Нові сили рушають

Велика особа частіше за все
Живе непомітно і тихо,
Хоч те, що вона всьому світу несе,
Його захищає від лиха.

Любов, доброта і смирення — це те,
Що слави собі не шукає,
Тихесенько так, наче квітка, цвіте
І свій аромат розпускає.

І цей аромат входить в людські серця
Ніким не помічений навіть.
Ним здійснюється вищий намір Творця.
Він мовчки всім всесвітом править.

Він — клей, що тримає частини життя
Укупі, у стані живому
І стримує всі руйнівні почуття,
Лишаючись сам невідомим.

Велика людина з божественних сфер
Отримує щастя. І любить.
І бути мені пощастило тепер
З такою людиною в шлюбі.

19.07.2016, Чернігів


В порядності і чесності є смак,
Перед яким багатства всі і влада —
Пусте бадилля та сміття. Хто так
Це відчуває, в того все до ладу,
І так щасливо він собі живе,
І завжди має вільний вхід до Бога.
А в кого серце мертве та криве —
Ні щастя, ні смаку в житті у того.
Він може пришахраїти собі
Мільярди, може правити народом,
Але його розкачаній губі
Замало, бо така її природа.
Природа жадності — така біда,
Яка своїм рабом людину робить.
Її душа, зачахла і бліда,
Ніякої відради не знаходить.
І думає вона: «Ну ще мільярд
З людей потрібно вичавити якось,
Щасливим бути щоб». І це не жарт,
Це є свідомості такої якість.
Хвороба, божевілля це таке,
Та ще й заразне і невиліковне.
А чесне серце — добре і м'яке,
І радості, і благодаті повне.

25.07.2016, Чернігів


 — Пане Петре, є питання: як добитись жінку?
 — Та ніяк. Це непотрібно. Це дурниця, синку.
Жінка потребує захист і дбання з любов'ю.
Дай їй це — вона до смерті житиме з тобою.
А якщо не можеш дати ти цього усього —
Навіть хоч ти і доб'єшся, та що толку з того?

06.08.2016, Львів


Минуть бідолашні часи,
Які нам для іспиту дані,
І ера любові й краси
Замінить ці доби погані.
Всі підлі, безчесні щури
Сховаються у підворіття,
Де тихо своєї пори
Чекатимуть довгі століття.
Бо ніші не буде для них
В суспільстві, що ми побудуєм.
Від якостей ницих, брудних
Звільнись, брате, і не годуй їх,
Щоб місце для тебе було
У нашій майбутній державі,
Де все беззаконня і зло
Вберем ми, мов мотлох іржавий.

10.08.2016, Стрий


Він був найкращим з того, що в житті я бачив.
На Нього я дививсь із захватом, але ж
Поквапився від Нього геть піти, неначе
Від крадія, бо мав Він доступ скрізь без меж.

Мені здававсь Він тим, хто хоче щось забрати.
І Він забрав: вкрав серце, мов живий рубін.
І я щасливий дуже, неймовірно радий.
Бо серце щастям, радістю наповнив Він.

Він вкрав. Але Себе мені лишив натомість.
Тут, в грудях, Він в мені живе й панує Сам
І надає мені просвітлену свідомість,
Перетворивши все моє єство в Свій храм.

24.08.2016, Чернігів


Початок вересня. Ріка Десна. І ліс.
Ріка життя. Ліс вічності. І щастя небо.
Реальність — це краса. Вона не знає криз.
І щоб не знати криз, реальність знати треба.

Знання реальності — прозора чистота,
Що через неї суть усього бачать очі.
Там, де знання, там Бог, любов і доброта.
І будь-яка душа знання такого хоче...

07.09.2016, Чернігів


                НА ОЗЕРІ

Пірнаю в кришталеву цю водицю.
Плескаюсь, хлюпаюсь в ній і пливу.
Мені таке ночами часто сниться.
Та зараз день. І все це наяву.

Яскраво-срібних рибок спритна зграя,
Переді мною скачучи з води,
Від мене перелякано тікає:
— Хто це такий пірнув до нас сюди?!

Наповнюю повітрям я легені.
Дивлюсь на гарний прибережний ліс.
Все це створив великий добрий геній.
І все це має досконалий зміст.

Життя — це щастя, вічне і суцільне.
Якщо у серці жадності нема,
Якщо свідомість від претензій вільна,
Життя такий щасливий має смак.

09.09.2016, Чернігів


Життя природна повнота,
Природне щастя — от
Законне право і мета
Усіх живих істот,
От в чому сенс, от в чому зміст
Стосунків з Богом є.
Живим, щасливим бути хист
Зв'язок з Ним надає.
Не для загробних вигід з Ним
Зв'язався серцем я,
А бути зараз, тут живим
І повним ціль моя.
З Його життям життя своє
Я просто поєднав.
І повноту, що в ньому є,
Отримав і зазнав.
Повітрям як легені я
Наповнюю завжди,
Або, відчувши спрагу, як
Я п'ю ковток води,
Жадає бути Богом так
Наповнена душа.
Життя природна повнота —
Напій з Його ковша.

12.09.2016, Чернігів


Всі мрії здійснюються. Всі без винятку. Завжди.
Це факт. Він перевірений життям і вічним часом.
Мій власний досвід каже: сад бажань дає плоди
З садами волі, щастя, доброти й любові разом.

Життя непереривне, ціле. Боже і моє.
Воно одне. Нема кінця у нього і початку.
Я віддаю йому все, що воно мені дає.
І на житті є Божий підпис та Його печатка.

Життя — це єдність. І дефрагментацію життя
Потрібно здійснювати регулярно. Це важливо.
Щодня потрібно зв'язувати розум і чуття
З чуттями Божими і Божим розумом чутливим.

17.09.2016, Львів


Всі хочуть, щоб добре. Але...
Це вада оцього стану.
Він завжди породжує зле.
Він створює завжди оману.
Як попали в цей стан? А так:
Господарями життя бути —
Ваша, люди, хибна мета.
Та це неможливо по суті.
Ми — життя любі, кохані діти.
Це відкриває очі.
Служити йому, а не володіти.
Але володіти хочуть.
Життя джерело безкорисливе.
Коли любові очима
Його чарівні побачите риси ви,
Життя вам двері відчине.
Вся ваша біда — що сховались від Бога.
Навіть релігія — стіна між вами і Ним.
Ніби вона вам для того,
Щоб не бачити з-за стіни.
Бо якщо маєте бачення,
Невідповідальність уже неможлива
За здійснення свойого призначення,
За те, щоб життя всіх, хто поруч, стало щасливе,
За те, щоб совість у вас була,
За те, щоб у грі були чесні правила,
За те, щоб себе признати автором зла,
А не диявола.
Який диявол?! Будьте здорові!
Диявол — це серця вашого стан,
Це відокремленість від любові,
А не якийсь з копитами пан.
Відокремленість. «Я» і «моє».
І стали сліпі.
Забули, хто ви насправді є.
Ви — не тіла. Бог вас не з глини зліпив.
Ви — душі. Це факт, а не поетичний вираз.
А тіла — з бортовими комп'ютерами машини.
Зловили комп'ютерний вірус.
І абияк перепрошили...
Вас стільки дурили! Тепер слово Бог
У вас викликає нудоту.
Вам вже проповідували про любов
До сьомого поту.
Я був, як ви. Отже, як розумію я вас!
Просто потрібно серце хоробре,
Щоб на волю вирватись в добрий час.
І отоді все буде добре.

19.09.2016, Мукачеве


Якщо за здійснення призначення свого
Відповідальність ти не візьмеш цілковиту,
Тебе залучить інше. І в ярмі його
Ти заблукаєш в темних нетрях цього світу,
Загубишся, загинеш, втратиш вірну нить,
Зазнаєш крах і гострий біль розчарування.
Тож не бери на себе більше, ніж велить
Тобі твоя природна роль у існуванні.
Шлях власного обов'язку не підведе,
Хай ти виконуєш його недосконало.
І тут потрібна вірність. Тут і більш ніде.
Не дозволяй, щоб інше душу поглинало.
Це шлях пригод, цікавих, радісних відкрить.
Він сам дає наснагу, розуміння, сили,
Умиротворення і впевненість, і нить,
Що з вічним щастям зв'язує тебе красиво.
Не вір нікому і нічому, з ким і з чим
Твоє свободне серце в унісон не б'ється.
Бо, крім любові, у життя нема причин.
І ця любов з усім мовчазно розбереться.

21.09.2016, Карпати


Любов заповнює всі порожнечі. І росте.
Не вміщується в серці, ллється, променить із нього.
І все життя стає прекрасне, чисте і просте.
Любов є мудрість, здатна розуміти світ і Бога.

Любов — це очі, що спроможні бачити Його.
Любов безпосередньо всю реальність осягає.
Любов — безпомилковий орган бачення мого.
Той, хто без неї, мов в тумані їжачок, блукає.

І хибить. І влучає пальцем в небо. І живе
Серед припущень, що не мають слушності ніколи.
І розчаровується, і шукає щось нове,
Не маючи зв'язку з реальністю, що є навколо.

Зв'язком з реальністю одна любов лиш тільки є.
Вона трощить, ламає відокремленості стіни.
Вона пробуджує. Вона осмисленість дає.
З любові розцвіте майбутня велич України.

