Поезія, що складена не з слів

Поезія — це не римовані рядки,
А те, що в серці вищий смак зродити може:
Любові, мужності, шляхетності смаки,
Смак волі, чистоти і мудрості. Це схоже
На поливання майже мертвої землі,
Її оживлення, щоб з неї гарні квіти,
Чудові квіти миру й щастя розцвіли.
Ось що поезія повинна дати світу.
І є поезія, що складена не з слів,
А з діл, із переможних доленосних звершень,
Що змінюють цілком життя країни плив —
І кілька поколінь народу раптом вперше
Перемагають досі нездоланне зло,
Будують зовсім інший лад, нову систему
Життя. У світовій історії було
Таке не раз. Ми пишемо таку поему.

28.06.2018, Київ


ЛЮБИЙ ОБ'ЄКТ МИЛУВАННЯ МОГО

Сонце ж не з сектою сонцепоклонців
Асоціюєте ви, а з життям.
Ви просто бачите: сонце є сонце,
Дійсність, реальність, доступна чуттям.

Отже, і Бог є природна реальність,
Не релігійна, не книжна. Його
Чиста, прекрасна індивідуальність —
Любий об'єкт милування мого.

29.06.2018, Київ


Вічний танець любові. Вічний танець краси.
Це — життя. Хто не в цьому, ті є хворі чи мертві.
В кожній миті є завжди всі найкращі часи.
Шлях свободи і щастя — шлях служіння і жертви.

18.07.2018, автобус Київ-Балта


Якщо ілюзія не застилає очі,
А егоїзм якщо не застилає серце,
Якщо користолюбства черв тебе не точить,
Крім щастя, у житті ніщо не має сенсу.

Бо ти — душа, недоторканна, невразлива.
Ти вічна. Смерть — це тільки ще одна пригода.
Любов є зміст життя. Тому воно щасливе.
Тому свобода і краса — його природа.

Народження і смерть — не зло. Зло в егоїзмі.
А егоїзм є виліковним. Ця хвороба
Та її наслідки, її симптоми різні
Відсутні у житті, коли душа здорова.

Я — пацієнт, що лікувався і зцілився.
На досвіді я знаю, як працює метод
І як він не працює. Цим я поділився
У віршах. Отже, вчіть цю спадщину поета.

24.07.2018, Київ


Духовне вчительство — це є не надання
Інструкцій, проповідей, настанов, напучень,
Це власний приклад, безкорисливе дбання.
А головне — духовний вчитель сам є учень.

Духовний вчитель — це не титул і не сан.
Духовний вчитель — той, хто розуміє й любить.
Щасливий, вільний і самодостатній сам,
Він хоче, щоб були такими ж інші люди.

27.07.2018, Чернігів


Солов'їних гуртів камерні концерти.
І моя кохана муркотить мені.
І прогноз погоди від гідрометцентру
Обіцяє гарні, чарівливі дні...

27.07.2018, Чернігів


Метро. Зайшов старий. Стоїть.
Ніхто не поступився місцем,
Уткнувшись в гаджети свої.
І тільки світла, наче місяць,
Одна дівчина скромно встала
І зіркою вагону стала.

Дід спритно сів. І раптом всі
Враз відірвали свої очі
Від телефонів до краси.
Не в стрункості тих ніг дівочих
Була привабливості сила —
У вчинку. Це було красиво.

05.08.2018, Київ


Ті мріють про багатство, владу й славу,
Кому не пощастило у житті
У серці мати доброту ласкаву
І ніжність, хто безживні і пусті,
Чудовий смак для кого невідомий
Дбання про інших — тих, хто є навкруг.
Вони нещасні й прагнуть підсвідомо
Заповнити цей брак, оцю діру,
Але не знають, чим. Їх розум радить
Їм дещо хибне. Щастя не знайти
Ніколи у багатстві, славі й владі.
Це те, що непотрібне у житті.
Хоч дехто з них є мультимільярдери,
Хоч дехто з них при владі, мало їм.
Вони — патологічні ненажери,
Що хочуть статки збільшити свої
Ціною злочинів, шахрайства, крові.
Їх ненажерливість лише росте.
Бо без дбання про нарід, без любові
Життя їх залишається пусте.

08.08.2018, Київ


Утілення найвищої краси,
Якої не буває в цьому світі,
З якою в молитвах своїх просив
Мене з'єднати я, тепер щомиті
Зі мною. Нас об'єднує життя,
І спільність, і прекрасна таємниця,
Яка доступна всім моїм чуттям.
Це є реальність. Це мені не сниться.

12.08.2018, Чернігів


Вкотре я бачу вже котру дитину,
Батько якої на сході загинув.
Дівчинка. І їх, таких, тисячі.
Плачем хоч плач або криком кричи:
Люди! Щодня там вбивають героїв!
Винні у їхніх смертях, їхній крові
Ми, бо дозволили вбивцям, бандитам
У керівництві країни сидіти
І потураєм їх злочинам далі!
Поки на м'ясо народ не продали,
Як ліс на «дрова», як вже дуже скоро
Ціла країна потрапить в офшори,
Очі розплющте і мізки ввімкніть!
Нас же мільйони! І всім нам болить!
Ви не підтримали нас того року —
Стало ще гірше! І горе глибоке
Стало ще глибше! Це прірва! Це дно!
Чи ви спите всі, чи вам все одно?..

Я підписав свою книгу малій,
Бабці її поклонивсь до землі
(Мамі загиблого), міцно обняв
І: «Ми все змінимо!» — честю покляв.

25.08.2018, Київ


Я відкрию вам очі, друзі,
Чому зло в нас перемогло.
Зло об'єднане у союзі.
І рішуче активне зло.

Ворогів несентиментально
Прибирає з землі лиця.
Не сидить собі на менталі,
А практична спільнота ця.

Зло доросле, не інфантильне.
Має стати й добро таким,
Взяти зброю у руки сильні
І здолати зло навіки.

26.08.2018, Київ


Найважливіше у світі знання,
Найефективніший розвитку метод,
Чиста, незламна духовна броня,
Двері в найвищу красу для естета —
Практика, дуже природна й проста.
З нею звела мене в юності доля.
Гарний, солодкий процес, що мета
В нього — любов, щастя, гідність і воля.
Йогою я називаю його.
Я практикую це двадцять п'ять років.
І чарівні результати цього
Маю напрочуд потужні й глибокі.
Дуже дивуюсь, як люди змогли
З цього створити релігії, секти.
Як це все сталось? Чому? І коли?
Отже, тепер релігійні адепти
Асоціюються з ним у людей,
Організації, що їхнім змістом
Є лиш самі вони тільки і де
Людям розумним не знайдеться місця,
Створенні що не з реалій, а з догм,
З маніпуляцій та вірувань штучних,
Де між всім їхнім і іншим — кордон,
Де чути правду нікому не зручно,
Що «підриває в адептах хитку,
Ще незміцнілу, слабеньку їх віру».
Та я в труні бачив віру таку!
Отже, ці секти усі — чорні діри.
А моя практика — зовсім не це.
В мене про неї багато є віршів.
Як я люблю цей чудовий процес,
Що мене робить щодня щасливішим!!!

27.08.2018, Київ


Іловайськ — Батурин наших днів.
Персонажі там і там одні:
1) «Браття», тобто вбивці і кати,
2) Зрадники-запроданці і 3) ти —
Любий мій народе, мій герою,
Що ти вкотре знов стікаєш кров'ю,
Гинеш через підлості й підстави
Продавців безчесних і кривавих
України та її людей.
Скільки вже сторіч це лихо йде!
Але ми у цьому поколінні
Зупинити фатум цей повинні!!!

29.08.2018 (річниця Іловайського котла), Київ


Смаки життя солодкі та чудові!
Служіння смак! Смак дружби! Смак батьківства!
Прекрасний смак подружньої любові!
Смак в серці відчуття, що совість чиста!

Обов'язку, що виконав я, смак!
Душа цим дихає, це їсть і п'є!
Як можна жити без смаків цих? Як?!
Життя без них нестерпним пеклом є.

03.09.2018, Київ



Ми ниєм: «Український Ататюрк потрібен Україні!»
Та в Україні український Ататюрк давно вже є —
Саакашвілі! І немає в світі кращої людини
На цю велику роль. І грати роль цю час вже настає.

У нас є все, крім розуміння очевидних істин, ніби
У цінностях ми заблукали, як у лісі з трьох смерек.
Ми ниємо, що не грузин, а українець нам потрібен.
Але він — українець. Якщо ні, то й Ататюрк був грек.

Американська нація — народ могутній, але це не етнос.
Так само й турки. А тим більше українці-козаки!
Свій Ататюрк в нас є. Все добре з цим. Потрібна нам лиш єдність
І перемога в нас народовладдя на усі віки!

04.09.2018, Київ


Країну-красунечку геть догола обідрали,
Ґвалтують, катують, визискують і продають
Її тіло й честь, її щастя й майбутнє тирани
І, кажучи: «Божа роса це», у очі їй сцуть.

Всі ті, хто у серці своєму себе відчуває
Батьками цієї прекрасної нації, ті,
Хто відповідальність свою і обов'язок знає,
Повинні негайно їй на порятунок прийти.

Тим, в кого свідомість доросла і самодостатня,
Життя повноваження всі в цю годину дає.
Країну свою врятувати можливість остання,
Брати мої любі, сьогодні ще поки в нас є.

08.09.2018, Чернігів


У мене немає бажань,
Крім людям всім щастя бажання.
Не тьмарить ні туга, ні жаль
Щасливе моє існування.
Нема в нього краю і меж —
Ніщо не обмежує. Просто
Крокую собі поміж веж
Любові і мудрості зросту.
Діяльність моя у житті
Обов'язку є виконання.
Як гарно шляхом цим іти!
Сам Бог мені ставить завдання,
Для успіху всі надає
Можливості, розум і сили.
Все-все у житті в мене є.
Тому воно дуже красиве.
Свободи оця повнота
Насправді і є та єдина
Проста і прекрасна мета
Народження в тілі людини.

12.09.2018, Київ


У культах майже всіх немає сенсу.
І тільки культ свободи та любові
Природно рідний будь-якому серцю,
Бо це закладено в його основі.

12.09.2018, Київ


Корисливість і безкорисливе служіння —
Дві різні речі й різний мають результат.
В собі розвинути природне людське вміння
Любити й дбати — це і є життя мета.

12.09.2018, Київ


Любов — це не чуттєва насолода.
Любов — це слугування і дбання.
Лиш в цьому стані настає свобода,
Приходить щастя, мудрість і знання.

У цьому стані серце дуже чисте.
Живе у ньому Бог. Там завжди Він.
У цьому стані все — священнодійство
І кожне слово є священний гімн.

20.09.2018, Київ


Здогадуюсь, чому я народився в Україні:
Я мріяв жити серед отакої ось краси!
Що красивіш за вроду української дівчини?
Ніщо! Бо навіть українські гори і ліси,
Які прекрасніші за всі ліси і гори в світі, —
Лише оправа, неймовірно гарна й чарівна,
Для діаманта, що з ним поруч мерхнуть, блякнуть квіти,
Тьмяніють зорі. Діамант цей саме є вона.
Прекрасна дівчина — це скарб, який повинні
Ми берегти і пестити, опікуватись ним.
Прекрасна дівчина — природний символ України.
Вона, а не безкраї хлібні золоті лани.

21.09.2018, Київ


Наскільки ти лицар, настільки вона і принцеса.
І відьма гидка раптом янголом Божим стає.
Або навпаки. Перетворення всі ці процеси —
Природна реакція жінки на те, хто ти є.

Якщо незалежний ти, вільний та самодостатній,
Для тебе святинею буде свобода її.
І в цьому достойному, в цьому щасливому стані
Вона все життя буде скарбом коштовним твоїм.

