожний автором своїх страждань є сам.
Бо постраждати випадково неможливо.
Життя будують наслідки дій наших нам.

Погане роблячи, як можна сподіватись
На те, що з нами буде добре щось? Ну як?
Якщо ти скоїв це і хочеш десь сховатись,
Цього не вийде. Це вже доля є твоя.

З тобою буде те лиш, що зробив ти іншим.
Тому боятись варто людям лиш себе.
Бо тільки те і так, не краще і не гірше,
Ти матимеш. Ніщо не звалиться з небес.

Тобі не допоможуть ні свічки, ні мантри
Уникнути страждань, які ти сам створив.
Дбання про щастя інших — спосіб щастя мати.
Зроби у нескінченне щастя цей прорив.

10.12.2018, Київ


Я чую постійно від певних людей,
Що треба корів захищати.
В причинах цього серед інших ідей
Є те, що корова — нам мати,
Кормилиця наша, її молоком
Ми вигодувані з дитинства,
Тому убивати її — це цілком
Невдячне, безсовісне свинство.
Погоджуюсь. Але питання моє
До них буде дуже цікаве:
«А жінка хіба всім нам мати не є?
На захист нема в неї права?
Чому жінці в вашій спільноті нема
Пошани, хоча б як корові?
Є визиск, холодність, зневага, дарма
Що прагнете ви до любові.
Корови знаходяться десь у селі.
Жінки ж є найближча реальність.
Чому до жінок ви суворі і злі?
Не ваша це відповідальність
Любити і пестити ваших жінок,
Про них безкорисливо дбати?
Допоки це так, як погодиться Бог
Із вами, брати, справу мати?»

11.12.2018, Київ



Наснився сон вночі сьогодні.
Гостросюжетний і живий,
Пригодницький і надприродний.
І в головній там ролі — Ви.

Сон-казка. Або сон-пророцтво.
З кінцем щасливим, гарним, як
Всі Ваші мрії або просто
Як тиха впевненість моя.

Із Вами разом перемогу
У цьому сні я пережив.
Через пряме втручання Бога
Пав демонічний цей режим.

Я був учасником і бачив:
Всевишній нас благословив.
Він все зробив за нас так, наче
Це все зробили ми і Ви.

Сон — це настільки сильний досвід!
І що цим досвідом було?
Те, що ми з Вами знали й досі:
Добро перемагає зло!

12.12.2018, Київ



Тебе на санках в захваті катав
Я серед чарівних снігів сьогодні.
Узвіз. Іскристо-біла чистота.
Біжу й тягну сусідські санки модні
І відчуваю, що люблю життя!
І ти така щаслива, мов дитя!

14.12.2018, Чернігів


Повсякчас я готовий до смерті.
Може статися це кожний день.
І моя ненаглядна померти
Може в будь-яку мить і будь-де.
Це стосується кожного. Кожен
Раптом змушений буде піти,
А коли саме, знати не може.
Будьте завжди готові, брати.
Смерть приходить зненацька, сьогодні.
Ще ніхто завтра не помирав.
Ця реальність звичайна й природна.
Кожний день може бути пора.
Повсякчас я готовий в дорогу.
Мій багаж — чиста совість моя.
Це одне, з чим пускають до Бога.
Мене пустять. Упевнений я.
Чиста совість — коли все можливе
У служінні життю я зробив
Безкорисливо, чесно, сміливо.
Чисту совість не мають раби
Заздрості, егоїзму, жадоби.
Чиста совість — свобода від них.
Щоб сягнув я цієї свободи,
Були знищені в серці вони.
Щастя — це чистота й вільна воля,
Вічна подорож в Божих світах.
Вічність — це наше право і доля.
А свідомість така — це мета.

16.12.2018, Чернігів


Всі вірування в Бога так далекі
Від досвіду прямих стосунків з Ним,
Як віра, що дітей дають лелеки,
Від того, як в нас родяться вони.

Але очима серця, де немає
Пихи, жадоби, заздрості, злоби,
Ми бачим Бога. І Він нас приймає
У Себе. Він для того нас зробив.

Коли смирення, чисте і невинне,
Приводить в серце волю та любов,
Які там вічно жити і повинні,
Нашим очам стає доступним Бог.

20.12.2018, Київ



Я знаю, що робитиму в четвер,
Якщо помру у середу, в деталях.
Хоч як би, хоч коли б я тут помер,
Я точно знаю, ким я буду далі:
Тим, ким я як душа вже вічно є
Там, де все так, як я люблю і хочу,
Природне вічне діло де моє.
Ми — душі. Всі ми — вічний Божий почет.

Цей світ — лікарня для душевнохворих.
І доки ми не видужаєм тут,
Ми тут народжуємось. І як скоро
Звільняємось ми від хвороби пут,
Відразу ми виходимо на волю
І, живучи своє життя останнє
В цій неприродній для душі юдолі,
Вже маємо свободне існування.

І світ свободи, наш одвічний дім,
Нам відкриває двері та впускає
В свою реальність. І себе ми з ним
Природно ототожнюєм, єднаєм.
Ми стаємо не часткою лікарні,
А часткою того, ми вічно де
Були і будем, де ніщо не марне,
Де надтекуче все життя іде.

Ця надтекучість створена любов'ю.
Де егоїзм відсутній, там тертя
Нема. І це душевним є здоров'ям,
Здоровим, вічно радісним життям,
Де в нас є місце вічне і природне,
Де вічні ми стосунки з Богом маєм,
Де вічні в нас стосунки одне з одним,
Де не старієм ми і не вмираєм.

22.12.2018, Київ


Найкращі ідеї в нечистих людей —
Знаряддя шахрайства й обману.
Тому я, байдужий до сфери ідей,
Чутливий до совісті стану.

Без Саакашвілі не матиме курс
На народовладдя звитяги.
Бо чисті мотиви — єдиний ресурс,
Що вартий насправді уваги.

Ідеї — ніщо. Чистота серця — все.
Любов, безкорисливість, чесність —
Єдине, що людям щось добре несе.
Навколо них зміцнюймо єдність!

25.12.2018, Київ


Так багато щастя серце не вміщає.
Стільки ніжного, солодкого смаку.
Навіть всього всесвіту не вистачає,
Щоб вмістити переповненість таку

Почуттям блаженства, почуттям любові —
Чистим і тотальним вічним почуттям.
Це прасад. Це милість. Дане це Тобою
Як властивість, якість вічного життя.

Боже, Ти — безмежне джерело й основа
Щастя та любові, здійснення всіх мрій.
Ти мені є ближчим за мене самого.
Я є хвиля щастя в Твоїй вічній грі.

02.01.2019, Чернігів


Мудрість, доброта, любов і справедливість,
Безкорисливе служіння і дбання,
Непідкупність і безстрашність — це властивість
Серця, що за нього я молюсь щодня
Десять років вже. І серце це хоробре —
У політиці єдиний персонаж,
Що бажає й може все зробити добре,
Що спроможний поміняти лад весь наш
Назавжди, безповоротно, згідно з планом
Бога на найближчі тисячі років.
Він навік зупинить панування клану
Демонів, що здавна чавлять з нас соки.
Я очима серця перемогу бачу,
До якої скоро приведе він нас.
Наш Саакашвілі — наш гарант удачі,
Наш благословенний, Богом даний шанс.

03.01.2019, Чернігів


Я потрапив у рай, в райський вимір буття
І давно так живу вже у ньому,
Що до райських смаків прив'язались чуття.
Та я хочу вернутись додому.
Те, я звідки, є поза цих райських світів,
Що мені не замінять ніколи
Мого вічного місця у вічнім житті.
Хочу я розірвати це коло
Чарівних насолод у чужій стороні.
Маю я зовсім іншу природу.
Неприв'язаність до цих смаків хай мені
Дасть від них остаточну свободу.

04.01.2019, Київ


Бог, мов повітря, доступний завжди.
Бог є найближча реальність природна.
Але нам кажуть: «Приходьте сюди!
Доступ до Бога в нас тільки, народе.
Продаємо офіційний зв'язок
З Ним, Ним затверджений авторитетно.
В нас ліцензійний і якісний Бог.
І це доведено дуже ретельно».
Автокефальний наш патріархат
Так же самісінько, як і ворожий —
Бізнес-програма шахрайська й лиха
З продажу всього, що, кажуть нам, Боже.
Будь-яка церква — це є розводняк.
З Богом зв'язок нам ніхто не встановить,
Крім нас самих, в нашім серці щодня
На безкоштовній природній основі
Статусу Божих коханих створінь,
Найголовнішого нашого права.
Не потребує традицій, корінь,
Томосів і ритуалів ця справа.
Щира щоденна молитва — це шлях
До особистих стосунків із Богом,
Що не купити ні в кого ніяк.
Більше ніщо не потрібне для цього.

05.01.2019, Київ


Цей світ обов'язково зрадить.
Бо в тому є його природа.
Та все одно віддай заради
Свободи любого народу,
Заради його щастя все.
Життя дається нам на це.

Тобі не принесе це слави.
Її привласнять шахраї.
Але хіба є кращі справи,
Застосувати щоб свої
Любов, наснагу, розум, сили
Шляхетно, гідно і красиво?

Не розчаровуйся, не бійсь,
Якщо не бачиш результату,
Супроти зла вступивши в бій.
На стороні добра будь, брате.
І це уже є перемога,
Бо це дає зв'язок із Богом.

У цім зв'язку є щастя вічне.
Відчуй його, живи ним, дихай
Завжди, незмінно, вільно й звично,
Для інших непомітно й тихо.
І безкорисливу любов
Твою оцінить тільки Бог.

08.01.2019, Київ



Це абсолютне панування злодіїв-катів,
Які народ ґвалтують, мучать, обкрадають, гноблять —
Закономірне, справедливе явище в житті.
Що ми колись робили з іншими, те з нами роблять.

В своїх життях минулих ми були на місці їх,
Вони — на нашому. Це — вічне колесо сансари
Рабів і деспотів. Це є не випадковий збіг.
Не від сліпої долі ми отримуєм удари.

Ми знаєм, що чекає пекло на злочинців тих.
І навіть бачимо на власні очі ми це пекло.
Бо в цьому пеклі зараз ми. Це — факт, як не крути,
Хоч ми втекти від нього намагаємось запекло.

Та в цім житті ми маємо благословенний шанс
Нарешті розірвати зачароване це коло.
Якщо свідомо якість серця зміниться у нас,
Ми зміним раз і назавжди усе життя навколо.

Бо колесо сансари, браття, крутим ми самі.
Його штовхає егоїзм наш за законом карми.
Позбавитися егоїзму в серці маєм ми.
Лише невинний вічно залишається безкарним.

Хай революція свідомості дасть зняти нам
З очей і розуму кайдани рабства й деспотизму.
Антиолігархічна наша визвольна війна
Почнеться в серці хай звитягою над егоїзмом.

Бо егоїзмом сковані й осліплені ніяк
Ніколи вільними не стануть Божими синами.
В становищі такому перемога будь-чия
Всіх залишає тільки деспотами і рабами.

Хай революція свідомості дасть зняти нам
З очей, сердець і розуму кайдани безпораддя.
Лише тоді ми змінимо бандитський паханат
На наймудріший лад — просвітлене народовладдя.

17.01.2019, Київ


Всі дівчатка навколо, всі ці україночки,
Що мене оточили в моєму житті —
Мої донечки. Я за цю кожну дитиночку,
За їх щастя готовий завжди в бій іти.
Відчуваю їх всіх як своїх рідних доньок.
Хоча я не ростив їх, хоч я їм — ніхто,
Але серце моє в тихій ніжності тоне,
Як їх бачу. За них воював я в АТО —
Не за землю чи патріотичну ідею,
Не за прапор чи гімн, а за цих от дівчат.
Рвусь іти проти банди бариг, битись з нею
Ради них. Ради них не ховаю меча.
Ради них я пишу свої книги, щоб гідне
Покоління зростало на книгах моїх.
І плекаю їх в серці як донечок рідних.
І молюся за щастя і успіхи їх.

21.01.2019, Київ


Смирення — стан любові, мудрості і сили,
Стан вічності, щасливий, чистий і красивий,
Стан доброти, спокійний і непереможний,
Що ним наповнені чуття і подих кожний.

Смирення — це легкий і надтекучий стан,
Стає в якому і здійсненна, і проста
Складна і нездійсненна будь-яка задача,
Бо серце в цьому стані Бога чує й бачить.

Цей світ має вічні закони і правила гри.
Вони об'єктивні й прості. І вони невблаганні.
Вони не залежать від писаних кимось доктрин.
Їх можна побачити тільки в смиренному стані.

30.01.2019, Київ


Серед різних речей навколо
Бачу я дещо час від часу,
Що нагадує раптом школу
І ту дівчинку з мого класу.

Ми робили разом уроки.
Ми були тоді просто діти.
Нам було по тринадцять років.
Я в той час ще не вмів любити.

Просто був їй, як міг, корисним,
Хоч незграбним завжди й колючим.
І милуючись нею, виснув,
Гальмував, барахлив і глючив.

Знов з'єднали нас соцмережі,
Коли нам вже по сорок стало.
За постами її я стежив.
Вона вірші мої читала.

Одкровень в них шукала перли.
Їх знаходила й розуміла.
А в один день взяла й померла,
А точніше — лишила тіло.

Час від часу мені ще сняться
Сни про дівчинку ту і школу.
У цих снах її вік — тринадцять
І не стане більшим ніколи.

01.02.2019, Київ



Як солодко, щасливо і довго мені спалося
Із дев'ятої вечора до дев'ятої ранку!
Я вві сні цілував твої очі й твоє волосся.
Я вві сні цілував твоє личенько безустанку.

Милувався красою, якої нема в цім світі,
Бо твоя краса, моя дівчинко, не з цього світу.
Мені снилася сон-трава, її дзвоники-квіти,
Що вони прикрашали землю, росою умиту.

Я вдихав запах твій. То насправді був запах Бога —
Ти, мій янголе, з зустрічі з Ним вернулась недавно.
Я дивився на тебе і думав весь час про Нього.
З добрим ранком, кохана! Оце я виспався славно!

03.02.2019, Київ



Скарб коштовний мій, таємниця моя глибока,
Від крадіжки сховане щастя моє — це ти.
Я ховаю тебе від всякого злого ока,
Від людської заздрості, хтивості, від біди
Не за муром, не під хіджабом, а просто поза
Фотокамер, відеокамер і соцмереж —
Що відсутнє у медіа, те сучасний мозок
За існуюче вже до відома не бере.
Зізнаюсь, що кортить тобою похизуватись,
Та свої коштовності швидко втрачають ті,
Хто показує їх, замість того, щоб їх сховати.
А тебе, кохана, я втратити б не хотів.

06.02.2019, Київ


 ТІЙ, ХТО ВПІЗНАЄ СЕБЕ В ЦЬОМУ ВІРШІ

Любові прагнеш, спокушаючи до сексу.
І маєш секс замість любові. Ось і все.
У цьому полюванні геть немає сенсу.
Воно тобі розчарування лиш несе.

Про принца мрієш? Звісно. Адже ти — принцеса.
Любов і шлюб із принцем правом є твоїм.
Та не полюй на принців. Це не має сенсу.
Бог дасть тобі твойого принца й щастя з ним.

Твоє від тебе не втече. Чуже не схопиш.
Тож умиротворися, знаючи про це.
Умиротворення, яке в собі ти скопиш,
Тобі усе, про що ти мрієш, принесе.

07.02.2019, Київ


Свобода — стан душевного здоров'я.
Лиш той буває відданим та вірним
І непохитним у своїй любові,
Хто став свободним, цілковито вільним.
Свобода — це міцний зв'язок із Богом.
Бо Бог є джерело й гарант свободи.
До неї сповнена пригод дорога
Є розкриттям духовної природи
Свойого Я, себе, своєї суті
І вічного становища свойого.
Лиш тільки той свободним може бути,
Хто має у житті стосунки з Богом.

14.02.2019, Київ


Я маю більше, ніж можливо побажати,
Намріяти чи уявити у житті.
І я не хочу тут нікому заважати.
Я радий із діри цієї геть піти.

І я піду. Ніхто не мешкає тут вічно.
І тіло з м'яса, мозку, ліверу й кісток
Не є приємною якоюсь дуже річчю.
Це просто мертвої матерії шматок.

Тому мені у ньому незатишно дуже.
У ньому неприродним є моє життя.
Бо я собою представляю вічну душу.
Це тіло — джерело лиш болю почуття.

Триматися за нього і за місце в світі,
Який не є мій вічний, мій природний дім, —
Безглуздя, як і спроби всі його змінити.
Тоді навіщо я опікуюся ним?

Опікуватись ним — обов'язок людини
Перед його Творцем, допоки вона тут.
І дбати про народ. І дбати про родину.
Бог кожному з нас дав цю місію просту.

І радісно в свій час відправитись додому,
Всім показавши шлях туди і приклад свій.
Це все, що прагну я робити в світі цьому.
Щасливим бути щоб, так само, брате, дій.

15.02.2019, Чернігів


ДІВЧИНІ, ЯКА ПЕРЕПЛУТАЛА СВОЇ ПОЧУТТЯ

Любов ніяк не може завдавати болю.
Любов — завжди найбільше щастя у житті.
Біль завдає прив'язаність і та неволя,
Яка іде з егоїстичних почуттів.
Якщо когось ти любиш, ти така щаслива,
Тобі так радісно від того, що він є!
«Чи він щасливий?» — ось для тебе що важливе.
Як ні, то твоїм болем біль його стає.
Та біль від того, що щасливий він без тебе, —
Можлива, та далека від любові річ,
Як біль від того, що звучить пташиний щебет,
Від того, що день гарний, що прекрасна ніч,
А ти самотня, нащаслива, некохана.
Це не любові біль. Це біль проблем твоїх.
Ну а любов — це безкорислива, бажана,
Найбільша радість в світі з радощів усіх.

17.02.2019, Чернігів


      ПРО НАС З АЛЬОНОЮ

Я бачу, що я не відповідаю їй
У делікатності, розумності, смиренні
Та інших якостях, що якості мої
Недосконалі. І це все дає натхнення
Захоплюватись нею і цінити свій
Талан, свою удачу та своє везіння.
Отже в любові я відповідаю їй.
Любов — ось моя якість, ось моє уміння.