26.09.2016, Чернігів


Ми живемо в реальності. І з нею маєм справу.
І головне в реальності, її основа — Бог.
Саме тому здоровий глузд з практичністю є право
І наш обов'язок в житті. Бо ціль життя — любов.

Розвинувши в собі любов, отримаєш ти мудрість
І бачення законів всіх і Бога віч-на-віч.
А доти мізки, брате мій, собі та всім не пудри,
Не напускай туман. Бо це є небезпечна річ.

Здоровий глузд є спільне щось, що завжди нас єднає.
Якщо він є, ми мову спільну знайдем з усіма.
А ось туман ідей, який лише в умі літає,
Утворює проблеми там, де справді їх нема.

Міжрелігійні спори скрізь, дурне протистояння
І ворожнеча, що вона з тих спорів постає,
Є не через здоровий глузд, а тому що в писанні
В нас пишеться отак і так, а в вас не так це є.

І слово, літера якась, якесь писання править
Життями багатьох людей. А де здоровий глузд?
Якщо без нього ми живем, ми завжди скрізь неправі,
Які б чудові не зійшли там перли з наших вуст.

Коли слова писання є підтвердженням реалій
І перевірити їх всі ми можемо в житті,
Коли їх результат є мир, добробут, щастя сталі,
Тоді лиш тільки мають сенс слова і букви ті.

28.09.2016, Чернігів


Удача і щастя, і здійснення мрій і бажань,
Свобода і мир, і життя повнота нескінченна —
Природні симптоми здоров'я душі. Та, на жаль,
Душа для загалу — абстрактне поняття священне.

Священне поняття. І все. Саме в тому біда.
Людей не навчають потреби душі розуміти.
Але ти — душа. Ти — не тіло. Ти хвора й худа,
Хоч пещене тіло твоє гарне, сильне і сите.

Допоки не знаєм себе ми і шлях вічний свій,
Допоки ми, душі, від живлення свого віддерті,
Не маєм ми шансів на щастя, на здійснення мрій,
На мир, на удачу, свободу, любов і безсмертя.

30.09.2016, Чернігів


НЕ ПРОДАВАЙСЯ. БО ПРОДЕШЕВИШСЯ

Наступний крок, день і життя наступне —
Питання вибору, а геть не долі.
Будь безкорисливим і непідкупним —
І завжди матимеш свободу волі.

Найбільша цінність у житті — це совість.
Чому ж її згубити не боїшся,
Жадаючи чогось собі натомість?
Не продавайся. Бо продешевишся.

03.10.2016, Чернігів


       БАЛАДА ПРО ЛЮБОВ

           Переклад з російської мови
       пісні Володимира Висоцького

Коли вода Всесвітнього потопу
У межі берегів вернулась знов,
Із піни відступавшого потоку
На землю тихо вибралась Любов,
Живлющий еліксир чудовий мов,
В повітрі розчинившися до строку.
Такий ще дивний дехто в світі є,
Хто суміш цю на повні груди п'є,
Ні нагород, ні кари не чекає
І, дихаючи ніби просто так,
В такого ж дихання нерівний такт
Неначебто зненацька потрапляє...

Я поля закоханим встелю —
Уві сні співайте й наяву!..
Дихаю, і значить — я люблю!
А якщо люблю, то я живу!

Світи Любові — вічні та безмежні.
Герої й лицарі — це їх народ.
Їм досвід гарантується бентежний
Випробувань великих і знегод,
Розлук далеких, подвигів, пригод,
Щоб стала не від чого не залежна
Любов їх. Та все це — хіба ціна
За те блаженство, що ним є вона?
Пожертвувати всім за неї варто,
На ризик будь-який, на смерть піти.
За ці Любові Чистої Світи
Не шкода все поставити на карту.

Свіжий вітер з ніг збивав, та знов
Люблячих він з мертвих воскресив,
Бо допоки не пізнав любов,
Справді ти не дихав і не жив!

Героїв цих збагнути геть не вміє
Звичайних обивателів юрба,
Що в боротьбі за їжу костеніє,
Хоча даремна вся ця боротьба.
Але ми обивателі хіба
І не шануєм їх, не розумієм?
Їх голоси зливаються у такт,
А душі з квітів п’ють нектару смак,
Вдихати разом вічність мають вміння
І зустрічатись з подихом в устах
На крихких переправах та мостах,
На перехрестях Божого Творіння.

Я поля закоханим встелю —
Уві сні співайте й наяву!..
Дихаю, і значить — я люблю!
А якщо люблю, то я живу!

17.10.2016, Чернігів


Життя наповнене красою. І вона
Є божеством, а не об'єктом зазіхання.
Дівоча врода, і світанок, і весна —
Мета, призначення усього існування.
А ми призначені, це захищати щоб,
Оберігати, пестити, про все це дбати.
Тому найгірше з-поміж збочень і хвороб —
Жадання володіти цим, мій любий брате.
Воно руйнує щастя й робить все життя
Проблемою. Але життя є вічним святом,
Коли у серці є любові почуття,
Коли душа безмірно повна та багата
Служінням цій красі та джерелу її,
Яке звільнить весь світ від хтивості й жадоби,
Зупинить назавжди всі чвари і бої
І вилікує людство від його хвороби.

26.10.2016, Київ


Моє відкриття є дуже просте:
Любов у чистому серці росте
Природно, вільно і геть без зусиль.
Бо чисте серце — оселя краси,
Безмежного щастя та доброти.
Боже, у чистому серці є Ти...

04.11.2016, Бердичів


З цим світом взаємини побудувати ти хочеш,
Знайти своє місце тут, щастя своє розшукати?
Тоді спосіб бачити змінять нехай твої очі —
Дивись на цей світ як на те, про що маєш ти дбати.

06.11.2016, Чернігів


                               Михайлові Саакашвілі

Пане Михайле, як ми вдячні Вам, якби Ви знали,
За те, що Ви, найкращий із політиків Землі,
Приїхали до нас і захотіли бути з нами
В часи, які настільки болісні для нас, важкі і злі...

Ви — в Україні! Ви — її громадянин! Це диво!
Ви врешті хочете і беретесь зробити в ній
Те, що зробили в Грузії успішно і сміливо.
Про це молився я. І ось Бог відповів мені...

Сказати, що я Вас підтримую, — це надто мало.
Я хочу присвятити весь свій розум, сили, час
Тому, щоб Вам допомогти, щоб Україна стала
Країною щасливого народу через Вас.

17.11.2016, Київ


Сусідка кілька днів тому мою дружину
Спитала: «В тебе працьовитий чоловік.
Чому ж нема у вас ні дачі, ні машини?
Чи в нього розуму бракує в голові?»

Дружина їй про мене розказала.
І та зітхнула з превеликим співчуттям:
«Моє біднятко собі чесного надбала.
Не пощастило. З чесним — це хіба життя?!»

І то не виняток. Я чую скрізь навколо:
«Шляхетний? Безкорисливий? Та це ж є лох».
Вщух у народу честі та сумління голос.
І саме це — найбільше в Україні зло.

19.11.2016, Чернігів


              Михайлові Саакашвілі

Нові сили рушають за Вами.
Це початок нової доби,
Новий акт історичної драми,
Поворотний етап боротьби
Організму супроти пухлини,
Що його поїдає живцем.
Організм — це народ України,
А Ви — серце його і лице.
Нові сили є. Отже, єднайте
І ведіть їх шляхами звитяг.
Міцно в руки візьміть і тримайте
Синьо-жовтий державний наш стяг.

21.11.2016, Чернігів


Ісус не навчав знати Біблію, як фарисеї.
Він нас милосердими бути й любити навчав.
Любити... Ми прагнемо всі цілі саме цієї.
Любов — це мета існування, наш вічний причал.

Її не здобути, поставивши свічку іконі.
Бажання любові, молитва про чисту любов
Вмикає у серці духовні процеси й закони.
І нашому зору тоді відкривається Бог.

28.11.2016, Київ


Ми бажаємо змін. Отже, стати самі ми і мусим
Цими змінами: я, ти, мій брате, ти, сестро, і ти.
Станьмо всі як наш лідер, працюймо у нашому Русі
В дусі самовіддачі, і щирості, і чистоти.

Бо якою ми хочемо бачити нашу країну,
Отаким саме стати повинен тепер кожен з нас.
Наша партія Рух Нових Сил завжди бути повинна
Еталоном тих якостей, що вимагає цей час.

06.12.2016, Чернігів


       КОЛИСКОВА
    ДЛЯ ДІВЧИНКИ

Бог тримає тебе на руках,
Пестить, люляє, спокій дає.
Його дихання чиста ріка
Гладить личко прекрасне твоє.

Ніжна квіточко Божа й моя,
Мов пелюсточки, очі закрий.
І маленька небесна зоря
Цілу ніч стерегтиме сон твій.

Хай насниться тобі наш Господь
І чудова оселя Його.
Наче в казку, тихенько заходь
В чарівливу красу сну свого.

Сон, мов котик, сказав тобі: «Няв».
І торкнувся тихесенько вій.
Він уже тебе всю обійняв.
Спи, пухнастенький зайчику мій.

