Світоч любові

Петро Рух. Цикл віршів 2015-2016 років «Світоч любові»


Ніч. Казарма. Початок весни.
Чути хропіт двох сотень солдат.
Пів на другу. Всі дивляться сни.
Тихо, мирно. Не йде з неба Град.

Ми далеко від Градів. Ми тут.
Навіть там перемир'я тепер.
Повний місяць стоїть на посту.
Ворог в наступ ще знов не попер.

Перед бурею тиша така.
Не надовго перерва оця.
Не знімаючи палець з курка,
Вижидають злі руки гравця.

Він не спить. То хоч ми поспимо.
Поспимо досхочу ще хоч раз.
Хай Всевишній тримає кермо
Серця й розуму кожного з нас.

06.03.2015
Військове містечко Десна


Така зоряно-зоряно-чорна
Неймовірна безкрая краса...
Я з Землі, мов з космічного човна,
Наглядаю нічні небеса.

Я розвідник. Я спостерігаю.
І я бачу цей створений світ
З небокраю і до небокраю.
І пишу свій розвідницький звіт.

Мир є норма цього існування,
А війна є хвороба його —
Це є висновок спостерігання,
Головна думка звіту мого.

17.03.2015
Донбас


Бачив я сьогодні після стрілянини:
Мчиться танк, подібно в морі кораблю,
І над танком в'ється прапор України,
Синьо-жовтий прапор, що я так люблю.

Я в корогві нашій риси Бога бачу.
Бог — мов небо синє в шатах золотих.
Хай цей прапор буде прапором удачі,
Божим оберегом для танкістів тих.

Перед ним натхненно моє серце б'ється.
Перед ним торкаюсь я землі чолом.
Урочисто, вільно і велично в'ється
Прапор перемоги істини над злом.

19.03.2015
Донбас


Намет. Ніч. Черговий я по теплу.
Підкидую в дві грубки щогодини
В червону, ще палаючу, золу
Сухі, легкі поколені дровини.

Вони займаються. Вони горять.
Вони горять годину і згорають.
І підкладаю я новий заряд,
Що родить іншу полум'яну зграю.

Жертовність сенсом всього в світі є,
Бо гріють світ жертовності проміння.
Я є душа. А тіло хай моє
Згорить дотла у полум'ї служіння.

20.03.2015
Донбас


                                                      Альоні

Щоб душа душі удало, як ріці ріка,
Плин свій, зміст свій передала, мова є така.
Чарівна вона, ця мова. В ній немає слів.
Бо не виразити словом серця дивний плив.
Тільки мова безсловесна просто, легко, вмить
Певним способом чудесним безмір пояснить.
Тихе і приємне дуже почуття моє:
Я такий щасливий, душе, вдячний, що ти є.

22.03.2015
Донбас           


 СЛУЖІННЯ — ЦЕ ЛЮБОВІ ЧАРІВНА РІКА

Служіння — це є рабство. Так вважають люди.
Або принаймні це важкий, великий труд.
Ні. Це не так. Служіння — це коли ти любиш.
Служіння — це природне, це у серці тут.

Це просто рух душі. Це прагнення віддати
Зміст серця. Це потік. Так з хмари ллється дощ.
Нехай проллється все. Нема у цьому втрати.
Служіння — це таке безмежне щастя тож!

Служіння — це така безмежна насолода!
Це свято. Це тріумф. Це надзвичайний кайф.
Служіння — це є струм духовної природи.
Служіння — це любові чарівна ріка.

Служіння — це екстаз. Але ще більше свято —
Дивитись, як воно дає свої плоди,
Побачити його чудові результати,
Побачити, що ти десь щастя породив.

24.03.2015
Донбас


Мені здається, я не знаю,
А люде справді не вмирають,
А перелізе ще живе
В свиню абощо, та й живе,
Купається собі в калюжі,
Мов перш купалося в гріхах.
І справді так. Мені байдуже
За простих сірих сіромах,
Вони і Господом забуті.
Так що ж мені тут гріти-дути!
А де оті?? Невже в сажах
Годує хам собі на сало?
А може, й так? Добра чимало
Вони творили на землі,
Ріками сльози розлили,
А кров морями. Люде знають,
Кого годують, доглядають...
Де ж слава ваша?? На словах!
Де ваше золото, палати?
Де власть великая? В склепах,
В склепах, поваплених катами,
Такими ж самими, як ви.
Жили ви лютими звірми,
А в свині перейшли!..
           Тарас Григорович Шевченко

Тарас Григорович це знав,
Це бачив і про це писав.
Я також знаю це і бачу,
Свої долоні власні наче.
Коли людина не по-людськи
Живе життя, а по-верблюдськи —
Даремно, марно — ця людина
За це життя вже є тварина
І отже, залишивши тіло,
Хоча того б і не хотіла,
В сім'ї народжується псячій,
В сім'ї гадючій чи свинячій.
Її думки і почуття
Формують певний тип життя.
Якщо не вірите мені,
Погляньте в очі цій свині,
Погляньте в очі віслюку,
Коту цьому, цьому бику,
Що добре людське тіло мали
Та в отаке деградували.
Стоїть воно собі й реве,
А їздило на BMW,
Було народним депутатом
Колись це чудо пелехате...

28.03.2015
Донбас


Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба,
що покривало усе те, чого не було ще?
Де було скрито таємне? У хвилях? В безодні?..
В думці міркуючи, мудрії ріші почули той зв’язок,
що то єднає буття з небуттям. Але де ж був той промінь,
що то побачили ріші? Чи був він вгорі, чи в безодні?..
Хто ж нам повідав те, звідки взялися світи всі безкраї?..
Хто ж може відати, звідки пішло все? Хіба тільки Той Сам,
з Кого повстали безкраї світи...
Він певне знає усе...
                     «Риґведа», 10.129 у перекладі Лесі Українки

Буття Його вічне. Початку у Нього немає.
Початок усього є Він. Все походить із Нього.
У всесвіті все, що було, є і буде, Він знає.
Сумління в людині — це голос Його, голос Бога.

Первісна причина є Він. Він незнаний є свідок.
Він є таємниця усіх таємниць і загадок.
Із Нього одного струмить все існуюче світло.
Він — чиста любов, і краса, й досконалий порядок.

Він просто існує. І просто Його існування
Є радості й щастя для всіх джерелом невидимим.
Його щоб побачити, треба нам користування
Очима духовними, бо для оцих Він незримий.

Щоб чути Його, потребуєм духовні ми вуха.
Щоб з Ним спілкуватись, ми маєм одухотворитись,
Духовна любов нам потрібна, крім зору і слуху.
Для цього потрібно духовно нам перетворитись.