Любов неможлива без волі, бо любить лиш вільний.
Тож звільнення духу — спочатку, а потім — любов.
Звільнись і любити навчись безкорисливо й вірно.
Тоді запанує у серці твоєму Сам Бог.

А Бог — всеприваблюючий. Бог є те, що всі люди
Шукають, до чого всі тягнуться серцем своїм.
Наскільки ти з Ним, ось настільки тебе і полюбить
І буде щаслива вона. Бо з тобою — це з Ним.

А жінка в любові і в щасті — краса неймовірна.
Любов буде завжди зростати до неї твоя.
І ти повсякчас відчуватимеш щастя безмірне —
Таке ж саме щастя, яким насолоджуюсь я.

24.09.2018, Київ


Астрологи мені казали у юнацтві:
«Твоєю долею призначена тобі
Прекрасна дівчина, яка твоїм багатством
І щастям буде». І злякався я тоді.
Бо люблячим не був я і не був чутливим,
Не розумів дівочі мрії й почуття,
Зробити, щоби дівчина була щаслива,
Не вмів, не вмів подбати про її життя.
Я вирішив: любові маю я навчитись.
І саморозвитку себе я присвятив.
І про любов я розпочав щодня молитись.
І став на шлях, що робить будь-кого святим.
Все вийшло, хоч і взяло більш, ніж двадцять років.
В сорок чотири роки я зустрів її —
Моє багатство й щастя. Через всі ці кроки
Я маю в результаті надбання мої.
І живучи в щасливому такому стані,
Досягнення якого є життя мета,
Одну лише я маю мрію ще останню,
Велику мрію, що досяжна і проста:
Хай кожний хлопець отаким шляхом проходить,
Але з п'яти років до двадцяти п'яти,
Бо ці роки на те й призначені в природі,
Щоб молодим до досконалості прийти,
Щоб в двадцять п'ять років просвітлення сягнути,
Відповідальне мати світосприйняття,
Щоб справжнім, щоб дорослим чоловіком бути,
Щасливим щоб зробити хоч чиєсь життя,
Щоб безкорисливо служити цій країні
Через свою любов до неї й до людей,
Щоб бути опертям надійним для родини,
І бути невразливим для брехні й ідей,
Які нав'язуються зовні, щоб у серці
Тримати завжди з правдою прямий зв'язок,
Щоб через чистої душі розкриті дверці
До всіх і кожного щодня приходив Бог.

25.09.2018, Київ


Хтивість подолати неможливо.
Хтивість можна лиш перетворити
На любов. Зроби це! Це важливо
Й необхідно, щоб у щасті жити.

26.09.2018, Київ


Життя в людському тілі є коротка мить.
Ця мить призначена не для розваг — для справи.
Здійснити місію свою повинні ми.
І не здійснити ми її не маєм права.

Призначення людини — захищати світ,
Його любити і про нього добре дбати.
Обов'язок природний кожний має свій.
І кожний його має досконало знати.

Хто знає і виконує його, той є
Частиною життя, яку життя приймає.
Хто ні, той світу і життю чужим стає.
Він зайвий у житті. І щастя він не має.

Бо він життю і світу чужорідне щось.
Він організму всесвіту не є частина.
Він — паразит. Він — вірус. Він — бацила. Ось
Чому життя таке для нього негостинне.

Вписатися у вічну цілісність життя,
Зайняти в ній своє первісне, вічне місце,
А не лишитись викинутим у сміття —
Обов'язкова кожної людини місія.

02.10.2018, Київ


Бог один. І іншого нема.
Джерелом усесвіту є Він.
Він опікується усіма.
Але цей один є не один.

Не один, бо з Ним Його Любов.
І Вона прекрасніша за Нього.
Отже, двоє Їх: Богиня й Бог.
Це — плід усвідомлення мойого.

І молитва про любов — це є
В першу чергу звернення до Неї.
І Вона на звернення моє
Ділиться реальністю Своєю.

07.10.2018, Чернігів


Смирення — це та чистота,
Що глибша за чесність, шляхетність.
Цей стан є найвища мета.
Він з Богом відновлює єдність.
Шляхетність і чесність стають
Цілком досконалі в цім стані.
Шляхетності й чесності суть —
Смирення. Вони його грані.

09.10.2018


Бабине літо. Полісся.
Жовте, мов золото, листя.
Тиша скрізь. Ні вітерця.
Зовсім як в наших серцях.
Божа безсмертна краса.
Чисті, мов зір, небеса.
І непохитна любов
У глибині нас обох.

16.10.2018, Чернігів


Дівчині в тролейбусі сказав,
Як вона прекрасна й чарівна,
Як пасує їй її коса.
Спалахнула вдячністю вона,
Заясніли очі, мов зірки,
Освітилось усмішкою личко:
— Ви мені зробили день таки!
— А я думав: це для тебе звично.

19.10.2018, Київ


Молитва ніколи не є монологом.
Молитва — завжди спілкування, розмова,
Це обмін любов'ю між нами і Богом.
І відповідає Він не через слово,
А щиро з довірою нам даючи
Від серця Свого потаємні ключі.

21.10.2018, автобус Чернігів-Київ


Чим сильніша, чим більша любов, тим вона мовчазніша.
Отже, віршів кохана моя більш не пише мені.
Бо ніколи любові усю повноту не опише
Жоден вірш, це лише тільки спроби даремні одні.

Любить тихо-претихо. Глибинами серця. Глибинно.
Тільки голос, усмішка, куточки очей, жести рук
Видають цю любов, що, неначе сяйлива перлина,
Залишається з нею під час нескінченних розлук.

05.11.2018, Київ


Смак вічності — любові почуття.
Цей смак є найсмачніший смак життя.
Цей смак чистіший за усі смаки.
Цей смак глибокий, ніжний і тонкий.
Цей смак є провідник, маяк, дорога.
Цей аромат веде в оселю Бога,
Його нагадує, до Нього кличе,
Дає побачити Його обличчя,
Почути серця стук Його і подих.
Бог — Дух. Ми однієї з Ним природи.
Усе пронизує Його любов.
Мене питають часто: «Де є Бог?»
Не в небесах, не в книзі і не в храмі.
Він, мов повітря, скрізь і завжди з нами.
Лише очисти серце, стань чутливим
Та безкорисливим — і будь щасливим
Тут і тепер, і вічно. Ця свобода
Від егоїзму — наша суть, природа.
Ми в нормі є не хворі, а здорові.
Ця норма, це здоров'я — у любові.

06.11.2018, Київ


Всі способи одужання душі від тих хвороб,
Що роблять нас рабами й деспотами в цьому світі,
Насправді є одним. І це — мій камінь у город
Тих, хто говорить: «Тільки ми!» Не треба нас дурити.

Вчень сотні. Та з адептів їх одужали лиш ті,
Хто про любов як вищу ціль Всевишньому молився,
Сумлінно й чесно живучи в душевній чистоті.
І кожний, хто отак робив, просвітлення добився.

07.11.2018, Київ


Життя для щастя нам дало усе прекрасне.
А хто його псує? Людина. Тобто ми.
Отож життя — це Бог. Це очевидно. Ясно.
А ось диявол — це брудні людські уми.

Життя є чисте. Звідки ж бруд? Із егоїзму.
Диявол — він. Людину відділяє він
Від чистого життя, від щастя і в залізну
Тісну жадоби кліть ув'язнює навік.

Навік, якщо не лікуватися від нього —
Від відокремленості серця від життя,
Від відокремленості розуму від Бога,
Від відокремленого світосприйняття.

09.11.2018, Київ


Два дні вмістили більше щастя, ніж життя усе.
У всьому всесвіті не може стільки щастя бути,
Скільки побачення з коханою мені несе.
Це щастя нетутешню якість має в своїй суті.

Бог. Це Його любов на неї через мене ллє
Потоки ніжності. Вони солодші є за все у світі.
Солодшим і прекраснішим стає життя моє —
Моя любов все збільшується, все росте щомиті.

Розлука — атрибут любові. І розлука знов
Прийшла, як завжди, нашому побаченню на зміну.
Розлука з'єднує нас, як і зустріч. Так любов
З двох фаз своїх утворює пульсацію єдину.

11.11.2018, Чернігів


Налаштування серця на любов
Є мантра-медитація моя.
Любов відгукується на мій зов
Відразу і завжди, лиш щойно я
Стаю смиренним, пил дорожній мов,
І тихо промовляю знов і знов
Краси, свободи й щастя чистий звук,
Наповнюючи серце з Божих рук.

13.11.2018, Київ


Оцей солодкий, цей кайфовий стан
Мойого серця, розуму і тіла,
Це внутрішнє блаженство й чистота,
Гармонія, свобода, щастя, сила,
Що відчуваю я, — стандарт життя,
Природний стан душевного здоров'я,
Коли усі клітинки, всі чуття,
Усі думки наповненні любов'ю.

15.11.2018, Київ


Чоловік — це що? Ласкавість і дбання,
Батьківська чутливість, доброта й турбота,
Не теоретичне про життя знання,
А практична мудрість, внутрішня, глибока.

Чоловік — це захист, це готовність в бій
Проти зла, насильства йти й перемагати,
Це відповідальність повна, брате мій.
Отже, чоловіком ти повинен стати.

16.11.2018, Київ


Зло скрізь навколо. Особливо там,
Де ми його ніколи не чекаєм.
І це не привід гніватися нам,
Засмучуватись, як у серці маєм
Любов і Бога, щастя, розум, мир,
Сумління чисте і безкраїй простір.
Тоді для зла недоторканні ми.
Тоді для зла ми невразливі просто.
І що ми робимо? Ми робим те,
Що збільшує добро й спиняє лихо
У цьому світі. Отаке просте
Наше життя. Це кайф наш, наша втіха.
Ця безкорисливість природна нам.
Така природа духу — наша вища
Природна чиста сутність. І вона
Непереможна, радісна і вічна.
Вона пробуджується завдяки
Не релігійності і не моралі,
А лиш духовним практикам, які
Нас з нашою природою зв'язали.

16.11.2018, Київ



Людська природа в будь-які епохи —
Це заздрість, це жадоба, егоїзм,
Брехливість, страх, підступність, мстивість, похіть.
Ось висновок тих, хто вивчав її.
Але вони вивчали лиш хвороби.
Це є природа хворості лише.
Панове, вивчіть-но людей здорових.
Вони навколо теж існують же.
Наприклад, дослідіть Саакашвілі.
Або ще краще — дослідіть мене.
Бо він — з дитинства від хвороб цих вільний,
А я в собі мав все оце брудне.
Я був таким, як більшість, гіршим навіть.
Жадоба, заздрість, страх та егоїзм,
Все те, що більшістю у світі править,
Були «природні» якості мої.
Але я відчував, що це хвороба,
Я відчував: «Ні, норма не така.
Гармонія з життям — ось річ здорова.
Життя є чиста, як сльоза, ріка,
А я у цій ріці — якась отрута.
І через це не маю щастя я.
У чогось неприродного я в путах.
Якась душевна хворість це моя».
І отже, я досліджував цю тему.
І з'ясував, що дві природи є.
Брудна природа, нижча — це є темінь,
Що покриває все єство моє.
І я дізнавсь, що є природний спосіб
Звільнитися від нижчого цього,
Розкрити суть свою, була що досі
Прихована від сприйняття мого.
Цей спосіб поза вірувань, концепцій,
Релігій, філософій і культур.
Дух як реальність об'єктивну в серці
Він розкриває нам тепер і тут.
Проста молитва, щира і щоденна,
Про чисту безкорисливу любов —
Цей спосіб, що дає нам достеменно
Упевнитися, що існує Бог,
Що Він є джерелом краси і щастя,
Шляхетності, любові, доброти,
Та не уяву щодо цього скласти,
А завдяки зростанню чистоти
Очей душі це бачити. Цей досвід —
Не релігійний, а природний весь.
І якість духу, нам незнану досі,
Що ми про неї тільки чули десь,
Пробуджує він в нас. І всю свідомість,
Усі думки, бажання, почуття
Від бруду звільнює в нас. І натомість
Дарує нам всю повноту життя.
Вже майже тридцять років кожний день я
Незмінно дві години віддаю
Цій практиці. І всі благословення
Приходять в душу радісну мою.
Щодня я все чистіше відмиваю
Лампаду серця і щодня мені
Вільніше і простіше жити. Й маю
Постійно я все більш щасливі дні.
Цю практику я раджу починати
В дитинстві, щоб у двадцять п'ять уже
Просвітленими всі могли ставати.
Потрібно нам молитися лише
Про безкорисливу любов. І далі
Любов цю застосовувати там,
Де треба. Всі, хто це практикували,
Пізнали, як прекрасна чистота,
Пізнали її мудрість та могутність.
Цей світ підтримує лише вона.
Ця чистота — життя природна сутність.
І з двох природ є вічною вона.