07.12.2016, Чернігів


Ми — нащадки стрільців січових,
Козаків запорізьких нащадки.
В час новий і в умовах нових
Ми — продовження їхнього спадку.
Спадкоємці цієї землі,
Вічно гарної та молодої,
Маєм ми вчителів — на чолі
Із Григорієм Сковородою.
Ми нащадки тієї Русі,
Що була між держав як левиця.
Європейці з пошаною всі
Дивувались на нашу столицю
На висотах поблизу Дніпра.
В Римі поруч з отцями святими
У Соборі Святого Петра
На мозаїці — князь Володимир
З нашим Тризубом, нашим Гербом,
Золотим, на тлі синьої сині.
Наша пам'ять, мов фотоальбом,
Береже хай життя України,
Почалось що з арійських часів,
З мудреців і могутніх героїв,
З найдавнішої з-поміж усіх
Наддержави арійської тої,
Що на нашій землі тут була,
Залишивши про всесвіт науки,
Щоб робили ми добрі діла,
Взявши спадщину цю в наші руки.

27.12.2016, Київ


Я люблю і поважаю атеїстів
За незабобонність. З ними все простіш.
А якщо вони ще мають серце чисте,
Я їх виберу в супутники скоріш,
Ніж упертих в книгу, очі затуливших,
Що все роблять ради місця у раю,
Що ніщо у світі більш їх не колише
І що скрізь всім пхають істину свою.
Бог існує. І Його потрібно знати.
І стосунки необхідно мати з Ним.
Та ніякі ритуали і догмати
Не дають з Ним жити диханням одним,
Бачити життя і світ Його очима,
Відчувати разом з Ним Його любов.
Від обрядів і від догм багато диму
Замість світла і тепла, навмисно мов.
А живим, прямим зв'язком з Ним є служіння
Щастю всіх живих істот завжди і скрізь
Через серця безкорисливе веління.
Слугування це не має вад і криз.
І молитва — з Ним розмова справжня й щира —
З'єднує з Ним, робить близькими нас з Ним.
Це є дійсний досвід. Не сліпа це віра.
Це тепло і світло, а не просто дим.

28.12.2016, Київ


З Богом зв'язок є зв'язок не з релігією чи писанням.
З Богом зв'язок є зв'язок із любов'ю, що в серці живе
Кожного з нас. Це не релігії й віри якоїсь питання.
Універсальне це дещо, природне, просте, світове.

З Богом природний зв'язок з чистоти й доброти виникає.
Святість є просто синонімом слів чистота й доброта.
Хай цей зв'язок кожний з нас як найвищу коштовність плекає.
В цьому зв'язкові і є сенс життя, зміст його та мета.

02.01.2017, Чернігів


В історію цю зараз, мабуть, хтось і не повірить...
Люблю я Грузію і дуже часто в ній бував.
І бачив там все, що і як робив Саакашвілі.
І величезне щастя я від того відчував.

Я бачив цілковито безкорисливу людину,
Шляхетну, чесну, добру, мудру, мужню, і не десь,
А там, де їй потрібно бути: на чолі країни!
І був у надзвичайному захопленні я весь.

З тих пір щодня благав я Бога: «Боже, цю людину,
Будь ласка, чарівним, відомим лиш Тобі шляхом
Спрямуй і приведи в мою кохану Україну,
Мого народу любого зроби керівником!!!»

Я сам вважав, що мрія ця занадто неймовірна.
Але такий вже я. Я повний неймовірних мрій.
І крок за кроком мої мрії здійснюються вірно.
І я стаю учасником жаданих цих подій.

15.01.2017, Київ


Чутливе, витончене сприйняття,
Довірлива, сліпа любов, наївність,
Велике милосердя й співчуття,
Жертовність, безкорисливість і ніжність —
Природа жінки, материнства суть,
Все те, без чого світ стає жорстоким,
Без чого світ цей злі вітри знесуть.
Світ ще живий, живе це в ньому доки.
Вона беззахисна. Чоловіки
Існують, щоби жінку захищати.
Призначення це мужньої руки.
Бо жінка є дочка, дружина, мати.
Бо жінка — це не хтивості об'єкт,
А це об'єкт дбання, об'єкт опіки
І захисту того, у кого є
Безстрашність, доблесть, сила, — чоловіка.
Та чоловік, що дбати про жінок,
А не користуватись буде ними, —
Один, як місяць на мільйон зірок,
На юрби інших. І жіночність гине.
Щодо жіночності просте знання
Існує в цьому всесвіті одвіку:
Жіночність жінки — результат дбання
Про неї істинного чоловіка.
Відповідальність чоловіка це.
Це має бути плодом його вчинків.
У тому честь його, його лице —
Наскільки захистить він в жінці жінку:
Чутливе, витончене сприйняття,
Довірливу, сліпу любов, наївність,
Велике милосердя й співчуття,
Жертовність, безкорисливість і ніжність.

24.01.2017, Київ


Мені зустрівсь так званий пацифіст...
Не повторятиму його промову...
Хоча він боягуз та егоїст,
Він надихнув мене підняти знову
Цю тему — тему миру і війни:
Насильство тільки силою спиняють
Солдати. Пацифісти — це вони.
Мир на землі їх груди захищають.
Якщо ти, брате, вбивць не зупиниш,
Ти є не пацифіст, а їхній спільник,
Дітей, жінок, старих ти зрадник лиш,
Насильства і злочинності прихильник.
Не пацифісти захищають мир.
Мир захищають воїни-герої
Від війн, мов від кривавої чуми,
Руками, що тримають міцно зброю.

17.02.2017, Київ


— Політика? Фу! То вона ж брудна!
Ах, ми не хочем мати справ з цим брудом!
Політика — це діло не для нас.
Ніяк стикатися ми з цим не будем, —
Я чую від «піднесених осіб»,
Що є егоїстичні чистоплюї.
Але щоб навіть виростити хліб,
Грязюку орють люди й боронують.
А бруду не було щоб у житті,
Його потрібно чисто прибирати.
Повинні ми служити чистоті,
Її творити, а не споживати.
З політики прибрати грязь і бруд,
Щоб наш народ жив у людських умовах, —
Піднесений, шляхетний, чистий труд,
І безкорисливість — його основа.

18.02.2017, Київ


            БЕЗКОРИСЛИВІСТЬ

Безкорисливість в нас виникає, коли
Своє щастя ми бачимо в щасті народу,
А від болю його в нас нестерпно болить.
Безкорисливість має духовну природу.

Безкорисливість є заповітним мостом,
Що веде із занепаду в щастя найвище.
Безкорисливість — це є любові симптом.
А любов є симптомом зв'язку зі Всевишнім.

18.02.2017, Київ


Мій кум купує справжній телескоп синочку,
Моєму хресничку, якому ще три рочки.
— Не виконати це бажання неможливо, —
Він каже, — бо заздалегідь такий щасливий
Мій хлопчик і заздалегідь безмежно вдячний,
Цей телескоп я вже купив йому неначе.
Коли з садочка я його додому вів,
На мене раптом оченятка він підвів,
Захоплені, і щиро, в радісному дусі
Питає в мене: «Любий, дорогий татусю,
Ти купиш телескоп справжнісінький мені?»
Хіба на це я міг йому сказати «ні»?
Я усміхнувся і сказав йому: «Куплю».
Я він мені: «Спасибі! Я тебе люблю!
Який ти в мене дивовижний і хороший!»
І от йому на телескоп зібрав я гроші.

І я подумав: «Дійсно! Саме так і є!
Тому і Бог бажання будь-яке моє
Завжди виконує уповні й неодмінно.
Як щиро вдячному і люблячому сину
На всі прохання добрі й чисті Він мені
В житті ніколи не відповідає «ні».

21.02.2017, Київ


Бог — це є нитка у життя намисті.
Бог — смак води. Він бездоганно чистий.
Бог — це талант, це творчий хист в людині.
Бог — клей, що склеює все воєдино.
Бог — аромат землі і жар багаття.
Бог — це героїв доблесних завзяття.
Бог — це само життя живого всього.
Бог — праведність, що сягне перемоги.
Бог — мудрість мудрих, зір тих, хто прозрів.
Бог — гумор, жарт та сміх в життєвій грі.
Бог — сила сильних, щастя всіх щасливих.
Бог — це сміливість у серцях сміливих.
Бог — це початок, сутність і кінець.
Бог — це дбайливий всесвіту отець.
Бог — еліксир, що гоїть всі хвороби.
Бог — не абстрактне дещо, Він — особа.
Бог — справедливість, доброта й любов,
Краса і правда. Це — мій любий Бог!..

28.02.2017, Чернігів


Повінь щастя заповнила все, не лишивши нічого,
Крім блаженства і вдячності, миру й любові, мені,
Пронизала буття неймовірною близькістю Бога.
І вібрують у кожному атомі Божі пісні.

Концентрований смак Його дихання чути в повітрі.
Я ним дихаю. З цього смаку я складаюся сам —
З цього щастя й любові, які так красиві та світлі.
І смакую життя — цей солодкий і чистий бальзам.

01.03.2017, Чернігів


Щастя — це не плід обставин і подій.
Щастя — це свідомості здоров'я.
Щастя — це є якість серця, брате мій.
Щастя — це наповненість любов'ю.