Його щоб пізнати, ми стати всі маємо риши —
Людьми, що реальність такою, як є вона, бачать,
Що чують, сприймають її в серця власного тиші.
Це слово «мудрець», «ясновидець», «просвітлений» значить.

Тоді ми побачим, що час, у якому нічого
Ще не існувало у всесвіті: неба, етеру
І навіть буття й небуття, — завжди сповнений Бога.
Тоді ми побачим життя джерело, духу сферу.

Тоді ми зрадієм і будемо схожі на того,
Хто перш був сліпим і ніколи перш світла не бачив,
А це означає насправді — не бачив нічого.
Де світла не видно, там інше не видно тим паче.

Лиш бачачи Бога, ми бачим себе і все інше.
Інакше не бачим нічого ми, нам лиш здається.
Так само сліпий і глухий серед темряви й тиші,
В яких він ув'язнений, тільки в уяви вдається.

Лиш бачачи Бога, ми можем усе розуміти,
Бо тільки в зв'язку з Ним лише все стає зрозумілим.
Взаємини з Ним надають нам спроможність уміти
Так жити, щоб наше життя було добрим і милим.

31.03.2015
Донбас


Спокійні такі наші хлопці чому,
І ясні обличчя в них, наче з ікон?
Хто вірний обов'язку, з неба тому
Дається та сила. Це Божий закон.

Найпершим з усього повинно дитя
Засвоїти істину цю назавжди:
Обов'язок — це є основа життя,
Без цього цей світ ні туди ні сюди.

Обов'язок — принцип не тільки війни.
Але на війні це відчути простіш.
Цей чистий смак розкуштували вони.
І отже, в очах їхніх мудрість і тиш.

Бо мудрість і спокій приходять тоді,
Коли живемо ми, як Бог заповів.
І наслідок — щастя постійне в груді.
Це в кожному тут чути навіть без слів.

02.04.2015
Донбас


Святий святим є не тому, що він воскрес
І що піднісся дивом в Царствіє Небесне,
А через те, що добровільно йде на хрест,
Не думаючи жодним чином, що воскресне.

02.04.2015
Донбас


До зоряних небес свої здіймаю руки.
Вдихаю вітер цей, нектар неначе п'ю.
Я так люблю життя, його солодкі муки,
Ці молитви нічні і таїну мою...

04.04.2015
Донбас


Тоді я вільний в будь-якій неволі,
Тоді я вище будь-якого болю,
Коли, хоч що би сталося, хоч де би
Я був, усе роблю я так, як треба,
Не так, як вигідно, а так, як чесно
Перед Тобою, свідок мій небесний.

05.04.2015
Донбас


Проблема у нашій країні не в тому,
Що бідних не можем ми нагодувати.
Найважча біда в нас усім нам відома:
Ніяк от не можуть нажертись багаті.

Бог дбає про всіх. І усього є вдосталь
У світі, щоб мав свою частку тут кожний.
Та тих, що не можуть нажертися просто,
Задовольнити нічим вже не можна.

Їх не вдовольнять всі багатства можливі
Усесвіту цілого. Це є жадоба —
Така от ганебна, огидна, жахлива,
Важка, руйнівна, невигойна хвороба.

11.04.2015
Донбас


Любов — найвища правда. Хтивість — це брехня.
Любов зціляє, живить. Хтивість лиш пустошить.
Любов підносить розум і дає знання.
А хтивість осліпляє, наче грязні гроші.

Любов заповнює собою все, що є,
І робить все, що є, яскравим, ясним, чистим.
А хтивість заморочить, виснажить і вб'є.
І це є доля будь-якого егоїста.

Любов приносить спокій, впевненість і мир.
А хтивість — непокоєння, страждання, свари.
Оманні, як у пастці безкоштовний сир,
Її спокусливі, облудливі товари.

Любов не падає з небес. Любов є плід
Труда душі, її великої офіри.
Тож кожному за неї заплатити слід
Ту ціну, що у неї не існує міри.

Любов — блаженство, що охоплює усі
Клітиночки буття все більше щохвилини.
Любов — це смак життя в усій його красі.
Я віддаюся їй як істині єдиній.

16.04.2015
Донбас


Є таке слово в янгольській мові:
Премапрадіпа — світоч любові...
Звуки ці чарівні і чудові:
Премапрадіпа — світоч любові!
Премапрадіпа... Є така книга...
В серці моєму топиться крига,
Серце тріпоче при цьому слові:
Премапрадіпа — світоч любові...
Премапрадіпа Дас1 — це ім'я,
Що це життя з ним житиму я...
_______________________
1 Служитель Світоча Любові

03.05.2015


Щось сталось з часом. Час змінив свій крок.
Мої хвилини схожі на епохи.
І величезний досвід в стислий строк
Приходить з усвідомленням глибоким.
Мить мов життя, бо стільки в ній подій
У різних вимірах: земних і інших.
Реальність... Я неначе риба в ній:
Пливу і пізнаю її все більше.
Це почалось тоді, коли мене
Торкнулася любов. І з тої миті
Все стало дивовижне й чарівне.
І отже, так цікаво стало жити...
Свідомість пересіла у літак,
А з літака в ракету, з неї далі
У щось незнане, що газує так,
Що досягає вмить нової далі.
Відкрились очі, пробудився дух,
І розум охопив нові простори,
А серце — стільки щастя! Стільки!.. Ух!..
І увімкнулися нові мотори...
Хоч взяти цю відпустку: десять днів,
Але мені здається, що неначе
Я цілу еру за цей час прожив —
Відчув я стільки, зрозумів, побачив...
Живу в такій яскравій повноті!
І шириться, і шириться без краю
Ця велич і насиченість в житті.
Отож душа не тільки не вмирає,
А повсякчас росте, росте, росте
(Не в розмірах, а в щасті і любові).
Це є природне і таке просте,
І одночасно гарне і чудове...

07.05.2015
Автобус Запоріжжя-Маріуполь


Хто має у боєкомплекті
Безстрашність, любов і молитву,
Той є невразливий для смерті
І виграє будь-яку битву.

08.05.2015
Донбас


Вщух вітерець. Дощем прибило пил.
І сонечко схиляється над вечір...
Людині Бог дарує стільки сил!
І стільки ж їй ваги кладе на плечі...

То й добре. Бо солодка ця вага,
Оця перед життям відповідальність.
Вона дорожча за усі блага,
Бо душу вводить в істинну реальність.

11.05.2015
Донбас


Отримавши досвід боїв,
Стають не цинічними й злими,
А мудрими друзі мої,
Воєнні мої побратими.
Хай скрутно, хай важко всім нам,
Здобудемо ми перемогу,
Скінчиться ця клята війна,
І вийдуть вони на дорогу,
Найкращу з можливих доріг
Добру і любові служіння.
Я вірю у зламний цей вік
І вірю у це покоління.

