Альона Рух. Вибрані вірші
ДУХОВНОМУ НАСТАВНИКОВІ
Отримавши духовну допомогу
і Ваше ненав’язливе дбання,
мов на побачення, на зустріч Богу
іду, одягнена в нове вбрання.
Нові, чудові, дивовижні шати
мені ще не за розміром, але
так радісно мені їх приміряти,
я в них щаслива, як дитя мале.
Ці чарівні наряди є терпіння,
смирення, і солодке почуття
Зв'язку з Ним, і довіра, і служіння,
і Його волі щире прийняття.
За подарунки ці хіба я зможу
подяку виразити Вам словами?!
Я лиш молитимусь про ласку Божу,
щоб бути в змозі й далі йти за Вами.
30.12.2010
Чернігів
НЕ ВІДКИДАЙ
Він не суддя, а друг. Він є Жива Краса.
З Його прекрасних рук виходять чудеса:
Він убирає бруд із серця і натомість
дарує нам любов і праведну свідомість.
За вікнами мороз, що застудити може...
Але ось мій прогноз: цвітуть скрізь квіти Божі
за вікнами душі... і скрізь дива повсюди!
Я відкидати їх ніколи більш не буду.
Бог — оживна роса, яку душа жадає...
І ця Жива Краса мене не відкидає!
23.02.2012
Чернігів
МИЛІСТЬ
Там, де був кут глухий, раптом світло замріло в пітьмі.
Там, де відчай розпачливо вив, раптом віра зійшла.
Там, де юрби ворожок пророчили гибель мені,
вся неправда загинула, Правда ж, мов сад, розцвіла.
Правда ця розцвіла чарівливою квіткою синьою.
І мілкішим за Правду цю є океан будь-який.
Отже смішно й безглуздо комусь з Нею мірятись силою...
Я навіщось так довго даремно противилась Їй.
Я молюся про те, щоб збагнути цю Правду прекрасну,
щоб мене допустила Вона в таємниці Свої,
поки маю свідомість я гостру, проникливу, ясну,
щоб відчути Любов і отримати в серці Її...
Я молюся про зір, що цю Правду сприймає наочно,
що єднає навіки мене з Нею і з усіма,
щоб це бачення гарне розкрилось мені остаточно:
у Творінні нічого, крім милості Бога нема.
Березень 2012
Чернігів
ПРИЙМИ
Будь ласка, Господи, прийми
ті страви, що Тобі варились.
А потім поїмо і ми
цю їжу, що є Божа Милість.
А ще прийми, о Друже мій,
що в розумі зварилось якось.
Якщо є бруд там, то розвій.
Надай думкам духовну якість.
У розумовій боротьбі
там певні висновки з'явились.
Я віддаю їх всі Тобі.
Знання — це теж Господня милість.
Прийми ці вірші, почуття.
Прийми мої бажання й вчинки.
Прийми усе моє життя.
Ти — ціль його, зміст і причина.
Підношення мої, мабуть,
Не так смачні, як має бути.
Та Ти приймаєш їхню суть.
То щиро все у їхній суті.
Любов до Тебе я, на жаль,
не можу запропонувати.
Бо я — бутон ще. Є межа
мойого серця аромату.
Не в докір ці слова мої.
Бутон розквітне ще, я вірю.
Любов... Чекаю я Її.
Чекаю в радості і мирі.
06.08.2012
Ковчин
Я думала: любов — суцільна насолода,
в пухнастих хмарах мов понадливий політ...
Та ось пізнати я отримала нагоду,
що зовсім не такий любові справжній світ.
Я думала: любов — суцільна тиха радість,
а по ночах лише рожеві, гарні сни...
Та серце ніби рвуть гранати та снаряди,
і мучать сни мене кошмарами війни.
О Господи, візьми його в Свої долоні!
Достойно, мужньо хай він пройде через все,
і хай з Тобою він міцний зв'язок не зронить —
хай крізь життя його у серці пронесе.