17.02.2019, Чернігів


Реальність прекрасна. Реальність така:
Життя — це любов, це добро абсолютне.
Життя — нескінченного щастя ріка.
То що ж таке горе, нестерпне і люте?

Це замкненість в чорній дірі сліпоти.
Це стан відокремленості від цієї
Ріки щастя, мудрості та чистоти
Коростою злої хвороби твоєї.

Як ти захворів і потрапив сюди,
На Землю цю, в цей ізолятор для хворих,
Тепер неважливо. Спрямовуй труди
Свої, щоб здолати в свідомості морок

Відсутності Бога у ньому — Того,
Хто є тим добром абсолютним, рікою
Безмежного щастя й знання, бо Його
Життя ти частинкою є чарівною.

Лікуйся — в щоденний додай розклад свій
Цю медитативну молитву тривалу,
Яка б твоє серце, твій дух, розум твій
З реальністю знову навіки з'єднала:

«О Любове і Боже мій,
Що Дарителем Щастя є,
У служінні життю займіть
Ви це вічне іство моє —

Харе¹ Кришна² Харе Кришна
Кришна Кришна Харе Харе
Харе Рама³ Харе Рама
Рама Рама Харе Харе».
______________________________________
¹ Харе (санскрит) — о Божа Любове
² Кришна (санскрит) — о Всепривабливий Боже
³ Рама (санскрит) — о Дарителю Щастя

24.02.2019, Київ


 ВТРАЧЕНА ЦІЛЬ ПИСАНЬ

Не потрібно знавцем писань,
Релігійних догматів бути.
Через практику просто стань
Тим, що є всіх релігій суттю:
Стань свободою, щастям стань,
Стань безстрашністю, стань любов'ю.
Це є втрачена ціль писань.
Ти — душа. Отже стань собою.

24.02.2019, Київ



Душа і тіло — ці поняття не антонімічні.
Питання тільки в тому, що з них чий є інструмент.
Якщо душі слугує тіло, то воно величне
Так само, як душа, хоч і помре в якийсь момент.

Матерія — теж дух, це прояв духу тимчасовий.
І бачення цього — питання серця чистоти.
Дух — це любов. Якщо бракує чистоти й любові
Пане професоре, його геть не побачиш ти.

Від будь-якої філософії це так далеко!
Це — об'єктивна дійсність, дана в сприйняття чуттям,
Що чисті й сповнені любові. Це гранично легко.
Це є природним і звичайним явищем життя.

24.02.2019, Київ


СПРИЙМАТИ БОГА ЗАВЖДИ НАПРЯМУ

«Не бачиш Бога? Що ж, таке життя.
Це норма для людського сприйняття.
Але Його описано в писаннях.
З них це — найправильніше і останнє
(Або: єдине істинне — оце).
Вивчай його, дотримуйся, і все.
Якщо так зробиш, то потрапиш в рай.
Якщо ні — в пекло. Отже обирай.
Це буде після смерті, не раніше.
Хай все життя тебе ця віра тішить.
Так це чи ні, ніхто не перевірить.
Але це так. Блаженний той, хто вірить», —
Це є релігія. Ось атеїзм:
«Оце і є життя. Не парся, пліз.
Ти бачиш все. І більш нема нічого.
Тому не заморочуйся про Бога.
Помреш — тебе не стане. Бо ти — тіло.
Бог — втіха тих, кому не пощастило».
А є духовна практика. І це —
Природний інструмент, що нам несе
Одуження очей від сліпоти,
Можливість жити в щастя повноті,
Зв'язок із Богом, дійсний і практичний,
Що вимір часу змінює на вічний,
Витягує нас з чорної діри
Обмеженості, наче із нори.
Релігія і атеїзм — це секти.
Доки сліпі ми, ми є їх адепти.
Доки у нас незцілені чуття,
Ми поза щастя, дійсності й життя.
Тому я бакті-йогу практикую
Двадцять шість років. І вона працює.
Як саме? І що це мені дало?
Моє життя до повноти зросло.
Від чорної діри, з нуля, з нічого
До ста відсотків — до взаємин з Богом.
Зцілило це мій зір: дало йому
Сприймати Бога завжди напряму.

25.02.2019, Київ



Неправда, дівчинко. Ти є свята.
Ця святість — у красі твоїх поезій.
Бо святість — це смирення й доброта.
Бо святість — це любов, що без претензій.

Ти кажеш, що не бачила святих.
Не вірю. Не кажи так, ради Бога!
Бо звідки би тоді з'явилась ти?
Ніщо не родиться отак, з нічого.

Ми всі — плоди оточення свого.
І в першу чергу — батьківського впливу.
Батьки — Сам Бог, утілення Його,
Що дбають, щоб дитя було щасливе.

Світ повний святістю. Лише вона
Його підтримує в живому стані.
Без неї все б поглинула війна.
Світи без неї пекельними б стали.

Невже ж герої наші — не святі?
Хто віддає життя за щастя інших,
Хто служить безкорисливо меті
Рятунку нації, святих не гірші.

Насправді святість — це нормальний стан
Сердець, які жадобою не хворі.
А вказує шлях радісність проста,
Що є у кожному твоєму творі.

27.02.2019, Київ


Я не кровожерний і не мстивий.
Просто серед принципів добра
Покарання зла — найбільш важливий.
Якщо в цьому місці в нас діра,
То безкарне зло росте й руйнує
Справедливість, мир, життя, любов.
Покарання зла ми потребуєм.
Покарання зла — це є Сам Бог,
Це могутня невблаганна сила,
Що на захисті життя стоїть,
Нездоланна, чиста і красива.
Мрію я побачити її.

01.03.2019, Чернігів


Раби й тирани схильності свої
Приписують всім. В першу чергу — Богу.
Бог — деспот, Бог — тиран, здається їм.
Вони не знають іншої дороги
В стосунках. Дві позиції у них:
Раби й тирани. А любов, свобода —
Це просто етикетки, що вони
На опіум, який дають народу,
Наклеюють. Бо воля і любов
Людей інтуїтивно привертає.
Бо Бог не хоче, щоб ти був рабом,
І кожен це інтуїтивно знає.
Його інтуїтивно люблять всі,
Інтуїтивно тягнуться до Нього.
Але релігії усіх часів
Малюють зовсім інший образ Бога.
В них Богом називається тиран,
Яким раби самі б хотіли бути.
Бог не такий. Неправда. Це — обман.
І кожний в серці може це відчути.
Його шукають всі. Він — джерело
Свободи, щастя, мудрості і сили.
Тієї сили, що долає зло.
Він добрий, справедливий і красивий.

04.03.2019, Київ


Непереможним бути — це не диво.
Якщо не здався я — це перемога.
Якщо я знов зробив усе можливе
В служінні совісті, любові й Богу,
Я — переможець. Навіть хай я мушу
Заради цього залишити тіло,
Не втрата це. Бо ми є вічні душі.
І чистота є наша вічна сила.
Це наше вічне щастя і удача.
Це те, чого ніхто в нас не відніме.
Звичайно, що сліпі цього не бачать.
Хай. Ми не сперечатимемось з ними.
Не маєм ми претензій ні до кого.
Робити те, що хоче, може кожний.
Та тільки совісті, любові й Богу
Служіння — вічне і непереможне.

07.03.2019, Чернігів


Мої аполітичні друзі, то куди приводить
Аполітичність? Отже, де сьогодні ви?
Що бачу я? Як вас занесли течі води
У табір зрадників, до порохоботви?

Тому я і казав: аполітичність — злочин.
Аполітичного зло прибере до рук
Та використає, хоч він того й не хоче.
То хай живе свідомий громадянський рух!

Відповідальність за народ і за країну —
Це те, що з Богом наш підтримує зв'язок.
Нейтралітет в війні добра зі злом — єдине,
Чого від нас чекає зло, але не Бог.

Бог хоче, щоб були ми не аполітичні.
Бог хоче бачити нас в русі, в боротьбі...
Ми переможем разом з Ним. А ви довічно
Нестимете тягар провини і ганьби.

12.03.2019, Київ


Володимир Зеленський наснивсь.
Я прокинувся в променях світла.
Гарний ранок початку весни.
Усміхається сонце привітно.
Він наснивсь мені як близький друг,
Однодуховець і однодумець.
Раптом все розв'язалось навкруг.
І хоч снам вірить тільки безумець,
Хоч не можна спиратись на сни
Як на Божі якісь одкровення,
Те, що щойно наснилось мені,
Мене сповнює добрим натхненням.

13.03.2019, Київ


Повітря ми сприймаєм не очима.
Легенями. Збагни тепер причину
Того, що Бога, брате, не сприймаєш
Ти у житті. Ти дихати Ним маєш.
Ця здібність є в самій людській природі.
Тож скористайся нею. Це приводить
Життя із стану ступору до руху.
Молитва — це є дихання для духу.
Молитва — це стан серця: стан любові,
Стан щастя, безкорисливості й волі,
Стан повної безстрашності. Чому?
Бо серце віддає себе Йому
І опиняється у Нього в серці.
У цьому стані, де немає смерті,
Стає доступним Він для сприйняття.
Молитва — це стан вічного життя.

15.03.2019, Київ



Мої всі мрії, прагнення, бажання
Здійснились в досконалій повноті
Через твоє, кохана, існування.
Я мріяв лиш, щоб існувала ти.
І ти існуєш у житті моєму.
Тому воно — симфонія краси.
Тому воно є чарівна поема.
На віки вічні. На усі часи.
Бажання здійснені. Цілком і вповні.
Обов'язок ось тільки залишивсь.
Його я виконаю. І на човні
Не зв'язаної з світом цим душі
Ми перетнем його бурхливу річку,
Назавжди врешті повернувшись знов
До Бога, у Його обитель вічну,
З собою взявши волю і любов.

16.03.2019, Чернігів



Цей сон — найнеймовірніший із снів.
Краса, яку побачив я у ньому,
Краса, яка наснилася мені,
Є джерелом краси у світі всьому.

Ти як частинка джерела цього
Була там теж. Все раптом стало ясно.
Любов є суттю сприйняття мого.
Я знаю вічність. І вона прекрасна!

20.03.2019, Київ


З ПРИВОДУ ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОЕЗІЇ

Найважливішого не зрять звичайні очі.
Найважливіші речі ум не осягне.
Їх бачать очі серця і нестримно хочуть
Їх висловити чистим золотим вогнем
Поезії. Поезія — це мова дива.
Поет — це є пророк. Поет є чарівник.
Поезія геть не майстерністю красива,
Але очима. В них вся таємниця. В них.

21.03.2019, Київ


А весна вже стучиться. Прикладом. Весна посміхається.
Ця весна у закровлених берцях. Вона не в сльозах.
Бо скінчились всі сльози. Але назавжди залишається
У дівочих очах України небес бірюза.

Мерзлота геть не вічна. Хоча й застаріла. Розтрощиться.
То лише тільки крига. Режим лиш здається таким
Невмирущим, незламним. Його опертя — хворі збоченці.
Вони скоро тікатимуть. Скоро стрибнуть в літаки.

Отакої весни, що іде, ми ніколи не знали.
Станьмо вітром її довгожданих, омріяних змін!
«Серед пір року Я є весна», — каже Бог. І Він з нами.
Він — гарант перемоги. То й ми будьмо разом із Ним!

21.03.2019, Київ


Хтось шукає в житті насолоди.
Чиєсь кредо — жорсткий аскетизм.
Тим і тим наша нижча природа
Лиш занурює нас в егоїзм —
Від життя повноти і від Бога
В ізольованість, в чорну діру,
В духу онкологічну хворобу,
В гарантовано програшну гру.

Що життя головне із призначень?
Що життя є природна мета?
Душу, наче красунечку сплячу,
Розбудити. Її чистота
Містить скарб найдорожчий у світі —
Безкорисливу вічну любов.
Духу чиста природа — любити.
Вклав у вищу природу цю Бог
Насолоди найбільші з можливих,
Найжорсткіші з можливих аскез.
Ця любов щастя є для щасливих,
Для нещасних — до щастя експрес.

Та до тих насолод, що приносить
Ця любов, не прив'язуйся, брате.
Прив'яжись до любові, і досить.
І ніколи не знатимеш втрати.

24.03.2019, Чернігів


   ПРО СПРАВЖНЮ ПОЕЗІЮ

Поезія — це дихання поета,
Це пульс його, його серцебиття,
Це дикі квіти з грязі, не з букета.
Поезія — смак справжнього життя.

Смак справжності в сучаснім штучнім світі —
Найрідкісніший із усіх смаків.
Поезія — це ті неспинні квіти,
Що рвуть бетонку. Правді завдяки.

26.03.2019, Київ


        ЧУДОВІ ДІАМАНТИ

Джєлялєддін Румі, Франциск Ассізький,
Юнус Емре і наш Сковорода
Є першими в моїх вподобань списку.
Всесвітньої поезії руда
Чудові діаманти зберігає
Безмежної любові і краси,
Яка одного дня все зло здолає
Навіки, назавжди, на всі часи.

27.03.2019, Київ


Мої мрії — це цілі, яких я завжди досягаю.
Як? Роблю все можливе. А решту довершує Бог.
Молячись про любов, я в любов своє серце вкладаю.
І на практиці бачу, наскільки могутня любов,
Як любов все долає? Без виклику, тихо, природно.
Так долає все час. А любов ще сильніша за час.
Лиш любов, що від влади обставин і часу свободна,
Є єдиною вічно звитяжною силою в нас.

28.03.2019, Київ


Любов і безкорисливе служіння —
Природа Бога. Він — слуга істот усіх.
Але, на жаль, людей численним поколінням
Впродовж історії відомих нам часів
Вбивали в голову, що Бог є рабовласник,
А ми всі є Ним створені Його раби,
І що рабом потрібно бути першокласним:
Покірливо Йому служи, Його люби!
А ні — то вічне пекло. Але неможливо
Так полюбити. Все це — жалюгідний фарс.
Бог хоче, щоб були ми вільні та щасливі,
І все. Він поважає й дуже любить нас.
Його геть не цікавлять наші ритуали
І релігійність та обізнаність в Письмі.
Він хоче, щоб ми безкорисливими стали,
Бо тільки так щасливі можем бути ми.
Бо безкорисливість — те, через що ми вільні,
Те, завдяки чому ми є такі ж, як Бог:
Самодостатні, необмежені і сильні.
Бо «безкорисливість» — синонім до «любов».
Бо безкорисливість і є обитель Божа,
Яка очам любові дана в сприйняття.
Ми тільки в стані безкорисливості можем
Учасниками бути Божого життя,
З Ним повсякчас безпосередньо спілкуватись,
Як із найближчим другом бути в зв'язці з Ним.
Призначення життя — у цьому розвиватись.
Призначення життя — іти шляхом весни
До розквіту його у повноті безмежній.
Молімось про любов! Керуймось почуттям
Любові! Безкорисливість і незалежність
Зробім практичним кредо нашого життя!

30.03.2019


Краса. Танцююча. Співоча. Несказанна.
Нев'януча і невмируща. Зміст бажань
І їхнє здійснення. Омріяна. Кохана.
Кристально чиста. Всемогутня. І межа
Між нею, цим її життям, її цим співом,
Її цим танцем і моїм життям тонка,
Як аромат легкий, як ніжний смак, як диво.
Вона в моєму серці. Я — її слуга,
Її спостерігач, закоханий у неї,
Жадаючий їй щастя. Її щастя є
Предметом, ціллю думки кожної моєї.
Вона — багатство необмежене моє.

Це справжній опис Бога. Викиньте уяви,
Нав'язані вам чимось. І зустріньтесь з Ним
В невигаданій дійсності — в живій, яскравій,
Щасливій, чистій, гарній серця площині!

03.04.2019, Київ


Той, хто з усмішкою живе життя,
Природно викликає в нас довіру.
А гумору чудове почуття —
Ознака серця, що чутливе й щире,
Легке, бо не обтяжене ніяк
Жадобою, брехнею та злобою.
Не може мародер і маніяк
Перемогти в змаганнях із тобою.
Наш Президент є, безперечно, ти.
Твоя команда — ціла Україна.
І ми разом досягнемо мети,
Якої прагне будь-яка людина:
Свободи, справедливого життя,
Поваги, верховенства права, миру,
І з гумору чудовим почуттям
Врятуємо наш дім із лиха виру.

05.04.2019, Чернігів



Чотири роки намагавсь знайти
Я вади хоч якісь в тобі, кохана.
І не знайшовши, здивувавсь: хто ти,
Що за така істота бездоганна?
А втім, це є не дивним. Навпаки.
Як норма — не хвороба, а здоров'я,
Так норма — щоб жінки й чоловіки
Були не з вадами, були з любов'ю,
Сумлінням, мудрістю і почуттям,
Що справедливе, що несправедливе,
Що добре, що погане, щоб життя
Було таке ось чисте і щасливе.

08.04.2019, Київ


       НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
ПОЕТЕСІ АЛЬОНІ ВАСИЛЬЧЕНКО

Дату цю — десяте квітня —
Пам'ятати є причина.
Друкуватимуть на гривнях
Твій портрет колись, дівчино.
День народження митця —
Справжнє свято для народу.
Бог поетам у серця
Диво вклав у нагороду
За жертовність у служінні
У минулому житті.
Всі Його благословіння
Є в любові почутті.
Щастя і любов — це Бог.
Отже будь завжди щаслива
І пиши про цю любов —
Про найбільше Боже диво.

10.04.2019, Київ


Добро перемагає зло. Завжди. Але не вмить.
Укласти в перемогу всі зусилля ми повинні.
Ці вибори хай принесуть нам те, за що всі ми,
Не здаючись, боролись знов і знов зі злом донині.

Ці вибори — коштовний шанс. Це — вирішний момент.
До нього нас вели щодня усі самопожертви.
Хай першим плодом боротьби нам буде Президент,
Разом з яким пліч-о-пліч ми зло врешті зможем стерти.

11.04.2019, Київ


  ДРУГОВІ, ЯКИЙ ЗБИРАЄТЬСЯ
 ГОЛОСУВАТИ ЗА ПОРОШЕНКА

Не гніваюсь і зла тобі я не бажаю,
А співчуваю: потім стид тебе згризе.
Електоральна революція без жалю
Знесе старе й жадані зміни принесе.