15.05.2015
Донбас


Хочуть всі як краще, а виходить інше.
Бо ідуть відважно, а куди — не видно.
Потім кажуть: «Знати все якби раніше...»
І у результаті прикро і обидно.

Бо без Бога вірний вибір неможливий.
Тільки Бог лиш знає правильну дорогу.
Тож, як хочеш мати результат щасливий,
Щиро і смиренно помолися Богу.

18.05.2015
Донбас


Моя молитва... Чарівна вона.
Все, що в ній є, — це Божі Імена.
В ній музика. В ній звуки флейти линуть.
В ній вічність стиснута в одну хвилину,
В одну секунду, навіть у півмиті.
І раптом все брудне у серці змите.
Цей чистий стан не залишає бруду.
Прозорість, ясність, чистота усюди.
Молитва ця пронизує весь простір,
Звільняє світ від заздрості і злості.
Я є душа, Господня наречена.
Зв'язок мій з Ним — молитва нескінченна...

19.05.2015
Донбас


Бойовий макіяж маскувальний у ній на обличчі,
Камуфляж замість сукні у ній, автомат у руці.
Україна. Вона нас усіх бути мужніми кличе.
Україна, що завжди була в квітковому вінці...

25.05.2015
Донбас


                                         Альоні

Кажуть, що цей світ недосконалий...
Але тут є Бог, любов і ти.
І всіх трьох пов'язують канали
Досконалості і повноти.

Світ без Бога — марнота нікчемна.
Без любові нащо навіть Бог?
А з тобою, моя наречена,
Зміст новий отримала любов...

17.06.2015
Донбас


Моє слово ніколи не купить ніхто,
Я кажу те, що є. І ось зараз в АТО
Я дивлюся, як уряд веде цю війну,
І за все бачу тільки на ньому вину.
Безсоромно усі вони дбають лише
За свої інтереси, мов зграя мишей,
Не країну рятують, а гроші свої,
Коли ми ведемо за Вітчизну бої.
Інший уряд, а також новий президент
Нам потрібні у цей історичний момент.

18.06.2015
Донбас


У життя моє раптом ввійшли чарівні чудеса
І у ньому отак залишились собі, ніби вдома,
Ніби звили гніздо незбагненні любов і краса,
Прилетівши у долю мою із світів невідомих...

08.07.2015
Чергова відпустка, Київ


                     ЗЛОТА МОЯ КВІТКА

Бог — цар серця мого, а вона — мого серця цариця.
Хто насправді вона? І прийшла у цей світ вона звідки?
Дух захоплююча, дивовижна моя таємниця...
Ніжна і неймовірно прекрасна злота моя квітка...

Промінь сонця ранковий в роси кришталевій краплині
На шовковім волоссі її ледь помітно яріє.
На обличчі її юний усміх зорить щохвилини.
Усміхатися так — чисто й гарно — вона тільки вміє.

Неземний, чарівний її голос оспівує Бога
Так, неначе вона божих янголів дивна принцеса.
Її розум — немов в мудреця, серце — наче в святого.
І вона є моя найулюбленіша поетеса.

Кожний крок, кожний рух її кращий за будь-який танець.
Ці слова мої — правда, не просто якась гарна ода...
Я вклонивсь вівтарю і надів їй обручку на палець,
Що омив я її у священних джерел чистих водах.

10.07.2015
Військове містечко Гончарівське


                                                            Альоні

Хрести і обереги носять на війні солдати,
А я — обручку, що на палець ти мені наділа.
Твоя любов буде завжди мене оберігати,
Коли виходитиму я на бранне, ратне діло.

18.07.2015
Донбас


                                      Альоні

Отож тому, хто має крила, треба
Та височінь, де може він літати.
Йому потрібне чисте, синє небо,
Оцю щоб здатність реалізувати.

Хоч він без неба зміг би собі жити
Щасливо, не була б то сильна шкода,
Та з небом найщасливіший у світі
Стає він, бо політ — його природа.

Отак і я нормально жив без тебе.
Але, кохана, щойно ти з'явилась,
В твоє я існування, наче в небо,
Злетів, розправивши могутні крила.

19.07.2015
Донбас


Смерть чекає на всіх у призначений час.
Не втекти, не сховатись нікому від неї.
Очевидний цей факт надихає всіх нас
Жити вільно, не бігти від смерті своєї,
Жити вільно від страху, в шляхетній красі
Честі, гідності, мужності, вірності Богу.
А той факт, що ми душі безсмертні усі,
Надихає на те саме з іншого боку.

19.07.2015
Донбас


В нестабільному, хиткому світі,
Ні на що де гарантій немає,
Як щасливо і радісно жити,
Тільки мудрий і люблячий знає.

Отже, брате, не прагни багатства,
Влади, слави, утіх і пошани,
А шукай тільки Божого Царства —
Серця й розуму чистого стану.

20.07.2015
Донбас


Дві жінки, що я про них дбаю: одна — це дружина,
А друга — Вітчизна, кохана країна моя,
Моя ненаглядна, прекрасна моя Україна.
Любити і пестити їх зобов'язаний я.

У формі воєнній нова в нас сім'я народилась.
Так само народжується Україна нова.
Своїми сльозами і кров'ю своєю омилась
Країна-красунечка, поки слабка, та жива.

16.08.2015
Донбас


Вічна мудрість мудрих, сила сильних,
Доблесть доблесних у серці нашім.
Усвідомлюючи це, ми вільні
І, будь-що, незламні та безстрашні.

Праведність, що сягне перемоги,
Нам дає Свої благословіння.
Хай ведуть Її шляхи-дороги
Нас, за поколінням покоління.

17.08.2015
Донбас


Жити і молитись — це одне і те.
Бо життя в молитві тільки і буває.
Бо молитва — наче сонце золоте.
Інше — тло, на ньому що вона триває.
Інше — облямівка, а молитва — суть.
Із молитви інше все і виникає.
Як зі стовбурини всі гілки ростуть,
Так в молитві Богу все основу має.
Отже, дуже просто жити на землі:
Там, де є ти, робиш те, що просто треба,
І твоя молитва на такому тлі
Над усім панує, наче сонце в небі.
Для життя не треба будь-яких умов,
Бо усі умови нам вже Богом дані.
Все, що нам потрібно — чиста совість, мов
Дівчина цнотлива юна на виданні.
Ми завжди в молитві живемо тоді,
І будь-де щасливі, мов у себе вдома,
І будь-де ми ніби риби у воді,
І для нас незнані туга і утома,
І тоді живем ми спільне з Ним життя,
Що воно безмежно гарне і чудове,
І думки всі наші, дії, почуття
Сповнені безкраїх радості й любові.