02.03.2017, Чернігів


Душа без любові — пустир.
Життя без любові — тягар.
Любов дарить щастя і мир.
І смак її — чистий нектар.

Любов — доброти чистий стан,
Відсутні де заздрість і зло.
А Бог — це її океан.
А Бог — це її джерело.

Та жодній релігії Бог
Ніяк не належить. Бо Він
Є поза концепцій і догм,
Обрядів та храмових стін.

Бог є у життя глибині,
Там, звідки приходить любов.
Він є і в тобі, і в мені.
Суть кожної миті — це Бог.

25.03.2017, Чернігів


Свою свідомість не зв'язавши з Богом,
Наскільки б щирими ми не були,
Любити повноцінно ми нікого
Не можемо, бо в нас серця малі,
Бо ми не є джерелами любові.
Єдине джерело любові — Бог.
Якщо не маємо в життя основі
Стосунків з Богом, в нас умре любов,
Як та рослиночка без поливання,
Як гроші, що скінчаться врешті-решт,
Якщо немає грошопостачання.
І ти — банкрут, і на майно — арешт,
І та любові квіточка коштовна,
Яка спочатку в тебе розцвіла,
Перетворилася в дурницю повну,
Скінчилася... Такі сумні діла.
Так листя, що не зв'язане з корінням,
Не має повноцінного життя.
Тому зв'язатись з Богом ми повинні,
Любов'ю щоб наповнити чуття,
Щоб нею серце сповнити та розум
І без кінця поповнювати знов,
Ніколи щоб не проливати сльози
За втрачену, загублену любов.

25.03.2017, Чернігів


Раби і деспоти — одна хвороба.
Раб мріє стати деспотом колись.
Цей садомазохізм їм до вподоби,
В якому все життя вони товклись.

Це їх модель стосунків у родині,
В суспільстві, навіть з Богом тільки так
Раби і деспоти взаємодіють.
Бо в їх сухих серцях любові брак.

Вони не знають іншого. І Богу
Раби завжди приписують садизм.
В неволю, а не у любов, дорога —
І віра їх, і їхній атеїзм.

Лиш люблячий і вільний зичить волі
Усім навколо і її дає,
Допомагаючи створити долю,
В якій любов, свобода й щастя є.

29.03.2017, Київ


Смак щастя, смак життя — смак чистоти,
Любові, безкорисливості. Отже,
Із цього висновок: потрібно йти
За цим смаком, один що тільки може
Удовольнити серце, дати все,
Що треба, і здійснити всі бажання.
Цей смак нас стрімко, мов літак, несе
У стан, де боротьба за виживання
Не має місця, де омана й страх
Відсутні, де в душі відкриті очі
І де ні в чому не існує брак,
Де серце лиш ділитись щастям хоче.

31.03.2017, Київ


Відірвавшись від дійсності, наче від дерева листя,
Загубились в чужій віртуальній комп'ютерній грі,
Ототожнились з тим, що не має смаку і користі.
І тому переможців нема тут. Тут всі злидарі.

А з реальності справжньої нам надсилають привіти.
Завжди, в кожну епоху між нас є якісь вчителі.
Нам лишили Коран, Тору, Біблію, Баґавад-ґіту —
Втечі план та інструкції, з матриці щоб ми втекли.

Та інструкції ті вже частиною матриці стали.
Їх прибрали до рук ті, хто матрицю цю стереже.
Користатися правильно ними як треба, навчали
Автори їхні учнів своїх. Та нема їх тут вже.

Але вихід існує. Шлях, напрямок, ключ є до нього.
І у серці своєму їх кожен спроможний знайти.
І коли мудрі люди нам кажуть: "Життя є дорога",
Це про ту путь, якою ми з матриці можем втекти.

31.03.2017, Чернігів


Між хтивістю й любов'ю не тонка межа,
А прірва. Бо ці речі зовсім протилежні.
Живе любов'ю безкорислива душа,
Необумовлена, свободна, незалежна,
А хтивість мучить тих, в кайданах хто живе
На себе зосередженого егоїзму,
Хто в ньому, у мілкій калюжі мов, пливе
В брудних потоках гедонізму й мазохізму,
Хто стиснутий своїм маленьким, хворим я,
Що відокремлене, відірване від Бога,
Тобто від дійсного, від справжнього життя,
Яке щасливе, вільне, чисте і глибоке.

02.04.2017, Чернігів


              ДЕСНА

Вона тече тут тисячі років.
І тисячі років вона тектиме.
Серед осик, верб, кленів і рокит.
На березі багаття. Запах диму.

Як полум'я оце, життя людське
Згорить, надовго не лишивши сліду.
Яскраве, як вогонь, хоч і важке.
Зігріти щоб когось, а не для виду.

Лишиться ця ріка і ця земля.
І житимуть якісь тут інші люди.
Що доброго зумів зробити я,
Насправді дуже швидко позабудуть.

Та хай і не помітять. Це моє
І більше нічиє багатство вічне.
Служіння, що людина віддає,
Є її щастя, тихе і величне.

09.04.2017, Чернігів


                         Альоні

О моя щаслива любове,
Бездоганно здійснена мріє,
Все життя досконале з тобою,
Все життя моє квітне і зріє,
Все життя моє стало садом,
Де нема порожнього місця,
Де немає жодної вади
І де вдячність є всього змістом.

10.04.2017, Чернігів


       ТИМ, ХТО ЗВИНУВАЧУЄ МЕНЕ,
        ЩО Я СТВОРИВ СОБІ КУМИРА
           З МИХАЙЛА СААКАШВІЛІ

Не кумир він мені, а людина, з якою співзвучні
Мої розум і серце, чий геній я дуже ціню.
А кумирство та культ особистості — явища штучні.
Не приписуйте, люди, мені цю безглузду дурню.

Те, пишу що я в віршах про нього, є попросту правда,
Об'єктивна реальність, її констатація й все.
Просто спостерігати за тим, що він робить — відрада.
І приємно дивитись в його мудре й щире лице.

Просто що в цьому світі робити, як не помагати
Тим, хто вартий підтримки, бо робить для інших добро?
Серце тягнеться з цими людьми всі зусилля з'єднати
І віддати їх справі життя, а не тільки перо.

13.04.2017, Київ


       ПРО МИХАЙЛА СААКАШВІЛІ

Він не має думок про своє благоденство.
Всі думки його — про благоденство людей.
Це життя його гарне наповнює сенсом.
Це його до звитяги рішуче веде.

Саме це його робить щасливим і вільним.
Не купити його. Не злякати ніяк.
Через це він такий енергійний та сильний.
Саме це є для нього життєвий маяк.

14.04.2017, Київ


Смирення й любов — ось і все, що потрібно людині.
І більше нічого. Все інше приходить саме,
Хоч інше стає неважливим, коли щохвилини
Немов вітерець чистоти в серці лагідно дме.

Бажання смирення й любові — первісне й єдине
Бажання душі. Інше все від лукавого вже.
Лукавий — це той егоїзм, що морочить людину.
Смирення й любов від лукавого нас береже.

Смирення й любов нас із Богом миттєво єднають.
Релігія тут не при чому. Смирення й любов
В життя наше просто природно Його привертають.
Природно. І нашим очам відкривається Бог.

18.04.2017, Київ


Народ можливо на раба перетворити.
Це легко, бо для того треба лиш одне:
Допомогти йому ослабти й подуріти,
І бачення душі згубити провідне.

Бо зруйнувати легше, ніж побудувати.
Та скільки ж треба безкорисливих зусиль,
Народ звільнити щоб, з невігластва підняти!
Але яка це гідна і прекрасна ціль!

22.04.2017, Чернігів


                                             Альоні

Красо ненаглядна, красо невичерпна,
Любове, якої я прагнув нестерпно
В юнацьких моїх гарних мріях і снах,
Прийшла ти в життя моє, наче весна...

22.04.2017, Чернігів


Хто винен? І як це сталось?
Шукаю щодня людей.
Їх дуже і дуже мало.
Їх майже нема ніде.

Бо перелічити можна
Людей на пальцях, що з них
Живий по-справжньому кожний.
Життя — це і є вони.

А інші — то мертві тіні,
Безчесне й продажне щось.
В життя чарівній картині
Ніяк їм не прижилось.

У вимірі мертвих танців
Обкрадені крадії,
Ошукані ошуканці
Рішають справи свої.

А люди — це сонце Боже.
Тож тіней хоч скільки є,
Воно їх всіх переможе
І світлом усе заллє.

27.04.2017, Київ


Дійсність бачать лиш очі любові,
А не матеріальні чуття,
Що сприймають позверхні, часткові
І безладні фрагменти життя.

19.05.2017, Київ


    ЗАПРОШЕННЯ МОЛОДІ ДО РУХУ
  НОВИХ СИЛ МИХАЙЛА СААКАШВІЛІ

В нашій любій Україні мучаться в тенетах
Кровососів-олігархів люди і земля.
Не губися, юний друже, в хащах інтернету.
Стань революціонером! Це геройський шлях.
А інакше як дивитись будеш дітям в очі?
А інакше зір ховати будеш ти куди?
Ти потрібен Україні. Ти її синочок.
Тож в історію народу, хлопче, увійди.
Щоб не вмерла Україна у лабетах банди,
Щоб звільнилася, розквітла, здивувала світ,
Стань революціонером, як Мандела й Ґанді,
Витягни вітчизну-неньку з виру лих і бід.
Нові, свіжі, юні сили, йдіть до цього Руху!
Молоде — свободна, сильна — в лави ці ставай!
Віддавайте ваші чисті, непідкупні руки
В Рух, де є шляхетне серце й мудра голова.