Повернеться Саакашвілі й допоможе
Нам боротьбу до перемоги довести.
Розквітне наша Україна. Та не зможеш
Без сорому дивитись людям в очі ти.

А також Богу в очі та сумлінню в очі.
Тож схаменись і не ставай на боці зла.
Віддайся Богові. Почуй, чого Він хоче
Від тебе, брате, двадцять першого числа.

15.04.2019, Київ


Пропахла порохом земля зазеленіти має,
Звільнившись раз і назавжди із клішень упирів.
Концтабір моторошний цей — режим цей — ми зламаєм.
Він не встоїть більш проти нас. Він надто застарів.

І найпрекраснішу з усіх країн — цю Україну,
Її свободу, щастя, мир, майбутнє і красу
Ми захистим. І створим тут, на залишках руїни,
Країну щастя. І на це в нас обміль є часу.

Час працюватиме на їх реванш. Тому всі зміни
Ми маємо робити так успішно, швидко, як
Той, хто рятує від вогню свій дім, свою родину.
Нехай вважає кожний з нас: «Ця справа є моя!»

Згуртуймось! Об'єднаймось! Ми є нація. Ми — разом.
Є ворог. Є задача і чіткий, рішучий план.
І є хвороба, що дає смердючі метастази.
Та є Михайло і Давід — змінити щоб цей стан.

За нас, без нас ніхто ніяк цього не зробить, браття.
Відповідальність наша це. Обов'язок це наш.
Тож скиньмо з розуму свого кайдани безпораддя.
Така свідомість — це і є за успіх наш ціна.

15.04.2019, Київ


Поезія лише тоді вартує щось,
Як випромінюють її реальні справи.
Життя поета — це поезії є ось.
Життя є діамант, слова — лише оправа.
Поезія — життя поета аромат.
Тому вона життям ділитися спроможна.
Але якщо в словах реальності нема,
Якщо слова — це просто вигадка порожня,
Вони — не дар, вони — наживка, на яку,
Читачу, тебе хтось навіщось спритно ловить,
На вуха вішаючи локшину м'яку.
Поезія — в житті поета, а не в слові.

23.04.2019, Київ


Що є справжнє життя? Це і сльози, і сміх
На безмежному фоні свободи від них,
Незалежність від світу й служіння йому,
Безкорисливе, чисте. Навіщо? Чому?
Просто людського духу природі здоровій
Притаманно служити добру і любові.

24.04.2019, Київ


Вівекананда так казав: «У протиріччі
Між розумом і серцем серце обирай».
А я кажу: «У двадцять першому сторіччі
На цій землі щоб ми змогли створити рай,
Повинен розум наш у серці бути саме.
Бо в серці — Бог. Отож хай Він керує нами».

Але це правди тільки друга половина.
А є ще перша: в серці нашому є бруд.
Тому людина серце чистити повинна.
І це — природний, гарний, дуже вдячний труд.
Стан чистоти — стан щастя — наше перше право.
І серце чистити — найцікавіша справа.

25.04.2019, Київ



У цей день — день пташиного співу,
Черемшиного запаху день —
Я дивлюсь на кохану й щасливу,
Що по стежці казковій іде.

Гай дрімучий цей, це синє небо,
Ці години, хвилини оці
Теж милуються тихо на тебе,
Мов на квіточку ніжну в руці.

Ти радієш життю, мов дитина.
І ця радість, це щастя твоє —
Найчудовіша в світі картина,
Найгарніше з усього, що є.

28.04.2019


Я ніколи не народжувався і не вмру,
Як і ви, мої брати, як і будь-хто, як кожен.
І тому лиш слугування Богу і добру
Є єдиним, що в житті цікавити нас може.
В боротьбі за існування сенсу геть нема.
В боротьбі за першість — теж, бо всі ми вічно рівні.
Рівні ми як і з комашечками усіма,
Так і з Богом. Тож живіть собі на цьому рівні
Вічного служіння й щастя. Бог слугує нам.
Він — слуга народу всіх світів безкраїх.
Все життя — любові й безкорисливості храм,
Якщо ми у цьому храмі жити обираєм.
Та якщо ми обираєм егоїзму тьму,
Ми будуємо в свідомості в'язничні мури
Відокремленості від життя. І ось чому
Стаємо ми хтиві, жадні, заздрісні й похмурі.
І тоді вмикається той самий механізм,
Називається який словами «зло», «диявол».
Зло, диявол — це лише звичайний егоїзм,
Це наш вибір жити проти щастя й миру правил,
Проти правил чистоти, любові і добра.
І ми вже не бачимо цьому альтернативи.
Нам здається, що історія вся — це пора,
Коли людство було завжди заздрісним і хтивим.
Стало це світоглядом. Так кажуть вчителі.
Саме так написано в підручниках і книгах.
Саме так навчають всі релігії землі.
Так душі природу чисту покриває крига.
Та звільнитись від цієї криги просто, як
Від кошмарних довгих снів прокинутись людині.
У весну просвітлення ввійти скоріше я
Зичу любій і великострадній Україні.

29.04.2019, Чернігів



Милуюсь, як погідно, гарно на світанку спиться
Найкращій із усіх, кого я зустрічав в житті.
Глибока, кришталево чиста, затишна криниця
Найчарівливіших у світі якостей — це ти.

Не думав, не гадав, не зміг би навіть уявити
Раніш, що скарб такий, як ти, у цьому світі є.
Все, що людині треба, — це навчитися любити.
І я навчусь. Я присвятив цьому життя своє.

І вже сягнув на цій дорозі першої звитяги:
Свій егоїзм здолав і безкорисливість здобув.
Я відчуваю в серці радісні струмки наснаги,
Яка веде моє життя в просвітлення добу.

04.05.2019, Чернігів



Сонце грає в хованки з тобою.
Серед хмар ховається весь час.
І летить лелека над рікою
Повз осин, повз білих верб, повз нас.
Пташечки щебечуть. Ти сідаєш
На крутий зелений бережок,
Дістаєш із сумки і з'їдаєш
Теплий ще із сиром пиріжок.
Сонце із-за хмарки виглядає.
Ти йому радієш, як дитя.
Все, чого, кохана, я жадаю —
Бачити цю радість все життя.

04.05.2019


Одним із найчудовіших смаків життя
Є смак учнівства. Я смакую кожний крок.
Навчання смак — смак дива. Дива відкриття.
І кожний рух душі — вражаючий урок.
Я вчусь інакше діяти — і кольори
Життя, його глибини, виміри та грані
Стають природно відповідними до гри
Душі і Бога в вічності й свободи стані.
Свобода й вічність — стан. Проте любов — процес.
Процес учнівства. Обрії його безкраї.
Я наново зродивсь, коли дізнавсь про це
Через свій досвід. І з усього, що я знаю,
Це серця найціннішим одкровенням є.
Я знов почав навчатися з цієї миті.
Учнівством, а не вчительством життя моє
Мені на радість знову стало в цьому світі.

06.05.2019, Київ


Історія мого життя — та сама
Легенда, казка чарівна, що всім
Її колись розповідала мама.
Ця казка справді є життям моїм.
Чудовисько. Закляття. І умова:
«Коли прекрасна дівчина його
Полюбить, воно принцем стане знову».
Секрет це перетворення мого,
Яке розпочалося і триває.
І дивом дивним закінчитись має.

08.05.2019, Київ



Оця світлина на робочому столі,
Оця світлина на заставці в телефоні —
Портрет коханої моєї. Ви ж не злі
За це на мене. То не зліться й за ікони.
З собою кожний повсякчасно скрізь несе
Портрети тих, всім серцем прагне він до кого.
І як недоторканне особисте все,
Недоторканні так чужі стосунки з Богом.

09.05.2019, Київ



На любов налаштовую серце своє я щоденно,
З цього будь-яку справу завжди починаю нову,
Щоб любов повсякчасно струмила із серця по венах.
А інакше навіщо на вічній землі цій живу?

А інакше ми всі небезпечні, нещасні і хворі,
А інакше в нас, наче отрута, вкрадається зло
Поступово, потрошку. І врешті ми лиха і горя
Для людей і для себе тоді стаємо джерелом.

Для життя необхідні не тільки повітря та їжа.
Для життя, в першу чергу, нам всім необхідна любов.
А інакше ми жадібні, хтиві, брехливі і хижі.
А інакше хімрозчин у венах у нас, а не кров.

На любов налаштовую серце своє я щоденно,
З цього будь-яку справу завжди починаю нову,
Щоб любов повсякчасно струмила із серця по венах.
А інакше навіщо на вічній землі цій живу?

12.05.2019, Київ


Якщо минущий сенс життя у нас,
То і життя у нас також минуще.
Його футболить, наче м'ячик, час.
Його час, мов мішок насіння, лущить.
Вдихати вічність щоб, щоб просто йти
Шляхом, який не має тут зупинки,
Природно, так, як вічно, як завжди,
Спрямовуючи в вічність свої вчинки,
Свої думки, бажання й почуття,
Свої таланти, здібності, наснагу,
Потрібен неминущий сенс життя,
Потрібна нам до Бога вічна спрага.

13.05.2019, Київ



Коли тобі цілую серцем очі та волосся,
Коли, зустрівшись з Господом, молюсь за тебе я,
Щоб те, про що ти мрієш, неодмінно все збулося,
Я бачу, хто ти: ти — коштовність Бога, не моя.

Кохана, ніжність мого серця — це Господня ніжність.
Моя любов до тебе справді — це Його любов.
Є приводом розлука в ці два нескінченних тижні
Про нескінченні місяці війни згадати знов.

Я там моливсь лише за тебе і за Україну.
З цією ж ніжністю обох вас серцем цілував.
Хоч гороскоп казав астрологу, що я загину,
Та стан любові цей мене від смерті рятував.

Розлука — медитація на Бога. І в долонях
Його я бачу, дівчинко моя, тебе завжди
І Україну, перед Ним схиляючись в уклоні.
Ви неймовірно Ним любимі. І вона, і ти.

13.05.2019, Київ



Кінець квітучої весни.
З моїх бажань, мов справжній Тато,
У цьому світі Ти здійснив
Усе, що світ цей здатен дати.

Але потреб, бажань і мрій
У мене — океан безкраїй.
Та всі вони, о Друже мій,
Тут нездійсненні. Я це знаю.

Тому що їх об'єкт є Ти.
Тому що не Твоя обитель
Егоїстичності світи.
І я навчаюся любити.

Бо світ любові — це мій дім,
Який я зрадив і покинув
Колись давним-давно. Та втім
Мене, як будь-яку людину,

Він кличе й манить. Бо ніяк
Немає повноти без нього.
Обитель повноти — Твоя
Особа, особистість Бога.

Я мрію, щоб мої чуття
Красою сповнились Твоєю.
Я — часточка Твого життя.
Я — часточка краси цієї.

Я маю вічну роль у ній.
І жити без цієї ролі,
Найближчий, Вічний Друже мій,
Мені — мов жити у неволі,

В розлуці із життям самим,
В розлуці з тим, що є по праву
Моїм усім, в розлуці з тим,
Де всі мої бажання й справи.

17.05.2019, Чернігів


Історія вічності зшита з історій
Любові. В ній більше немає нічого.
На тлі драматичному радостей, горя
Історія вічності списана з Бога.

Його особистість пов'язана з нами,
Як дихання зв'язане з серцебиттям.
І навіть якщо ми Його не впізнали,
Ми любим Його впродовж всього життя.

Бог — сповнені ніжністю мамині очі.
Бог — все найдорожче, в житті що було.
Бог — все те прекрасне, чого кожний хоче.
Все інше — лише декорації, тло.

18.05.2019, Чернігів


«Божий геній створив прекресне.
А жахливе створили ми.
Зло — продукція наша власна.
Бог — творець світла. Ми — пітьми», —
Зрозумів я. І став щасливим,
Бо немає в зла опертя
І єдине, що є важливим, —
З Богом жити своє життя.
Бог створив на лиці усмішку.
Бог повсюди красу створив.
Бог створив моїх віршів книжку.
Добре все йде до нас згори.
Добре все йде до нас від Бога.
Від безбожності — зле все йде.
Отже вічний притулок в Нього
Я приймаю, а не в людей.
До людей я іду не брати,
А ділитись із повноти,
Слугувати, допомагати.
Це ось щастям і є, брати.

22.05.2019, Київ



Ніжна і любляча сило,
Люта й нещадна до зла,
Чиста, чутлива, красива,
Та, що одвічно була,
Є і ніколи не зникне,
Що живить все в цьому світі,
Шкода, що люди вже звикли
Хибно Тебе розуміти,
Що Тебе люди не бачать
Або не можуть впізнати.
Але вся наша удача
В тому лише, що Ти з нами.
Ти з нами скрізь і постійно
Як опікун, друг і радник,
Що нам дає самостійно
Кожний наш крок обирати,
Не посягає на волю
Жодного з нас і що далі
Хоче, щоб, творячи долю,
Ми були відповідальні.

23.05.2019, Київ


Ти скаржишся: життя таке погане!
Хоча, як справжній оптиміст, чекаєш,
Коли воно нарешті добрим стане.
Але ти зрозуміти дещо маєш.

Життя — це дівчина. Прекрасна і тендітна.
Тому про неї, хлопче, ми повинні дбати.
Адже дорослі ми. Адже ми геть не діти,
Які спроможні тільки брати й споживати.

Життя — об'єкт дбання, не споживацтва,
Об'єкт любові, а не ґвалтування,
Не визиску. Це усвідом з юнацтва.
Тоді в житті не буде більш страждання.

Життя — це дівчина. Прекрасна, чарівлива.
І це твоє призначення у світі цьому:
Зроби її щасливою. Нехай щасливе
Життя через твої зусилля стане в ньому.

24.05.2019, Чернігів



Нанесло тополиного пуху.
Скрізь замети. На стежках, траві.
І амброзію нашому слуху
Ллють і ллють цілий день солов'ї.
Пух пливе по Десні, наче піна.
Запах білих акацій пливе.
І пухова оця хуртовина —
Диво. Справжнє. Реальне. Живе.
Ти по пуху ідеш босонога,
Прибираючи пух з голови.
І веде нас пухнаста дорога
До пригод і до вражень нових.

26.05.2019, Чернігів



Відношення до віри праведність не має.
Не має святість в релігійності потреби.
Лише любов і безкорисливість єднає
З Тобою, з щастям і з життям. Це шлях до Тебе.
Тоді людина демоном гріховним зветься,
Коли жива істота кожна і світ цілий
Об'єктом визиску, ресурсом їй здається
Для здійснення її егоїстичних цілей.
Убити демона цього в собі — єдине,
Для чого потребуєм ми знання й освіту.
Освіта справжня так виховує людину,
Щоби вона могла служити цьому світу,
Його любити, а не експлуатувати.
Бо щастя здатні ми лише в такому стані
Свідомості, з такою етикою мати.
В цей спосіб кожний на землі щасливим стане.

27.05.2019, Київ


А сенс життя такий простий!
Такий солодкий і чудовий!
Усі існуючі світи
І ми всі створені з любові.
І джерело та епіцентр
Цього усього існування —
Бог і Його життя. І це
Спрямовує усі бажання
Природно в серця глибину —
В обитель Бога і любові,
Де потрапляють у рясну
Та нескінченну щастя повінь
Усі клітиночки буття.
Ось саме з повноти цієї
І живиться людське життя.
Любов. Ми є первісно нею.
Ми нею маєм стати знов
Навічно. Сенс життя — любов.

28.05.2019, Київ


Я не маю лідерських якостей.
Та вони мені й не потрібні.
Я отримую стільки радості
У служінні країні рідній,
Безкорисливо допомагаючи
Тим, всі якості є у кого,
Чесним, мужнім, шляхетним, знаючим,
Тим, хто має зв'язок із Богом!
Не потрібно для цього мати
Геть нічого, бо скрізь навколо
Безкорисливо допомагати
Не завадить ніщо ніколи.
Не потрібні для цього статус,
Визнання або повноваження,
Не потрібно ні кимось стати,
Ні справляти на когось враження.
Ми на це завжди маєм право.
І ніхто його не відніме.
Бачиш: хтось робить добру справу —
Приєднайся, будь разом з ними.

30.05.2019, Київ



Очі карі, ноги довгі,
Стан тендітний і чудовий.
У краси твоєї меж нема.
Зору відвести не можу.
Що ж це робиться?! О Боже!
Смак краси — любові вічний смак.
Чарівлива, ніжна й тиха.
Я до тебе знов приїхав.
Шкода, що лише на пару днів.
Бо я дуже сильно хочу
Завжди бачити ці очі,
Що у всьому всесвіті одні.

01.06.2019, Чернігів



Краплі сонечка бризкають ніжно на мене
Крізь березове листя й волосся твоє.
Перше червня. Чернігівське літо зелене
Почалось і вітання свої роздає.

Краплі неба і сонця в твоєму волоссі
Саме так, як в юнацьких снах давніх моїх,
Врешті решт лицезріти мені довелося
Наяву і руками торкатися їх.

01.06.2019, Чернігів


Коли чуття тілесні — чисті і невинні,
Вони з духовними чуттями є одне,
Вони від них ніяк, ні трохи не відмінні,
Вони сприймають вічність, те, що не мине,
Єдиний їхній досвід є смаки любові,
Смаки блаженства в різних виглядах, і все.
Коли в матеріальнім тілі з плоті й крові
Дух чистий, то духовне також тіло це.
Це нам духовна практика подарувала,
Нас повернувши в наш первісний вічний стан,
Очистивши свідомість нашу від завалу
Егоїстичності. Й наш світ духовним став.

04.06.2019, Київ


Хто я у вічному світі Любові?
Доторк води? Подих? Повів повітря?
Або ніяк не означене в слові
Щось непомітне, просте і нехитре?

Вічного танцю Любові і Бога
Я є яка невід'ємна частина?
Чистий, природний процес — бакті-йога —
Входом є в цю таємницю первинну.

05.06.2019, Київ



Як не зробити хибний рух?
Добро. Зло. Відрізнити як?
На запах. Серце має нюх.
І нюх цей знає вірний шлях.