23.08.2015
Донбас


Ніжність сповнює серце мені —
Така тиха, красива і кротка,
Наче зовсім я не на війні.
І цей стан чарівний і солодкий.

27.08.2015
Донбас


Прості то насолоди, чи духовні, вищі,
Життя все з насолод складається, мій брате.
Наприклад, зараз, ніч у патрулю провівши,
Яка це насолода взяти і поспати!

Але життя цілком наповнюють страждання,
Як ним не совість і обов'язок керують,
А на чуттєві насолоди сподівання.
Бажання насолод всі насолоди труїть.

28.08.2015
Донбас


   ПРО МИХАЙЛА СААКАШВІЛІ

Тоді, коли ніхто про це не мріяв,
Я мріяв. Я давно моливсь про нього.
Тому тепер мені так серце гріє
На молитви мої цей відгук Бога:
Він має громадянство України,
Він голова Одеської губерні,
Він робить чудеса в моїй країні,
Яка до перемоги йде крізь терни.
Він нашу боротьбу колись очолить.
Про це давно я Господа благаю,
Бо кращої за цю удачу долі
Для України нашої немає.
У книзі чотирнадцятого року,
Що має назву «Злива щастя», можна
Знайти мій вірш, що будь з якого боку
Є вартий, прочитав його щоб кожний:
«Пане Михайле, Вам мої поклони
За Вашу Україні допомогу.
В політиці Ви знаєте закони,
Виводять що з пустелі на дорогу.
Політиків хвалю я дуже рідко.
Але Ви — геній з діячів сучасних.
На власні очі був того я свідком,
Бо в Грузії буваю дуже часто.
Любується планета наша мила
Такими славними, як Ви, синами.
І Україні дуже пощастило,
Що Ви наш друг і радник, що Ви з нами».
Тепер, коли він вже не просто радник,
Коли він є наш з вами співвітчизник,
Коли його боїться кожний зрадник,
Всі крадії його бояться різні,
Хабарники і корупціонери,
Всі ті, соки хто з України чавлять,
Хай нинішні шекспіри та гомери
Людину дивовижну цю прославлять.
Він чесний, безкорисливий, сміливий
І має повноваження від Бога.
Тому, такий натхненний і щасливий,
Я сиплю квіти на його дорогу.

04.09.2015
Донбас


Прекрасна, ніжна, чарівна любов...
Її історія цілком казкова...
Її історію придумав Бог...
Придумав бездоганно і чудово...

05.09.2015
Донбас


Одне з одним і з Богом єднає
Нас любов Його, чиста і тиха,
Що серця нам вона обіймає
І відводить від зла і від лиха.
Його мудра божественна воля
Є любов'ю найвищої проби.
Ця любов все життя наше й долю
Дивовижною казкою робить,
Все життя перетворює в гарну,
Добру і незабутню пригоду,
Кожна мить не проходить де марно
І все має де вічну природу.
Ця любов назавжди долучає
Нас до себе, а також до Нього
І нам щастя дає надзвичайне,
Що буває лиш в єдності з Богом.
Наша доля вплітається міцно
У життя Його гарні узори —
У своє вічне, первісне місце.
Він нам — небо, а ми Йому — зорі...
Він є нить, ми на ній є перлини...
Він — наш принц, ми — Його вірний почет...
В цій любові ми в захваті плинем...
В цій любові є все, що ми хочем...

06.09.2015
Донбас


                                       Альоні

Прапор синьо-жовтий на шевроні
З тризубом яскраво-золотим...
Квіточка-дзвіночок у долоні...
В серці — щастя, Бог, любов і ти...

Автомат пристрілений і влучний,
Змащений і вичищений весь...
І боєкомплект важкий, та зручний...
І співає жайворонок десь...

Чисте небо... І повітря чисте...
Чисті розум, почуття, думки —
Мов коштовне осяйне намисто...
І стікають вірші з-під руки...

Ти не десь далеко... Ти тут поруч...
Ти зі мною... Вічно так було...
І тепер, у цю осінню пору
Разом ми, всім ворогам на зло...

Ніби чути десь твою розмову...
Ти співаєш... Чую... Чи то птах...
Чи то мрія... Чи то пам'ять знову
Голосом твоїм співає так...

12.09.2015
Донбас


Я стверджую: любов не може народитись.
Початку і кінця в любові геть нема.
Любов, яка в нас спить, повинна пробудитись,
А доти ми життя живем своє дарма.

Це наша справжня суть. Без неї ми страждаєм
Від пустоти душі в маяченнях своїх.
Прокинеться вона — і ми тоді згадаєм
Забуту вічність в ній в подробицях усіх.

13.09.2015
Донбас


Щасливим бути є обов'язком моїм,
Тому що це невдячно — бути нещасливим —
Образливо це щодо Бога в наших з Ним
Взаєминах, це є нечесно, некрасиво.

І отже, я щасливий. Завжди і будь-де.
Бог завжди і будь-де мені дає, що треба.
До вищих рівнів щастя Він мене веде,
За межі сфер землі і парадизу неба.

14.09.2015
Донбас


Весь в яскравих краплинах роси наш воєнний лісок,
І жовтіюче листя, і сонячні ясні проміння,
І зелені дуби, й небеса розфарбовує Бог
У ранкові тони, наче сипле коштовні каміння.

Мій художник улюблений всюди малює красу.
Ця краса — Його якість, а також властивість Творіння.
Цю красу я з захопленням в серці своєму несу.
Ця Господня краса є об'єктом мого поклоніння.

16.09.2015
Донбас


Любов — це єдність, вічна, непорушна,
В розлуці лиш міцнішає яка,
Це воля, не прив'язаність це душна.
Любов незламна, ніжна і м'яка.

Любов — це скарб, який ніхто не купить,
Любов — це щастя, що не має вад,
Це незалежність з вірністю укупі,
Це в серці дивовижних квітів сад.

18.09.2015
Донбас


Бабине літо... Бабине літо...
Тепла краса мандрує по світу...
Тепла краса тихенько муркоче...
Тепла краса побути ще хоче...

19.09.2015
Донбас


                                      Альоні

З минулого життя тебе я пам'ятав.
Ти снилася мені. І те, що є ти в світі,
Мов в казці чарівній, я серцем відчував.
І отже, довелось мені тебе зустріти...

29.09.2015
Донбас


                                                Альоні

Кохана, День народження сьогодні твій,
Моя сьогодні найулюбленіша дата.
Твоє народження — найкраща із подій,
Велике, надзвичайно дивовижне свято...

Ще ніч. І я цієї ночі вартовий.
Вночі охороняю штаб оперативний,
А також мир країни рідної і твій...
Хай сниться сон тобі красивий, добрий, дивний.

Я сподіваюсь, що ти там, мов зайчик, спиш...
Колись ми день цей святкувати разом будем,
День, що для мене був звичайним днем раніш,
Таким, як інші, рядовим осіннім буднем...