21.11.2018, Київ


Є реальність. І є міркування про неї —
Світ концепцій, заумних абстрактних ідей.
Але справжнє життя не запхати в ідеї.
Ними тільки обманюють завжди людей.

Ми реальність, яка вона є, серцем бачим —
Чистим, мудрим, чутливим, без шор із доктрин.
Отже, нам, щоб не бути в ілюзії, значить,
Не потрібне ніщо, серця чистого крім.

29.11.2018, Київ


Важкі часи — це все життя моє.
Вони стають все важчими щороку.
Все більше зла навколо скрізь стає.
Йому дорогу ми дали широку.

А гірш за все — те, що ми є самі
Цим злом у більшій або меншій мірі.
У те, що зміниться щось, якщо ми
Самі не змінимося, я не вірю.

Той, хто обманює, втрачає сам
Спроможність відрізняти, що є правда,
А що брехня. Тому сцять в очі нам.
А ми ковтаєм, мов баранів стадо.

У Томосі що толку? От якби
Зробили б ми релігією совість,
То був би толк. І більш не зла доби,
А діб добра я вам писав би повість.

30.11.2018, Київ


Злий Бог, який карає, не існує.
Людей карають наслідки їх дій.
Бог є любов, яка в серцях панує
Тих, самовіддано хто служить їй.

Бог — справедливість, чесність і сумління.
Бог — нескінченний щастя океан,
Особа, що її благословіння
Дарує нам свободи вічний стан.

02.12.2018, Чернігів


Смак мрії. Не ілюзії смак. Ні. Смак мрії.
Смак дійсності поза обмежень і часів.
Це є не просто чимось, що серця нам гріє.
Прекрасні, чисті мрії здійснюються всі.

Вони не зможуть не здійснитись, як не зможе
Не встати вранці сонце, як не зможе зло
Колись перемогти Тебе, мій любий Боже,
Бо Ти — прекрасних, чистих мрій всіх джерело.

03.12.2018, Київ


Повсякчас я готовий до смерті.
Може статися це кожний день.
І моя ненаглядна померти
Може в будь-яку мить і будь-де.
Це стосується кожного. Кожен
Раптом змушений буде піти,
А коли саме, знати не може.
Будьте завжди готові, брати.
Смерть приходить зненацька, сьогодні.
Ще ніхто завтра не помирав.
Ця реальність звичайна й природна.
Кожний день може бути пора.
Повсякчас я готовий в дорогу.
Мій багаж — чиста совість моя.
Це одне, з чим пускають до Бога.
Мене пустять. Упевнений я.
Чиста совість — коли все можливе
У служінні життю я зробив
Безкорисливо, чесно, сміливо.
Чисту совість не мають раби
Заздрості, егоїзму, жадоби.
Чиста совість — свобода від них.
Щоб сягнув я цієї свободи,
Були знищені в серці вони.
Щастя — це чистота й вільна воля,
Вічна подорож в Божих світах.
Вічність — це наше право і доля.
А свідомість така — це мета.

16.12.2018, Чернігів


Всі вірування в Бога так далекі
Від досвіду прямих стосунків з Ним,
Як віра, що дітей дають лелеки,
Від того, як в нас родяться вони.

Але очима серця, де немає
Пихи, жадоби, заздрості, злоби,
Ми бачим Бога. І Він нас приймає
У Себе. Він для того нас зробив.

Коли смирення, чисте і невинне,
Приводить в серце волю та любов,
Які там вічно жити і повинні,
Нашим очам стає доступним Бог.

20.12.2018, Київ


Бог, мов повітря, доступний завжди.
Бог є найближча реальність природна.
Але нам кажуть: «Приходьте сюди!
Доступ до Бога в нас тільки, народе.
Продаємо офіційний зв'язок
З Ним, Ним затверджений авторитетно.
В нас ліцензійний і якісний Бог.
І це доведено дуже ретельно».
Автокефальний наш патріархат
Так же самісінько, як і ворожий —
Бізнес-програма шахрайська й лиха
З продажу всього, що, кажуть нам, Боже.
Будь-яка церква — це є розводняк.
З Богом зв'язок нам ніхто не встановить,
Крім нас самих, в нашім серці щодня
На безкоштовній природній основі
Статусу Божих коханих створінь,
Найголовнішого нашого права.
Не потребує традицій, корінь,
Томосів і ритуалів ця справа.
Щира щоденна молитва — це шлях
До особистих стосунків із Богом,
Що не купити ні в кого ніяк.
Більше ніщо не потрібне для цього.

05.01.2019, Київ


Цей світ обов'язково зрадить.
Бо в тому є його природа.
Та все одно віддай заради
Свободи любого народу,
Заради його щастя все.
Життя дається нам на це.

Тобі не принесе це слави.
Її привласнять шахраї.
Але хіба є кращі справи,
Застосувати щоб свої
Любов, наснагу, розум, сили
Шляхетно, гідно і красиво?

Не розчаровуйся, не бійсь,
Якщо не бачиш результату,
Супроти зла вступивши в бій.
На стороні добра будь, брате.
І це уже є перемога,
Бо це дає зв'язок із Богом.

У цім зв'язку є щастя вічне.
Відчуй його, живи ним, дихай
Завжди, незмінно, вільно й звично,
Для інших непомітно й тихо.
І безкорисливу любов
Твою оцінить тільки Бог.

08.01.2019, Київ



Це абсолютне панування злодіїв-катів,
Які народ ґвалтують, мучать, обкрадають, гноблять —
Закономірне, справедливе явище в житті.
Що ми колись робили з іншими, те з нами роблять.

В своїх життях минулих ми були на місці їх,
Вони — на нашому. Це — вічне колесо сансари
Рабів і деспотів. Це є не випадковий збіг.
Не від сліпої долі ми отримуєм удари.

Ми знаєм, що чекає пекло на злочинців тих.
І навіть бачимо на власні очі ми це пекло.
Бо в цьому пеклі зараз ми. Це — факт, як не крути,
Хоч ми втекти від нього намагаємось запекло.

Та в цім житті ми маємо благословенний шанс
Нарешті розірвати зачароване це коло.
Якщо свідомо якість серця зміниться у нас,
Ми зміним раз і назавжди усе життя навколо.

Бо колесо сансари, браття, крутим ми самі.
Його штовхає егоїзм наш за законом карми.
Позбавитися егоїзму в серці маєм ми.
Лише невинний вічно залишається безкарним.

Хай революція свідомості дасть зняти нам
З очей і розуму кайдани рабства й деспотизму.
Антиолігархічна наша визвольна війна
Почнеться в серці хай звитягою над егоїзмом.

Бо егоїзмом сковані й осліплені ніяк
Ніколи вільними не стануть Божими синами.
В становищі такому перемога будь-чия
Всіх залишає тільки деспотами і рабами.

Хай революція свідомості дасть зняти нам
З очей, сердець і розуму кайдани безпораддя.
Лише тоді ми змінимо бандитський паханат
На наймудріший лад — просвітлене народовладдя.

17.01.2019, Київ


Всі дівчатка навколо, всі ці україночки,
Що мене оточили в моєму житті —
Мої донечки. Я за цю кожну дитиночку,
За їх щастя готовий завжди в бій іти.
Відчуваю їх всіх як своїх рідних доньок.
Хоча я не ростив їх, хоч я їм — ніхто,
Але серце моє в тихій ніжності тоне,
Як їх бачу. За них воював я в АТО —
Не за землю чи патріотичну ідею,
Не за прапор чи гімн, а за цих от дівчат.
Рвусь іти проти банди бариг, битись з нею
Ради них. Ради них не ховаю меча.
Ради них я пишу свої книги, щоб гідне
Покоління зростало на книгах моїх.
І плекаю їх в серці як донечок рідних.
І молюся за щастя і успіхи їх.

21.01.2019, Київ


Серед різних речей навколо
Бачу я дещо час від часу,
Що нагадує раптом школу
І ту дівчинку з мого класу.

Ми робили разом уроки.
Ми були тоді просто діти.
Нам було по тринадцять років.
Я в той час ще не вмів любити.

Просто був їй, як міг, корисним,
Хоч незграбним завжди й колючим.
І милуючись нею, виснув,
Гальмував, барахлив і глючив.

Знов з'єднали нас соцмережі,
Коли нам вже по сорок стало.
За постами її я стежив.
Вона вірші мої читала.

Одкровень в них шукала перли.
Їх знаходила й розуміла.
А в один день взяла й померла,
А точніше — лишила тіло.

Час від часу мені ще сняться
Сни про дівчинку ту і школу.
У цих снах її вік — тринадцять
І не стане більшим ніколи.

01.02.2019, Київ



Як солодко, щасливо і довго мені спалося
Із дев'ятої вечора до дев'ятої ранку!
Я вві сні цілував твої очі й твоє волосся.
Я вві сні цілував твоє личенько безустанку.

Милувався красою, якої нема в цім світі,
Бо твоя краса, моя дівчинко, не з цього світу.
Мені снилася сон-трава, її дзвоники-квіти,
Що вони прикрашали землю, росою умиту.

Я вдихав запах твій. То насправді був запах Бога —
Ти, мій янголе, з зустрічі з Ним вернулась недавно.
Я дивився на тебе і думав весь час про Нього.
З добрим ранком, кохана! Оце я виспався славно!

03.02.2019, Київ


 ТІЙ, ХТО ВПІЗНАЄ СЕБЕ В ЦЬОМУ ВІРШІ

Любові прагнеш, спокушаючи до сексу.
І маєш секс замість любові. Ось і все.
У цьому полюванні геть немає сенсу.
Воно тобі розчарування лиш несе.

Про принца мрієш? Звісно. Адже ти — принцеса.
Любов і шлюб із принцом правом є твоїм.
Та не полюй на принців. Це не має сенсу.
Бог дасть тобі твойого принца й щастя з ним.

Твоє від тебе не втече. Чуже не схопиш.
Тож умиротворися, знаючи про це.
Умиротворення, яке в собі ти скопиш,
Тобі усе, про що ти мрієш, принесе.

07.02.2019, Київ


Свобода — стан душевного здоров'я.
Лиш той буває відданим та вірним
І непохитним у своїй любові,
Хто став свободним, цілковито вільним.
Свобода — це міцний зв'язок із Богом.
Бо Бог є джерело й гарант свободи.
До неї сповнена пригод дорога
Є розкриттям духовної природи
Свойого Я, себе, своєї суті
І вічного становища свойого.
Лиш тільки той свободним може бути,
Хто має у житті стосунки з Богом.