Є запах бруду й чистоти.
Є запах правди і брехні.
Нюх серця, Боже, — це є Ти.
Ти — мудрість в мудрих, нюх в мені.

09.06.2019, Київ



Лише один рік участі в війні
І три роки бодань з олігархатом
Подарували цілий віз мені
Випробувань і розуму палату.
Я — будді-йог. Я — мудрості шукач.
Я не шукач здобутків тимчасових.
Я свого серця власного орач
І сіятель там волі і любові,
А також радості і щастя жнець.
Служіння нації у стані йоги
Є шлях всім мати чистоту сердець
І вічні, абсолютні перемоги.

11.06.2019, Київ


ПРО СТАРУ АЛЬОНИНУ КОНЦЕРТНУ ФОТОГРАФІЮ

На сцені танцює фламенко
Кохана принцеса моя
Альона (за ті часи — Лєнка).
І нею милуюся я
Вживу мов, а не на світлині.
Під цокіт її кастаньєт
Всі рухи дівочі невинні
Закохано бачить поет.

11.06.2019, Київ


Танцююча Краса — життя оригінал,
Життя первісний прототип, життя прообраз
І щастя епіцентр, в який я поринав
І поринаю все частіше. Чиста й добра.

Танцююча Краса привідкриває свій
Покрив таємний і мене в свій світ впускає.
Безпосередньо вічно слугувати Їй
Я все шаленіше, нестерпніше жадаю.

Безпосередньо. Це не примха, а це те,
Протиприродним є моє життя без чого.
Бажання це є правомірне і просте.
Усе, що маю, я вкладаю тільки в нього.

Це необхідне і достатнє для життя.
Точно так само, як повітря для легенів.
Ніяких інших прагнень не плекаю я.
Мене штовхають ввись мої духовні гени.

Гидкому каченяткові лише кортить
Злетіти в його вічної природи небо.
Танцююча Краса. Служити кожну мить
Безпосередньо Їй — ось все, мені що треба.

16.06.2019, Київ


Звільнитись від обов'язків усіх,
Які у цьому світі нас тримають,
Можливо, тільки виконавши їх,
А не від них утікши. Мудрі знають
Про це і роблять якнайкраще все,
Шукаючи не вигоду — свободу.
Просвітлення і звільнення несе
Служіння безкорисливе народу
З любов'ю, самовідданим дбанням,
Служіння друзям, близьким і коханим.
Про Абсолютну Істину знання —
Це не концепції, а серця стани,
В яких реальність поступово нам
Свої найглибші рівні відкриває.
За справжнє справжня платиться ціна.
Халяви у цій справі не буває.

16.06.2019, Київ


  ПРО СВІТ ЕГОЇЗМУ

Народження в цім світі —
Невигідна угода.
Бо не продешевити,
Продаючи свободу,
Любов і щастя вічне
За те, щоби натомість
Оцю егоїстичну
Отримати свідомість,
Звичайно неможливо.
Життю у світі цьому
В нас є альтернатива:
Вернутися додому,
В первісний світ любові,
Просвітлення сягнувши,
І на його основі
Звільнивши наші душі
Із гри в тиранів-жертви,
Яка є віртуальна,
Її як вірус стерти,
Відкривши, що реально
Любов нам притаманна,
Свобода й щастя вічне
І що веде в оману
Усе егоїстичне.

19.06.2019, Чернігів


    ПРО РУХ НОВИХ СИЛ МИХАЙЛА СААКАШВІЛІ

Я люблю цих людей. Чесних, добрих, шляхетних і гарних.
Я люблю смак і запах думок їх та їх почуттів.
Можновладних бандитів відправити у буцегарні
І змінити країну — найближча мета в їх житті.

Називають їх скрізь вовкодавами Саакашвілі,
Бо на місію цю історичну від Бога в них є
Повноваження всі, їм складна ця задача по силі,
Вони — шанс, який Бог Україні сьогодні дає.

Я люблю цих людей. Непідкупних, розумних, сміливих.
Більш, ніж будь-кого ще в цьому світі, їх саме люблю.
І тому я такий непохитно й натхненно щасливий,
Що пліч-о-пліч із ними разом спільну справу роблю.

29.06.2019, Київ


Я — кандидат в нардепи України,
Один із списку РНС МС.
І читачів моїх значній частині,
Яка до мене має інтерес
І що мені безсуперечно вірить,
Але аполітична і тому
Не знає РНС Саакашвілі
Так, щоб віддати голоси йому,
Я говорю прості слова оці:
«За мене кращі в цьому списку всі».

03.07.2019, Київ


Моє життя. На що воно похоже?
Із чим його я порівняти можу?
Воно прекрасне, начебто перлина.
Воно щасливе, начебто дитина.
Воно талановите, здібне, творче.
У нього ясні, чисті, добрі очі.
Воно — мов дівчинка, мов Божа доня,
Яку тримає Він в Своїх долонях.

05.07.2019, Чернігів


Піднесені думки і почуття,
Просте, хоча і нелегке, життя,
Що вічне, що нема кінця у нього,
І молитви, що зв'язують із Богом,
Приносять вдячне, непохитне щастя,
Яке ніхто ніяк нездатний вкрасти.

11.07.2019, Київ



Не можуть надивитись мої очі
На личенько твоє, на оченята
Та інші твої гарнощі дівочі.
Очам моїм ці дні — жадане свято.

Моїм очам доступна найгарніша
Картина, що у всесвіті буває.
Що є, що може бути кращим інше?
Ніщо. Нічого кращого немає.

Неправда. Є. І я це знаю добре.
Картина краща: як ти танцювала
У юності фламенко й пасодобль.
Я заздрю тим, хто бачив це. Чимало.

Солістка танцювального ансамблю.
Молодшенька. Улюбленка фанатів.
Виконуєш ламбаду, румбу, самбу.
Мені про це лиш довелося знати.

Мені це лиш вві сні ночами сниться.
Я цю красу лиш можу уявити.
А бачили це інші. Ось щасливці,
Що бачили найкраще в цьому світі.

22.07.2019, Чернігів



Якби не було тебе,
На твоєї краси існування би я
І одного дня би Бог
Він створив би тебе зі Своїх
З різних рис чарівливих найкращих, які
Із танцюючих радісних крапель дощу,

24.07.2019, Київ



Ти в захваті від гаю і ріки,
Від гарних місць, де ми гуляємо, від їхньої краси,
Від кольорів природи. Я же — навпаки.
Мене геть не вражають береги ці та ліси.
Бо поруч — ти. І вся ця чарівна краса природи
Є тільки тьмяним, бляклим відблиском твоєї вроди.

14.08.2019, Чернігів



Ти — найуспішніша людина серед всіх
Людей, що є або були у цьому світі.
Ти — досконале втілення бажань своїх,
Які лише любов спроможна зрозуміти,
Бажань зробити дивом все моє життя,
Мене зробити серед всіх найщасливішим,
Зробити так, моє щоб кожне почуття
Було блаженством переповнене найвищим
Від того, що самісінько така ти є:
Настільки кожною клітинкою прекрасна,
Що існування в цьому всесвіті твоє
Мені шалене щастя дарить повсякчасно.

16.08.2019, Київ



Ти є щастя моє, що стає більше й більше щороку.
Ти — краса, що не в'яне від плину часу і хвороб.
Ти — бездонні глибини мої, ти — мій простір широкий.
Ти — мені Богом даний любові коштовний урок.

Ти є пісня життя, чарівна, нескінченна і ніжна,
Його соку живлющий, тонкий, медяний аромат,
Що стає все солодше й солодше щодня і щотижня.
Ти є вічної юності чистий божествений смак.

16.09.2019, Київ


Жовтий жовтень. Пожовклі гаї.
Кольори у краси так мінливі!
Та незмінна є сутність її.
І тому ми незмінно щасливі.

05.10.2019, Чернігів



Твої дива цілком закономірні,
Невигадані, справжні, непримарні,
Та разом з цим настільки неймовірні,
Настільки чарівні, настільки гарні,
Настільки дивовижні і чудові,
Наскільки серце сповнене любові!

07.10.2019, Київ


Бог геть нікого і ніколи не судив.
Неправду кажуть, ніби Він карає нас.
Бог без претензій любить кожного завжди.
А судить і карає винних вічний час.

07.10.2019, Київ


Смирення — ключ до перемоги.
Воно долає всі дороги.
Смирення — це могутня сила,
Фундаментальна і красива.
Воно будує все. З нічого.
Воно дає зв'язок із Богом
І доступ до Його скарбів.
І перетворює рабів
В людей просвітлених та вільних,
Щасливих, мудрих, добрих, сильних.

17.10.2019, Київ


Це відчуття себе смиренним, мов трава,
Яка росте на стежці під ногами
І на яку ступає дітвора,
Тварини та якісь дядьки і дами,
Не має що претензій геть до них,
А підіймається з-під ніг їх знову й знову,
На них не бачачи ніякої вини,
Є необхідний стан, є та основа,
Духовна практика вся наша без якої
Не дасть плодів, а буде просто грою.

17.10.2019, Київ


Щастя тих, кого люблю я, — ціль життя мого.
А люблю я в різній мірі всіх у світі. Отже
Моє власне щастя — в спробах досягти цього,
У вкладанні в це усього, що я вкласти можу.

Жити так є досконалим способом життя.
Та потрібно вдосконалювати досконалість,
Роблячи чутливішими всі свої чуття.
Бо служіння щастю інших — це тонка діяльність.

Цим процесом рухає любов. Вона дає
Звільнення від егоїзму — базову платформу
Для просвітлення. Але просвітлення моє
Має сформуватись в ніжну і чутливу форму.

Безкорисливість, свобода в мене є. Але
Це не все, що треба. Бо просвітлений незграба —
Явище не дуже добре, хоч уже й не зле.
Тож незграбою я бути більш не маю права.

25.10.2019, Київ



Чим більш я думаю про Бога,
Тим більш я думаю про тебе.
Ти з Його почту чарівного
Зійшла сюди, мов зірка з неба.

Звук голосу твойого кожний
І кожний рух твойого тіла
Його світ втілює і може
Мій світ живити, мов світило.

Ти — найживіша і найближча
Його для мене представниця.
Твоя краса до Нього кличе,
Моя кохана чарівнице.

05.11.2019, Київ


Краса — коханого об'єкта вічна якість.
Саме тому краса є з вічністю зв'язок.
У серці, де живе краса, панує м'якість,
І в ньому вічно мешкають Любов і Бог.

Краса наповнює натхненням ніжним все.
І навіть згадка, навіть думка про красу
Ті щастя, захват і захоплення несе,
Які ніколи не стирає плин часу.

Я з божеством краси навіки одруживсь.
З життя в життя ми вічно нерозлучні з нею.
Тому хоч де, хоч як і хоч коли б я жив,
Світ сповнений краси коханої моєї.

07.11.2019, Київ


 ДЛЯ ЦЬОГО Я ЖИВУ СВОЄ ЖИТТЯ

Безсонна ніч з осмисленням життя.
Нові, незнані досі відкриття.
Любов заповнила в житті усі місця.
І бачу Бога я в усіх серцях,
Потенціал всіх душ під мертвим шаром,
Що сплять вони, піддавшись чорним чарам,
Добро під шаром зла, красу під брудом
В усіх живих істотах, скрізь і всюди.
Під шаром тьми я бачу ясне світло,
Прекрасні квіти, що ще не розквітли,
Що поки навіть ще не проросли.
Їх летаргійний сон та їхні сни —
Стан кожної душі і України
В цю переламну, значущу годину.
Дивлюсь в майбутнє, чисте і прозоре:
Красуню сплячу, сховану від зору
Під шаром амнезії, забуття,
Цілує вічний принц її життя,
Її коханий і спаситель, Бог.
І п'є вона легенями любов,
Повітря чисте і живлюще мов.
Вся темрява, неначе крига, тане.
Те щастя, духу що одвічно дане,
Загоює старі глибокі рани.
Неначе ланцюги важкі й кайдани,
З красунечки спадають чорні чари.
І все минуле, мов нічні кошмари
З приходом дня, йде в вічне небуття.
Для цього я живу своє життя.

14.11.2019, Київ


Прокинувшись, душі розплющують очі
І щастя вдихають в легені свої...
Богиня Любов... Ми — її вічний почет...
І Бог... Він є вічний коханий її...

Богиня Любов, Бог... І ми оживаєм.
І вічно живем ми реальність оцю,
Де кожна клітиночка наша співає,
Де кожна клітиночка наша танцює...

Суворі закони матерії з їхнім
Обмеженим, скнарим порядком речей
Керують людьми, доки жадність в них стихне,
Корисливість доки спаде з їх очей,

Допоки в них егоїстичність і хтивість
Розтане під променем сонця Любові,
Допоки в них зникне злоба та брехливість,
Допоки вони стануть духом здорові.

Вони ніби прагнуть до щастя і волі.
Але результат їхніх дій протилежний:
Не збільшення щастя, а збільшення болю.
Стають вони все більш слабкі та залежні.

Розвинення мудрості — перша потреба
Людей і суспільства. Просвітлений розум.
Мету цю поставити чітко їм треба.
Бо люди життю є найбільша загроза.

Бо їхня немудрість — це їхня в'язниця,
Кайдани, які забирають в них сили.
Між злом і добром геть не бачать різницю.
Їх зір непроглядна омана покрила...

Прокинувшись, душі розплющують очі
І щастя вдихають в легені свої...
Богиня Любов... Ми — її вічний почет...
І Бог... Він є вічний коханий її...

Богиня Любов, Бог... І ми оживаєм.
І вічно живем ми реальність оцю,
Де кожна клітиночка наша співає,
Де кожна клітиночка наша танцює...

18.11.2019, Київ


Що є життя? Це школа, це майстерня
Для духу трансформації й навчання.
І всі життєві виклики, всі терни —
Не випадковості, не кара, а завдання.
Призначення трагедій, лих і крахів —
Нас, мов коштовний камінь, шліфувати,
Звільняти нас від слабкостей і страхів,
А не ще більше їх нам додавати.
Хто відає, що він — душа безсмертна,
Що тіло — це не він, а засіб тільки,
На певний термін виданий, той вперто
Щасливий, лих хай буде скрізь хоч скільки,
Щасливий незалежно від обставин,
Щасливий через те, що щастя — просто
Його природа, та, яка не ставить
Умов, вимог життю для свого росту.
Того, хто відає, що смерть, хвороби
Є тим, що відбувається лиш з тілом,
А він є дух, все тільки сильним робить,
Бо те, що не вбиває, дарить силу,
А дух ні вбити, ані зіпсувати
Ні за яких обставин не можливо.
Він повсякчас продовжує ставати
Все більше незалежним і щасливим.

21.11.2019, Київ


  РЕЛІГІЙНИМ ЗАКОННИКАМ

Щоб не спокушала вас краса дівоча,
Не веліть вдягати дівчин в паранджу,
А втупіть додолу ваші хтиві очі
І окресліть власній хтивості межу.

23.11.2019, Чернігів


Те, що добро завжди перемагає зло,
В людей звичайно викликає певний сумнів.
Бо в їхньому житті такого не було.
Було все навпаки. Я розумію сум їх.
Але лише добро насправді править всім.
Добро злу геть не поступається ніколи.
Ви не погодитеся з твердженням моїм.
Проте я бачу це правління скрізь навколо
Як мовчазний та животворний сік життя,
Як пульс любові в цім соку, незримий оком.
Такою справжня дійсність є для сприйняття,
Яке завжди пульсує в унісон з цим соком.

25.11.2019, Київ



Це світ мілких, дрібних, корисливих людей,
Які цілком достойні всі своєї долі,
Хоч лицарі шляхетні серед них будь-де
Народжуються теж у цій брудній юдолі.
Ці лицарі — відсоток дуже незначний
Населення, яке псує цей світ все більше.
Цей світ не канув в прірву тільки через них.
І тільки їм свої присвячую я вірші.
І тільки поруч з ними хочу бути я,
Бо тільки лиш вони не викликають жалю.
У цьому світі є один лиш сенс життя —
Робити тут можливе все добро і далі
В світ лицарів, обитель Бога, вічний світ,
Світ безкорисливості, чистоти й любові,
З собою взявши якості душі та звіт,
Відправитися бути завжди наготові.
Я так люблю його — наш вічний, справжній дім,
Який я бачу у хвилини одкровення,
І хочу сповнити цей світ хоч трошки їм —
Його смаком дбання, служіння і натхнення!

28.11.2019, Київ


       ЗНОВ ПРО МИХАЙЛА СААКАШВІЛІ

Він — на всі молитви українців та відповідь Бога,
Що наразі збагнути, на жаль, ще не здатні її ми.
Безкорисливе серце його прагне тільки одного:
Щастя, волі, добробуту Грузії і України.

Він — мудрець. Він — людина найвищого рівня моралі.
Ні від кого геть та ні від чого ніяк не залежний.
Він є шанс України, який в неї ще не украли,
Шанс на успіх, на щастя і на перспективи безмежні.

Він безстрашний, мов лев. І дбайливий та добрий, мов мати.
Його серце — живий океан до людей співчуття.
Його справі хоч якось, хоч трошечки допомагати
Є найбільшою радістю всього мойого життя.

07.12.2019, Чернігів



Я зліплений із грязі та багнюки.
А ти — із пелюсток. Це дійсно так.
Тобі це часом спричиняє муки.
Бо ти — метелик ніжний, а я — танк.

Танк і метелик. Дуже дивна пара.
Танк і метелик. Що це таке є?
Мабуть, я — твоє лихо, твоя кара.
Ти ж — нагорода, щастя ти моє.

Жахіття бути нечутливим танком,
Який тебе засмучує. Ганьба.
Ти знов всю ніч проплакала до ранку.
Це є однісінька моя журба.

А також це — найголовніший виклик
Мені від Бога, долі і життя.
Броньованість, я до якої звиклий,
Не ранитиме більш твої чуття.

Саме за це молюсь я безустанку.
Не кривдити щоб дівчинку мою,
Я стану ніжним і уважним танком.
Я маю стати. Я уже стаю.

09.12.2019, Київ


Заціловані одне одним,
Вдячні Богу, щасливі вкрай
Чистим щастям, простим, природним.
Наша дійсність — це вічний рай.