Від тебе я далеко поки що, але
Зв'язок мобільний нам сьогодні допоможе.
Бог дав ласкаво нам приладдя це мале,
Через яке будь-де ми спілкуватись можем.

Хоч з'єднує не телефон нас, а любов,
Та телефон дає мені твій голос чути.
Почувши вухами цей любий голос знов,
Торкнусь його я серцем внутрішньої суті.

Я подзвоню, спитаю, як погода в вас.
У нас ще літо бабине, у вас там осінь.
І ти сміятимешся гарно повсякчас,
Бо ти така весела, як дитина, досі.

Не знаю геть, тобі позичити чого.
Любові й щастя? Я твої любов і щастя.
Тому не зичити, а серця я свого
Частину величезну в тебе маю вкласти,

Не знаю геть, тобі позичити чого.
Любові й щастя? Я твої любов і щастя.
Тому не зичити, а серця я свого
Частину величезну в тебе маю вкласти.

03.10.2015
Донбас


Хоч було тепло по-літньому досі,
В ніч одну вітер північний припер.
Ось і до нас докотилася осінь.
Топимо грубку в наметі тепер.

Затишно, тепло в наметі. І темно.
Дрова тріщать. І спокійно горить
Полум'я гарне, веселе, приємне...
Радість у серце приходить згори...

Божа любов... Наче полум'я ясне,
Гріє нас всіх в цьому світі вона.
Божа любов нескінченна, прекрасна.
З нею мені і війна не війна.

07.10.2015
Донбас


                                                 Альоні

Я люблю, кохана, все твоє життя...
Усмішку твою люблю. Люблю твій сміх.
Я люблю твої думки і почуття.
І красу. Ти красивіша є за всіх...

Твої вірші... Зізнаюся: я люблю
Їх сильніш за всю поезію землі.
Бо вони проймають душу так мою,
Як хіба що сам Джєлялєддін Румі...

Твою мужність я люблю і розум твій,
Гумор твій, жіночість, ніжність, простоту.
Я люблю шляхетну щирість твоїх мрій.
Я люблю твою цнотливу чистоту.

Я люблю тебе... І я люблю твої
Сльози безпорадні, начебто в дитя...
Твоя гарна слабкість... Я люблю її...
Я люблю, кохана, все твоє життя...

07.10.2015
Донбас


Хоча буденно стало вже і звично,
Що йдуть бої і ллється людська кров,
Це все мине. Але існують вічно
Господь, душа, життя, краса й любов.

12.11.2015
Донбас


Знання — не інформації сума,
Знання — спроможність бути адекватним,
Знання — це якість серця, не ума,
Коли все бачити людина здатна.

13.11.2015
Донбас


Хоч дорога моя все пряміша, ясніша і ширша,
Хоч давно вже вона є не стежка неясна в полях,
Та минуле моє за теперішнє зовсім не гірше,
Добре, гарне і світле воно, як Чумацький той Шлях.

І хоча моя дійсність така неймовірно чудова,
Але сни, що я бачу вночі, не тьмяніші за яв.
Є у всього, що маю і мав я, надійна основа —
Ніжні руки Твої і та ласка, що Ти мені дав.

Ти, мій Господи, завжди за мною по-батьківськи стежив.
І була, є і буде незмінною милість Твоя.
Через це мої мрії не мають ніяких обмежень.
Через це отакий у майбутньому впевнений я.

18.11.2015
Донбас


Тебе шукав, мій Боже, я.
І я Тебе зустрів.
Зустрів. І все моє життя
З Тобою розділив.

А Ти? А Ти життя Своє
Зі мною розділив.
Ти — таїна, що в мене є
Скрізь, що б я не робив.

І чарівний, чудовий стан
Любові й доброти
У серці лагідно постав.
Бо є у ньому Ти.

Я дихаю цим. Це в мені
По венах струменить.
Цим сповнені всі ночі й дні
Постійно, кожну мить.

Мій плин життя не має терть.
Мов надтекучий він.
У ньому не існує смерть,
Немає втрат і змін.

27.11.2015
Донбас


В наметі добре й тепло біля пічки.
Хтось чистить зброю. Чути жарти, сміх.
Хтось набиває кулеметні стрічки
Патронами. Робота є у всіх.

Лише у мене тільки справ немає.
Лежу собі. У варту скоро йти.
Солодко якось так відпочиваю.
На грудях кошенятко муркотить.

І в серці звіршувалася промова,
Що навіть серед війн, знегод і бід
Життя прекрасне, гарне і чудове.
Є Бог. А значить, все іде як слід.

05.12.2015
Донбас


                                                                  Альоні

— Наснімось одне одному, — домовились з тобою
Ми ввечері. Яка була це незабутня ніч!
Не пам'ятаю снів, але таке чуття покою,
Немов побачилися ми з тобою віч-на-віч.

Не пам'ятаю снів, але прокинувся щасливим,
Із серцем, сповненим краси і рідного чогось.
Не можу і не хочу геть звільнитися від впливу
Цієї ночі. А тобі приснилося хоч щось?

11.12.2015
Донбас


              *   *   *

Цієї ночі бачив я багато
Снів різних. Вранці снилося оце:
Я бик, мене чекає зараз страта,
Мене ведуть на бойню за кільце.

Це все не зайняло багато часу.
Мене убили. Вся вина моя
Була у тому, що поїсти м'яса
Хотілось людям. Отака дурня.

Лишив я тіло. І дививсь, як з туші
Знімали шкіру. Починали з ніг.
І хоч це не чіпало мою душу,
З відразою дивився я на них.

Я думав: люди — справжні канібали,
Бо я така ж істота, як вони.
А потім я побачив, як вбивали
Людей такі ж ось люди на війні.

14.12.2015
Донбас


Початок третього тисячоріччя.
Нова епоха набирає хід.
Ми мов мурахи на її узбіччі.
Та саме ми і змінюємо світ.

Світ змінюється. Це не зупинити.
Хто може зупинити сонця схід?
Хоч сили зла скрізь, мов павучі ниті,
Затьмарили собою краєвид.

Коли ховають сонце сірі хмари,
Здається, нібито нема його.
Але той морок зникне, мов примара,
Як зник він геть із розуму мого.

Я бачу сонце, що над нами сходить,
Крізь темряву, яка згустилась знов.
Це ясне сонце світ новий народить —
Світ, де панують чесність і любов.

16.12.2015
Донбас


                       Михайлові Саакашвілі

Бог дав Вам роль, яку Вам треба грати.
І тільки через Божу ласку Вас
Не вбили і не кинули за ґрати,
Підставивши в цей неспокійний час.