14.02.2019, Київ


ДІВЧИНІ, ЯКА ПЕРЕПЛУТАЛА СВОЇ ПОЧУТТЯ

Любов ніяк не може завдавати болю.
Любов — завжди найбільше щастя у житті.
Біль завдає прив'язаність і та неволя,
Яка іде з егоїстичних почуттів.
Якщо когось ти любиш, ти така щаслива,
Тобі так радісно від того, що він є!
«Чи він щасливий?» — ось для тебе що важливе.
Як ні, то твоїм болем біль його стає.
Та біль від того, що щасливий він без тебе, —
Можлива, та далека від любові річ,
Як біль від того, що звучить пташиний щебет,
Від того, що день гарний, що прекрасна ніч,
А ти самотня, нещаслива, некохана.
Це не любові біль. Це біль проблем твоїх.
Ну а любов — це безкорислива, бажана,
Найбільша радість в світі з радощів усіх.

17.02.2019, Чернігів


 ВТРАЧЕНА ЦІЛЬ ПИСАНЬ

Не потрібно знавцем писань,
Релігійних догматів бути.
Через практику просто стань
Тим, що є всіх релігій суттю:
Стань свободою, щастям стань,
Стань безстрашністю, стань любов'ю.
Це є втрачена ціль писань.
Ти — душа. Отже, стань собою.

24.02.2019, Київ



Душа і тіло — ці поняття не антонімічні.
Питання тільки в тому, що з них чий є інструмент.
Якщо душі слугує тіло, то воно величне,
Так само як душа, хоч і помре в якийсь момент.

Матерія — теж дух, це прояв духу тимчасовий.
І бачення цього — питання серця чистоти.
Дух — це любов. Якщо бракує чистоти й любові
Пане професоре, його геть не побачиш ти.

Від будь-якої філософії це так далеко!
Це — об'єктивна дійсність, дана в сприйняття чуттям,
Що чисті й сповнені любові. Це гранично легко.
Це є природним і звичайним явищем життя.

24.02.2019, Київ


СПРИЙМАТИ БОГА ЗАВЖДИ НАПРЯМУ

«Не бачиш Бога? Що ж, таке життя.
Це норма для людського сприйняття.
Але Його описано в писаннях.
З них це — найправильніше і останнє
(Або: єдине істинне — оце).
Вивчай його, дотримуйся, і все.
Якщо так зробиш, то потрапиш в рай.
Якщо ні — в пекло. Отже, обирай.
Це буде після смерті, не раніше.
Хай все життя тебе ця віра тішить.
Так це чи ні, ніхто не перевірить.
Але це так. Блаженний той, хто вірить», —
Це є релігія. Ось атеїзм:
«Оце і є життя. Не парся, пліз.
Ти бачиш все. І більш нема нічого.
Тому не заморочуйся про Бога.
Помреш — тебе не стане. Бо ти — тіло.
Бог — втіха тих, кому не пощастило».
А є духовна практика. І це —
Природний інструмент, що нам несе
Одужання очей від сліпоти,
Можливість жити в щастя повноті,
Зв'язок із Богом, дійсний і практичний,
Що вимір часу змінює на вічний,
Витягує нас з чорної діри
Обмеженості, наче із нори.
Релігія і атеїзм — це секти.
Доки сліпі ми, ми є їх адепти.
Доки у нас незцілені чуття,
Ми поза щастя, дійсності й життя.
Молитву про любов я практикую
Двадцять шість років. І вона працює.
Як саме? І що це мені дало?
Моє життя до повноти зросло.
Від чорної діри, з нуля, з нічого
До ста відсотків — до взаємин з Богом.
Зцілило це мій зір: дало йому
Сприймати Бога завжди напряму.

25.02.2019, Київ


Раби й тирани схильності свої
Приписують всім. В першу чергу — Богу.
Бог — деспот, Бог — тиран, здається їм.
Вони не знають іншої дороги
В стосунках. Дві позиції у них:
Раби й тирани. А любов, свобода —
Це просто етикетки, що вони
На опіум, який дають народу,
Наклеюють. Бо воля і любов
Людей інтуїтивно привертає.
Бо Бог не хоче, щоб ти був рабом,
І кожен це інтуїтивно знає.
Його інтуїтивно люблять всі,
Інтуїтивно тягнуться до Нього.
Але релігії усіх часів
Малюють зовсім інший образ Бога.
В них Богом називається тиран,
Яким раби самі б хотіли бути.
Бог не такий. Неправда. Це — обман.
І кожний в серці може це відчути.
Його шукають всі. Він — джерело
Свободи, щастя, мудрості і сили.
Тієї сили, що долає зло.
Він добрий, справедливий і красивий.

04.03.2019, Київ


Повітря ми сприймаєм не очима.
Легенями. Збагни тепер причину
Того, що Бога, брате, не сприймаєш
Ти у житті. Ти дихати Ним маєш.
Ця здібність є в самій людській природі.
Тож скористайся нею. Це приводить
Життя зі стану ступору до руху.
Молитва — це є дихання для духу.
Молитва — це стан серця: стан любові,
Стан щастя, безкорисливості й волі,
Стан повної безстрашності. Чому?
Бо серце віддає себе Йому
І опиняється у Нього в серці.
У цьому стані, де немає смерті,
Стає доступним Він для сприйняття.
Молитва — це стан вічного життя.

15.03.2019, Київ


З ПРИВОДУ ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОЕЗІЇ

Найважливішого не зрять звичайні очі.
Найважливіші речі ум не осягне.
Їх бачать очі серця і нестримно хочуть
Їх висловити чистим золотим вогнем
Поезії. Поезія — це мова дива.
Поет — це є пророк. Поет є чарівник.
Поезія геть не майстерністю красива,
Але очима. В них вся таємниця. В них.

21.03.2019, Київ


   ПРО СПРАВЖНЮ ПОЕЗІЮ

Поезія — це дихання поета,
Це пульс його, його серцебиття,
Це дикі квіти з грязі, не з букета.
Поезія — смак справжнього життя.

Смак справжності в сучаснім штучнім світі —
Найрідкісніший із усіх смаків.
Поезія — це ті неспинні квіти,
Що рвуть бетонку. Правді завдяки.

26.03.2019, Київ


Любов і безкорисливе служіння —
Природа Бога. Він — слуга істот усіх.
Але, на жаль, людей численним поколінням
Впродовж історії відомих нам часів
Вбивали в голову, що Бог є рабовласник,
А ми всі є Ним створені Його раби,
І що рабом потрібно бути першокласним:
Покірливо Йому служи, Його люби!
А ні — то вічне пекло. Але неможливо
Так полюбити. Все це — жалюгідний фарс.
Бог хоче, щоб були ми вільні та щасливі,
І все. Він поважає й дуже любить нас.
Його геть не цікавлять наші ритуали
І релігійність та обізнаність в Письмі.
Він хоче, щоб ми безкорисливими стали,
Бо тільки так щасливі можем бути ми.
Бо безкорисливість — те, через що ми вільні,
Те, завдяки чому ми є такі ж, як Бог:
Самодостатні, необмежені і сильні.
Бо «безкорисливість» — синонім до «любов».
Бо безкорисливість і є оселя Божа,
Яка очам любові дана в сприйняття.
Ми тільки в стані безкорисливості можем
Учасниками бути Божого життя,
З Ним повсякчас безпосередньо спілкуватись,
Як із найближчим другом бути в зв'язці з Ним.
Призначення життя — у цьому розвиватись.
Призначення життя — іти шляхом весни
До розквіту його у повноті безмежній.
Молімось про любов! Керуймось почуттям
Любові! Безкорисливість і незалежність
Зробім практичним кредо нашого життя!

30.03.2019


Краса. Танцююча. Співоча. Несказанна.
Нев'януча і невмируща. Зміст бажань
І їхнє здійснення. Омріяна. Кохана.
Кристально чиста. Всемогутня. І межа
Між нею, цим її життям, її цим співом,
Її цим танцем і моїм життям тонка,
Як аромат легкий, як ніжний смак, як диво.
Вона в моєму серці. Я — її слуга,
Її спостерігач, закоханий у неї,
Жадаючий їй щастя. Її щастя є
Предметом, ціллю думки кожної моєї.
Вона — багатство необмежене моє.

Це справжній опис Бога. Викиньте уяви,
Нав'язані вам чимось. І зустріньтесь з Ним
В невигаданій дійсності — в живій, яскравій,
Щасливій, чистій, гарній серця площині!

03.04.2019, Київ


Поезія лише тоді вартує щось,
Як випромінюють її реальні справи.
Життя поета — це поезії є ось.
Життя є діамант, слова — лише оправа.
Поезія — життя поета аромат.
Тому вона життям ділитися спроможна.
Але якщо в словах реальності нема,
Якщо слова — це просто вигадка порожня,
Вони — не дар, вони — наживка, на яку,
Читачу, тебе хтось навіщось спритно ловить,
На вуха вішаючи локшину м'яку.
Поезія — в житті поета, а не в слові.

23.04.2019, Київ

Я ніколи не народжувався і не вмру,
Як і ви, мої брати, як і будь-хто, як кожен.
Тож життю, любові слугування і добру
Є єдиним, що в житті цікавити нас може.
В боротьбі за існування сенсу геть нема.
В боротьбі за першість — теж, бо всі ми вічно рівні.
Рівні ми як і з комашечками усіма,
Так і з Богом. Тож живіть собі на цьому рівні
Вічного служіння й щастя. Бог слугує нам.
Він — слуга народу всіх світів безкраїх.
Все життя — любові й безкорисливості храм,
Якщо ми у цьому храмі жити обираєм.
Та якщо ми обираєм егоїзму тьму,
Ми будуємо в свідомості в'язничні мури
Відокремленості від життя. І ось чому
Стаємо ми хтиві, жадні, заздрісні й похмурі.
І тоді вмикається той самий механізм,
Називається який словами «зло», «диявол».
Зло, диявол — це лише звичайний егоїзм,
Це наш вибір жити проти щастя й миру правил,
Проти правил чистоти, любові і добра.
І ми вже не бачимо цьому альтернативи.
Нам здається, що історія вся — це пора,
Коли людство було завжди заздрісним і хтивим.
Стало це світоглядом. Так кажуть вчителі.
Саме так написано в підручниках і книгах.
Саме так навчають всі релігії землі.
Так душі природу чисту покриває крига.
Та звільнитись від цієї криги просто, як
Від кошмарних довгих снів прокинутись людині.
У весну просвітлення ввійти скоріше я
Зичу любій і великострадній Україні.

29.04.2019, Чернігів



Сонце грає в хованки з тобою.
Серед хмар ховається весь час.
І летить лелека над рікою
Повз осин, повз білих верб, повз нас.
Пташечки щебечуть. Ти сідаєш
На крутий зелений бережок,
Дістаєш із сумки і з'їдаєш
Теплий ще із сиром пиріжок.
Сонце із-за хмарки виглядає.
Ти йому радієш, як дитя.
Все, чого, кохана, я жадаю —
Бачити цю радість все життя.

04.05.2019


Одним із найчудовіших смаків життя
Є смак учнівства. Я смакую кожний крок.
Навчання смак — смак дива. Дива відкриття.
І кожний рух душі — захопливий урок.
Я вчусь інакше діяти — і кольори
Життя, його глибини, виміри та грані
Стають природно відповідними до гри
Душі і Бога в вічності й свободи стані.
Свобода й вічність — стан. Проте любов — процес.
Процес учнівства. Обрії його безкраї.
Я наново зродивсь, коли дізнавсь про це
Через свій досвід. І з усього, що я знаю,
Це серця найціннішим одкровенням є.
Я знов почав навчатися з цієї миті.
Учнівством, а не вчительством життя моє
Мені на радість знову стало в цьому світі.