Ні. Не рай. Набагато вище.
Мій читачу, збагни її,
Взявши в серце своє ці вірші,
Взявши в руки книжки мої.

16.12.2019, Чернігів


Поет — пророк культури. Його роль,
Природна місія — вносити світло,
Повітря й незаплямлене добро
У темну духоту людського світу.
Культура... Що це? Визначення є
В підручниках, з якими я не згоден.
Служити їй — призначення моє.
І я служу. І обіцяю: згодом
Культура зійде в серці та житті
Мого великострадного народу.
Мов сонце, має врешті-решт зійти
Її прекрасна і свята природа.
Культура — чиста етика добра.
Культура — чиста етика любові.
Її відсутність — це в душі діра,
Через яку, мов з серця втрата крові,
Стається втрата щастя. І все зло
Панує завдяки культури браку,
Перетворивши світ в своє кубло,
Все нищачи, мов метастази раку.
Культуро чесності і доброти,
Шляхетності, безстрашності, свободи,
Я все зроблю, щоб тільки стала ти
Навіки якістю мого народу.

18.12.2019, Київ


МИХАЙЛОВІ СААКАШВІЛІ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

Уранці цього дня я думаю про Вас,
Втім, як і кожен день уже п'ятнадцять років,
В молитві Богу, що вона в ранковий час
Тихесенько струмить з джерел душі глибоких.

У світі геть ніщо не робиться само.
З чола країни хтось конкретний має стерти
Нещасть, негод, невдач, неуспіхів клеймо,
Підняти врешті-решт країну з ложа смерті.

У світі геть ніщо не робиться само.
Щось робить певний хтось, хто це зробити здатен,
Коли є певний збіг обставин і умов.
І здійснюється все в конкретні, певні дати.

Ви є особа ця. І час цей вже невдовзі.
Це доля. І вона уже сценарій пише.
Хоч зазвичай вона писати звикла в прозі,
Щоб написати це, їй знадобляться вірші.

21.12.2019, Київ


Опікуватися красою в цьому світі,
А в світі вічної гармонії й любові
Красою бути, кращою за райські квіти,
За будь-які красоти всесвіту чудові, —
Призначення душі, її природа чиста,
Її любові й щастя сяюча природа.
Життя заради здобуття оцього змісту
Через процеси звільнення, через свободу,
Через очищення, через зв'язок прямий
Із Богом, з наддостатком щастя, з повнотою,
Тобто з усім, чого одвічно прагнем ми,
Життя, яке натхненне вищою метою
І сповнене щомиті здійсненням бажань,
Первісних мрій душі, коли одвічна спрага
Її знаходить шукане, коли межа
Між тим, на що душа законне має право
У стані чистоти, і тим, що з нею є,
Бар'єр між бажаним і дійсним геть зникає,
Коли служіння світу робим ми своє,
Бо це — наш смак природний, і коли ми маєм
Самодостатню безкорисливість, — це все
Є шуканим тим самим напрямком прогресу
Цивілізації, що мир всім принесе,
До злагоди зведе всі людські інтереси.
Саме для цього Богом створена родина.
Саме для цього Богом створена держава.
Саме для цього Богом створена людина.
Просвітлення — її обов'язок і право.

24.12.2019, Київ


Минув ще один гарний рік. Чим він прекрасний?
Тим, що його прожив я так же само гідно,
Як попередні. І нехай мені не ясно,
Що буде далі, і нехай мені не видно,
Наскільки ми наблизилися до мети —
До України, що їй врешті все вдалось, —
Моє шалене щастя є до неї йти
З Саакашвілі, з РНС і з Богом. Ось.

31.12.2019, автобус Київ-Чернігів




Я не від світу цього геть. Я нетутешній зовсім.
І власної цікавості нема у мене тут.
У вас усе тут шкереберть, у вас безладдя й осінь.
А в вимірі, де я живу, лиш зливи щастя йдуть.

Щасливий завжди прагне там якесь добро робити,
Де бачить біди, горе, сум нещасних душ живих.
Я нетутешній, але вас не можу не любити
І не трудитись, щоб були щасливими і ви.

05.01.2020, Київ



З напрямку на хитрість, жадність і тому подібне
В напрямку на безкорисливість і мудрість чисту
Хід історії країни повернути здібні
Не мисливці за грошима, а ідеалісти.
Люди ці не утопісти. Ні. Практичні дуже.
Все прекрасне в цьому світі створене лиш ними.
Вільні та самодостатні, ці щасливі душі —
Ті, кого життя і доля вповноважать нині
На жадані кожним серцем кардинальні зміни
Від цинізму й егоїзму як основ держави,
Що подібні на смертельну ракову пухлину,
Що ведуть країну в прірву, що токсично ржаві,
До смаку дбання про інших — до смаку любові,
Що суспільство перетворить із шакалів зграї
На сім'ю людей з братерством у її основі,
І життя, що стало пеклом, зробить справжнім раєм.

15.01.2020, Київ


Любов — це концентрація бажань своїх
На досяганні щастя тих, кого ми любим,
Коли мета всіх рухів серця — щастя їх.
Всі чарівні дива любов'ю роблять люди.

Життя того, хто любить, складене із див.
Воно живеться за законами любові.
Той, хто любов в своєму серці розбудив,
Став фахівцем у світу щастя побудові.

18.01.2020, Чернігів



Мій малесенький коханий богатир,
Мій майбутній захисник і опікун,
Я — твоя земля, де народився ти.
Ось співаю пісню, чуєш ти яку.

Мій малесенький коханий богатир,
Мій майбутній захисник і опікун,
Я — земля краси, любові й доброти.
Тож візьми у мене й ти цього смаку.

Набирайся сили, розуму й здоров'я
Від лісів і луків. Це — моя природа.
Всі мої багатства, всю красу з любов'ю
Я дарую щедро й радісно народу.

Це — твоє багатство. Це — твоя скарбниця.
Кришталеві води. Поклади бурштину.
Колоски пшениці. Ягідки суниці.
Все це є коштовне. Все це — Україна.

Я — земля краси, любові й доброти.
Тож візьми у мене й ти цього смаку,
Мій малесенький коханий богатир,
Мій майбутній захисник і опікун.

Я — твоя земля, де народився ти.
Ось співаю пісню, чуєш ти яку,
Мій малесенький коханий богатир,
Мій майбутній захисник і опікун.

26.01.2020, Чернігів


Наче кошеняточка пухнасті,
У дитячому своєму щасті
Ви грайливо, безтурботно милі
Завдяки всепереможній силі
Рідної землі, що чарівна.
Вас любов'ю зрощує вона.
У дитинстві кожна мить — це диво!
Тож ростіть свободно і сміливо!
Хлопченятка любі, хай з вас кожен
Чоловіком справжнім стати зможе
І про рідну землю буде дбати,
Як дорослий син про рідну мати!

27.01.2020, Чернігів


Вмираюча країна наша має шанс не вмерти.
Єдиний шанс цей — ті, хто не бояться втрат і смерті,
Ті, хто у світі не шукають вигоди собі,
Хто мудрі, незалежні і незламні в боротьбі,
Яка спонукана одним — любов'ю до людей,
А не прихильністю до штучних принципів, ідей,
Не заздрістю, не марнославством, не користолюбством.
Таких осіб є незначний лише відсоток людства.
Саме вони є сіль землі. А ті, хто не такі,
Ті, хто не дуже мудрі, хто залежні і слабкі,
Підтримкою хай стануть цій благословенній силі,
Що зібралася в Русі Нових Сил Саакашвілі.

31.01.2020, Київ



Чорні очі. Чорні брови. Золоте волосся.
Досконалі довгі ноги. І тендітний стан.
Я б, якби мені тебе зустріти довелося
В ті твої зіркові роки, божевільним став.
Якби я побачив танець тої танцюристки,
Від якого неможливо відвести очей,
Її личенька прекрасні, чарівливі риси,
Її усмішку та рухи її рук, плечей
І почув би її голос, її сміх чудовий,
Я від захвату, напевно, просто би помер.
До видовища такого я не був готовий.
І тому Бог переніс цю зустріч на тепер.

10.02.2020, Київ


Світ любові такий. Це властивість його.
Вічно здійснює він серця вічні бажання.
Повнота, глибина, якість щастя мого
Повсякчасно ростуть, щирі, вдячні, не жадні.
Повсякчасно дива зустрічають мене.
Повсякчасно мене відкриття зустрічають.
І неправда, що все з плином часу мине.
Ні. Минуть тільки залишки дуру й печалі.

24.02.2020, Чернігів


Що є мистецтво? Хто такий митець?
Чим є повітря чисте для легенів,
Тим самим є мистецтво для сердець.
Ну а митець — краси й любові геній.

Мистецтво — це природно, так, як Бог,
Як сонце, як веселка, як усмішка,
Якщо у ньому втілена любов.
Тож збірка віршів є священна книжка.

28.02.2020, Чернігів



Шляхи, дороги, кроки духу. Рух.
Це вічна подорож. Вона цікава.
Вона неспинна, як неспинний дух.
Душа куштує. Досвід — її страва.
Душа куштує здійснення бажань.
Від здійснення одних вона страждає
І зазнає розчарування й жаль,
Сама себе на котрі наражає.
Душа куштує ті чи ті смаки,
Допоки не дістанеться цієї
Любові й волі чистої ріки,
Допоки не почне живитись з неї,
Допоки нею не стає сама.
На цьому пошук щастя закінчився.
Неповноти у серці більш нема.
Дух все знайшов. Усьому він навчився.
Він рухається в щастя повноті
З метою її з кимось розділити.
З різницею лише в смаку й меті
Рух — те, що відбувається щомиті.

02.08.2020, автобус Чернігів-Київ



Я так тебе люблю — й тому такий щасливий!
Любов — це повне щастя, аж по вінця повне!
Моє життя — це нескінченні щастя зливи!
Моє життя — це нескінченна щастя повінь!

Ти мене любиш — і тому така щаслива!
Це щастя бачачи, я щасливіший вдвічі!
Причина твого щастя — я! Яке ж це диво!
І ця любов, це щастя і це диво — вічні!

Ми любим Бога — і тому такі щасливі!
Любов — це повне щастя, аж по вінця повне!
Тому життя в нас — нескінченні щастя зливи!
Тому життя в нас — нескінченна щастя повінь!

Бог любить нас — Він через це такий щасливий!
Це щастя бачачи, ми щасливіші вдвічі!
Причина Його щастя — ми! Яке ж це диво!
І ця любов, це щастя і це диво — вічні!

10.08.2020, Чернігів


Безмежне бачення безмежної краси
Реальності — в очах, що хтивості не містять.
І сприйняття буття таке, що всі часи —
В цій миті вічності, весь простір — в цьому місці,
А саме — в цьому серці, де живе любов.
Любов — це чистота, відсутність егоїзму,
Яким, мов пеленою, був закритий Бог
Від всіх чуттів. Любов цю пелену залізну,
Мов кригу, розтопила. І весна зійшла.
Чуття ожили для прямого сприйняття
Реальності життя, в якій немає зла.
Смак Бога стали відчувати всі чуття.
Солодкий смак блаженства. Кожна річ — коштовність.
Безмежна цінність кожної душі. І Бог
Життя заповнив і всередині, і зовні.
Любов і Бог. Я бачу Їх удвох обох.

11.08.2020, Чернігів


Сьогодні Її день (хоч, як на мене, кожний день — Її).
І я сьогодні, як завжди, молюся Богові і Їй.
Вона є сяєво Його очей — Вона Його любов,
Блаженство, мудрість і краса. Без Неї Бог не був би Бог.
Вона — Богиня, попри те, що кажуть всі, що Бог один.
Бо без любові, мудрості й краси Він був би вже не Він.
Він завжди разом з Нею. І насправді всі, хто каже «Бог»,
У будь-якому разі мають на увазі Їх обох.

26.08.2020, Київ


Важке життя виховує людину.
Легке — її розбещує й псує.
Тому нам Бог дає важкі години.
Тому біль, біди й горе в світі є.
Тому сувора і нещадна доля
Є шансом в нас зростити чистоту,
Любов, безстрашність, незалежність, волю.
Людське життя це має за мету.

29.08.2020, Київ



Вона — Твоя любов. А я —
Її експансія, поширення,
Кожнісінька істота як.
Зродився із Її офіри я,
Так само, як і все живе.
Любов — це жертва, це офіра.
Лиш завдяки Їй світ живе
І в ньому є ще трошки миру,
Ще трошки щастя й доброти.
Лиш завдяки Їй тут є Ти.
Як ні, то завдяки кому?
Вона — до Тебе шлях. Тому
Перед Твоїм Її ім'я
В молитві промовляю я:
«О Любове і Боже мій,
Що Дарителем Щастя є,
У служінні життю займіть
Ви це вічне іство моє —
Харе¹ Кришна² Харе Кришна
Кришна Кришна Харе Харе
Харе Рама³ Харе Рама
Рама Рама Харе Харе».
______________________________________
¹ Харе (санскрит) — о Божа Любове
² Кришна (санскрит) — о Всепривабливий Боже
³ Рама (санскрит) — о Дарителю Щастя

11.09.2020, Чернігів


Всі помилки поправні, любий друже.
І кожен має не одне життя,
Щоб вчитися, як бути небайдужим
До дійсності, як вийти з забуття.
Нова свідомість у старому тілі
Затримується не надовго. Ні.
І внутрішній твоїй безмежній силі
Потрібне інше тіло. Уві сні
Твоє життя майбутнє я побачив:
Величний, дивовижний перехід
На вищі рівні вічної задачі.
Тобі там по коліно цілий світ.
Там більші щастя і відповідальність,
Можливості, свобода й глибина,
Масштабність і залученість в реальність,
Що є універсальна, є одна...

04.10.2020, Чернігів


Чим світ, що є для тебе вічним домом,
Від інших відрізняється світів?
Все саме так влаштоване у ньому,
Як хочеш ти.
Туди потрапити ти врешті змогу
Отримаш, коли іство твоє
Звільниться і очиститься від всього,
Чим ти не є.

11.12.2020, Чернігів


В світі, де влаштоване все так,
Як бажає кожний його житель,
Будь-якого явища мета —
Щастя, всі в якому хочуть жити.
В ньому все є здійсненням бажань
Всіх і кожного. Це — світ любові.
Ніяка жоднісінька межа
Не існує там, де всі здорові:
Де немає заздрості, злоби,
Визиску, індивідуалізму,
Де ані тирани, ні раби
Не існують. Світ без дуалізму
Є, він вічно є. Ми звідти всі.
Але ми є ті, хто занедужав
Та від світу щастя і краси
Ізольований надовго дуже
В ізоляторі, в лікарні, де
Зібралися ті, чиє бажання —
Не бажання щастя всіх людей,
Всіх істот, а власне панування.
Та духовні практики прості,
Радісні, природні та чудові
Нас лікують. Ми стаєм святі.
І вертаємось у світ любові.

12.12.2020, Чернігів


На національному рівні
І на міжнародному рівні
Якщо ми поєднуєм спроби
Та долари, євро і гривні,
Здолати всесвітню хворобу
За термін короткий можливо,
Бо бачать всі, як це важливо.

Але люди досі не бачать
Таке очевидне неначе
Найперше людське нездоров'я,
Найпершу всесвітню задачу:
Є брак доброти і любові
Тотальний у цілого людства,
Та жадність є і владолюбство.

Лише за одне покоління
Зростити здорове насіння
У кожному серці — це діло
Можливе, як є розуміння,
Що спільні увагу і сили
У нього потрібно укласти,
Щоб світ жив у мирі та щасті.

Просвітлення — щастя основа.
Просвітлення — миру умова.
Бо щастя і миру природа —
Любов і свідомість здорова.
Тож треба надати народу
Знання в цьому та допомогу
І світло зелене в дорогу.

13.12.2020, Чернігів


ВІДПОВІДЬ ДРУГОВІ ЩОДО ДОБРА І ЗЛА

Добро є вічне, друже. Зло є тимчасове.
Добро Всевишнім створено, а зло — людьми.
Природа абсолютна, вища йде з любові.
Відносна, нижча — з егоїзму. Звідки ж ми?
Ми — душі. Вічні. Невмирущі. Абсолютні.
Первісна, чиста наша сутність є любов.
Та ось ми, захворівши егоїзмом лютим,
В лікарні опинились, де наш лікар — Бог.
Він не керує тут. Тут ми самі керуєм.
І все тут саме так, як влаштували ми.
Ми завжди вільні. І Він тільки тих лікує,
Хто хоче. Та і ті лікуються самі.
Бо лікування серця неможливе зовні.
Це індивідуальний, внутрішній процес.
Цей світ є ізолятор. Ми тут — як на зоні.
Але не вічне геть, а тимчасове це.

14.12.2020, Чернігів


  ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ЕГОЇЗМ»

Ми всі прагнем свого, особистого щастя.
Ця природна тенденція чиста, здорова.
Та якщо щастя хочем ми в інших украсти,
Це і є егоїзм — серця перша хвороба.
Егоїзм — не любов якась зайва до себе,
А до себе любов без любові до інших.
Як себе, полюбити щоб ближнього, треба
Нам любити себе. А інакше б не вийшло.

14.12.2020, Чернігів



А кожний справді — вічний дух, а не це смертне тіло.
Я є душа — хазяйка тіла, чиста й вічно юна,
Яка утворена з найвищої краси і сили, 
З якої струмом б'є життя і радість абсолютна.
А тіло стримує політ мій та тримає тут,
Де я — не я, а цей якийсь вусатий дядько сивий.
Моя духовна практика мене звільнила з пут
Омани й забуття реальності, що так красива!
Я пам'ятаю вічність. Кожний подих, кожний рух
У тому вимірі є здійсненням мого бажання
Тобі віддати всю мою любов. Ти — Вищий Дух,
Ти — джерело мене, моє танцююче кохання!!!

16.12.2020, Чернігів


Це День Угодника Святого Миколая,
Місто Волочиськ, це священник Миколай
Веде святкову літургію і співає
Душею чистою, в якій є мир і рай.

У білій реверенді, в українськім стилі
Орнаментом розшитій гарним квітковим,
Святий отець співає. І всі нечестиві
Бажання ваші, люди, позабули ви.