Позбавитися Вас — найбільша мрія
Злочинців у державного керма.
В них викликають лють всі Ваші дії
Для знищення корупції ярма.

Вони біснуються і скаженіють,
Бо з Вами Бог у Вашій боротьбі,
Бо відчувають, що зламають шию
Вони не Вам у грі цій, а собі.

Хай кидають собі вони стакани,
Себе тим викриваючи лише.
Людина неповинна геть не стане
Робити так. Саме це — доказ вже.

Хто Вас ненавидить, той, значить, винний
В корупції, той зрадник і крадій.
А поміж чесних патріотів лине
Прославлення безстрашних Ваших дій.

Вони на Вас надії покладають.
І я давно щодня за Вас молюсь.
А що продажні ЗМІ на Вас клепають, —
У Вашу користь факт, це Вам у плюс.

17.12.2015
Донбас


Посада — розвідник. Звання — солдат.
Мобілізований. Зброя — АК.
В кишенях, в розгрузці кілька гранат
Та триста патронів — це мій БК.

Радійки нема. Та мобілка є.
Водонепроникна. Неначе танк.
Ніщо цю красуню не розіб'є.
І в мене самого такий же стан.

Така бойова одиниця я.
Та маю я уникати боїв —
Розвідник професія тут моя...
Під це ось родяться вірші мої.

На цьому тлі і в умовах таких
Написана ціла вже книга тут.
Ця книга ще переживе віки,
Бо істинний смак в ній люди знайдуть.

20.12.2015
Донбас


Ці її очі, що безкраї,
Мов небо зоряне вночі...
Любов... В цій скриньці Бог тримає
Від таємниць усіх ключі.

Ця її радість, ніжна, тиха,
І цей щасливий, гарний сміх —
Моя неописанна втіха,
Найкращий зі скарбів моїх.

Любов коханої дружини...
Цей погляд... Усмішка оця...
Так все життя ми будем жити.
І це не матиме кінця.

29.12.2015
Чернігів


                                     Альоні

Рідні хлопці та рідний намет.
Я їх цілих два тижні не бачив.
Ось Комяж чистить свій кулемет.
І картоплю на взвод чистить Кравча.

Кошенятко і двадцять бійців.
Кожен щиро мене обіймає.
І рука моя в кожній руці
Привітання гарячі приймає.

Добре все і безхитрісно тут.
Всі пригощення з'їли миттєво.
Як люблю я оцю простоту!
Все тут справжнє і дуже життєве.

У відпустці, кохана моя,
Ти усунула з мене утому,
Нові сили дала. Отже, я
Почуваюсь тут, ніби я вдома.

05.01.2016
Донбас


                                         Альоні

Ми в розлуці з тобою, але
Ти скрізь завжди зі мною присутня.
Моє дихання кожне мале
Із твоєю стикається суттю.

Непохитне таке почуття.
Твої усмішки, погляди, жести
Всі клітинки мойого життя
Переповнили тихим блаженством.

Всім, із чого складаюсь я, п'ю
Повсякчасно красу дивовижну,
Чарівну, вічну юність твою
І невинність цнотливу і ніжну.

Цілковито насичений я
Золотою любов'ю твоєю.
Тіло, розум, свідомість моя —
Все тотально пронизано нею.

06.01.2016
Донбас


   ПРО ДУХОВНОГО ВЧИТЕЛЯ

Братику, тобі зустріти необхідно
Справжню безкорисливість і доброту,
Щоб цілком було для тебе очевидно:
Бог існує, Бог з тобою завжди тут.

Як влаштовано цей всесвіт, щоб збагнути,
Неодмінно треба мати досвід цей.
А інакше зляканий і довбанутий
Ти, в безбожжя надивившися лице.

Ти не віриш, бо тобі завжди брехали.
Ти не відчуваєш, бо закрив своє
Серце, бо тебе всі експлуатували.
От ти і не бачиш, що Всевишній є.

Отже, розшукай, знайди того, мій брате,
Хто є мудрий, чистий, вільний від злоби,
Хто тебе ніколи у житті не зрадить,
І його всім серцем просто полюби.

І коли людину ту ти зрозумієш,
Зрозуміти зможеш ти усе тоді,
І щасливим стати назавжди зумієш,
І побачиш Бога у своїм житті.

09.01.2016
Донбас


Ну і валить! Хвилина — і ти вже замет,
Справжній сніговичок з автоматом.
А обличчя — мов Діда Мороза портрет:
Борода й вуса білі, як вата.

Де дороги? Де стежки? Нічого нема.
Продирається кожен, як хоче.
Отака гарна в нас українська зима.
Бавить серце і радує очі.

11.01.2016
Донбас


                               Альоні

Усі душевні рани я загою
Тобі любов'ю ніжною моєю.
Хоч де б я був, моя любов з тобою.
То насолоджуйся, будь ласка, нею.

Вдихай її легенями своїми.
І умивайся, ніби еліксиром,
Завжди її струмками золотими.
Живи її щасливим, тихим миром.

19.01.2016
Донбас


Лише в боєготовності стояти,
Виконуючи незначні дрібниці,
Набридло, бо якщо не воювати,
Тут бути  мов сидіти у в'язниці.

Не тут в мені я бачу необхідність.
Мені кортить. Мене це рве і мучить.
У революції украли гідність.
За неї в бій я рвуся неминучий.

20.01.2016
Донбас


Індійська казочка про антилопу чарівну
Є алегорія, є натяк на стосунки з Богом.
Ті, хто в стосунках з Ним шукають вигоду одну,
Крім вигоди тієї, не отримають нічого.
А ті, кому не золото потрібно, не скарби,
А Сам Господь і жити  спільним з Ним життям можливість,
Ті, хто не є користолюбства власного раби,
Любов для кого має вищу цінність і важливість,
Є найрозумніші, найщасливіші з-поміж всіх.
Вони цілком самодостатні, незалежні й вільні.
Якби таким життям у світі кожний жити зміг,
То закінчились на землі б всі розбрати і війни.

26.01.2016
Донбас


Рука, що дарує троянди, трояндами пахне.
І серце людини, що робить добро, золоте,
М'яке, наче квітка, ніколи яка не зачахне,
Яка вічним щастям, любов'ю й красою цвіте.

30.01.2016
Донбас


Іде війна добра і зла. І це надовго.
Жорстока, несентиментальна йде війна,
В якій потрібно бути не ягням, а вовком.
Від мене потребує жорсткості вона.

Я маю почуватись добре і щасливо,
Мені комфортно має бути на війні.
Тому твердим я мушу бути, нечутливим,
Бо вижити допомагає це мені.

Та разом з цим мені потрібні одночасно
Чутливість, м'якість, ніжність, лагідність, любов,
Щоб міг я про істот лякливих та прекрасних —
Жінок, дітей — подбати, добрий янгол мов.