06.05.2019, Київ


Історія мого життя — та сама
Легенда, казка чарівна, що всім
Її колись розповідала мама.
Ця казка справді є життям моїм.
Чудовисько. Закляття. І умова:
«Коли прекрасна дівчина його
Полюбить, воно принцом стане знову».
Секрет це перетворення мого,
Яке розпочалося і триває.
І дивом дивним закінчитись має.

08.05.2019, Київ



На любов налаштовую серце своє я щоденно,
З цього будь-яку справу завжди починаю нову,
Щоб любов повсякчасно струмила із серця по венах.
А інакше навіщо на вічній землі цій живу?

А інакше ми всі небезпечні, нещасні і хворі,
А інакше в нас, наче отрута, вкрадається зло
Поступово, потрошку. І врешті ми лиха і горя
Для людей і для себе тоді стаємо джерелом.

Для життя необхідні не тільки повітря та їжа.
Для життя, в першу чергу, нам всім необхідна любов.
А інакше ми жадібні, хтиві, брехливі і хижі.
А інакше хімрозчин у венах у нас, а не кров.

На любов налаштовую серце своє я щоденно,
З цього будь-яку справу завжди починаю нову,
Щоб любов повсякчасно струмила із серця по венах.
А інакше навіщо на вічній землі цій живу?

12.05.2019, Київ


Якщо минущий сенс життя у нас,
То і життя у нас також минуще.
Його футболить, наче м'ячик, час.
Його час, мов мішок насіння, лущить.
Вдихати вічність щоб, щоб просто йти
Шляхом, який не має тут зупинки,
Природно, так, як вічно, як завжди,
Спрямовуючи в вічність свої вчинки,
Свої думки, бажання й почуття,
Свої таланти, здібності, наснагу,
Потрібен неминущий сенс життя,
Потрібна до любові вічна спрага.

13.05.2019, Київ


Історія вічності зшита з історій
Любові. В ній більше немає нічого.
На тлі драматичному радостей, горя
Історія вічності списана з Бога.

Його особистість пов'язана з нами,
Як дихання зв'язане з серцебиттям.
І навіть якщо ми Його не впізнали,
Ми любим Його впродовж всього життя.

Бог — сповнені ніжністю мамині очі.
Бог — все найдорожче, в житті що було.
Бог — все те прекрасне, чого кожний хоче.
Все інше — лише декорації, тло.

18.05.2019, Чернігів


«Божий геній створив прекресне.
А жахливе створили ми.
Зло — продукція наша власна.
Бог — творець світла. Ми — пітьми», —
Зрозумів я. І став щасливим,
Бо немає в зла опертя
І єдине, що є важливим, —
З Богом жити своє життя.
Бог створив на лиці усмішку,
Бог повсюди красу створив,
Надихнув на цих віршів книжку.
Добре все йде до нас згори.
Добре все йде до нас від Бога.
Від безбожності — зле все йде.
Отже, вічний притулок в Нього
Я приймаю, а не в людей.
До людей я іду не брати,
А ділитися з повноти,
Слугувати, допомагати.
Це ось щастям і є, брати.

22.05.2019, Київ



Ніжна і любляча сило,
Недоторканна для зла,
Чиста, чутлива, красива,
Та, що одвічно була,
Є і ніколи не зникне,
Що живить все в цьому світі,
Шкода, що люди вже звикли
Хибно Тебе розуміти,
Що Тебе люди не бачать
Або не можуть впізнати.
Але вся наша удача
В тому лише, що Ти з нами.
Ти з нами скрізь і постійно
Як опікун, друг і радник,
Що нам дає самостійно
Кожний наш крок обирати,
Не посягає на волю
Жодного з нас і що далі
Хоче, щоб, творячи долю,
Ми були відповідальні.

23.05.2019, Київ


Ти скаржишся: життя таке погане!
Хоча, як справжній оптиміст, чекаєш,
Коли воно нарешті добрим стане.
Але ти зрозуміти дещо маєш.

Життя — це дівчина. Прекрасна і тендітна.
Тому про неї, хлопче, ми повинні дбати.
Адже дорослі ми. Адже ми геть не діти,
Які спроможні тільки брати й споживати.

Життя — об'єкт дбання, не споживацтва,
Об'єкт любові, а не ґвалтування,
Не визиску. Це усвідом з юнацтва.
Тоді в житті не буде більш страждання.

Життя — це дівчина. Прекрасна, чарівлива.
І це твоє призначення у світі цьому:
Зроби її щасливою. Нехай щасливе
Життя через твої зусилля стане в ньому.

24.05.2019, Чернігів



Нанесло тополиного пуху.
Скрізь замети. На стежках, траві.
І амброзію нашому слуху
Ллють і ллють цілий день солов'ї.
Пух пливе по Десні, наче піна.
Запах білих акацій пливе.
І пухова оця хуртовина —
Диво. Справжнє. Реальне. Живе.
Ти по пуху ідеш босонога,
Прибираючи пух з голови.
І веде нас пухнаста дорога
До пригод і до вражень нових.

26.05.2019, Чернігів



Відношення до віри праведність не має.
Не має святість в релігійності потреби.
Лише любов і безкорисливість єднає
З Тобою, з щастям і з життям. Це шлях до Тебе.
Тоді людина демоном гріховним зветься,
Коли жива істота кожна і світ цілий
Об'єктом визиску, ресурсом їй здається
Для здійснення її егоїстичних цілей.
Убити демона цього в собі — єдине,
Для чого потребуєм ми знання й освіту.
Освіта справжня так виховує людину,
Щоби вона могла служити цьому світу,
Його любити, а не експлуатувати.
Бо щастя здатні ми лише в такому стані
Свідомості, з такою етикою мати.
В цей спосіб кожний на землі щасливим стане.

27.05.2019, Київ


А сенс життя такий простий!
Такий солодкий і чудовий!
Усі існуючі світи
І ми всі створені з любові.
І джерело та епіцентр
Цього усього існування —
Бог і Його життя. І це
Спрямовує усі бажання
Природно в серця глибину —
В оселю Бога і любові,
Де потрапляють у рясну
Та нескінченну щастя повінь
Усі клітиночки буття.
Ось саме з повноти цієї
І живиться людське життя.
Любов. Ми є первісно нею.
Ми нею маєм стати знов
Навічно. Сенс життя — любов.

28.05.2019, Київ


Я не маю лідерських якостей.
Та вони мені й не потрібні.
Я отримую стільки радості
У служінні країні рідній,
Безкорисливо допомагаючи
Тим, всі якості є у кого,
Чесним, мужнім, шляхетним, знаючим,
Тим, хто має зв'язок із Богом!
Не потрібно для цього мати
Геть нічого, бо скрізь навколо
Безкорисливо допомагати
Не завадить ніщо ніколи.
Не потрібні для цього статус,
Визнання або повноваження,
Не потрібно ні кимось стати,
Ні справляти на когось враження.
Ми на це завжди маєм право.
І ніхто його не відніме.
Бачиш: хтось робить добру справу —
Приєднайся, будь разом з ними.

30.05.2019, Київ



Краплі сонечка бризкають ніжно на мене
Крізь березове листя й волосся твоє.
Перше червня. Чернігівське літо зелене
Почалось і вітання свої роздає.

Краплі неба і сонця в твоєму волоссі
Саме так, як в юнацьких снах давніх моїх,
Врешті решт лицезріти мені довелося
Наяву і руками торкатися їх.

01.06.2019, Чернігів



Як не зробити хибний рух?
Добро. Зло. Відрізнити як?
На запах. Серце має нюх.
І нюх цей знає вірний шлях.

Є запах бруду й чистоти.
Є запах правди і брехні.
Нюх серця, Боже, — це є Ти.
Ти — мудрість в мудрих, нюх в мені.

09.06.2019, Київ


    ПРО РУХ НОВИХ СИЛ МИХАЙЛА СААКАШВІЛІ

Я люблю цих людей. Чесних, добрих, шляхетних і гарних.
Я люблю смак і запах думок їх та їх почуттів.
Можновладних бандитів відправити у буцегарні
І змінити країну — найближча мета в їх житті.

Я люблю цих людей. Непідкупних, розумних, сміливих.
Більш ніж будь-кого ще в цьому світі, їх саме люблю.
І тому я такий непохитно й натхненно щасливий,
Що пліч-о-пліч із ними разом спільну справу роблю.

29.06.2019, Київ


Моє життя. На що воно похоже?
Із чим його я порівняти можу?
Воно прекрасне, начебто перлина.
Воно щасливе, начебто дитина.
Воно талановите, здібне, творче.
У нього ясні, чисті, добрі очі.
Воно — мов дівчинка, мов Божа доня,
Яку тримає Він в Своїх долонях.

05.07.2019, Чернігів


Піднесені думки і почуття,
Просте, хоча і нелегке, життя,
Що вічне, що нема кінця у нього,
І молитви, що зв'язують із Богом,
Приносять вдячне, непохитне щастя,
Яке ніхто ніяк нездатний вкрасти.

11.07.2019, Київ



Не можуть надивитись мої очі
На личенько твоє, на оченята
Та інші твої гарнощі дівочі.
Очам моїм ці дні — жадане свято.

Моїм очам доступна найгарніша
Картина, що у всесвіті буває.
Що є, що може бути кращим інше?
Ніщо. Нічого кращого немає.

Неправда. Є. І я це знаю добре.
Картина краща: як ти танцювала
У юності фламенко й пасодобль.
Я заздрю тим, хто бачив це. Чимало.

Солістка танцювального ансамблю.
Молодшенька. Улюбленка фанатів.
Виконуєш ламбаду, румбу, самбу.
Мені про це лиш довелося знати.

Мені це лиш вві сні ночами сниться.
Я цю красу лиш можу уявити.
А бачили це інші. Ось щасливці,
Що бачили найкраще в цьому світі.

22.07.2019, Чернігів



Якби не було тебе, я б тоді про тебе мріяв,
На твоєї краси існування би я не втрачав надію.
І одного дня би Бог врешті-решт створив тебе.
Він створив би тебе зі Своїх зоряних рясних небес,
З різних рис чарівливих найкращих, які бачив я у інших,
Із танцюючих радісних крапель дощу, з музики і тиші.

24.07.2019, Київ



Ти — найуспішніша людина серед всіх
Людей, що є або були у цьому світі.
Ти — досконале втілення бажань своїх,
Які лише любов спроможна зрозуміти,
Бажань зробити дивом все моє життя,
Мене зробити серед всіх найщасливішим,
Зробити так, моє щоб кожне почуття
Було блаженством переповнене найвищим
Від того, що самісінько така ти є:
Настільки кожною клітинкою прекрасна,
Що існування в цьому всесвіті твоє
Мені шалене щастя дарить повсякчасно.

16.08.2019, Київ



Ти є щастя моє, що стає більше й більше щороку.
Ти — краса, що не в'яне від плину часу і хвороб.
Ти — бездонні глибини мої, ти — мій простір широкий.
Ти — мені Богом даний любові коштовний урок.

Ти є пісня життя, чарівна, нескінченна і ніжна,
Його соку живлющий, тонкий, медяний аромат,
Що стає все солодше й солодше щодня і щотижня.
Ти є вічної юності чистий божественний смак.

16.09.2019, Київ



Твої дива цілком закономірні,
Невигадані, справжні, непримарні,
Та разом з цим настільки неймовірні,
Настільки чарівні, настільки гарні,
Настільки дивовижні і чудові,
Наскільки серце сповнене любові!

07.10.2019, Київ


Бог геть нікого і ніколи не судив.
Неправду кажуть, ніби Він карає нас.
Бог без претензій любить кожного завжди.
А судить і карає винних вічний час.

07.10.2019, Київ


Смирення — ключ до перемоги.
Воно долає всі дороги.
Смирення — це могутня сила,
Фундаментальна і красива.
Воно будує все. З нічого.
Воно дає зв'язок із Богом
І доступ до Його скарбів.
І перетворює рабів
В людей просвітлених та вільних,
Щасливих, мудрих, добрих, сильних.