Ця чистота не сполучається з обманом,
Злобою, заздрістю та жадністю в серцях.
Святий отець святий любов'ю, а не саном.
Лише тому працює літургія ця.

Якщо релігія потрібна для суспільства,
Хай нею в світі стануть чесність і любов.
Хоча зв'язок із Богом — дещо особисте,
Та те, чого шукають всюди всі — це Бог.

Знайдіть Його в житті, в своєму серці, в світі
Через молитву щиру. Пощастить вам хай.
Знайдіть і станьте чисті й радісні, як діти.
Сьогодні в цьому допоміг вам Миколай.

19.12.2020




Я бачу вічність. Її бачу епіцентр.
Він захвату мого є чарівним об'єктом.
І якось увело мене в оману це:
Мені здаватись почало, що я вже є там,
Що, залишивши тіло, я порву зв'язок
Зі світом зла, невігластва і людожерства
І житиму там, де лише Любов і Бог. 
Насправді ні. Бо моє серце надто черстве.
Бо нечутливий, недотепний розум мій.
А щоби жити там, потрібно, щоб усі там
Сказали: "Щоб він був тут з нами, хочем ми.
Він резонує, гармонує з нашим світом.
Він класний. І його не вистачає нам.
Із ним тут буде набагато цікавіше".
Такий, як зараз є, я не потрібен там.
Бо грубіян такий, як я, їм там навіщо?
Всі якості, які потрібні для життя
У вічній тій обителі, куди я прагну,
Здобути і розвинути повинен я
Отут — у цьому світі. Я збагнув цю правду:
Усю свою любов вкладаючи сюди,
Тут ставши тим, хто всім і кожному потрібний,
Впродовж ще багатьох життів достойно йди
По цьому світу так, він є єдиний ніби!

20.12.2020, Чернігів


Прожив піввіку. Але скільки залишилось?
Піввіку готувавсь до місії життя:
Народові в пригоді стати, коли сила
Просвітлення осяє всі мої чуття.
Осяла. Я готовий. Час ось-ось настане.
Хоч сонце епохальних змін ще не зійшло,
Цю непроглядну темінь розжене світанок,
Добро назавжди врешті переможе зло.

26.12.2020 (50-й День народження), Чернігів


  З НОВИМ РОКОМ БІЛОГО БИКА!

Рік білого бика — це круто дуже.
Бик — дгарма¹. Та ще й білий. Іншалла²!
Бо так адгармою³ світ занедужав,
Що норма в ньому — панування зла.
Ми хочем, щоб добро перемагало.
Тож цим добром повинні стати ми,
Збагнувши, що є добре, що погано
Перед лицем життя, перед людьми,
Перед сумлінням, Богом і собою.
Ніхто цього не вирішить за нас:
Бик-дгарма знов відправиться на бойню,
Чи вже настав його зірковий час...

31.12.2020, Чернігів
___________________________________
¹ дгарма — природна місія, природне призначення, природний обов'язок перед життям, служіння життю, корисна для життя діяльність, добро (санскр.)
² іншалла! - дай Боже! (араб.)
³ адгарма — антонім до слова дгарма, тобто те, що шкодить життю, зло (санскр.)


ПЕРЕКЛАД ВІРША ДЖЄЛЯЛЄДДІНА РУМІ ПРО ЖІНКУ

Жінка — не просто Аллаха кохане творіння.
Жінка — Творець. А хто здатен збагнути Творця?!
Очі того, хто в пітьмі, сліпить Сонця проміння,
Сліпить їх сяйво жіночого серця й лиця.
Ось чому він каже жінці закрити обличчя
Та зневажає її й слова їй не дає,
Ось чому він користується нею, мов річчю,
Кажучи, що у Корані слова про це є:
«Мужність стоїть над жіночністю». Та подивіться,
Як живе він — і вона як достойно живе.
Мудра, терпляча і мужня, неначе левиця,
Жінка — це втілення Божого світла живе.

05.01.2021, Чернігів


Два Мухаммеда Джєлялєддіна. Румі й Акбар.
Перший — перс, анатолійський поет, духовний вчитель.
Другий — тюрк, імператор, Індії государ,
Гуманіст, меценат, реформатор і просвітитель.
Між ними — кілька сторіч і декілька тисяч миль.
А що в них спільного, окрім імені? Їх любили
Народи країн, яким їхні серця та уми,
Їхні ноги та руки невтомно завжди служили.
Щоб в душах людей мати таку велику вагу,
Наскільки їхнє життя було корисне й прекрасне!
Першого люди назвали Мевляна (дивіться ґуґл).
Другого люди назвали Акбар (всім без ґуґла ясно).
Здійснити місію свого життя вдалось обом.
А місія життя у всіх одна в будь-які епохи:
Служіння життю й любов. Служіння життю й любов —
Світ не знищить себе, тільки є це в ньому допоки.
Обидва були інородці в країнах тих.
Обидва в країнах тих багато добра зробили.
Тож завжди, коли я раптово міркую про них,
Я думаю про Україну і Саакашвілі.

06.01.2021, Чернігів


В дитинстві ще Ісус мене переконав,
Що сенс і ціль життя — навчитися любити.
Але, поставивши задачу, Він не дав
Ніякої методики, як це зробити.
Мабуть, Він думав: «Коли ціль життя ясна,
То як її сягнути, люди знайдуть спосіб».
Своїм життям Він показав, яка вона —
Любов. Любов, яку не знали люди досі.
Я зрозумів задачу і шукав, шукав.
На власній практиці багато перевірив.
Розшукуваний метод працювати мав
Поза залежності від будь-якої віри,
Негайно забезпечувати результат —
Потрішки, поступово, але зараз прямо.
І я знайшов. І ця методика проста
Без жодного недоліку, без вади й плями.
Це бакті-йога: це молитва про любов
І зразу ж у житті її застосування.
Разом з любов'ю в наше серце входить Бог.
І непотрібні нам релігії й писання.
Вже тридцять років практика моя дає
Мені щодня бажаний плід. Все більше й більше.
Любов несе свободу й щастя. Це моє
Багатство вічне. Я ділюсь ним через вірші.

17.01.2021, Чернігів


Краса життя — в любові. Той, хто її має,
А також бачить в тих, у кого вона є,
Життя в усій його красі безмежній знає.
Життя об'єктом його захвату стає —
Справдешнім, а не вигаданим ідеальним.
Бо досконалість, святість — у простих речах.
Бо Царство Боже — це любов. Проста. Реальна.
Бо Царство Боже — не на небі, а в очах,
Серцях, долонях, у яких любов тепліє,
В очах, серцях, долонях, де тепліє Бог.
І той, хто тайкома про Царство Боже мріє,
Молитися повинен тільки про любов.

20.01.2021, Чернігів



Контроль над засобами поширення інформації
В сучасному світі забезпечує панування.
Величезні гроші й нечесна гра покидьків нації
Гарантує їм абсолютну владу попри всі наші старання.
І може здатися, і багатьом здається навіть
Незмінним такий порядок речей.
Та він тимчасовий, минущий. А вічністю править
Любов, що струмить із Божих очей.
Бог не втручається в цього світу життя.
Бог нікого не підносить і не карає.
Але, якщо Ним наповнити наші чуття,
Ми починаємо жити за законами рая.
І тоді більш над нами не владна законів пекла сила,
Ми більш не частина пекла, що є навкруг нас.
Чим нас більше, тим більш ця реальність красива
Керує життям. І настав той критичний час,
Коли від кожного з нас залежить країни доля,
Коли відповідальність кожному каже: «Візьми мене!»
Якщо в серцях переможуть добро, правда і воля,
Вони переможуть і зовні. І це ніколи вже не мине.

24.01.2021, Чернігів



Закон природи щастя дурням не писали.
Якщо писали, то напевно, не читали,
Якщо читали, то вони не зрозуміли,
Якщо і зрозуміли, то не так.
Ці дурні є сучасне людство, тобто ми.
Ми хитромудрі щодо різних технологій,
Які вражають нерозвинуті уми.
Куди йдуть нами побудовані дороги?
«Здолали» необхідність у фізичній праці —
І стали хворі та слабкі. І нещасливі.
Ми позабули, що мета цивілізації —
Не духу, тіла та стосунків деградація,
Не моторошна, дивна, вбивча ситуація,
Коли отруюється їжа ще на ниві
І, в виробництві більш отруюючись далі,
Неїстівною нам до столу попадає,
Коли вода, повітря, сонячне проміння
Є не корисні, а шкідливі для здоров'я,
Коли найголовніше для людини вміння —
Життя збагачувати щастям і любов'ю —
Не є предметом викладання у освіті.
Чому???!!! Невже ж природна місія людини
В чудовому, красою сповненому світі —
Роль ракової смертоносної пухлини?
Ні! Має врешті зупинитись в прірву рух.
І рух до щастя врешті розпочатись має.
Ми — сповнений любові, мудрий, вільний дух,
Що споконвіку все про все одвічно знає,
Щасливий від природи і самодостатній,
Та летаргійним сном давно заснув і снить,
Що безпорадний бідний дурень він останній.
І втілює в життя ці божевільні сни.
Це божевілля відбувається під впливом
Природи егоїзму — нижчої природи,
Що не дає розумним бути і щасливим
Нікому. В цьому стані зараз всі народи.
Потрапити під вплив природи, що є вища,
Дає реальну, гарантовану можливість
Духовна практика, що егоїзм в нас нищить.
І стаємо ми вільні, мудрі та щасливі.
Призначення людей як виду у природі,
Призначення сім'ї, громади і держави
Є рух до щастя. Тож у нашому народі
Реалізуймо ми на щастя наше право!
Духовна практика — це про любов молитва
І з тим, що на молитву в серце увійшло,
За щастя свого любого народу битва,
Служіння, що зі світу усуває зло.
Цивілізацією щастя ми повинні
Зробити це життя у цьому поколінні.

26.01.2021, Чернігів




І сяяли зірки. І духмяніли квіти.
І хвіртка скрипнула. Вона йшла по траві,
Що пестила їй ноги. А південний вітер
Волосся цілував на юній голові.
Її любила ніч. Але вона любила
Мене й обіймів палко прагнула моїх.
Кохання — неймовірно чарівлива сила.
Я одяг з неї зняв. І я кохав її...
І ось тепер, коли життя мені розкрило
Таємний скарб свій — ці солодкі почуття,
Коли несуть мене по небу щастя крила,
За мною смерть прийшла. А я люблю життя!!!

04.02.2021, Чернігів


Важлива етика. А віри зовсім не важливі.
Багато віруючих, від яких у шоці Бог.
Багато атеїстів, від яких Він є щасливий.
Його цікавить в нас не релігійність, а любов.

11.02.2021, Чернігів


Царство Боже — в серці кожної душі.
Наче сонце в небі. Але чорні хмари...
Піднімімося над хмарами мерщій
І звільнімося від пекельної кари.
Ми у пеклі. Пекло — це життя в пітьмі
Хмар, що Бога і любов від нас сховали.
Царство Боже й Бог — в нас завжди. Але ми
Маєм розгребти в своїй душі завали.
Кажуть, після смерті Бог зустріне нас.
Це неправда. Смерть нічого не міняє.
В царство Боже ми вступаємо в той час,
Коли бакті в серці хмари розганяє.
Бакті-йога — це молитва про любов
І з любов'ю, що прийшла на цю молитву,
Слугування доброті у світі, бо
З хмарами в собі так ведемо ми битву.
І вони зникають. І заходим ми
В світ, де особисто Бог, в Його обитель.
Бакті-йога — метод звільнення з пітьми,
Розкриття у серці здатності любити.
Царство Боже — диво за усі дива.
Це одне, що варте бути ціллю й змістом
Наших справ. Це дійсність. Це є не слова,
А реальне, вічне і прекрасне місце.

13.02.2021, Чернігів


Я бачу: Бог — дійсна, реальна особа,
Диявол є вигаданий персонаж,
Безбожність людську уособити спроба,
Лихий егоїзм уособити наш.
Диявол — свідомості просто хвороба.
А з Богом є вічні стосунки у всіх.
Бог — це чарівлива, цікава особа,
Що є джерелом всіх талантів твоїх.
Ти чув Його голос. То голос сумління.
Усмішка Його — в серці сплеск доброти.
Рук дотик Його... В них всі благословіння.
І той, кого Він дуже любить — це ти.

13.02.2021, Чернігів



Я закоханий. Вже майже шість років.
А насправді я закоханий первісно
Із прадавніх, незапам'ятних часів.
Я тебе не забував ніколи, звісно.
Не шукав. А просто мріяв. Просто снив.
Ангелів хіба хтось на землі шукає?
Ти зійшла сюди з небес, богине див.
І цілую я тебе. І обіймаю.
Майже шість років тому зустрілись знов
Вперше ми у цьому втіленні з тобою.
А до того я відроджував любов
У своєму серці Божою любов'ю.

14.02.2021, Всесвітній день закоханих, Чернігів


Свої незгублені твори
Знов перечитав ще раз.
В мистецтві є певні зорі,
Що жили й живуть між нас.
Я переконався знову,
Що я геть не з їх числа.
Я зовсім не майстер слова.
І творчість моя зросла
Не з вміння казати гарно,
А з правди, яка в ній є.
Вона через те не марна.
Що в ній все життя моє.
Між чимось славетним, модним
Хай місця їй не знайшлось,
Важливо, що слово жодне
В ній з ділом не розійшлось.
Все, є що найважливіше,
Найсправжніше у житті,
Потрапило в мої вірші.
Корисні вони й прості.

18.02.2021, Чернігів


    СТОВПЧИК ВІД ХАЗРЕТА ІНАЯТА ХАНА

Скромність — це серпанок, що приховує обличчя
Тих осіб, що сповнені природного величчя.
Найскромнішим поміж всіх живих істот є Бог.
Його бачать тільки очі, що в них є любов.

19.02.2021, Чернігів


Все добре. Та не всім. І не весь час.
Ніхто не здатен уникати болю.
Не спричиняти біль — ось що для нас
Є власним вибором. У цьому воля:
Творити щастя, збільшувати мир,
Любов і доброту, їх захищати.
Якщо отак навчимся жити ми,  
Всім буде добре. Ось що варто знати.

19.02.2021, Чернігів


Справді в житті не існує кар
І нагород не існує теж.
Бог — не якийсь самодержець-цар.
Наша свобода не має меж.
Є тільки наслідки наших дій —
Карма. Тож межі створені нами.
Долю мою творить вчинок мій,
Сам я творю своїми ділами.
Смерть і народження різних тіл,
Мешкаю я в яких в цьому світі,
Є результатом моїх лиш діл.
Ось реальність, що слід розуміти.

19.02.2021, Чернігів


СЛОВО БОЖЕ ДО НЕПРОСВІТЛЕНОЇ ДУШІ

В житті-бутті є зовнішні процеси,
Що завжди вводять у оману тих,
Хто внутрішніх не зрить, Моя принцесо,
Красуне спляча. Тож в омані ти.
І в тому, що тобі в житті не видна
Підводна айсберга частина і
Ти помилки скрізь робиш, ти не винна.
Не в дійсності твій розум, а вві сні.
Ти маєш помилкове розуміння
І робиш помилкові вчинки скрізь.
Тому це чарівне Моє Творіння
Перетворила ти на катаклізм.
Ти геть не винна. Винна ця омана.
Тому просвітлення — єдиний шлях
Життя підняти до такого стану,
Що ти про нього мрієш. Від нуля.
Перед нулем хай стане одиниця —
Я, Бог, твоє одвічне джерело.
Знайди Мене у серці. Повернися
Від того, що в оману привело,
До Мене. Та не через поклоніння,
Релігію, писання та попів. 
Мене ти чуєш. Я — твоє сумління,
Любові й доброти ледь чутний спів
В твоєму серці, що Мене вже знає.
Царівно спляча, звідти Я тебе
Цілую. Поцілуй Мене навзаєм.
Цілую з серця Я, а не з небес.
Цивілізація тоді не марна,
Коли в ній всі щасливі. Лиш тоді.
Цілуй мене! Як? Є для цього мантра —
Ключ до просвітлення. Його введи:
«О Любове і Боже мій,
Що Дарителем Щастя є,
У служінні життю займіть
Ви це вічне іство моє —
Харе¹ Кришна² Харе Кришна
Кришна Кришна Харе Харе
Харе Рама³ Харе Рама
Рама Рама Харе Харе».
______________________________________
¹ Харе (санскрит) — о Божа Любове
² Кришна (санскрит) — о Всепривабливий Боже
³ Рама (санскрит) — о Дарителю Щастя

21.02.2021, Чернігів


Життя солодкий, чарівливий смак —
В стосунках. Він — в любові. Він — в коханні.
Бог — епіцентр цього. І Бога брак
Усунути спроможне виховання.
Ігнорувати Бога у житті,
Заплющити свої на Нього очі
Чи їх від Нього просто відвести
З дитинства нишком нас навчити хочуть.
Якийсь гіпноз, якесь насильство це
Над психікою, що стає убога.
Релігія посилює це все,
Розповідаючи дурню про Бога,
Уводячи від Нього в храми нас
Із Храму, що ми всі руйнуєм разом.
Ми лиш марнуємо життя і час.
Життям ми маєм дорожити й часом.
«Прогрес», що замість щастя нам дає
Лиш збільшення нещасть і отупіння,
«Багаж знань», що знаннями геть не є,
«Закон», де справедливість і сумління
Замінені на те, що привело
У кут глухий усе людське суспільство, —
Це не добро, як кажуть нам, а зло,
Над нашою природою насильство.
Ми — вічні душі, сповнені всіх знань,
Які закладені в свідомість нашу.
Розкрити їх — найперше із завдань
Освіти й виховання, а не кашу
З уявлень хибних прищепити нам.
Просвітлення — ось дійсна ціль освіти.
Життя є щастя й миру вічний храм,
Якщо всією повнотою жити.