02.06.2017, Чернігів


                                                               Альоні

Краса життя — це те, без чого щастя неможливе.
День, ніч, схід, захід, небеса, веселка і зірки,
Струмки, річки, моря, озера, водограї, зливи,
Метелики і лані, квіти, діти і жінки...

Жінки й дівчата... Їхні усмішки... І ясні очі,
В яких бурштини, небеса, веселки і зірки...
Найбільша з-поміж всіх красот життя — краса дівоча.
Есенція краси життя — дівчата та жінки.

З усіх дівчат усесвіту одна є незрівнянна.
Це ти, красунечко моя, принцесо мрій моїх.
Краса, що вища за красу, — це ти, моя кохана.
Є надкраса. Ти, дівчинко, — утілення її.

09.06.2017, Київ


Ти кажеш про жінок, мій релігійний брате,
Як про брудну диявольську спокусу знову.
Облиш! Ти намагаєшся перекладати
Із хворої башки на голову здорову.

Спокуса є в брудній свідомості твоїй.
Спокуса — це твоєї хтивості питання.
Не жінка винна. Винен ти, що бачиш в ній
Не особистість, а приладдя для злягання.

До жінки стався, брате мій, як до святині,
Як до душі, що є священна іскра Божа,
Як до Його недоторканної частини.
Спокуса лиш тоді тебе не переможе.

10.06.2017, Київ


Мій Господи, Ти дав мені любов.
І дав відповідальність разом з нею
За тих, кого люблю, щоб знов і знов
Залежав я від милості Твоєї.
Бо я — не Бог. Бог — Ти. Я — тільки те,
Чим Ти мене, як хочеш, наділяєш,
Що збільшиться, зміцніє та зросте,
Якщо мені Ти вповні довіряєш,
Якщо з сумлінням згідно дію я,
Якщо на мене Ти покластись можеш.
Ці якості є власність не моя.
В мить будь-яку їх забереш Ти, Боже,
Обов'язком я знехтую якщо,
З Тобою правильні стосунки втрачу,
Піддамся егоїзму. І ніщо
Тоді не збереже мою удачу.
Тож гарантуй, будь ласка, чистоту
Мойого серця та зв'язку з Тобою,
Щоб втримав я відповідальність ту,
Яка приходить разом із любов'ю,
Щоб щастя й спокою гарантом був
Я для своєї любої дружини
І разом з Рухом Нових Сил здобув
Прекрасну долю всій моїй країні.

29.07.2017, Чернігів


Хтивість — ворог людини, підступний, гріховний і лютий.
Тож з'ясуймо, брати, що є хтивість насправді таке.
Бо так часто не те розуміють під хтивістю люди,
Називаючи словом цим явище в тілі палке,
Що насправді є просто ознака здоров'я і сили,
Що тримає у тонусі нас, щоб достойно його
На великі досягнення творчі ми перетворили,
Джерелом що енергії є, що горить, як вогонь.
Хто не має цього, потребує, мабуть, лікування.
Отже, геть не поганим насправді є явище це.
Але хтивість справдешня псує людям їх існування
І руйнує стосунки, життя, успіх, щастя, все-все.
Хтивість — це є хвороба свідомості, що нас шарпає
І нас змушує думати: «О! Цей жаданий об'єкт
Має бути моїм — і тоді кайф я дійсний зазнаю.
Користатись людьми — це призначення справжнє моє.
А призначення інших — давати мені насолоду».
Це породжує скрізь всі можливі нещастя і зло.
Хтивість робить нас дурнями і відбирає свободу,
Відбирає потрібне і добре все, що в нас було.
А здорова свідомість цілком безкорислива й чиста.
І ознака її є не хтивість, а мудрість, любов.
Хтивість — це є найперший типовий симптом егоїста,
А відсутність її — серця, що в ньому мешкає Бог.
І ця нерелігійна, нештучна, природна властивість
Є критерієм розвитку духу, метою життя,
Бо наскільки людина в собі вбила, знищила хтивість,
Рівно стільки ж любові розвинулось в ній почуття.

09.08.2017, Київ


Хмари на небі суцільні і сірі.
Настрій у мене веселий і гарний.
Серце моє в цілковитому мирі.
В ньому погода ніколи не хмарна.

02.09.2017, Чернігів


СТОВПЧИК ІЗ ДЖЄЛЯЛЄДДІНА
        МУХАММЕДА РУМІ

Серце й розум щоденно мий.
Ну а ноги — на те і ноги.
Хай собі буде, брате мій,
Трішки пилу на них з дороги.

08.10.2017, Чернігів


Прекрасна дівчина — це символ України.
Бо більше на Землі і навіть Небесах
Ніде нема таких красунь, як наші. Й лине
Повсюди слава їх. Це чарівна краса.
Це та краса, яка тут Бога представляє,
Утіленням Його краси яка тут є.
І берегти, як скарб, своїх дівчаток має
Народ наш. Це за них він завжди повстає
Проти катів, бандюг, гнобителів, сатрапів,
Щоб захистити цих дівчат та їх любов,
Їх мир, їх щастя, щоб не лиха і не втрати
Були у них в житті, а був у ньому Бог.
Бог — це і є любов, мир, щастя і безпека.
Це захист, це дбання, яке дають батьки.
Бог — Батько. І Він тут, не в небі, не далеко.
Дух батьківський несуть в собі чоловіки.
Тож має чоловік призначення у світі,
Обов'язок оцей, відповідальність цю.
Повинен він життя від лиха захистити,
Служити має він Всевишньому Отцю
З мечем в своїй руці як рятівник свободи,
Безстрашний рятівник любові й доброти.
Встань, брате, і врятуй життя свого народу,
За справедливість встань із нами поруч ти.

03.11.2017, Київ


                УКРАЇНІ

Кошлаті вуса та козацький чуб,
В руці червоно-чорний прапор гніву,
Рішучість, що назавжди я відчув,
Жадаючи, щоб ти була щаслива, —
Не дещо зовнішнє, це зміст і суть
Серцебиття мого. Тож розраховуй
На мене. Бо такі не підведуть.
З тобою зв'язані вони любов'ю.
Любов — не просто почуття. Це труд,
Це всі, життя що вимагає, дії
Для щастя тих, кого ми любим тут,
І молитви за них, думки, надії.
За себе я ніколи не молюсь
І на війні моливсь лише за тебе —
За любу батьківщиноньку мою —
Молився і робив усе, що треба.
Війна для мене не скінчилась. Ні.
Та вороги не тільки там, на сході.
Державою керують в нас вони,
Ґвалтуючи тебе. Але вже годі!
І неважливо, скільки нас таких.
Ми переможем. З нами Бог та правда.
І чистота. А все, що є у них —
Продажність, підлість, жадібність і зрада.

06.11.2017, Київ


О українці! Об'єднаймось на підставі
Сумління, правди, справедливості, добра!
Щоб зміни ми змогли зробити у державі,
Свою свідомість поміняти нам пора.

Хоч погляди, смаки, концепції в нас різні,
Але універсальні цінності одні.
Ми виховані з вами всі на героїзмі.
Нам осявають шлях безстрашності вогні.

Хай чесність, непідкупність нас усіх згуртує,
А не в політика якогось віра знов.
Ми — нація. Це дуже дорого вартує.
Нехай об'єднує нас мудрість і любов.

Нехай об'єднують нас наші спільні цілі.
Найкращі люди світу допоможуть нам,
Такі, як легендарний М. Саакашвілі.
Об'єднуймося! Україна в нас одна!

12.11.2017, Київ


Релігія і Бог — дві зовсім різні теми.
Бог — це реальність, а релігія — обман.
Бог — світло, а релігія — безбожна темінь,
Яка веде людей в неадекватний стан.
Бог відкриває нам Себе у одкровеннях.
Спроможність бачити Його Він нам дає.
І в нас ознаками Його благословення
Здоровий глузд, любов, сумління, мудрість є,
Які все збільшуються гарно і природно.
Знімає Він полуду сліпоти з очей.
І чистим зором бачим ми, як одне з одним
У світі зв'язане все, бачим суть речей.

14.11.2017, Київ


Бачити щасливими кохані оченята
Є найбільшим успіхом, найвищим із досягнень.
То зробімо, українці, це найкраще свято:
Знімем пута з України та її одягнем
У прекрасну вишиванку щастя і свободи,
І подивимось їй в гарні, ненаглядні очі.
Встань та під Верховну Раду вийди, мій народе!
Разом здатні ми зробити все, що щиро хочем.

22.11.2017, Київ


Відчуваю я безмежний, лютий біль і гнів
За країну, що красою на весь світ відома,
Але помирає зараз в муках та брехні
Від знущань тих, хто панує чомусь в неї вдома.
Бачити мені нестерпно, як гнобить її,
Обкрадає і ґвалтує банда лиходіїв.
Браття, маєм ми всі разом викинути їх
І нарешті вже здійснити всі її надії,
Повну всю відповідальність взяти за дбання
Про її життя й на плечі на свої покласти.
Чи існує в цьому світі більше надбання,
Ніж коханої країни воля, честь і щастя?!