17.10.2019, Київ


Це відчуття себе смиренним, мов трава,
Яка росте на стежці під ногами
І на яку ступає дітвора,
Тварини та якісь дядьки і дами,
Не має що претензій геть до них,
А підіймається з-під ніг їх знову й знову,
На них не бачачи ніякої вини,
Є необхідний стан, є та основа,
Духовна практика вся наша без якої
Не дасть плодів, а буде просто грою.

17.10.2019, Київ


Краса — коханого об'єкта вічна якість.
Саме тому краса є з вічністю зв'язок.
У серці, де живе краса, панує м'якість,
І в ньому вічно мешкають Любов і Бог.

Краса наповнює натхненням ніжним все.
І навіть згадка, навіть думка про красу
Ті щастя, захват і захоплення несе,
Які ніколи не стирає плин часу.

Я з божеством краси навіки одруживсь.
З життя в життя ми вічно нерозлучні з нею.
Тому хоч де, хоч як і хоч коли б я жив,
Світ сповнений краси коханої моєї.

07.11.2019, Київ


Прокинувшись, душі розплющують очі
І щастя вдихають в легені свої...
Богиня Любов... Ми — її вічний почет...
І Бог... Він є вічний коханий її...

Богиня Любов, Бог... І ми оживаєм.
І вічно живем ми реальність оцю,
Де кожна клітиночка наша співає,
Де кожна клітиночка наша танцює...

18.11.2019, Київ


Що є життя? Це школа, це майстерня
Для духу трансформації й навчання.
І всі життєві виклики, всі терни —
Не випадковості, не кара, а завдання.
Призначення трагедій, лих і крахів —
Нас, мов коштовний камінь, шліфувати,
Звільняти нас від слабкостей і страхів,
А не ще більше їх нам додавати.
Хто відає, що він — душа безсмертна,
Що тіло — це не він, а засіб тільки,
На певний термін виданий, той вперто
Щасливий, лих хай буде скрізь хоч скільки,
Щасливий незалежно від обставин,
Щасливий через те, що щастя — просто
Його природа, та, яка не ставить
Умов, вимог життю для свого росту.
Того, хто відає, що смерть, хвороби
Є тим, що відбувається лиш з тілом,
А він є дух, все тільки сильним робить,
Бо те, що не вбиває, дарить силу,
А дух ні вбити, ані зіпсувати
Ні за яких обставин не можливо.
Він повсякчас продовжує ставати
Все більше незалежним і щасливим.

21.11.2019, Київ


  РЕЛІГІЙНИМ ЗАКОННИКАМ

Щоб не спокушала вас краса дівоча,
Не веліть вдягати дівчин в паранджу,
А втупіть додолу ваші хтиві очі
І окресліть власній хтивості межу.

23.11.2019, Чернігів


Те, що добро завжди перемагає зло,
В людей звичайно викликає певний сумнів.
Бо в їхньому житті такого не було.
Було все навпаки. Я розумію сум їх.
Але лише добро насправді править всім.
Добро злу геть не поступається ніколи.
Ви не погодитеся з твердженням моїм.
Проте я бачу це правління скрізь навколо
Як мовчазний та животворний сік життя,
Як пульс любові в цім соку, незримий оком.
Такою справжня дійсність є для сприйняття,
Яке завжди пульсує в унісон з цим соком.

25.11.2019, Київ


       ЗНОВ ПРО МИХАЙЛА СААКАШВІЛІ

Він — на всі молитви українців та відповідь Бога,
Що збагнути, на жаль, неспроможні, нездатні її ми.
Безкорисливе серце його прагне тільки одного:
Щастя, волі, добробуту Грузії і України.

Він безстрашний, мов лев. І дбайливий та добрий, мов мати.
Його серце — живий океан до людей співчуття.
Його справі хоч якось, хоч трошечки допомагати
Є найбільшою радістю всього мойого життя.

07.12.2019, Чернігів



Я зліплений із грязі та багнюки.
А ти — із пелюсток. Це дійсно так.
Тобі це часом спричиняє муки.
Бо ти — метелик ніжний, а я — танк.

Танк і метелик. Дуже дивна пара.
Танк і метелик. Що це таке є?
Мабуть, я — твоє лихо, твоя кара.
Ти ж — нагорода, щастя ти моє.

Жахіття бути нечутливим танком,
Який тебе засмучує. Ганьба.
Ти знов всю ніч проплакала до ранку.
Це є однісінька моя журба.

А також це — найголовніший виклик
Мені від Бога, долі і життя.
Броньованість, я до якої звиклий,
Не ранитиме більш твої чуття.

Саме за це молюсь я безустанку.
Не кривдити щоб дівчинку мою,
Я стану ніжним і уважним танком.
Я маю стати. Я уже стаю.

09.12.2019, Київ


Поет — пророк культури. Його роль,
Природна місія — вносити світло,
Повітря й незаплямлене добро
У темну духоту людського світу.
Культура... Що це? Визначення є
В підручниках, з якими я не згоден.
Служити їй — призначення моє.
І я служу. І обіцяю: згодом
Культура зійде в серці та житті
Мого великострадного народу.
Мов сонце, має врешті-решт зійти
Її прекрасна і свята природа.
Культура — чиста етика добра.
Культура — чиста етика любові.
Її відсутність — це в душі діра,
Через яку, мов з серця втрата крові,
Стається втрата щастя. І все зло
Панує завдяки культури браку,
Перетворивши світ в своє кубло,
Все нищачи, мов метастази раку.
Культуро чесності і доброти,
Шляхетності, безстрашності, свободи,
Я все зроблю, щоб тільки стала ти
Навіки якістю мого народу.

18.12.2019, Київ


Минув ще один гарний рік. Чим він прекрасний?
Тим, що його прожив я так же само гідно,
Як попередні. І нехай мені не ясно,
Що буде далі, і нехай мені не видно,
Наскільки ми наблизилися до мети —
До України, що їй врешті все вдалось, —
Моє шалене щастя є до неї йти
З Саакашвілі, з РНС і з Богом. Ось.

31.12.2019, автобус Київ-Чернігів



З напрямку на хитрість, жадність і тому подібне
В напрямку на безкорисливість і мудрість чисту
Хід історії країни повернути здібні
Не мисливці за грошима, а ідеалісти.
Люди ці не утопісти. Ні. Практичні дуже.
Все прекрасне в цьому світі створене лиш ними.
Вільні та самодостатні, ці щасливі душі —
Ті, кого життя і доля вповноважать нині
На жадані кожним серцем кардинальні зміни
Від цинізму й егоїзму як основ держави,
Що подібні на смертельну ракову пухлину,
Що ведуть країну в прірву, що токсично ржаві,
До смаку дбання про інших — до смаку любові,
Що суспільство перетворить із шакалів зграї
На сім'ю людей з братерством у її основі,
І життя, що стало пеклом, зробить справжнім раєм.

15.01.2020, Київ


Любов — це концентрація бажань своїх
На досяганні щастя тих, кого ми любим,
Коли мета всіх рухів серця — щастя їх.
Всі чарівні дива любов'ю роблять люди.

Життя того, хто любить, складене із див.
Воно живеться за законами любові.
Той, хто любов в своєму серці розбудив,
Став фахівцем у світу щастя побудові.

18.01.2020, Чернігів



Мій малесенький коханий богатир,
Мій майбутній захисник і опікун,
Я — твоя земля, де народився ти.
Ось співаю пісню, чуєш ти яку.

Мій малесенький коханий богатир,
Мій майбутній захисник і опікун,
Я — земля краси, любові й доброти.
Тож візьми у мене й ти цього смаку.

Набирайся сили, розуму й здоров'я
Від лісів і луків. Це — моя природа.
Всі мої багатства, всю красу з любов'ю
Я дарую щедро й радісно народу.

Це — твоє багатство. Це — твоя скарбниця.
Кришталеві води. Поклади бурштину.
Колоски пшениці. Ягідки суниці.
Все це є коштовне. Все це — Україна.

Я — земля краси, любові й доброти.
Тож візьми у мене й ти цього смаку,
Мій малесенький коханий богатир,
Мій майбутній захисник і опікун.

Я — твоя земля, де народився ти.
Ось співаю пісню, чуєш ти яку,
Мій малесенький коханий богатир,
Мій майбутній захисник і опікун.

26.01.2020, Чернігів


Наче кошеняточка пухнасті,
У дитячому своєму щасті
Ви грайливо, безтурботно милі
Завдяки всепереможній силі
Рідної землі, що чарівна.
Вас любов'ю зрощує вона.
У дитинстві кожна мить — це диво!
Тож ростіть свободно і сміливо!
Хлопченятка любі, хай з вас кожен
Чоловіком справжнім стати зможе
І про рідну землю буде дбати,
Як дорослий син про рідну мати!

27.01.2020, Чернігів


Вмираюча країна наша має шанс не вмерти.
Єдиний шанс цей — ті, хто не бояться втрат і смерті,
Ті, хто у світі не шукають вигоди собі,
Хто мудрі, незалежні і незламні в боротьбі,
Яка спонукана одним — любов'ю до людей,
А не прихильністю до штучних принципів, ідей,
Не заздрістю, не марнославством, не користолюбством.
Таких осіб є незначний лише відсоток людства.
Саме вони є сіль землі. А ті, хто не такі,
Ті, хто не дуже мудрі, хто залежні і слабкі,
Підтримкою хай стануть цій благословенній силі,
Що зібралася в Русі Нових Сил Саакашвілі.

31.01.2020, Київ



Чорні очі. Чорні брови. Золоте волосся.
Досконалі довгі ноги. І тендітний стан.
Я б, якби мені тебе зустріти довелося
В ті твої зіркові роки, божевільним став.
Якби я побачив танець тої танцюристки,
Від якого неможливо відвести очей,
Її личенька прекрасні, чарівливі риси,
Її усмішку та рухи її рук, плечей
І почув би її голос, її сміх чудовий,
Я від захвату, напевно, просто би помер.
До видовища такого я не був готовий.
І тому Бог переніс цю зустріч на тепер.

10.02.2020, Київ


Світ любові такий. Це властивість його.
Вічно здійснює він серця вічні бажання.
Повнота, глибина, якість щастя мого
Повсякчасно ростуть, щирі, вдячні, не жадні.
Повсякчасно дива зустрічають мене.
Повсякчасно мене відкриття зустрічають.
І неправда, що все з плином часу мине.
Ні. Минуть тільки залишки дуру й печалі.

24.02.2020, Чернігів


Що є мистецтво? Хто такий митець?
Чим є повітря чисте для легенів,
Тим самим є мистецтво для сердець.
Ну а митець — краси й любові геній.

Мистецтво — це природно, так, як Бог,
Як сонце, як веселка, як усмішка,
Якщо у ньому втілена любов.
Тож збірка віршів є священна книжка.

28.02.2020, Чернігів



Шляхи, дороги, кроки духу. Рух.
Це вічна подорож. Вона цікава.
Вона неспинна, як неспинний дух.
Душа куштує. Досвід — її страва.
Душа куштує здійснення бажань.
Від здійснення одних вона страждає
І зазнає розчарування й жаль,
Сама себе на котрі наражає.
Душа куштує ті чи ті смаки,
Допоки не дістанеться цієї
Любові й волі чистої ріки,
Допоки не почне живитись з неї,
Допоки нею не стає сама.
На цьому пошук щастя закінчився.
Неповноти у серці більш нема.
Дух все знайшов. Усьому він навчився.
Він рухається в щастя повноті
З метою її з кимось розділити.
З різницею лише в смаку й меті
Рух — те, що відбувається щомиті.