20.04.2015
Чернігів
НАРЕЧЕНОМУ НА ВІЙНУ
Дивно... Так дивно, що ллється молитва
з серця так, наче скінчились всі битви.
Легкість таку відчуваю і спокій,
на твоє фото дивлюся я поки.
Бачу: з тобою божественні сили.
Впевнена я: ти повернешся цілим.
Форма солдатська і твій автомат —
в п'єсі Всевишнього тільки наряд.
Наче дитину тримаєш ти зброю.
Страху немає в очах у героя.
Отже відразу мені нагадався
птах, що від бурі ніде не ховався,
та під затишним Господнім покровом
був незворушним, живим і здоровим.
Птах цей — душа, що нетлінна, духовна,
вічного щастя і розуму повна,
що серед бурь безтурботно співає,
бо своє вічне становище знає.
В щирих пісень її кожному слові —
гарна і мудра безстрашність любові...
01.06.2015
Чернігів
МОЛИТВА
Я маю в житті опертя,
натхнення і зміст: я люблю.
Без цього життя — не життя.
Мій Боже, Тебе я молю:
згубити не дай, збережи
все те, що ласкаво Ти дав
між смертю й життям на межі.
Його не чіпне хай біда.
Любов ця є мій небокрай.
Ти в серці росток посадив —
від цього росточка нехай
в душі розростуться сади.
Бо цих мені любих людей
вже не відділити ніяк
від Тебе. Мене хай веде
до Тебе любов ця моя.
11.07.2015
Київ
...Чи чуття стали мудрі в мене,
чи то мудрість чутлива стала.
Маю щастя я незбагненне,
що стає неминущим станом.
Все, за що були Богу вдячні,
Він зберіг, та ще й щедро збільшив.
Де були небезпеки лячні,
народились чудові вірші.
Все стає ясно й просто дуже,
як приймаєм ми Божу волю.
Він звільняє з кайданів душу
і дарує найкращу долю.
А душа довірою повна,
хоча тіло від болю стогне.
Сльози ці за усмішку кращі,
за пісні — ці мовчанки наші.
Бог в любові завжди присутній,
дуже добре і ясно чутний.
Те, що Він нам дає, незмірно.
І на серці радісно й мирно.
25.07.2015
Київ
Ніжність сповнює серце моє,
дивовижна і досі незнана…
Бо у мене посвячення є —
відтепер я дружина кохана.
Ти відкрив мені, Господи, шлях
до висот, що їх штурмом не взяти,
що до них не підскочиш ніяк,
хоч би як тренуватись завзято.
Я на тій чарівній висоті
геть нічого свойого не маю,
тільки трошки свободи… Її
я дарую, але не втрачаю!
Висота та мені надає
змогу бачити наміри в людях,
здатність бачити світ, як він є,
і від того так дивно у грудях…
Ніжність сповнює серце мені,
ніби, вдячна за ті подарунки,
вишиває по серця канві
із тонких відчуттів візерунки…
04.09.2015
Чернігів
Красна дівчина одну
думку має лиш:
«От пішов він на війну...
Вернеться коли?»
Мрії всі її про це.
Не сховати їх.
Тож їй милого лице
мариться між всіх.
А завзятий той козак
гарний та міцний.
Воювати знає як.
Здібний до війни.
І не буде у бійця
пісня скінчена,
доки молиться оця
красна дівчина:
«Буде в нього апетит
хай мов жар в печі.
Хай мій любий міцно спить
завжди уночі.
І нехай не попаде
ворогу в полон.
Тінь гріха хай не впаде
на його шеврон.
Хай його не тьмарить гнів.
Хай коханий мій
переможе ворогів.
І нехай живий,
цілий вернеться навік.
Бо козак отой
мені — любий чоловік,
нації — герой!»
10.09.2015
Чернігів
Кожного вечора небо зелене
спостерігаю в віконце своє —
диво природне, звичайне, щоденне...
Мабуть такі от смарагди і є.