25.11.2017, Чернігів


Я сьогодні бачив в нас на вічі
Дівчину, що гарна, наче квітка.
Накрапав дощ на її обличчя.
«Як твоє ім'я?» — питаю. «Віка».

Я розкрив над нею парасолю.
«Як сюди потрапила?» — питаю.
«Ось прийшла боротися за волю
Разом з вами». Я кажу: «Вітаю».

07.12.2017, Київ


Я знаю, кого любить перемога.
Я знаю: в неї бездоганний смак.
Вона чекає тільки лиш на того,
Хто йде до неї відчайдушно так.

09.12.2017, Київ


     КОЛИСКОВА АЛЬОНІ

Всі красивості, всі щасливості
Понасняться тобі нехай.
В чистий світ доброти і милості,
Ти у снах своїх поринай.

Хай любов моя буде ковдрою,
Що вкриває тебе всю ніч,
Ніжно-тепло-надійно-доброю.
Ковдра взимку — потрібна річ.

Хай любов моя буде захистом
Від тривог, небезпек, страхів.
Хай вона в тобі витре начисто
Біль і сум всіх важких років.

Хай любов моя буде захистом
Від хвороб, від страждань нічних.
Отже, мирно, солодко й радісно
В сон мандрівку свою почни.

13.12.2017, Київ


                                    Альоні

Моя красунечко щасливоока,
Снігуронько зимових свят моїх,
Життя мого принцесо, тут, глибоко
В моєму серці твій палац стоїть.

Я цей палац з любові склав своєї,
Якої палко прагнув все життя
Та удостоївся. Й коханій феї
Притулок дав у цього почуття.

Твої щасливі, вдячні оченята —
Багатство і досягнення моє.
Я мультимільярдер, але не злата,
А скарбу, що за все дорожчий є.

21.12.2017, Київ


Моя квіточка спить. Її личко прекрасне й щасливе.
Оченята, заплющені навіть, — немов пелюстки.
Спокій та вмиротвореність личка цього — це важлива
Ціль моя і моє це досягнення справді-таки.

Ми ходили за спокій коханих своїх воювати,
За своїх любих квіток. І ось повернувшись з війни,
Маєм знищити банду злочинців і побудувати
Ми країну-квітник, де щасливими будуть вони.

06.01.2018, Чернігів


Я торкаюсь Його потаємного світу
Через мантри Його чарівний, чистий звук.
І любов Його, спокій, могутність і світло
Входять в серце і розум мої з Його рук.

Цей природний процес геть не є релігійним
І сектантським. Це просто зв'язок з джерелом
Сили, розуму й щастя, який робить вільним,
Нездоланним мене та відводить все зло.

28.01.2018, Чернігів


САМЕ ЦЕЙ ДЕНЬ СТО РОКІВ ТОМУ

В Загоні Вільного Козацтва
Разом з Юнацьким Куренем
Їх триста в розквіті юнацтва
Під смертним, пекельним вогнем
Чотиритисячної лави
Червоних. Крути. Саме цей
День сто років тому. Їх слава —
Козацтва нашого лице.
Хоч кожний другий з них загинув
У тому бої, та вдалось
Їм врятувати Україну
Від війська, в Київ що рвалось.
Було їх, як спартанців, триста.
Ми вспадкували їхній дух,
Безстрашність, мужність, совість чисту
Та їхню мрію і мету.
Мета ця й мрія — Україна,
Щаслива, вірш мові мої,
Багата, сильна і єдина.
І ми досягнемо її.

29.01.2018, Чернігів


ЦЕЙ ЗВ'ЯЗОК ТАК ТІЛЬКИ Й ВИНИКАЄ

Це є потребою душі хоч будь-якої,
Це першим, головним її бажанням є —
Постійно відчувати: «Бог завжди зі мною.
І не байдуже геть Йому життя моє».

Його любов усім потрібно відчувати.
І ця любов є ниточка зв'язку із Ним.
Тому представники Його — це батько й мати.
Його любов транслюють перші нам вони.

Так само й чоловік для жінки бути має
Любові ланкою у ланцюзі зв'язку
Із Богом. Цей зв'язок так тільки й виникає —
Через парампару любові отаку.

11.02.2018, Київ


Сам Бог надихає любити. Сам Бог
Свою особисту любов надає.
Життям і світами керує любов.
Лиш їй завдяки є все те, що в нас є.

Яка ж безпорадна істота дитя!
Нічого не може. Лежить і кричить.
Та Бог його мамі дає почуття
Любові. І мама дитину ростить.

Всі милістю Бога та інших живуть.
Життя є любові й дбання механізм.
Не думай про себе, мій брате, а будь
Ти милістю іншим! Кинь свій егоїзм!

12.02.2018, Київ


Іди за почуттям любові! Ця дорога
Зі стежки переходить в швидкісне шосе,
Що неминуче нас веде в оселю Бога.
Іди за почуттям любові! Ось і все.

12.02.2018, Київ


ЛЮДИНІ, ЯКА ЗВИНУВАТИЛА МЕНЕ
    В НАПИСАННІ ХВАЛЕБНИХ ОД


Ти кажеш, що оди пишу я хвалебні,
Що це підлабузництво нице й ганебне...
Я од не пишу. То мій захват душі.
Дурниць отаких, брате, більш не кажи.
То справді любові щасливі моменти.
Захоплення щирого то комплементи.
То бачення серця і радість його.
Нестримні пісні то натхнення мого...

18.02.2018, Київ


  НАУКОВЦЯМ, ЯКІ ВИВЧАЮТЬ
   ЛЮДИНУ ТА СУСПІЛЬСТВО

Людей усі лише корисливі мотиви,
Лише корисливі спонуки вам відомі,
Бо тільки це і є досліджень ваших нива.
Корисливість людини — ваша аксіома.

На аксіомі цій виховуються діти
У створеному вами світі споживацтва —
У хворому, у штучно створеному світі.
Тому нема у ньому справжнього багатства.

Тому нема у ньому щастя і свободи.
Тому любові замість в ньому є лиш хтивість.
Тому тут ненадійні друзі та угоди,
Стосунки, слово і оправдана брехливість.

Тому на правду «безапеляційність» кажуть,
Тому її не поважають і не люблять.
Тому нема у цього світу шансів майже.
Але це «майже» і дає надію людям.

Корисливість — не норма, а важка хвороба.
Від неї є практичний метод лікування,
Який людину безкорисливою робить,
Звільняючи її від експлуатування.

Бо безкорисливу людину неможливо
Визискувати. Нею маніпулювати
Немає як. Вона свободна і щаслива.
Її не підкупити і не залякати.

У безкорисливому серці розквітає
Любов і доброта, порядність і шляхетність.
В такому серці рай. І людство може й має
Знайти у безкорисливості щастя й єдність.

19.02.2018, Київ


КОЖНІЙ КРАСУНІ — ПО ЧУДОВИСЬКУ

Я нас з коханою в люстрі побачив.
Зазирнув у знайому казку неначе.
«Красуня й чудовисько, картина маслом, —
Кажу, — так я б назвав це видовисько».
Розсміялась, каже: «Тоді моє гасло:
Кожній красуні — по чудовиську!»

26.02.2018, Київ


«Чи може бути зрадою любов?» —
В своєму серці я спитав у Бога,
Бо є стереотип. І з серця Бог
Мені дав бачення стосовно цього.
Любов не є геть зрадою ніяк.
Любов — людині щастя це бажання
І радість в серці через те, що я
Її спостерігаю існування.
Любов — це вдячність Богові за те,
Що ця людина є у цьому світі.
Любов — прекрасне, ніжне і просте
Солодке почуття. Це ніби квіти
Що на шляху життя мого цвітуть,
Що гарний шлях цей ще гарнішим роблять.
Любов — це серця вічна, чиста суть,
Зціляє що від хтивості хвороби.
Бо лиш одну з двох якостей несе
На будь-який об'єкт в житті наш погляд:
З любов'ю або з хтивістю, і все,
Ми дивимось на все, що бачим поряд.
Любов — це доброти чудовий смак,
Смак істини, який не має вади.
Любов не є геть зрадою ніяк.
Любов є справді захистом від зради.

06.03.2018, Київ


ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПЕТРУ ПОРОШЕНКУ

Годовані садисти та кати,
Які не мають честі і сумління,
Продажні та цинічні, як і ти, —
Злочинне опертя твого правління.

Де ти знайшов їх? На якому дні
І хто тобі цю погань підбирає?
Лиш людожери пекельні одні
Є особовий склад твоєї зграї.

Перетворив у власний паханат
Ти нашу любу, гарну Україну.
Але в рабів не перетвориш нас
І всіх не знищиш, лиш якусь частину.

На крові, на убивстві, на війні
Збудована твоя бандитська влада,
На підлості, на зраді та брехні,
На тупості обманутого стада.

Коли усе це хитке опертя,
Мов картковий будиночок, вже рухне,
Копійки за твоє гниле життя
Ніхто не дасть. Повір Петрові Руху.

Щоб людям з відчаю не довелось
Тебе жорстоко й боляче убити,
Піди геть сам. Це те єдине ось,
Що всім від тебе треба в цьому світі.