02.08.2020, автобус Чернігів-Київ


Важке життя виховує людину.
Легке — її розбещує й псує.
Тому нам Бог дає важкі години.
Тому біль, біди й горе в світі є.
Тому сувора і нещадна доля
Є шансом в нас зростити чистоту,
Любов, безстрашність, незалежність, волю.
Людське життя це має за мету.

29.08.2020, Київ


ВІДПОВІДЬ ДРУГОВІ ЩОДО ДОБРА І ЗЛА

Добро є вічне, друже. Зло є тимчасове.
Добро Всевишнім створено, а зло — людьми.
Природа абсолютна, вища йде з любові.
Відносна, нижча — з егоїзму. Звідки ж ми?
Ми — душі. Вічні. Невмирущі. Абсолютні.
Первісна, чиста наша сутність є любов.
Та ось ми, захворівши егоїзмом лютим,
В лікарні опинились. І наш лікар — Бог.
Він не керує світом. Світом ми керуєм.
І все тут саме так, як влаштували ми.
Ми завжди вільні. І Він тільки тих лікує,
Хто хоче. Та і ті лікуються самі.
Бо лікування серця неможливе зовні.
Це індивідуальний, внутрішній процес.
Цей світ є ізолятор. Ми тут — як на зоні.
Але не вічне геть, а тимчасове це.

14.12.2020, Чернігів


  ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ЕГОЇЗМ»

Ми всі прагнем свого, особистого щастя.
Ця природна тенденція чиста, здорова.
Та якщо щастя хочем ми в інших украсти,
Це і є егоїзм — серця перша хвороба.
Егоїзм — не любов якась зайва до себе,
А до себе любов без любові до інших.
Як себе, полюбити щоб ближнього, треба
Нам любити себе. А інакше б не вийшло.

14.12.2020, Чернігів


ПЕРЕКЛАД ВІРША ДЖЄЛЯЛЄДДІНА РУМІ ПРО ЖІНКУ

Жінка — не просто Аллаха кохане створіння.
Жінка — Творець. А хто здатен збагнути Творця?!
Очі того, хто в пітьмі, сліпить Сонця проміння,
Сліпить їх сяйво жіночого серця й лиця.
Ось чому він каже жінці закрити обличчя
Та зневажає її й слова їй не дає,
Ось чому він користується нею, мов річчю,
Кажучи, що у Корані слова про це є:
«Мужність стоїть над жіночністю». Та подивіться,
Як живе він — і вона як достойно живе.
Мудра, терпляча і мужня, неначе левиця,
Жінка — це втілення Божого світла живе.

05.01.2021, Чернігів


Два Мухаммеда Джєлялєддіна. Румі й Акбар.
Перший — перс, анатолійський поет, духовний вчитель.
Другий — тюрк, імператор, Індії государ,
Гуманіст, меценат, реформатор і просвітитель.
Між ними — кілька сторіч і декілька тисяч миль.
А що в них спільного, окрім імені? Їх любили
Народи країн, яким їхні серця та уми,
Їхні ноги та руки невтомно завжди служили.
Щоб в душах людей мати таку велику вагу,
Наскільки їхнє життя було корисне й прекрасне!
Першого люди назвали Мевляна (дивіться Ґуґл).
Другого люди назвали Акбар (всім без Ґуґла ясно).
Здійснити місію свого життя вдалось обом.
А місія життя у всіх одна в будь-які епохи:
Служіння життю й любов. Служіння життю й любов —
Світ не знищить себе, тільки є це в ньому допоки.
Обидва були інородці в країнах тих.
Обидва в країнах тих багато добра зробили.
Тож завжди, коли я раптово міркую про них,
Я думаю про Україну і Саакашвілі.

06.01.2021, Чернігів


В дитинстві ще Ісус мене переконав,
Що сенс і ціль життя — навчитися любити.
Але, поставивши задачу, Він не дав
Ніякої методики, як це зробити.
Мабуть, Він думав: «Коли ціль життя ясна,
То як її сягнути, люди знайдуть спосіб».
Своїм життям Він показав, яка вона —
Любов. Любов, яку не знали люди досі.
Я зрозумів задачу і шукав, шукав.
На власній практиці багато перевірив.
Розшукуваний метод працювати мав
Поза залежності від будь-якої віри,
Негайно забезпечувати результат —
Потрішки, поступово, але зараз прямо.
І я знайшов. І ця методика проста
Без жодного недоліку, без вади й плями.
Методика ця є молитва про любов
І зразу ж у житті її застосування.
Разом з любов'ю в наше серце входить Бог.
І непотрібні нам релігії й писання.
Вже тридцять років практика моя дає
Мені щодня бажаний плід. Все більше й більше.
Любов несе свободу й щастя. Це моє
Багатство вічне. Я ділюсь ним через вірші.

17.01.2021, Чернігів


Краса життя — в любові. Той, хто її має,
А також бачить в тих, у кого вона є,
Життя в усій його красі безмежній знає.
Життя об'єктом його захвату стає —
Справдешнім, а не вигаданим ідеальним.
Бо досконалість, святість — у простих речах.
Бо Царство Боже — це любов. Проста. Реальна.
Бо Царство Боже — не на небі, а в очах,
Серцях, долонях, що тепліє в них любов,
В очах, серцях, долонях, де тепліє Бог.

20.01.2021, Чернігів



Закон природи щастя дурням не писали.
Якщо писали, то напевно, не читали,
Якщо читали, то вони не зрозуміли,
Якщо і зрозуміли, то не так.
Ці дурні є сучасне людство, тобто ми.
Ми хитромудрі щодо різних технологій,
Які вражають нерозвинуті уми.
Куди йдуть нами побудовані дороги?
«Здолали» необхідність у фізичній праці —
І стали хворі та слабкі. І нещасливі.
Ми позабули, що мета цивілізації —
Не духу, тіла та стосунків деградація,
Не моторошна, дивна, вбивча ситуація,
Коли отруюється їжа ще на ниві
І, в виробництві більш отруюючись далі,
Неїстівною нам до столу попадає,
Коли вода, повітря, сонячне проміння
Є не корисні, а шкідливі для здоров'я,
Коли найголовніше для людини вміння —
Життя збагачувати щастям і любов'ю —
Не є предметом викладання у освіті.
Чому???!!! Невже ж природна місія людини
В чудовому, красою сповненому світі —
Роль ракової смертоносної пухлини?
Ні! Має врешті зупинитись в прірву рух.
І рух до щастя врешті розпочатись має.
Ми — сповнений любові, мудрий, вільний дух,
Що споконвіку все про все одвічно знає,
Щасливий від природи і самодостатній,
Та летаргійним сном давно заснув і снить,
Що безпорадний бідний дурень він останній.
І втілює в життя ці божевільні сни.
Це божевілля відбувається під впливом
Природи егоїзму — нижчої природи,
Що не дає розумним бути і щасливим
Нікому. В цьому стані зараз всі народи.
Потрапити під вплив природи, що є вища,
Дає реальну, гарантовану можливість
Духовна практика, що егоїзм в нас нищить.
І стаємо ми вільні, мудрі та щасливі.
Призначення людей як виду у природі,
Призначення сім'ї, громади і держави
Є рух до щастя. Тож у нашому народі
Реалізуймо ми на щастя наше право!
Духовна практика — це про любов молитва
І з тим, що на молитву в серце увійшло,
За щастя свого любого народу битва,
Служіння, що зі світу усуває зло.
Цивілізацією щастя ми повинні
Зробити це життя у цьому поколінні.

26.01.2021, Чернігів


Важлива етика. А віри зовсім не важливі.
Таких вірян багато, від яких у шоку Бог.
Багато атеїстів, від яких Він є щасливий.
Його цікавить в нас не релігійність, а любов.

11.02.2021, Чернігів



Я закоханий. Вже майже шість років.
А насправді я закоханий первісно
Із прадавніх, незапам'ятних часів.
Я тебе не забував ніколи, звісно.
Не шукав. А просто мріяв. Просто снив.
Ангелів хіба хтось на землі шукає?
Ти зійшла сюди з небес, богине див.
І цілую я тебе. І обіймаю.
Майже шість років тому зустрілись знов
Вперше ми у цьому втіленні з тобою.
А до того я відроджував любов
У своєму серці Божою любов'ю.

14.02.2021, Всесвітній день закоханих, Чернігів


Свої незгублені твори
Знов перечитав ще раз.
В мистецтві є певні зорі,
Що жили й живуть між нас.
Я переконався знову,
Що я геть не з їх числа.
Я зовсім не майстер слова.
І творчість моя зросла
Не з вміння казати гарно,
А з правди, яка в ній є.
Вона через те не марна.
Що в ній все життя моє.
Між чимось славетним, модним
Хай місця їй не знайшлось,
Важливо, що слово жодне
В ній з ділом не розійшлось.
Все, є що найважливіше,
Найсправжніше у житті,
Потрапило в мої вірші.
Корисні вони й прості.

18.02.2021, Чернігів


    СТОВПЧИК ВІД ХАЗРЕТА ІНАЯТА ХАНА

Скромність — це серпанок, що приховує обличчя
Тих осіб, що сповнені природного величчя.
Найскромнішим поміж всіх живих істот є Бог.
Його бачать тільки очі, що в них є любов.

19.02.2021, Чернігів


Справді в житті не існує кар
І нагород не існує теж.
Бог — не якийсь самодержець-цар.
Наша свобода не має меж.
Є тільки наслідки наших дій —
Карма. Тож межі створені нами.
Долю мою творить вчинок мій,
Сам я творю своїми ділами.
Смерть і народження різних тіл,
Мешкаю я в яких в цьому світі,
Є результатом моїх лиш діл.
Ось реальність, що слід розуміти.

19.02.2021, Чернігів


СЛОВО БОЖЕ ДО НЕПРОСВІТЛЕНОЇ ДУШІ

В житті-бутті є зовнішні процеси,
Що завжди вводять у оману тих,
Хто внутрішніх не зрить, Моя принцесо,
Красуне спляча. Тож в омані ти.
І в тому, що тобі в житті не видна
Підводна айсберга частина і
Ти помилки скрізь робиш, ти не винна.
Не в дійсності твій розум, а вві сні.
Ти маєш помилкове розуміння
І робиш помилкові вчинки скрізь.
Тому це чарівне Моє Творіння
Перетворила ти на катаклізм.
Ти геть не винна. Винна ця омана.
Тому просвітлення — єдиний шлях
Життя підняти до такого стану,
Що ти про нього мрієш. Від нуля.
Перед нулем хай стане одиниця —
Я, Бог, твоє одвічне джерело.
Знайди Мене у серці. Повернися
Від того, що в оману привело,
До Мене. Та не через поклоніння,
Релігію, писання та попів. 
Мене ти чуєш. Я — твоє сумління,
Любові й доброти ледь чутний спів
В твоєму серці, що Мене вже знає.
Царівно спляча, звідти Я тебе
Цілую. Поцілуй Мене навзаєм.
Цілую з серця Я, а не з небес.

21.02.2021, Чернігів


Життя солодкий, чарівливий смак —
В стосунках. Він — в любові. Він — в коханні.
Бог — епіцентр цього. І Бога брак
Усунути спроможне виховання.
Ігнорувати Бога у житті,
Заплющити свої на Нього очі
Чи їх від Нього просто відвести
З дитинства нишком нас навчити хочуть.
Якийсь гіпноз, якесь насильство це
Над психікою, що стає убога.
Релігія посилює це все,
Розповідаючи дурню про Бога,
Уводячи від Нього в храми нас
Із Храму, що ми всі руйнуєм разом.
Ми лиш марнуємо життя і час.
Життям ми маєм дорожити й часом.
«Прогрес», що замість щастя нам дає
Лиш збільшення нещасть і отупіння,
«Багаж знань», що знаннями геть не є,
«Закон», де справедливість і сумління
Замінені на те, що привело
У кут глухий усе людське суспільство, —
Це не добро, як кажуть нам, а зло,
Над нашою природою насильство.
Ми — вічні душі, сповнені всіх знань,
Які закладені в свідомість нашу.
Розкрити їх — найперше із завдань
Освіти й виховання, а не кашу
З уявлень хибних прищепити нам.
Просвітлення — ось дійсна ціль освіти.
Життя є щастя й миру вічний храм,
Якщо всією повнотою жити.