Дружина, близькі, друзі, мій народ — моя родина.
І мій обов'язок, відповідальність є
Давати їм любов. І ціла Україна
На це служіння розраховує моє.

Говорять зараз не вірші, а кулемети.
Бо тільки в того, хто народ свій захистив,
Є дійсне право називатися поетом,
Щоб щось прекрасне й гідне людям донести.

02.02.2016
Донбас


Не робіть баранів із людей,
Релігійні лідери землі,
Бо слухняність — гірша із ідей,
Що ви розповсюдити змогли.

Бачити нас вільними — це є
Тим, що тішить Бога понад все.
Розум і свідомість Він дає
Людям, безперечно, через це.

Тільки в серці вільному любов
Може народитися. Такий
Є закон життя, його що Бог
Дав нам всім із власної руки.

02.02.2016
Донбас


Тікай від тих, хто проповідує слухняність.
Лише тому вір, хто натомість за дбання
Не прагне бачити твою залежність, слабкість,
Хто безкорисливо дає любов, знання.

Слухняності тобі навчатись не потрібно.
Всевишній геть не потребує ні рабів,
Ні роботів слухняних. Це ганебна й хибна
Теорія. Цього ти, брате, не роби.

03.02.2016
Донбас


Грязь на обличчях — це наш макіяж маскувальний.
Розвідка. Нас називають очима всіх військ.
Втомлені, злі і голодні йдемо до їдальні,
Виконавши на сьогодні обов'язок свій.

04.02.2016
Донбас


Тільки в серці, що любить, є щастя, життя і наснага.
А любов — це дбання, а любов — це віддача себе,
Безкорисливе, вірне служіння, це щирість, відвага.
Тож любов віддає, а не все звідусюди гребе.

Але щоб цю любов, це служіння своє віддавати,
Не плюндруючись і не шкодуючи, що все віддав,
Необхідно зв'язок з джерелом всього всесвіту мати,
Щоб порожнім, щоб виснаженим ти ніколи не став.

19.02.2016
Донбас


Смирення — це у серці спокій,
Будь-що хай коїться собі,
Це незворушність, навіть поки
Іде навколо лютий бій.

Смирення — це є вдячність щира
Творцеві за своє життя.
Смирення — це могутня сила,
Це найсолодше почуття.

27.02.2016
Донбас


Насправді кожний прагне доторкнутись
Душею до краси й служити їй.
Бажає кожне серце розгорнутись.
Бо скутість завдає найбільший біль.

Відсутність повноти — це неприродно.
І серце без найвищого смаку
Приречено лишатися голодним —
Життя проблему має отаку.

Солодкі, чисті, чарівні стосунки —
Це те, без чого все життя пусте.
Хай в нас великі банківські рахунки,
Хай в нас є влада, та це все не те.

Всепоглинальна ніжність, що чарує,
Що зупиняє струм думок і час,
Що в серці насолоду генерує, —
Ось повнота, призначена для нас.

Стан вічності — це просто стан любові,
Що час перемагає назавжди.
Любов і чистота — такі умови
Для відчуття свободи й повноти.

Любов... Це шлях, мета і та коштовність,
Що заспокоює бентежний ум
І в ньому установлює безмовність
Блаженну замість нескінченних дум.

Любов — кінцева заповітна цінність.
Без неї всі скарби землі — ніщо.
Любов, і все. Лише таку відмінність
Між вічним і минущим я знайшов.

27.02.2016
Донбас


                                                               Альоні

Я до ранку проспав у навушниках. Я тебе слухав.
І оце почуття неймовірного щастя мені
Переповнило серце, коли залилась в мої вуха
Твого співу амброзія, поки я був уві сні.

Чарівний еліксир твого голосу, свіжий і чистий,
Освіжив і очистив мене, і насичив смаком,
Найсолодшим з усіх, ясним і надзвичайно барвистим,
І зв'язав з джерелом всього всесвіту ніжним зв'язком.

І прокинувся я не в АТО, а в духовному світі,
З цим божественним співом у розумі, в тілі, в чуттях.
І це вже не мине. В цьому стані лишуся я жити
Назавжди все своє несказанно прекрасне життя.

29.02.2016
Донбас


Чарівний краєвид. Скрізь безкраї піски.
Сосни. Тиша. І дощ. І туманний світанок.
Я провітрюю тут очманілі мізки
І приводжу себе до нормального стану.

Я гуляю й молюсь в час, коли все ще спить.
І легенями п'ю я повітря, мов ліки.
Без війни кожний день, без війни кожна мить —
Це не дещо просте, це є свято велике.

04.03.2016
Олешківські піски


                                              Альоні

Все те, що створює твоє життя...
Твої думки... Твій спокій... Твоя тиша...
Твої бажання, мрії, почуття...
Все те, що радує тебе і тішить...

Твоє здоров'я... І твої смаки...
Твій світ... Його краса... Його погода...
Його дива і чарівні казки...
Твоя безпека... І твоя свобода...

Всі рухи серця... Вся твоя любов...
Все те, до чого ти найбільш чутлива...
Всі цінності твої... Твій шлях... Твій Бог...
У кожного Він свій... І це важливо...

Зв'язок твій з Ним... Твій досвід і знання...
Твої свідомість, віра, розуміння...
Це є об'єктами мого дбання,
Моїх любові, захисту й служіння.

11.03.2016
По дорозі  до Чернігова


                                                         Альоні

Ніби дівчинка щаслива, радісна дитинка наче,
Ти смієшся і співаєш так жіночно, так красиво.
Почуття твої... Для мене це найбільша є удача
Навіть просто бути свідком чарівного цього дива.

19.03.2016
Чернігів


Ти граєш в хованки зі мною, Боже...
Ти — таємниця, диво... Ти — любов...
І я Тебе скрізь і завжди знаходжу...
Я в Тебе виграю, хоч Ти і Бог...