23.02.2021, Чернігів


Крим був едемом на землі. Чув про його сади?
Були прекрасніші вони за всі сади небесні.
Допоки якось русскій мір не вдерся і туди.
Кривавий, підлий русскій мір. Підступний і безчесний.
І злочинів його число за більш, ніж двісті літ,
Що знищили той рай земний, насправді незліченне.
І працьовитий, вільний люд, що жив на тій землі,
Змінили русскіє раби та русскіє нікчеми.
Народ, що дбав колись про Крим і щастя бачив в тім,
В спецтаборах тримали десь на чужині далекій.
Він в Крим, щоб відновити рай, вернутися хотів.
Та вимолений шлях назад був довгий і нелегкий.
Зросли їх діти не з казок, як інші діти, ні,
А з розповідей про той край, про рідну батьківщину.
Вони в Криму вже. І давно. Але мов на війні.
Бо залишилась їхніх бід та їхніх мук причина.
Бо русскій мір ще досі там і досі нищить Крим,
І мрію легендарний рай із пекла відродити
Вже тридцять років не дає ніяк здійснити їм.
Але за мрію варто цю боротися і жити.

25.02.2021, Чернігів


Краса. Як в цьому світі Їй Себе явити?
Тож тут Краси є  тільки дуже тьмяна тінь.
Щоб дбати про Красу, щоби Красі служити,
Потрібні чисті якості, а геть не ті,
Що зараз притаманні всім земним народам.
Жадоба, хтивість, заздрість — тобто егоїзм —
Така шкідлива нижча в людях є природа,
Що повсякчасно стягує все людство вниз.
Тому Красу, Божественну Реальність, Бога
Не бачать люди. Бо побач Його вони —
Не вийшло б зараз з цього доброго нічого.
Тож замість дійсності, вони лиш бачать сни.
У світ Реальності, Краси, Любові й Щастя,
Який від нас ховає темрява в серцях,
Природа наша вища кличе нас попасти.
І наша істинна природа — саме ця.

26.02.2021, Чернігів


Душа не потребує гроші, славу й владу.
Душа потребу має тільки в чистоті,
В служінні Богу і життю, в смаку прасаду.
Ця насолода — найсолодша у житті.
А ще потреба духу в тім, щоб танцювати
Разом із Богом танець щастя та краси.
Але коли душа потрапила за ґрати
Омани й егоїзму, настають часи
Її розлуки з Богом, з щастям і з собою,
Самотності й за виживання боротьби.
Духовне вільне тіло, сповнене любов'ю,
Втрачає форму й зміст. Тирани та раби —
Такі минущі, неприродні, штучні ролі,
Вмираючи й народжуючись знов і знов,
Дух грає, створюючи пута карми й долі,
Допоки егоїзм не змінить на любов.
Так досягається свобода. Так і тільки.
Так щастя досягається. І тільки так.
Любові в серці скільки — рівно стільки
Свободи й щастя. В ній життя природний смак.
Вона — матеріал, створив Бог із якого
У вічній формі нас. Не гаймо час! Мерщій!
В цій формі доброти й краси разом із Богом
Зустрітись в танці є потреба у душі.

28.02.2021, Київ


Любов є єдиний учитель,
Що мудрість справдешню дає,
Якій ззовні нас не навчити —
Із серця вона постає.
Єдина є мудрості школа —
Життя. І навчання процес
Цікавим все робить навколо.
Завжди пам'ятаймо про це.

02.03.2021, Київ



Я думаю про тебе. Сню тебе.
Скучаю. Бачу тебе поруч з Богом
У танці духу. Ти зійшла з небес
З тим, щоб осяяти мені дорогу,
Разом зі мною нею щоб пройти.
Найбільший скарб мого життя — це ти.

Дві ночі й день триває вже розлука.
А післязавтра я приїду знов.
Розлука справді є не марна штука.
Її мета — це збільшити любов,
До висновку мене знов привести:
Найбільший скарб мого життя — це ти.

02.03.2021, Київ



В любові є бажання бути поруч з тим,
Кого люблю. Це Ти. Тож я природно хочу
Там вічно жити, де є особисто Ти,
Твій голос чути, бачити усмішку й очі.

В любові є бажання бути поруч з тим,
Кого люблю. Це Ти. Але не Ти єдиний.
Тож я разом з собою мрію привести
До Тебе ще й Туреччину та Україну.

04.03.2021, Київ


Душа — це дівчина. Кожнісінька душа. Первісно.
Така її природа вічна. Отака вона.
Обитель Бога — вічний дім її. Вона там, звісно, —
Краса Його життя, Його натхнення і весна.
Душа. Її первісна чистота. Первісна врода.
Бог в захваті від неї цьому всьому завдяки.
Її стосунки з Ним такі. Це її роль природна.
Ну а в стосунках може бути і конфлікт якийсь.
Між ними може виникнути непорозуміння.
Збагнути Бога — це непросто скрізь. І навіть там.
І Бог тоді дає душі Свої благословіння
Зіграти в іншу гру. Примирення — її мета.
Він створює для цього інший світ. Цей світ безбожний.
І пробує душа зайняти місце Бога тут.
Для цього б'ється, бо тут Богом хоче бути кожний —
Всі намагаються тут досягнути цю мету.
Дається безліч спроб, аби на помилках навчитись.
Але дарма. Чим далі, тим виходить гірше лиш.
Доводиться вмирати, щоб знов потім народитись.
Та завжди Бог із серця тихо каже їх: «Облиш!
Не ти є джерело. Не з тебе виникає сила,
Свобода, мудрість, щастя. Джерело цього — Я, Бог.
Знов підключись до Мене. Це так просто і красиво!
Бери із джерела безмежну волю та любов.
Життям не намагайся керувати й володіти.
Я не роблю так. Я життю та вам усім служу.
Як Я, навчися дбати безкорисливо й служити —
Лиш так ти вирвешся за тьми й ілюзії межу».
Коли душі набридне в колесі сансари битись,
Коли нарешті прийме серця вічний клик вона,
Звернеться у молитві за спроможністю любити,
Побачить все очима Бога — отоді війна
Її омани зміниться прозріння вічним миром,
Вона поводитиметься з усіма й з усім, як Бог.
І зрозуміє Бога. І себе. Це правда щира
Про Бога й душу. Це є таємниця їх обох.

19.03.2021, Чернігів



Моє послання не для більшості, мабуть.
Та більшості воно теж врешті допоможе,
Бо ті найкращі, хто постануть на цю путь,
Сягнуть просвітлення й подарувати зможуть
Його плоди, які шукає кожний, іншим.
Тож хай не більшість, хай лиш тільки наймудріші
Читають, вчать і розуміють мої вірші
Та з власного життя будують світ новий —
Щасливий, мирний, дружний, гарний і живий.

30.03.2021, Чернігів


Смерть — це пригода. І найцікавіша.
Смерть — дивовижне, гарне відкриття.
Я їй присвячую найкращі вірші.
Бо я захоплено люблю життя.
Смерть обіцяє кращі перспективи.
Бо сам я кращий, інший. Це вже так.
І самоототожнення щасливе
В реальність іншу рветься, наче птах.
Новий потенціал своєї прагне
Реалізації у формі тій,
В якій нове бажання серця тягне
Любити Бога в вічному житті.
Моя нова, відроджена особа
Уже живе в реальності новій.
І кожна мить цього життя є спроба
Навчитися відповідати їй.
Навчусь, закінчу заклад цей навчальний,
Яким є справді це життя моє,
Вступити щоб до іншого, звичайно.
І саме смерть тим самим вступом є.

31.03.2021, Чернігів


Крига наклепів, брудної брехні
Більш не стримає потоку життя.
Зрушить лід. Весняні радісні дні
Недовіру кинуть просто в сміття.
Відкриватимуться двері в домах.
І світитимуться очі в людей.
«Ти сідай, в ногах бо правди нема.
Не знаходимо ми правди ніде.
Ти — безстрашний і невтомний борець.
І звичайно, не чужинець, а наш.
Поможи нам, бо вже зовсім капець.
Ти, Михайле, є найкращий із нас».
 
02.04.2021, Чернігів


Відрядження в цей світ свої плоди дало:
Я краще зрозумів, що є добро, що — зло.
Зв'язок зі справжнім домом вічним в мене є
Такої якості, що він мені дає
Постійне відчуття, що я насправді там,
Де є солодка, гарна, вічна чистота,
Де моїх вічних друзів вічні голоси
Моє життя підживлюють в усі часи.
Я їх люблю безмежно. І люблю тут все,
Що їх нагадує і що в собі несе
Щось схоже на їх якості й стосунки їх.
Одного дня я знову повернусь до них.

07.04.2021, Чернігів



Не сивий, занудний, гнівливий дід,
Який карає направо й наліво
І щоб догодити якому, слід
Богобоязним бути, а дивне диво,
В очах якого веселка щаслива.
Спостерігати життя Його,
Спостерігати Його існування
І розуміти, що, як і чого
Робить Він у своєму коханні
До кожного з нас і в якому стані,
Бути об'єктом Його любові,
Його захвату, Його милування,
Маючи якості серця чудові
В чистому, вічно природному стані
Простого просвітленого існування —
З усього можливого найцікавіше,
З усього можливого найщасливіше.

09.04.2021, Чернігів


Життя — це ідеальна, досконала школа
Любові й мудрості. І все. І більш нічого.
Усі й усе, з чим ми стикаємось навколо, —
Урок, завдання, що ми маємо від Бога.

Бо в Бога є єдина роль у цьому світі:
Він є чутливий і дбайливий наш учитель.
А ми є Його любі учні, Його діти.
Він — помічник, гід, консультант, а не правитель.

І помічник, гід, консультант лише в навчанні.
Тому у тих, хто це навчання ігнорує,
Є враження, цілком природні та звичайні,
Що Бога геть нема, що Бога не існує.

17.04.2021, Чернігів


Життя — це є стосунків з Богом вічна школа.
Воно дарує досвід близькості з Творцем,
Його очей та рук. І серця, що ніколи
Не зраджує. Найголовніше — саме це.

Найголовніше те, що скрізь і повсякчасно
На Нього я покластись можу, ну і ще,
Що я також Йому потрібен дуже часто,
Що й Він опертись може на моє плече.

Тому я геть не потребую розуміння,
Поваги, схвалення, подяки від людей,
Що завжди маю все це від свого сумління,
Яке я не згублю ніколи і ніде.

Сумління — місце зустрічі душі та Бога.
Зустрітись з Богом є простіше за усе,
Якщо сумління чисте. І в житті нічого
Нема гарнішого, ніж близькість із Творцем.

18.04.2021, Чернігів


Христос воскрес. І це святкується людьми:
Їдяться паски скрізь, та скрізь горілка п'ється.
А Він лише хотів, щоби почули ми
Його й зробили цей переворот у серці:
«Любіть всіх інших так, як любите себе!»
І цей Його наказ ми виконати маєм.
У того, що до нас Він сходив із Небес,
Геть іншої мети ніякої немає.
Як це зробити, де шукати цю любов —
То інша справа вже. Але завдання ясне.
Це є єдине, що від нас чекає Бог
І через що життя стає таке прекрасне!

02.05.2021, Великдень, Чернігів


Процес просвітлення є індивідуальним.
І завжди неформальним. І цілком живим.
В процесі цьому хворий дух стає нормальним.
Якщо ви нещасливі, значить, хворі ви.
Якщо щасливими не робите ви інших,
Якщо не вільні ви і в вас любові брак,
Якщо щодня вам не все краще, а все гірше,
Якщо в вас щось спроможне викликати страх,
Це означає, що процес цей вам потрібен —
Систематичний, ефективний, та легкий,
Простий, природний, дихання в легенях ніби,
Мов травлення у шлунку або змах руки.
Процес, який розплющує в нас серця очі,
Що бачать не шматочки дійсності, а все.
Просвітлення — це те, чого всі душі хочуть,
Те, що нам наших мрій всіх здійснення несе.
Як фази дихання — це вдих, а потім видих,
Так фази практики — з реальністю зв'язок,
А потім безкорисливе служіння світу
В ролях, умовах, що нас в них поставив Бог.
Усі діла, які життя нам доручає,
Усі стосунки, ситуації усі,
Усі обов'язки, всі радості й печалі —
Уроки. Ми виконуєм завдання ці —
І стаємо щодня просвітленіші, кращі,
Щасливіші, свободніші, мудріші ми.
Для цього створені тіла і душі наші.
Для цього ми тут народилися людьми.

03.05.2021, Чернігів


Ціль життя — в насолоді життям,
В досконалому здійсненні мрій
І в блаженстві, коли всі чуття
Повні щастям любові. Ціль — в ній.
Як життя вічне, вічна і ціль:
Насолода ця вічно росте.
Але люди реальності ці
Не сприймають і роблять все те,
Що приносить страждання і біль
В їх життя, їм руйнує любов.
І хоч ясна їм нібито ціль
Підсвідомо і нібито Бог
Всіх для щастя й блаженства створив,
Та хвороба душі — егоїзм —
Їх з блаженства і щастя гори
В їхнє пекло їх стягує вниз.
Їх шкода мені й Богу шкода.
Викликають вони співчуття.
Але воля, яку Бог всім дав,
Право кожного жити життя
Так, як сам він для себе обрав,
Є найпершим з його вічних прав.
Але ж, брате, крім прав і свобод
Також відповідальність ще є.
Це природно. Не так це, що Бог
Чи карає, чи милість дає.
З'їв отруту ти — і отруївсь.
Це не Бог тебе так покарав.
Маєш ти згідно з тим, що ти з'їв.
Не кажи, що цього ти не знав.
Якщо робиш погане, то як
Буде добре? З якого рожна?
Що зробив ти — те й доля твоя.
Рук твоїх є творіння вона.
Хто тобі виний? Інші? Чи Бог?
Бог лиш радить тобі через тих,
Хто з Ним має справдешній зв'язок.
А життя своє створюєш ти.
Ціль життя — в насолоді життям,
В досконалому здійсненні мрій
І в блаженстві, коли всі чуття
Повні щастям любові. Ціль — в ній.

05.05.2021, Чернігів


На жаль, війна — реальність всіх без винятку часів.
Тож захищати мир в бою — це є одним із того,
До чого більшість серед нас, чоловіків усіх,
Повинна бути без вагань завжди в житті готова.

Загинути в бою за мир і за життя людей —
У долі нашій про таку велику імовірність
Повинні пам'ятати ми постійно і будь-де,
Якщо обов'язкам своїм ми не згубили вірність.

Війна — це злочин тих людей, її хто спричинив,
І подвиг тих, хто воював, її щоб зупинити.
«Ніколи знову», — мріють всі, крім галичі війни,
Яка плекає мрію знов весь жах той повторити.

07.05.2021, Чернігів


День матері —
День безкорисливості і любові,
День святості й жертовності її.
День матері —
Найперше свято. І життя чудове,
Життя живе та має всі свої
Незламні якості святої доброти,
Тому що в матері утілюєшся Ти,
Творцю усесвіту, Всевишній Боже.
Тому життя продовжуватись може.

В цей день ніхто не сміє хай казати
Про рівність гендерну. Вона є мати!!!
Ні з ким її зрівняти не можливо!
І людство є все більше нещасливим,
Бо материнство не вважає дивом,
Не зрить його божественну природу.
Цей День — найперше свято для народу!

09.05.2021, День матері, Чернігів


Людська дівчина гарна така й чарівлива,
Бо цю форму життя Бог створив за зразком
Свого щастя, кохання Свого, Свого дива.
Він творив її довго, з любов'ю й смаком.

І тому в цьому світі єдина істота,
Що нагадує вічну обитель Творця,
Атмосферу її, її настрій достоту —
Людська дівчина. Кожна: оця і оця.

Форму, схожу на людську дівчину щасливу,
Має в вічності кожна душа, кожен з нас.
Кожен з нас є первісно Його вічне диво,
Його щастя, любов і солодкий екстаз.

25.05.2021, Київ


Моя цілковита свобода
Від штучних бажань і потреб,
Мої подарунки від Бога,
Ніхто які не забере,
Рішучість моя і терпіння
В служінні тому, що люблю
(Красі та добру), — це насіння,
Яке я в цім світі коплю,
Неначе трофеї, мов здобич.
Я в вічність його заберу,
Де сад посаджу з нього, щоби
Віддати Красі та Добру.

26.05.2021, Чернігів


Егоїзм ваш про вас не подбає.
Він живцем вас щоденно з'їдає.
А разом з вами все скрізь навколо.
Розірвіть, браття, вбивче це коло
І здобудьте любов! І життя
Обійме вас, як любе дитя.
Егоїзм відділив вас від нього.
Він є ворог життя, вас і Бога.
Саме він є шейтан, є диявол.
Егоїзм, споживацтво — це яма,
У якій людство тупо гниє,
Це убивця, який все уб'є,
Якщо заходи скрізь термінові
Не відкриють вам простір любові.

05.06.2021, Київ


Терпіння, бачення природної своєї ролі
В гармонії життя і ця рішучість її грати,
Будь-що хоч трапиться, відсутність страху смерті, болю,
Невдач, поразок, труднощів і будь-якої втрати,
Щасливий захват і натхненність, і наснага,
Такі заразні, що дарують всім натхнення,
Що здатні вдовольнити серця чисту, вічну спрагу, —
Від Бога має він такі благословення.
Чи вийде в нього все, що треба, і він переможе,
Чи ні — я хочу завжди бути з ним на його хвилі.
Бо хвиля ця є тим, що з Богом з'єднувати може.
Саме тому я є людиною Саакашвілі.

07.06.2021, Київ


ПРО МОЮ КНИГУ «СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ»

В житті є дві альтернативи:
Застосувавши інструмент
Просвітлення, зроби щасливим
Життя кожнісінький момент
Або так і лишайся в стані
Залежності і сліпоти.
Життя твоє щасливим стане,
Коли здоровим станеш ти.
Просвітлення — це стан здоров'я,
Щасливий, чистий, вічний стан
Натхнення, мудрості й любові,
Коли ти сам собі є пан
І егоїзм тебе не гнобить,
Не копає, мов м'яч, не б'є.
Моя «Свідомість щастя» зробить
Саме таким життя твоє.
Своєї вищої природи
Отримай чарівні плоди.
Любов, мир, щастя і свободу
Здобудь уповні назавжди.

14.06.2021, Чернігів



Навколо безлад скрізь суцільний.
Глобальний безум. Ну а ми
Живем своїм життям. Ми вільні.
Самі ми сяємо в пітьмі.
І одне одному це світло
Даруємо. Та ще й кортить
Ним поділитись з усім світом.
Хоча мені того, що ти
Щаслива, радісна, що мрії
Твої збуваються і я
Твої всі справджую надії,
Кохана дівчинко моя,
Достатньо, щоби відчувати
Себе успішним на всі сто.
Є в мене те, що віддавати,
І той, спроможний взяти хто.
 