23.02.2021, Чернігів


Крим був едемом на землі. Чув про його сади?
Були прекрасніші вони за всі сади небесні.
Допоки якось русскій мір не вдерся і туди.
Кривавий, підлий русскій мір. Підступний і безчесний.
І злочинів його число за більш, ніж двісті літ,
Що знищили той рай земний, насправді незліченне.
І працьовитий, вільний люд, що жив на тій землі,
Змінили русскіє раби та русскіє нікчеми.
Народ, що дбав колись про Крим і щастя бачив в тім,
В спецтаборах тримали десь на чужині далекій.
Він в Крим, щоб відновити рай, вернутися хотів.
Та вимолений шлях назад був довгий і нелегкий.
Зросли їх діти не з казок, як інші діти, ні,
А з розповідей про той край, про рідну батьківщину.
Вони в Криму вже. І давно. Але мов на війні.
Бо залишилась їхніх бід та їхніх мук причина.
Бо русскій мір ще досі там і досі нищить Крим,
І мрію легендарний рай із пекла відродити
Вже тридцять років не дає ніяк здійснити їм.
Але за мрію варто цю боротися і жити.

25.02.2021, Чернігів


Любов є єдиний учитель,
Що мудрість справдешню дає,
Якій ззовні нас не навчити —
Із серця вона постає.
Єдина є мудрості школа —
Життя. І навчання процес
Цікавим все робить навколо.
Завжди пам'ятаймо про це.

02.03.2021, Київ


Душа — це дівчина. Кожнісінька душа. Первісно.
Така її природа вічна. Отака вона.
Оселя Бога — вічний дім її. Вона там, звісно, —
Краса Його життя, Його натхнення і весна.
Душа. Її первісна чистота. Первісна врода.
Бог в захваті від неї цьому всьому завдяки.
Її стосунки з Ним такі. Це її роль природна.
Ну а в стосунках може бути і конфлікт якийсь.
Між ними може виникнути непорозуміння.
Збагнути Бога — це непросто скрізь. І навіть там.
І Бог тоді дає душі Свої благословіння
Зіграти в іншу гру. Примирення — її мета.
Він створює для цього інший світ. Цей світ безбожний.
І пробує душа зайняти місце Бога тут.
Для цього б'ється, бо тут Богом хоче бути кожний —
Всі намагаються тут досягнути цю мету.
Дається безліч спроб, аби на помилках навчитись.
Але дарма. Чим далі, тим виходить гірше лиш.
Доводиться вмирати, щоб знов потім народитись.
Та завжди Бог із серця тихо каже їх: «Облиш!
Не ти є джерело. Не з тебе виникає сила,
Свобода, мудрість, щастя. Джерело цього — Я, Бог.
Знов підключись до Мене. Це так просто і красиво!
Бери із джерела безмежну волю та любов.
Життям не намагайся керувати й володіти.
Я не роблю так. Я життю та вам усім служу.
Як Я, навчися дбати безкорисливо й служити —
Лиш так ти вирвешся за тьми й ілюзії межу».
Коли душі набридне в колесі сансари битись,
Коли нарешті прийме серця вічний клик вона,
Звернеться у молитві за спроможністю любити,
Побачить все очима Бога — отоді війна
Її омани зміниться прозріння вічним миром,
Вона поводитиметься з усіма й з усім, як Бог.
І зрозуміє Бога. І себе. Це правда щира
Про Бога й душу. Це є таємниця їх обох.

19.03.2021, Чернігів



Рух краси. Руху краса.
Вищих вимірів танець. Танцю виміри вищі.
Саме тут на землю зійшли небеса.
Досконалість яку шукаєте ви ще?
Досконалість краси, краси епіцентр —
Саме тут, саме це.

29.03.2021, Чернігів



Моє послання не для більшості, мабуть.
Та більшості воно теж врешті допоможе,
Бо ті найкращі, хто постане на цю путь,
Сягнуть просвітлення й подарувати зможуть
Його плоди, які шукає кожний, іншим.
Тож хай не більшість, хай лиш тільки наймудріші
Читають, вчать і розуміють мої вірші
Та з власного життя будують світ новий —
Щасливий, мирний, дружний, гарний і живий.

30.03.2021, Чернігів


Життя — це ідеальна, досконала школа
Любові й мудрості. І все. І більш нічого.
Усі й усе, з чим ми стикаємось навколо, —
Урок, завдання, що ми маємо від Бога.

Бо в Бога є єдина роль у цьому світі:
Він є чутливий і дбайливий наш учитель.
А ми є Його любі учні, Його діти.
Він — помічник, гід, консультант, а не правитель.

І помічник, гід, консультант лише в навчанні.
Тому у тих, хто це навчання ігнорує,
Є враження, цілком природні та звичайні,
Що Бога геть нема, що Бога не існує.

17.04.2021, Чернігів


Христос воскрес. І це святкується людьми:
Їдяться паски скрізь, та скрізь горілка п'ється.
А Він лише хотів, щоби почули ми
Його й зробили цей переворот у серці:
«Любіть всіх інших так, як любите себе!»
І цей Його наказ ми виконати маєм.
У того, що до нас Він сходив із Небес,
Геть іншої мети ніякої немає.
Як це зробити, де шукати цю любов —
То інша справа вже. Але завдання ясне.
Це є єдине, що від нас чекає Бог
І через що життя стає таке прекрасне!

02.05.2021, Великдень, Чернігів


Процес просвітлення є індивідуальним.
І завжди неформальним. І цілком живим.
В процесі цьому хворий дух стає нормальним.
Якщо ви нещасливі, значить, хворі ви.
Якщо щасливими не робите ви інших,
Якщо не вільні ви і в вас любові брак,
Якщо щодня вам не все краще, а все гірше,
Якщо в вас щось спроможне викликати страх,
Це означає, що процес цей вам потрібен —
Систематичний, ефективний, та легкий,
Простий, природний, дихання в легенях ніби,
Мов травлення у шлунку або змах руки.
Процес, який розплющує в нас серця очі,
Що бачать не шматочки дійсності, а все.
Просвітлення — це те, чого всі душі хочуть,
Те, що нам наших мрій всіх здійснення несе.
Як фази дихання — це вдих, а потім видих,
Так фази практики — з реальністю зв'язок,
А потім безкорисливе служіння світу
В ролях, умовах, що нас в них поставив Бог.
Усі діла, які життя нам доручає,
Усі стосунки, ситуації усі,
Усі обов'язки, всі радості й печалі —
Уроки. Ми виконуєм завдання ці —
І стаємо щодня просвітленіші, кращі,
Щасливіші, свободніші, мудріші ми.
Для цього створені тіла і душі наші.
Для цього ми тут народилися людьми.

03.05.2021, Чернігів


День матері —
День безкорисливості і любові,
День святості й жертовності її.
День матері —
Найперше свято. І життя чудове,
Життя живе та має всі свої
Незламні якості святої доброти,
Тому що в матері утілюєшся Ти,
Творцю усесвіту, Всевишній Боже.
Тому життя продовжуватись може.

В цей день ніхто не сміє хай казати
Про рівність гендерну. Вона є мати!!!
Ні з ким її зрівняти не можливо!
І людство є все більше нещасливим,
Бо материнство не вважає дивом,
Не зрить його божественну природу.
Цей День — найперше свято для народу!

09.05.2021, День матері, Чернігів


Егоїзм ваш про вас не подбає.
Він живцем вас щоденно з'їдає.
А разом з вами все скрізь навколо.
Розірвіть, браття, вбивче це коло
І здобудьте любов! І життя
Обійме вас, як любе дитя.
Егоїзм відділив вас від нього.
Він є ворог життя, вас і Бога.
Саме він є шейтан, є диявол.
Егоїзм, споживацтво — це яма,
У якій людство тупо гниє,
Це убивця, який все уб'є,
Якщо заходи скрізь термінові
Не відкриють вам простір любові.

05.06.2021, Київ


Чому? Чому все так? Чому така омана
Покрила людство? Як йому допомогти?
Ніяк. Бо ця омана людям Богом дана,
Щоби вони змогли до істини прийти,
Навчаючись на власних помилках, зробивши
Ці помилки, їх усвідомивши самі.
Бо не стає знанням те, що нам кажуть інші.
Знанням стає лиш те, що пережили ми.
Тож мудрий батько просто дивиться, як діти
Псують своє життя. Бо так і тільки так
Вони навчаться. Все потрібно пережити.
Знання і мудрість є усіх оман мета.
І кожен має необмежену спроб кількість
На помилки і виправлення помилок.
У кожного із нас життів в запасі стільки,
Скільки потрібно. Тож все зло є геть не зло.

15.07.2021, Чернігів


А створювати рай навкруг не важче геть, ніж пекло.
І те, і те автоматично робиться людьми,
Які або спонтанно знищують життя запекло,
Або йому спонтанно служать. Тож котрі з них ми?
І саме відповідь на це питання — суть проблеми.
І знищення, й збагачення життя усіх навкруг —
Спонтанний наслідок того, у чому ми і де ми:
В любові, в егоїзмі? Де? Те йде із наших рук,
Що є в свідомості у нас, яка її є якість.
Ця якість серця є об'єкт уваги головний.
Якщо свідомість добра, є гарантія, що якось
Усе розв'яжемо, усе прекрасно зробим ми.
Любов, свідомість щастя є тим джерелом змін в світі,
Яких ми ніби прагнем всі, а робим навпаки.
Духовна практика, яка спроможна нас змінити,
Змінити може Землю всю за лічені роки.

16.07.2021, Чернігів


Ніхто не хоче у корисливому світі
З людьми вступати в безкорисливі стосунки.
Бо світ цей хижо щирить зуби нам щомиті.
І розум каже не знімати обладунки.
Це правильно. Та кожне серце хоче, мріє
Любові — тобто безкорисливих взаємин.
Шукай, знайди того, хто жити в них уміє
І через це не має жодної проблеми.
Хто це? Це Бог, і це просвітлена людина.
Вони живуть у безкорисливій любові.
Любов ця непохитна і незмінна.
Така природа їхня. Бо вони здорові.
Бо в них нічого, крім любові, не існує.
Бо в них немає ні хвороби егоїзму,
Ні наслідків її, що в світі скрізь панують
І що усіх нас привели до песимізму
Щодо любові й безкорисливих стосунків.
Будь з ними, стань їх учнем, в них навчися,
Отримай всі їх щирі, чисті подарунки,
Що твоє серце раптом від страху очистять.
І ти побачиш, що любити в цьому світі
Можливо. Бо любов — це мудрість, розуміння,
Як безкорисливо корисливих любити.
І саме в цьому — щастя вічного насіння.
І ти тоді зумієш Бога розуміти,
Бо станеш сам таким, як Він. Його очима
Побачиш світ. Побачиш: всі тут — Божі діти,
В тобі — Його любов безмежна й безпричинна.

27.07.2021, Чернігів


А попри все краси стає все більше в цьому світі.
Я бачу зорепад краси, який дощить з небес.
Із цих зірок народжуються дивовижні діти.
Вони ростуть. Життя їх повне чарівних чудес.
Вони ростуть. Вони ростуть. Вони ідуть на зміну
Нам — поколінням вбивць краси й життя на цій Землі.
Вони здивують нас. Вони все виправлять і змінять.
Це доля, що написана на їхньому чолі.

18.02.2022, Чернігів