Згадуєш, якось була у нас мрія —
найгордовитіша серед всіх мрій —
камінь цей бачити в мене на шиї,
щоб він підкреслив мій розум ясний?
Вже камінців я коштовних не хочу —
план маю інший. І він бездоганний:
хай краще сяють гранатами очі,
коли дивлюсь я на тебе, коханий.
В інший я спосіб тепер прикрашаюсь:
зарожевіли коралами губи,
бо я від жартів твоїх посміхаюсь,
бо я звертаюсь до тебе: «Мій любий...»
Ще в мене сльози — прозорі бурштини,
мрії блакитні — блакитні топази...
Ще є підтримка твоя безупинна,
тануть в якій всі страхи і образи...
Хай залишаються в небі смарагди —
жоден крадій не поцупить їх звідти.
Хай ми довіку не знаємо втрати
віри й любові, що в серці розквітли.
...Ні, не щодня таке диво буває —
пил у повітрі картину псує...
Але ж на тебе ця зустріч чекає —
чисте й прозоре бо серце твоє.
08.10.2015
Чернігів
ПАСПОРТ
Я дістаю, пред'являючи всюди,
як належить це, зі штанини,
паспорт. Була я, і є, і буду
громадянкою України!
21.11.2015
Чернігів
Скінчилися слова. А сльози ллються ще.
Є слушність у сльозах. Слова ж бувають зайві.
Господь підставить знов мені Своє плече...
І знов я відповім Йому лише сльозами...
30.11.2015
Чернігів
В своє життя колись я кликала Любов.
Тихесенько, але Господь мене почув,
дав відповідь мені. І я звертаюсь знов,
тримаючи її у серці, мов свічу...
А простирадло знов усе в сльозах моїх...
З подякою Тобі я, Господи, молюсь:
«Я знаю: чуєш Ти завжди мене і тих,
кого люблю...» Тому я більше не боюсь!
23.02.2016
Чернігів
Ворожила я в дитинстві, як усі дівчата:
опускала у водицю мамине кільце
і дивилася тремтливо в тіні та свічада...
Просто я шукала, любий, там твоє лице.
24.12.2016
Чернігів
Не ми одні у цьому світі любим.
Портрет любові — з безліччю облич.
То хай завжди навколо будуть люди,
в чиїх серцях любов — природна річ.
24.12.2016
Чернігів
ТАНЕЦЬ
Душа жадає танцювати
і танцювати вічно буде
своїми фібрами всіма,
вдихаючи блаженство в груди,
коли Любов у ній сама
тотально стане панувати.
Коли у ній егоїстичних
бажань не буде більш і страху,
а будь-яку болючу долю
і будь-яку болючу втрату
душа сприйматиме як волю,
настане її танець вічний.
19.01.2017
Чернігів
Я молитву здивованим серцем вдихаю...
І із серця назад видихаю любов...
Бачу, чую, єством всім своїм відчуваю:
ця молитва жива, в цій молитві є Бог...
І душа сполохнути це Диво боїться...
В цій молитві блаженства і вічності смак...
В чарівній цій молитві — життя таємниця,
що мені відкривається зараз отак...
22.01.2017
Чернігів
Щодня я відчуваю, чую, бачу,
як любиш і цінуєш ти мене,
скарб найкоштовніший, принцесу наче.
І знаю: це ніколи не мине.
Вважаєш ти себе найщасливішим
у світі зпоміж всіх чоловіків,
бо я є в тебе, любий чоловіче...
Це милість із Господньої руки,
яка мене наповнює і живить,
підтримує й гарантію дає
на те, що для душі найбільш важливе,
і з Богом зв'язує єство моє.
Бо жінка так природно і навіки
упевнюється, що існує Бог,
через любов свойого чоловіка,
як діти через батьківську любов.
14.02.2017
Чернігів
Ластівко мій, я тебе чекаю.
Завжди навесні птахи співочі
повертають до свойого краю...
Бачити тебе нестерпно хочу.
Повертайся, ластівко вусатий!
Повертайся, любий чоловіче!