14.06.2021, Київ


Два виміри реальності. Наш, де немає зла,
Нещирості, обману, визиску, користолюбства,
Де Бог є не об'єктом віри і де в нас зросла
Свобода і любов. Та інший вимір, вимір людства.
І хоч ми добровільно служим щастю їх обох,
Та є різниця в здатності прийняти це служіння.
В одному — надтекучий обмін. І любов. І Бог.
І абсолютне щастя. Абсолютне розуміння.
А в іншому — суцільний безум, безлад і тертя,
Між кожним і всіма існує прірва нездоланна.
Тут егоїзмом відокремлені всі від життя,
Одне від одного, від себе. Править тут омана.
Служити цьому світові лише одним є сенс:
Навчанням подолати цю егоїстичну якість.
Це є єдине, що сюди мир, щастя принесе.
І більш, крім цього, не спрацюють заходи ніякі.

15.06.2021, Київ



Чудовий день. І повз вікно летить лелека.
Комусь дитиночку приносив недалеко.
Ось хто дітей приносить людям кожен раз.
Приніс і повертається тепер повз нас.

03.07.2021, Чернігів


Чому? Чому все так? Чому така омана
Покрила людство? Як йому допомогти?
Ніяк. Бо ця омана людям Богом дана,
Щоби вони змогли до істини прийти,
Навчаючись на власних помилках, зробивши
Ці помилки, їх усвідомивши самі.
Бо не стає знанням те, що нам кажуть інші.
Знанням стає лиш те, що пережили ми.
Тож мудрий батько просто дивиться, як діти
Псують своє життя. Бо так і тільки так
Вони навчаться. Все потрібно пережити.
Знання і мудрість є усіх оман мета.
І кожен має необмежену спроб кількість
На помилки і виправлення помилок.
У кожного із вас життів в запасі стільки,
Скільки потрібно. Тож все зло є геть не зло,
А право вибору. Зло — це альтернатива.
Добро — не диктатура. Ні. Ви вільні всі.
Тому живу я так спокійно і щасливо
Посеред хаосу і безладу, бо ці
Всі ваші хаоси і безлади — ваш вибір.
Усі ви маєте на нього всі права.
В книжках своїх я написав достатньо ніби,
Щоб вам допомогти, та це лише слова
Для вас, допоки прірва є між ними й вами.
Але я знаю: неодмінно прийде час,
Коли ви цими скористаєтесь словами
І хаос з безладом скінчиться і для вас.

15.07.2021, Чернігів


А створювати рай навкруг не важче геть, ніж пекло.
І те, і те автоматично робиться людьми,
Які або спонтанно знищують життя запекло,
Або йому спонтанно служать. Тож котрі з них ми?
І саме відповідь на це питання — суть проблеми.
І знищення, й збагачення життя усіх навкруг —
Спонтанний наслідок того, у чому ми і де ми:
В любові, в егоїзмі? Де? Те йде із наших рук,
Що є в свідомості у нас, яка її є якість.
Ця якість серця є об'єкт уваги головний.
Якщо свідомість добра, є гарантія, що якось
Усе розв'яжемо, усе прекрасно зробим ми.
Любов, свідомість щастя є тим джерелом змін в світі,
Яких ми ніби прагнем всі, а робим навпаки.
Духовна практика, яка спроможна нас змінити,
Змінити може Землю всю за лічені роки.

16.07.2021, Чернігів




Я знайшов в тобі щастя. Колись давно.
А потім утратив разом із тобою.
Бо я його гідним не був. Бо воно
Вимагає кваліфікацію, я не мав якої.
Щастя належить тому, хто має на нього право.
А інакше що толку його здобути?
Тож шукати щастя — це марна справа.
Краще вчитись відповідальним за нього бути.
І тоді воно само шукатиме нас,
Знайде і залишиться, і оселиться
На вічний, на безлімітний час
В нашому чистому, просвітленому серці.
Справжнє щастя потребує особливі умови:
Воно живе в серці, де простір безкраїй,
Воно живе в непохитній вічній любові,
У внутрішнім кліматі, схожім із раєм.
Я — твій. І ми плануємо наше наступне життя:
Скільки в нас буде дітей там і таке інше.
Любов, щастя, вічної повноти почуття
Створюють наше майбутнє. І народжують вірші.

22.07.2021, Чернігів


Ніхто не хоче у корисливому світі
З людьми вступати в безкорисливі стосунки.
Бо світ цей хижо щирить зуби нам щомиті.
І розум каже не знімати обладунки.
Це правильно. Та кожне серце хоче, мріє
Любові — тобто безкорисливих взаємин.
Шукай, знайди того, хто жити в них уміє
І через це не має жодної проблеми.
Хто це? Це Бог, і це просвітлена людина.
Вони живуть у безкорисливій любові.
Любов ця непохитна і незмінна.
Така природа їхня. Бо вони здорові.
Бо в них нічого, крім любові, не існує.
Бо в них немає ні хвороби егоїзму,
Ні наслідків її, що в світі скрізь панують
І що усіх нас привели до песимізму
Щодо любові й безкорисливих стосунків.
Будь з ними, стань їх учнем, в них навчися,
Отримай всі їх щирі, чисті подарунки,
Що твоє серце раптом від страху очистять.
І ти побачиш, що любити в цьому світі
Можливо. Бо любов — це мудрість, розуміння,
Як безкорисливо корисливих любити.
І саме в цьому — щастя вічного насіння.
І ти тоді зумієш Бога розуміти,
Бо станеш сам таким, як Він. Його очима
Побачиш світ. Побачиш: всі тут — Божі діти,
В тобі — Його любов безмежна й безпричинна.

27.07.2021, Чернігів


А рай і пекло завжди поруч,
Як поруч літо і зима,
Як день і ніч. Та кожну пору
Ми серця фібрами всіма,
Хоч в раї ми, хоч в пеклі, вічно
Слугуєм щастю всіх навкруг
І завжди плід цього побічний
Отримуємо з Божих рук —
Скарби любові та свободи,
І кришталеву чистоту
Своєї вищої природи,
І щастя вічну повноту.

02.08.2021, Чернігів



Природа життя — вічна юність, краса і любов.
Старі (і тому неприродні) тіла ми залишим.
В нових, сильных, гарних тілах ми народимось знов —
Такі, як і зараз: щасливі просвітлені ріші.

Відразу в дитинстві зустрінемось. На все життя.
Мене ти впізнаєш за цими моїми словами:
«Ти — щастя моє. Ти — натхнення мого почуття».
Ніщо і ніколи цього не зруйнує між нами.

29.09.2021, Чернігів



В боротьбі за свободу і щастя народу,
Може здатись, великого сенсу нема,
Як народ продає своє щастя й свободу,
Обираючи рабство руками двома,
І глузує з тих, жертвує хто ради нього
Інтересом, покоєм, здоров'ям своїм.
Але справді це наші взаємини з Богом,
Совість. Понад усе ми цінуєм її.

Хоч народ і не вартий любові і жертви,
Та любов — це багатство душі, її суть.
Хто не любить, не жертвує, справді є мертві.
А живі в серці відповідальність несуть
За народ і за щастя його перед Богом,
Перед совістю, перед любов'ю й тому
Безкорислива жертва є їхня дорога,
Їхній смак. І вони знають ціну йому.

05.10.2021, Чернігів


Втратив нюх. Але життя всі аромати
(Аромат краси, любові та свободи)
Я продовжую душею відчувати.
Бо це аромати вищої природи.

Втратив відчуття смаку. Але смаки ті,
Що складають смак блаженства (Бога смак,
Смак сумління чистого) в душі щомиті
Відчуваю, наче щастя талісман.

19.10.2021, Чернігів



Я — найщасливіший з людей, а ти — щастя моє,
Ти — щастя людини, що найщасливіша у світі.
І щастя моє просто в тому, що ти просто є,
Як щастя твоє — це казкові світанки та квіти.
Для мене в світанках та квітах сенс тільки один:
В них щастя твоє. Тільки це в них для мене цікаве.
Краса їх для мене є не красивіша за дим
Над полум'ям цим чарівним, гарним, ніжним, ласкавим.
Дивитись на полум'я може будь-хто без кінця.
І полум'я, що зачаровує і що все більше
Безмежним натхненням наповнює серце митця,
Наповнює змістом шаленим та захватом вірші, —
Це ти, моє щастя, це твій аромат, це твій смак,
Краса твого духу, що свіжа, нова, юна вічно.
Тому в мене щастя постійне й постійна весна,
Прекрасна, чудова, кохана весна цілорічно.

26.10.2021, Чернігів


Краса — життя солодка суть,
Їй завдяки життя чудове.
Плекати й берегти красу
Є чистим прагненням любові —
Любові до життя, до Бога.
І захищати якомога
Красу є місія людини.
Якщо ми в цьому не єдині,
Якщо не відчуваєм всі
Порив служити цій красі,
Це є симптом, що людство хворе,
Це — джерело всіх лих і горя,
Це брак любові, егоїзм,
Що стягує все людство вниз,
Що робить пеклом все навкруг.
Тож пекло є творінням рук
Людей. Бог пекла не творив.
А чарівні Його дари
Краси, любові та свободи
За майже кожної нагоди
Ідуть у продаж під сокиру.
Тож ані щастя, ані миру
Не буде в світі, Божі діти,
Як ви не навчитесь любити.
Це гарне, чарівне завдання
В порядок денний свій додайте
І книгу цю мою останню
«Свідомість щастя» прочитайте.

01.11.2021, Чернігів



Ми разом. Ми подружжя. І все ж
Ти життя мого мрія і досі.
Бо життя — без обмежень і меж,
І коли ми вступаємо в осінь,
Наша мрія — наступна весна.
І в ній ти, чарівна, чарівлива,
Знову юна, здорова, міцна,
Неймовірно, безмежно щаслива.

Моє щастя, кохана моя,
Я про тебе у захваті мрію.
І шалено люблю тебе я.
І сприймаю життєві події
Через вічність, що зараз і тут
І що має для всіх перспективу,
Невибагливу, дуже просту,
Неймовірно, безмежно щасливу.

15.11.2021, Чернігів


Чуттями вповні насолоджуюсь всіма
Не в тимчасовім вимірі я, а у вічнім,
Де у блаженства ні кінця, ні меж нема.
І ці слова мої є не метафоричні.
Я маю результат, якого зичу й вам,
Такий природний і такий смачний плід йоги,
Яку я тридцять років практикую сам,
Якій навчаю. Не проґав цієї змоги.
Життя призначене для щастя повноти.
Проблеми в світі всі через її відсутність.
Усунути їх просто й легко, якщо ти
І кожний в світі трансформує свою сутність
Через цю йогу з егоїзму на любов
І щастя повноту в своє життя поверне,
Якщо блаженство, втрачене душею, знов
Навічно зійде в ній, продершися крізь терни.

27.11.2021, Чернігів


Заклятий ворог наш є не москальський рід.
Заклятий ворог наш є їхні чингісхани
Та розжирівший в нас занадто їхній кріт —
«Свій», «наш» олігархат, а також та омана,
Що не дає душі побачити життя
Таким, як є воно, побачити реальність,
Спотворене, вузьке, туманне сприйняття
А також егоїзм і безвідповідальність.

Просвітлення лише врятує світ і нас.
Без нього світ і ми не маєм шансів жодних.
Просвітлення — один нам Богом даний шанс.
Не прагнути його — ось гріх наш первородний.
Просвітлення — це шлях здолати всяке зло.
З існуючих шляхів цей шлях найбільш практичний.
Із глибини століть до нас знання дійшло —
Візьміть його й змініть себе й цей світ навічно!

01.12.2021, Чернігів


Через що і з якою метою ми з вами існуємо всі?
Ми є плодом бажання Любові та Бога ділитися щастям.
Існуванням своїм зобов'язані ми Їх коханню й красі.
Та дали егоїзму ми щастя, любов і красу в нас украсти.

Кожен з нас є Любові поширенням в вічних стосунках Її
З джерелом Її — з Богом. Які ж це безмежно солодкі стосунки!
У стосунках цих здійснюються мрії всі та бажання мої.
Близькість Бога. Обійми Його. Танець з Ним. І Його поцілунки.

В цих обіймах Його, в цьому танці з Ним, в близькості цій — наше все.
Ми — Любові та Бога життя чарівливих реалій частинки.
Це — реальність життя з чистим серцем. Просвітлення плодом є це.
Це дають молитви про любов. Це дають безкорисливі вчинки.

08.12.2021, Чернігів



Як це чудово, що ти є!
Життя — і в ньому ти!
І кожен день наш настає
Красивий та простий,
І повний щастя, що іде
З любові почуття
До Бога, світу і людей,
З любові до життя!

13.12.2021, Чернігів


Краса — властивість існування,
Реальності природне диво.
І нею вічне милування
Таке солодке і щасливе,
Що кожне серце прагне, хоче
Красу цю смакувати Божу.
Але лише любові очі
Цим насолоджуватись можуть.

14.12.2021, Чернігів


Все добре, що ми можемо зробити,
Ми маємо зробити. Бо у цьому
Для нас є шанс навчитися любити
І врешті повернутися додому.
У світі егоїзму ми туристи,
А як точніше — ми тут пацієнти.
Процес, який лікує нас і чистить, —
Це у життя легкі й важкі моменти
Знаходитись у йозі, це зв'язок
З Любов'ю й Богом через добрі справи.
Єдина ціль життя — Любов і Бог.
Її сягнути — первородне право,
Законне право кожного і всіх.
Тоді як хибне почуття провини
Через поняття «первородний гріх» —
Омани та невігластва частина.
Бо первородні — чистота й любов.
Їх треба в серця глибині знайти
І ними керуватися, щоб знов
Сягнути врешті щастя повноти.

16.12. 2021, Чернігів


Всі хочуть влаштуватися в житті.
Я теж хотів. І це у мене вийшло.
Я влаштувавсь в первісній чистоті —
В тій з двох людських природ, яка є вища.
Я влаштувався в вічності. Життя
Є вічним. Тож я влаштувався в ньому
Через любові вічне почуття
І повернувся з чужини додому.
Життю потрібним бути, бути тим,
Життю хто служить і воно на кого
Покластись може, чесним та простим
І безкорисливим в стосунках з Богом —
Все, що потрібно, влаштувати щоб
Життя і щоб воно нас влаштувало.
Від егоїзму й жадності хвороб
Зцілитися, перемогти навалу
Претензій до життя і будь-кого —
Шлях влаштуватися в житті та стати
Мазунчиком, пестунчиком його
Назавжди і без ризиків утрати.

18.12.2021, Чернігів



Підписавсь в інстаграмі на юних гімнасток і танцюристок
(Навіть став через це шанувальником декого з них),
Бо в твоєму портреті лишилося декілька рисок,
Що побачити в цьому житті я, кохана, не встиг.
Запізнивсь. Десь на 20 років запізнивсь. Гальмував надто довго.
Пропустив. Не побачив найкращого в світі (шкода!):
Ти в дитинстві гімнастка, а в юності танцюристка чудова.
І спливли ті часи, ті роки, наче в річці вода.
Обіцяю, в наступних життях я цього не проґавлю, кохана.
У наступних життях із дитинства я буду з тобою разом.
І з життя у життя буду бачити я цю красу несказанну —
Танець твій, що всієї краси є первісний зразок.
Ну а поки ми дивимось разом з тобою красу в інстаграмі.
І ти кажеш: «Оце та оце я ще краще робила колись».
І я в захваті бачу, кохана, неначе тебе на екрані,
Наче мрії побачити танець твій в цьому житті вже збулись.

02.02.2022, Чернігів



Рух краси. Руху краса.
Вищих вимірів танець. Танцю виміри вищі.
Саме тут на землю зійшли небеса.
Досконалість яку шукаєте ви ще?
Досконалість краси, краси епіцентр —
Саме тут, саме це.

13.02.2022, Чернігів


Любов, щастя й краса є синоніми
В стані серця, що маєм сьогодні ми.
Ця солодка реальність є Ти.
Ці смаки є смаки чистоти.
Тут і зараз. Повсюди й завжди.
Рух не звідси кудись. Рух сюди.
Рух цей є танцем вдячності Богу
За красу, любов, щастя — за йогу.

17.02.2022, Чернігів


А попри все краси стає все більше в цьому світі.
Я бачу зорепад краси, який дощить з небес.
Із цих зірок народжуються дивовижні діти.
Вони ростуть. Життя їх повне чарівних чудес.
Вони ростуть. Вони ростуть. Вони ідуть на зміну
Нам — поколінням вбивць краси й життя на цій Землі.
Вони здивують нас. Вони все виправлять і змінять.
Це доля, що написана на їхньому чолі.

18.02.2022, Чернігів



Пане Михайле, як звільнити Вас,
Не знаємо. І це нестерпно вкрай.
Вас роблять інвалідом у цей час
Прислужники тих вурдалачих зграй,
Що зараз на кордонах наших лають.
Вас заманили в пастку і вбивають.

Ваше життя величне і красиве.
Любові до людей безсмертна сила
Наповнює та живить серце Вам.
І Ви посеред моторошних драм,
Тортур, знущань не втратили ті крила,
Той дух, яким життя Вас наділило.

Часи важкі. Зло біситься навколо.
Ми молимось за Вас так, як ніколи.

21.02.2022, Чернігів


Життя є гра, пригода. То чому ж в життєвій грі
Інтимна близькість без взаємної любові — гріх?
Чому, яка і перед ким в перелюбі вина?
Інтимна близькість — це коштовність, не дешевина.
Вона — подружньої любові чарівний вінець.
Якщо безцінний скарб, яким нас наділив Творець,
Священну якість тіла ми продаємо за гріш,
Це є фатальна втрата. В цьому зміст поняття гріх.
Те, що призначене для щастя, кинути в сміття
Є злочин перед власним серцем і своїм життям,
Перед любов'ю, що на всіх чекає у свій час,
І перед Богом, що Йому так боляче за нас.

22.02.2022, Чернігів