09.03.2018, Чернігів


Насправді Бог не править світом.
Він грає музику краси.
І з чарівних, прекрасних квітів
Куштує крапельки роси.

Жартує з друзями й сміється.
І любить. І Його любов,
Неначе злива щастя, ллється
На всіх нас. Отакий є Бог.

А світом правимо ми — люди.
І щоб робити добре це,
Наповнити ми маєм груди
Його душею. Ось і все.

13.03.2018, Київ


В людини у серці є все, що насправді їй треба:
Безпека, любов, спокій, щастя і вічна краса,
Могутність, знання і нічим необмежене небо,
І крила, щоб вільно літати у цих небесах.

Тут, в серці, завжди справжня, вічна реальність присутня.
Тут мешкає Бог. І якщо познайомитись з Ним
Ти хочеш і прагнеш збагнути життя свого сутність,
Заходь у скарбниці душі. Які гарні вони!

Заходь і живи собі тут. Це твій дім, любий брате.
У ньому єдиний господар, володар є ти.
Його неможливо нічим і ніяк зруйнувати.
Молитва — це метод, як все це у серці знайти.

20.03.2018, Київ


Наснилось вночі. І забути не вмію.
З очей по обличчю солоні струмки.
Війна. Рвуться бомби. І мамину шию
Обвили отак дві маленькі руки.

Сирійське містечко. Від диму так душно!
Не тільки від диму — ще й труп вже смердить,
Який обіймає дитина. І в душу
Мені проникає цей сморід і дим.

І ще проникають у серце ці очі.
Чого не насниться людині вві сні?!
Мир в світі — це все, все чого я так хочу!
Ця дівчинка дивиться в душу мені.

Я зняв її з трупа. Забрав із собою.
Прокинувся. Ранок, красивий такий,
Вітає зорею мене золотою.
З очей по обличчю солоні струмки.

25.03.2018, Чернігів


Христос воскрес. Воістину воскрес.
І кожен з нас — Всевишнього дитина,
Яка нести своєї жертви хрест
Без страху і без сумніву повинна.

08.04.2018, Христове Воскресіння, Чернігів


Махамантра — молитва про справжню любов,
Безкорисливу, чисту, прекрасну і вічну.
І коли ти звертаєшся з нею, то Бог
Подивитись приходить тобі у обличчя.

Бо бажання любові цікавить Його
Так, як більше Його не цікавить нічого.
З-за лаштунків виходить Він серця твого.
І тоді ти віч-на-віч стрічаєшся з Богом.

09.04.2018, Чернігів


Патріотизм — це не ідеологія, брате,
Це не набір штучних національних ідей.
Це є любов, що ти маєш в собі розшукати.
Патріотизм — це є просто любов до людей.

11.04.2018, Київ


                                         Альоні

Ти — моє життя, що таке красиве,
Повні квітів, трав чарівні сади,
Небеса, з яких ллється щастя злива.
Ти — моя весна, що весь рік завжди.

13.04.2018, Чернігів


Кожна дівчина має з народження все
В повноті. Це потрібно лише зберігати.
А хлопак, чоловіком щоб стати, несе
Зобов'язання з Богом зв'язок розвивати.

Чоловік має перемогти у бою
З егоїзмом своїм. Він є воїн духовний,
Нижчу, грязну природу здолавший свою,
Безкорисливий, самодостатній і повний.

Кожен хлопець повинен здобути цей дар —
Чоловічу (а значить — духовну) природу.
А як ні, це не є чоловік, це — тягар
І собі, і родині своїй, і народу.

14.04.2018, Чернігів


Любов — це не просто в душі чарівне почуття.
Любов — якість розуму й серця, це їхнє здоров'я.
Любов — це є бачення світу і спосіб життя.
І перемагає лиш той, хто натхненний любов'ю.

18.04.2018, Київ


Хто не розкуштував любові смак,
Йде за смаками грошей, влади, сексу,
Аби компенсувати щастя брак.
Але насправді це не має сенсу.
Бо чорної діри в серцях у них
Не закидати штучними речами,
Якщо природний зміст — любов — з них зник.
І тих смаків стають вони рабами.
В них є мільярди — та їм мало це.
Є влада — вони хочуть абсолютну.
І потребує злочинів це все.
І розвивається нелюдськість люта.
Їх жадність, невдоволеність росте.
Вони навколо себе все руйнують
Заради хибних тих речей. Ось те,
Що ті смаки людині пропонують.
Та без смаку життя не є життям,
Бо без смаку життя — пусте й нещасне.
Людина потребує почуття
Блаженства й щастя в серці повсякчасно,
Смаку любові, доброти смаку.
Як їх нема — їх треба зажадати
Духовну практику знайти таку,
Що їх у серці здатна розвивати.
Моєї практики чудовий плід —
Любов, що мій характер поміняла
І погляд мій на це життя і світ
На справжній рівень мудрості підняла.
І я живу в безмежній повноті,
У безкорисливості та свободі
І маю стільки щастя у житті,
Його існує скільки у природі.

18.04.2018, Київ


Навкруг краса. Краса — це є любов.
Щоб бачити красу, любов потрібна.
Любові мова — найгарніша з мов,
Це мова Бога, що Йому подібна.

Бог розмовляє мовою краси.
Сприймається ця мова не очима —
Любов'ю. В Бога про любов проси.
Любов — це щастя джерело й причина.

Любов — єдиний орган сприйняття,
Що бачить суть речей, реальність дійсну.
Реальність — Бога чарівне життя.
Небачення її на тебе тисне.

Небачення її — це стрес і тиск
На психіку. Так тисне голод, спрага.
Реальністю бажаєш жити ти,
Та не живеш, на жаль. Ось в чому справа.

19.04.2018, Київ


        СПІВВІТЧИЗНИКОВІ

Громадська бездіяльність — тяжкий злочин
Перед народом, Богом і життям.
Країна, що чарує серце й очі,
З твоєї згоди робиться сміттям.

З твоєї згоди і з твого мовчання
Твою країну знищують кати,
Бо споживацтво, а не піклування —
Позиція в житті, що вибрав ти.

Мій друже, просто спробуй полюбити
Життя, свою Вітчизну, свій народ.
Тоді ти станеш здатним захистити
І врятувати їх від всіх знегод.

25.04.2018, Київ


Мої українці! Геть не надивитись очима
На ваші прекрасні обличчя й прекрасні життя.
Мені пощастило, що ви мене скрізь оточили,
Що я відчуваю любові до вас почуття.

Мені пощастило знаходитись серед чудових,
Сміливих, свободних, достойних і чесних людей,
Що добрі, дбайливі та сповнені в серці любові,
А в розумі — гарних, шляхетних і мудрих ідей.

Дивитись на ваших батьків і дітей, на родини,
Що мають традицію щастя і здатні її
Продовжити далі, творити майбутнє країни, —
Відрада душі, українці кохані мої!

Хай певна частина населення завжди є стадо,
Гнила біомаса, яка продається за гріш.
Але вас достатньо мені, щоб невпинно і стало
Країні цій я віддавав кожний подих і вірш.

25.04.2018, Київ


                                              Альоні

Завжди навколо мене скрізь красуні.
Вони для мене — втілення життя.
Краса — його солодка, ніжна сутність.
Краса — це чарівливий смак буття.

Краса — коли в дівчат щасливі очі.
Ці фарби щастя є найкращі з фарб.
І я за них молюся, як за дочок.
І щастя кожної з них — це мій скарб.

Скарбами цими моє серце повне.
Тому я отакий щасливий сам.
За щастя їх, за ці скарби коштовні
Я, не вагаючись, життя віддам.

Та ти і твоє щастя — зовсім інше.
Ти є не просто скарб. Ти — скарб скарбів.
Бо ти і твоє щастя є найбільша
З усіх коштовностей, що Бог зробив.

Моя любов до тебе геть не знає
Початку і не знатиме кінця.
Я впродовж вічності тебе кохаю.
З любові наші створені серця.

Неперевершена і незрівнянна
Твоя краса — краса душі, очей,
Усмішки, рухів і стрункого стану.
І співу, що немов струмок тече.

Ніколи ця краса не стане звична.
Я дивуватимуся їй завжди.
Її природа неминуща, вічна.
Вона прийшла із вічності сюди.

26.04.2018, Київ


О люди, відрізняти в вас убили здатність
Брехню від правди, а також добро від зла.
Тому злу і брехні ви вимушені здатись.
Тому доба зла і брехні до вас прийшла.

Мине, як все минуще, ця доба. І скоро.
Зло і брехня панують тільки певний час.
Але за час цей сталось стільки бід та горя!
З цих бід найбільша — те, що дух убили в вас.

Добро завжди перемагає. Та для цього
Себе вам треба присвятити боротьбі
Насамперед за необхідну перемогу
Добра над злом не десь, а у самих собі.

Бо чистота сердець — це є обов'язковим
Для того, врешті щоб добро перемогло.
Для успіху і перемоги є умова:
Самим вам треба перестати бути злом.

Це правда, що добро завжди перемагає.
Тож бути цим добром — все, що потрібно вам.
Добром, від зла відмінним, кожен стати має.
Прийміть серйозно, браття, ці мої слова.