Принеси мені на крилах свято!
Я тебе кохаю, жду і кличу...
20.02.2017
Чернігів
Я по крихтах любов збираю —
скрізь, де є вони, звідусюди.
Чарівних крихт любові зграя
хай у серці моєму буде.
Я молилась про цю удачу —
щоб любов'ю змогла я жити.
І тепер я постійно бачу:
нею пройняте все у світі.
Скрізь любов струменить і сяє.
Я збираю в свої долоні
чарівних крихт любові зграю
і дарю тим, хто в горі тоне.
Я збираю любов по крихтах.
Ось вона — наче сонце ясне,
завжди щедре, близьке й відкрите
для знедолених і нещасних.
27.06.2017
Чернігів
Волошкові поля надягну. І росинки у вухах
хай яріють проміннями сонця для тебе, коханий.
Хай ти тонеш і млієш в моїх срібних дзвоників звуках.
Від краси, від любові, від щастя хай будеш ти п'яний.
Хай цей світ шаленіє від захвату перед Творінням,
що Господь вклав Свій дух, Своє серце й свідомість у нього,
благодать, чистоту і любов та всі благословіння,
щоб в коханих очах кожний зміг би побачити Бога.
23.07.2017
Чернігів
Очі Божі —
вікна в вічну, святу Любов,
що спроможні,
кришталевий струмок немов,
чистотою
наповняти людські серця.
Хай зі мною
завжди буде їх милість ця.
10.08.2017
Чернігів
Любове моя, наче квіточка ти,
але не як гордий нарцис чи піон,
а пролісок — скромний, біленький, простий.
Любове моя, ти є ніжний бутон.
Тебе прикрашають твої пелюстки
і вдячності сльози на мокрих очах,
здивованість, захват і спокій такий,
який може знищити будь-який страх.
Із неба струмить кришталева вода.
І квіточка, ніби дитинка, росте...
Все просто в нас. Та простота — не біда.
Бо щастя — це дещо природне й просте.
14.03.2018
Чернігів
Моїх бажань невинний плин,
що ллється гарним ароматом,
святкує дивовижне свято
свободи від усіх доктрин.
Стає мов танець кожний рух,
стає мов пісня кожна думка,
і більше штучні обладунки
не сковують мій вільний дух.
Розквітнули мої чуття.
Здійснилося жадане диво.
І я спокійна і щаслива
в долонях Бога і Життя.
10.07.2018
Чернігів
Ми народжуємось і вмираєм,
змінюємось тілом та обличчям.
Нас лякають пеклом, манять раєм,
або в вічну порожнечу кличуть...
Безсумнівно, це все є важливе,
це є мудрість поколінь минулих.
Але душі лиш тоді щасливі,
коли ВЛАСНИЙ шлях в житті здобули.
Так побігти квапиться дитина
щонайшвидше власними ногами.
Хоч Одного Цілого частини,
мої любі друзі, всі ми з вами,
але кожний з нас є, безперечно,
унікальним і єдиним в світі.
«Йти чужим шляхом є небезпечно», —
учить Бог нас у Бгаґавад-Ґіті.
17.07.2018
Чернігів
Носила хустку. І палила свечі.
В земних поклонах спину прогибала.
Святе Письмо вивчала кожний вечір.
І плоть свою в суворості тримала.
Завжди до непритомності постила.
Завжди служила в храмі попри втому.
Допоки врешті-решт не зрозуміла,
що Бог усіх нас судить не по цьому.
Під хусткою пихатість, заздрість, злоба
людину так, як і без хустки, душать.
І від егоїстичності хвороби
обряди й догми не рятують душу.
Не релігійність нас єднає, Боже,
з Тобою, а любов лише й терпіння.
В житті нам відрізнити допоможуть
добро від зла не догми, а сумління.
Не щастя й мир, а ворожнечу й війни
несуть народам догматичні віри.
Святий — це добрий, а не релігійний!
Бо добрих не кусають навіть звірі!
04.09.2018, Чернігів
Альона Рух