26.03.2016
Раденський полігон


Сяє сонце. Та в темній печері
За свічу вічна йде боротьба.
Там завалені каменем двері.
Там обман, заздрість, підлість, ганьба.
Сяє сонце. Вберіть просто камінь.
Двері навстіж розкрийте, брати.
Пийте серцем, очима, руками
Ці проміння краси й доброти.
Алегорія це. Але дійсно
Тьми, що всі живете ви у ній,
Що на вас все життя вона тисне,
Не існує. Це висновок мій.
Ну а що ж відбувається справді?
Через що ваші біди усі?
Через що скрізь в вас визиск і зради,
І продажність з правічних часів?
Ви сліпі, мов кроти. Всі ви хворі.
Закриває полуда ваш зір.
Ви не бачите сонце і зорі.
Звідки ж буде в вас щастя і мир?
І оце вже не іносказання —
Це діагноз. Хоч вірте, хоч ні.
Вам потрібно усім лікування,
Що колись приписали мені.
Не було щоб ні в чому нестачі,
Щоб з надлишком у вас все було,
Кожний з вас щоб царем був неначе,
Подолайте однісіньке зло:
Егоїзму хворобу цю кляту
Подолайте. Печеру нещасть
Оберніть в лікарняну палату
З лікуванням, що зір всім вам дасть.
Ви сліпі зараз і божевільні.
І тирани, і жертви — ви всі,
Якщо чесно, мов діти невинні.
Зрозумійте слова мої ці.
Все, що робим ми, треба робити:
Воювати, трудитись як слід,
І кубло те пацюче розбити,
Що гнобить наш народ стільки літ.
Але це, любі браття, насправді
Не розв'яже само по собі
Геть нічого. Послухайтесь правди:
Це не перший об'єкт боротьби.
Егоїзму хвороба — ось ворог,
Що усіх ворогів джерело,
Це єдине, що створює морок
І що створює будь-яке зло.
Сяє сонце. Вберіть просто камінь.
Двері навстіж розкрийте, брати.
Пийте серцем, очима, руками
Ці проміння краси й доброти.

30.03.2016
Олешківські піски


Віра у Бога — це добре. Сліпому
Поводиря зовні добре знайти.
Віра — такий поводир. Та потому
Бачення власне нам треба в путі.

Очі душі треба згодом розкрити,
Бо небезпечно іти навмання
Навіть із вірою нам в цьому світі,
Навіть з найкращим, найвищим знанням.

Очі душі, справжнє бачення власне —
Те, з чим ніколи ніщо не зіб'є
Нас зі шляху, бо нам видно все ясно,
Бо у самих нас тоді зір вже є.

30.03.2016
Олешківські піски


                                                    Альоні

Чарівливий твій спів, чарівливий цей звук,
Через відстань і ніч твій посланець прекрасний
Досягає мене за години розлук,
І я чую його уві сні повсякчасно.

Чарівливий цей звук, чарівливий твій спів
Через холод ночей проникає до серця.
Він — коштовність моїх гарних, радісних снів,
У небачений світ сновидінь моїх дверці.

Чарівлива краса в тому світі завжди
Як в глибинах душі, так і зовні навколо.
Ніжно кличе мене і приводить туди
Чарівливий твій спів, чарівливий твій голос.

Чарівливий твій спів знов наснився мені,
І прокинувся я неймовірно щасливий.
Я вернуся до тебе за лічені дні
І почую твій голос і спів чарівливий.

Вічна єдність — це низка зі стріч і розлук.
І в розлуці, і в зустрічі ми є єдині.
Чарівливий твій спів, чарівливий цей звук
Вічно чутиму я само так, як і нині.

04.04.2016
Раденський полігон


Чорна смуга! Чудово! Скінчімо ниття!
Важко, скрутно, але це не привід для туги.
Хто сказав, що легким має бути життя?
Неможливо злетіти без злітної смуги.

Хіба в ситості має життя сенс і смак?
Чи для повзання маєм ми руки і ноги?
Ми, о браття, народжені тут не дарма,
А для правди, любові й добра перемоги.

04.05.2016
Чернігів


Релігія — це, як і атеїзм,
Не щось духовне, це матеріальне.
Хоча духовна справжня ціль її,
Хто ціль цю усвідомлює реально?
Не до релігії — до Бога ми
Душею прив'язатися повинні,
Зв'язати з Ним свої серця, уми.
На це не здатні віслюки і свині,
Ми живемо сліпі, немов кроти,
Бо бачити без сонця неможливо.
Бог — наче сонце. Отже, брате, ти
Себе з Ним пов'яжи і будь щасливим.
Бо без стосунків з Ним ми є пусті.
Їх брак утворює безмежні діри,
Безмежну порожнечу у житті.
Це не питання віри чи невіри —
Бог є реальність, незалежна від
Релігії, світогляду твойого.
І брак стосунків з Ним — причина бід
Усіх, бо розум ми черпаємо у Нього.
Практичність, мудрість, чесність і любов,
Незламність, щастя, непорушний спокій
В твоє життя ніяк не прийдуть, Бог
Не прийде у твоє життя допоки.
Проблеми всі — від того, що Його,
Того, хто всі мотузочки тримає,
Ми не враховуємо. Ось чого
Життя в нас надтекучості не має,
Ось через що у нас усі тертя
З собою, з іншими, з усім творінням,
Ось через що у нас усе життя
Є цілковитим непорозумінням.

28.05.2016
Чернігів


Оце дощить! Оце в нас зливить вечорами!
Як блискає, несамовито гримкотить!
Суцільний струм тече на стекла і на рами.
І наче голос з неба каже: «Хай щастить!»

Чернігів! Місто, де їдять усмак чорницю
Донесхочу і де ріка Десна тече,
Де безневинні, добрі, радісні дурниці
Стирають рештки суму, що лишились ще...

30.05.2016
Чернігів


Ми кращого для себе не шукаєм,
Бо все найкраще в нас з тобою є.
І тільки той, хто щастя вповні має,
Для інших справжнім опертям стає.
Ми не за особисті інтереси
Б'ємося, бо вже дав усе нам Бог.
Одна мета в поета й поетеси —
Це просто розповсюдити любов.
Любов неперевершено красиво
Керує кожним, в кому є вона,
Дає наснагу, розум, вправність, силу.
І мир. Любов — це мир, а не війна.
Це мир у серці. Тільки в цьому стані
Виходити на поле битви слід.
Лише через любов в нас те настане,
Чого бажає разом з нами світ:
Над гнітом зла жадана перемога
Тих безкорисливості й доброти
В суспільстві та державі, що без Бога
Й любові геть до них нам не дійти.
Любов — це чистота, це справедливість,
Це ставлення до всіх, як до сім'ї
Всевишнього, це мудрість, це правдивість.
Повинні всі отримати її.

04.05.2016
Чернігів


 УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДОВІ

Мій любий народе, я бачу
Здоровий твій глузд, розум твій,
Твою вільну душу і вдачу,
На речі твій погляд живий,
Що він незашорений, пильний,
Допитливий, щирий, простий
І неупереджено вільний.
Таким мені бачишся ти.
Маніпулювати тобою
Ніхто ще у світі не зміг.
Душа твоя повна любов'ю.
Любов ця є твій оберіг.
І я є маленька частинка
Твоя. Я такий, як і ти.
Ти — скарб. Я — у ньому перлинка
Твоєї краси й доброти.
Тож вірші мої є народні,
Ці вірші насправді — твої...
Я збірку закінчив сьогодні.
Прийми, мій народе, її.

12.06.2016
Чернігів
Прокрутка до верху