30.04.2018, Чернігів


                             Альоні

Солодко цвіте черемшина.
Цвіте чарівна незабудь.
Ліс. Ходить по лісу дівчина.
І бджоли над нею гудуть.

Казкова принцеса Полісся.
Принцеса фей, мавок і німф.
Їй сонце шле промінь із висі.
І гладить їй личенько ним.

Щаслива. Захоплена. Гарна.
Не можу очей відвести.
Яке ж диво дивне, кохана,
Цей ліс чарівливий і ти!

01.05.2018, Чернігів


Моя кохана жінка —
Українка,
Кохана батьківщина —
Україна.
І сам я — українець. Це реальність,
Та не до чого тут національність.
Із тих, хто за країну цю загинув
І гине ще, багато є грузинів
Та інших — непродажних, непідкупних.
Тож нація — це чесні люди вкупі,
Це є не штучна, а природна річ.
Була такою ж Запорізька Січ.
Козацтво — не етнічна приналежність,
Не мається у нас таких обмежень.
І нам потрібен в Україні вільній
Такий політик, як Саакашвілі.
Бо він — козак, він — українець справжній,
Шляхетний, геніальний та відважний.

04.05.2018, Київ


Серце — несхибний орган чуття,
Правильних рішень всіх прийняття,
Сповнений вічного змісту —
В разі, коли воно чисте.

05.05.2018, Київ


Досконала дружина буває чи ні?
Так. Буває. Не тільки буває, а є.
Досконала дружина дісталась мені.
Це велике везіння і щастя моє.

07.05.2018, Київ


               НАСЕЛЕННЮ УКРАЇНИ

Олігархічна диктатура — це державний лад
Країни, де народовладдя доти неможливе,
Допоки в серці вашому панує влада зла,
Допоки ви в своїх серцях не вільні й не щасливі,

Допоки красти і брехати — норма є для вас,
Допоки дуже легко вас злякати і купити.
І щойно змінитеся ви, миттєво, водночас,
У той же день ми зможемо країну цю змінити.

Отож не скаржтесь, ніби в вас політиків нема
Шляхетних, чесних, мудрих. Є. В вас є Саакашвілі,
В вас є Рух Нових Сил, але бракує вам ума,
Щоб свій благословенний шанс ви зараз оцінили.

16.05.2018, Київ


       КОЖНОМУ ІУДІ ПЕРСОНАЛЬНО

Хто гроші дасть тобі, тому ти служиш, псе.
Ти — добровільний раб. Ти — проклятий Іуда.
Продав ти совість, честь, свободу, гідність, все.
І думаєш, що всі такі ж, як ти, повсюди.

І значення нема, за гріш чи за мільярд
Продався ти та став іудою, і зрадив
Ту чистоту душі, в якій була твоя
Скарбниця щастя, — ти продешевив, мій брате.

17.08.2018, Київ


Молюсь. Я молюсь про любов і смирення.
Лише про дві речі: смирення й любов.
Я прагну жаданого благословення —
Цього стану серця, коли в ньому Бог
Так близько, тотально і повно присутній.
Цей стан є природний, здоровий мій стан,
Стан вічності, де все минуле й майбутнє
Є зараз і тут, де свідомість проста
І чиста, як люстро, незаздрісна, вільна,
Цілком безкорислива, світла, як день,
Спокійна, безстрашна, щаслива і сильна,
Є бачення справжньої дійсності де.
Щодня дві години молюсь відчайдушно.
І маю щодня чарівний результат.
Ця практика миє, очищує душу.
Багатством душі є її чистота.

18.05.2018, Київ


Вас тримають у кліті. І ви мовчите.
Ви змирились з неволею. Ви з нею згодні.
Жалюгідні раби, це ваш вибір. Проте
Боротьбу ми продовжуєм нашу сьогодні
Не за вас, а за духом нескорених, тих,
Хто свободою жити бажає й уміє.
Ми продовжуєм вперто шляхом цим іти,
Що народу дає на свободу надію.
І ми звільнимо нашу країну і в ній
Побудуємо народовладдя навіки.
І великий народ непідкорений мій
Буде вільним, могутнім, щасливим, великим.
Врешті прийде і більш не скінчиться цей час
Боротьбою здобутої доброї долі.
Та чи зможете жити тоді серед нас
Ви, що вмієте жити лише у неволі?

21.05.2018, Київ


Духовна практика — духовна і практична.
Вона дає можливість зараз, прямо тут
Здобути повноту життя на віки вічні.
Молитва має й досягає цю мету.
Духовна практика розширює свободу,
Відповідальність, самостійність і любов.
Свобода і відповідальність — це природа
Душі. А ще таку ж природу має Бог.
Ми з Ним однакові — природа наша спільна.
Збагнути Бога і себе — одне і те ж.
Тому душа, яка себе збагнула, вільна
Цілком, і її щастю не існує меж.

23.05.2018, Київ


Я — ашик. Я — закоханий дервіш. Закоханий в Бога,
В вічну, чисту, прекрасну реальність любові й добра,
У народ свій, у друзів, у жінку, у вічну дорогу
Безкорисливості і служіння. Це радісна гра.

Це цікава, чудова і геть нескінченна пригода.
Це війна за звитягу, це праведна, чесна війна
За поширення щастя. Бо щастя — життя це природа.
Я — закоханий дервіш. І це є моя таїна.

23.05.2018, Київ


Для чого спадок нам Григорія Сковороди?
Щоби його було напам'ять вивчити потрібно
І скласти іспит? Ні! Для того щоби назавжди
На практиці змінити спосіб мислення свій хибний.

Бо він писав усе це не для красного слівця,
А щоб рецептом щастя, вічним і універсальним,
Ми скористались у житті, очистивши серця,
І мали в цьому успіх свій — конкретний, персональний.

Він нам інструкцію надав, робочу і живу,
Просту, практичну, як свої здійснити нам бажання.
Я все зробив, як він писав, і ось тепер живу
У щасті та передаю від нього вам вітання.

24.05.2018, Київ



В житті я прагну тільки чистоти.
Бо чистота — до щастя ключ єдиний.
Де її брати? В Тебе. Тільки Ти
Очищуєш від нечистот людину.

Лише зв'язок з Тобою цю мету
Досяжною й досягнутою робить.
У Тебе я черпаю чистоту —
Свободу від гордині та жадоби.

А щира вдячність за дари Твої
Стає любов'ю. Далі все спонтанно:
Життя живеться як потік її.
Я прагну тільки лиш оцього стану.

25.05.2018, Київ


Духовний світ — світ лицарів любові,
Світ чистих душ із Богом на чолі.
Це не якісь там казочки чудові,
Відірвані від дійсності Землі,
Це є реальність, у якій природно
Завжди живе душа, яка не спить.
Первісно кожен з вас є звідси родом.
Вас зв'язує з цим нерозривна нить.
Щоб цей зв'язок свідомим став, потрібно
Концепції про себе і життя
Відкинути та йти на чисте, рідне,
Живе, святе любові почуття,
Щодня молитися про успіх в цьому,
Про те, щоб марень світ вас відпустив,
Про те, щоб ви потрапили Додому,
В житті шукаючи сюди мости
Із темряви ілюзії сліпої,
В якій ви безпорадні, хворі й злі.
Чекає вас світ лицарів любові,
Світ чистих душ із Богом на чолі.

02.06.2018, Київ



Повсякчасно в моєму житті,
Ніби смак чарівливого дива,
Смак любові, була в мене ти.
І тому був я завжди щасливий.
Хоч не знав я, коли, де і як
Я зустріну тебе і побачу,
Таємнице кохана моя,
Ти була в мене, мрія неначе,
В серці мов провідне почуття,
Ніби зірка сяйлива у небі.
Ти зі мною була все життя.
Я не жив ні хвилини без тебе.

09.06.2018, Київ


Душа не просто вічна — вона вічно гарна
І вічно чиста, любляча, цнотлива.
Це є реальність. Інше — маячня примарна.
Тому нема причин, щоб бути нещасливим.

Є сон і дійсність. Ти їх, брате, переплутав:
Реальність сном, а сон реальністю вважаєш.
Ти в путах. Але все це — ілюзорні пута.
Ти справді необмежену свободу маєш.

Не ототожнюйся зі сном. Бо він кошмарний.
Він змушує тебе погані ролі грати.
Та вічна роль твоя вже бездоганно гарна:
Ти — Божий янгол. Але ти забув це, брате.

09.06.2018, Київ


        ПОЧУТЕ В СЕРЦІ

Ти не маєш смаку до обману
Та до грошей, а є в тебе смак
Рятувати людей від омани.
І ти робиш це геть недарма.
Хоч не правді — брехні люди вірять,
Хоч шалений ти б успіх тут мав,
Як брехав би, як ті он повії,
Та до іншого маєш ти смак.
Чистий смак цей любові й служіння,
Справедливості і доброти
Кличе серце твоє, розум, вміння.
Озивайся на нього завжди.
Не турбуйся занадто, чи буде
Результат цих трудів та зусиль,
А життя за життям, вічно, всюди
Віддавай свої здібності всі
У служінні життю й щастю інших.
Бо це вічна природа твоя.
Прийде час — і колись твої вірші
Змінять світ. Бо у віршах цих Я.

11.06.2018, Київ