Петро Рух. Цикл віршів 2016-2018 років
«Нові сили рушають»

                                          Альоні

Як дивовижно оце поєднання:
Ти і мудрець, що таких мало в світі,
І одночасно моє ти кохання,
Жінка, яку я щасливий любити!

Ти — мій учитель, що знає і бачить
Те, що приховано поки від мене,
І разом з тим — моя ніжна удача,
Захват, натхнення і щастя шалене.

11.07.2016, Чернігів


Це світ перевертнів. Це небезпечний світ.
Ти неспроможний зрозуміти тут нічого,
На тебе тут чекає безліч лих і бід,
І жахів, поки ти відірваний від Бога.

Чи плавають без аквалангу в глибині?
Ні. Це не просто небезпечно — це смертельно.
Чи мандрувати без води, скажи мені,
Спроможний довго хтось в місцевості пустельній?

Без Бога, мов в болоті, ти без опертя.
Без Бога задихнешся ти, мов без повітря.
Електродвигуни без живлення — сміття.
Так і душа без Бога. В ній немає світла.

Обклався іграшками ти. Але вони
Тебе зжеруть, тебе знесилять і погублять.
Без Бога роки, що прожив ти, — просто сни.
Бо любить тебе Бог, а іграшки не люблять.

З'єднавшись з Богом, станеш невразливим ти.
Він дасть і бачення реальності, і розум,
І мудрість у комплект до серця чистоти.
Тоді тобі що представлятиме загрозу?

16.07.2016, Чернігів


Велика особа частіше за все
Живе непомітно і тихо,
Хоч те, що вона всьому світу несе,
Його захищає від лиха.

Любов, доброта і смирення — це те,
Що слави собі не шукає,
Тихесенько так, наче квітка, цвіте
І свій аромат розпускає.

І цей аромат входить в людські серця
Ніким не помічений навіть.
Ним здійснюється вищий намір Творця.
Він мовчки всім всесвітом править.

Він — клей, що тримає частини життя
Укупі, у стані живому
І стримує всі руйнівні почуття,
Лишаючись сам невідомим.

Велика людина з божественних сфер
Отримує щастя. І любить.
І бути мені пощастило тепер
З такою людиною в шлюбі.

19.07.2016, Чернігів


У кожного місія є у житті.
Всяк має багато здійснити.
Але щоб побачити здійснення ті,
Потрібно лише полюбити.

Любов... Справжня місія наша — вона.
І щойно вона в нас засяє —
Вся місія здійснена. Тільки луна
Її далі просто лунає.

Все те, що потрібно зробити, само
Так автоматично, природно
Стається тоді. Бо ми віддаємо
Любов цю в служінні народу.

Ми маєм від Бога найвищий наказ:
Люби і отак будь щасливим.
Любов робить місії гідними нас
І все неможливе можливим.

19.07.2016, Чернігів


В порядності і чесності є смак,
Перед яким багатства всі і влада —
Пусте бадилля та сміття. Хто так
Це відчуває, в того все до ладу,

І так щасливо він собі живе,
І завжди має вільний вхід до Бога.
А в кого серце мертве та криве —
Ні щастя, ні смаку в житті у того.

Він може пришахраїти собі
Мільярди, може правити народом,
Але його розкатаній губі
Замало, бо така її природа.

Природа жадності — така біда,
Яка своїм рабом людину робить.
Її душа, зачахла і бліда,
Ніякої відради не знаходить.

І думає вона: «Ну ще мільярд
З людей потрібно вичавити якось,
Щасливим бути щоб». І це не жарт,
Це є свідомості такої якість.

Хвороба, божевілля це таке,
Та ще й заразне і невиліковне.
А чесне серце — добре і м'яке,
І радості, і благодаті повне.

25.07.2016, Чернігів


                GOD CARD

Один чоловік говорив мені так:
«Ви пишете майже всі вірші про Бога.
Це нам непотрібно. Ви — гарний козак
І добрий поет. Але наша дорога
До дуже земних справ нас поки веде.
І Бог зараз в наших ділах недоречний.
На Бога ми час вільний візьмемо де?
Тож вибачте нас, пане Петре, сердечно».
Пішов він собі. А у мене на ту
Промову у відповідь віршик родився,
Що жоден, яку б хоч поставив мету,
Без Бога ніколи її не добився.
Чи можна робити без розуму щось?
Купити щось, як ти не матимеш гроші?
Без сил, без здоров'я що зробиш ти? Ось
Такі запитання. Для здійснень хороших
Потрібні наснага, мир, щастя, любов,
І з добрим рахунком ще банківська карта.
І все це людині дає тільки Бог.
Тому з Ним тобі подружитися варто.

03.08.2016, Львів


Гарна літня ніч.
Ані вітерця.
З Богом віч-на-віч
Бачаться серця
Всіх людей, які
Віддались Йому.
Ці серця м'які
Саме ось тому.
Спокій в цих серцях,
Доброта і мир.
Ані вітерця.
Тільки Бог і ми.

05.08.2016, Львів


 — Пане Петре, є питання: як добитись жінку?
 — Та ніяк. Це непотрібно. Це дурниця, синку.
Жінка потребує захист і дбання з любов'ю.
Дай їй це — вона до смерті житиме з тобою.
А якщо не можеш дати ти цього усього —
Навіть хоч ти і доб'єшся, та що толку з того?

06.08.2016, Львів


Стрий. Гостюю в свого побратима.
П'є. «Бо виходу, — каже, — нема:
Мого серця велика частина
Згідна з вчинками геть не всіма,
Що отам, на війні, я накоїв.
Як у всіх, в серці Бог в мене є.
Тож немає мені супокою,
Бо карається серце моє».
Отже я поінтересувався
Про жахливі прогрішення ці.
Каже: «Снайпер у церкві ховався
Та відстрілював наших бійців.
І ту церкву із снайпером разом
Обстрілявши, я вщент зруйнував.
І звичайно, до себе відразу
Тим у Бога я заслугував.
Та не міг я інакше вчинити.
Бо сумління казало мені:
Мушу вбивство я те зупинити,
Навіть взявши тягар цей вини».
Відповів я: «Мій братику любий,
Геть не має претензій за те
Бог до тебе, а більше ще любить.
Ти не грішне вчинив, а святе.
Бо насправді людина — храм Божий.
Скільки ж храмів зберіг, врятував
Ти, спинивши ті кулі ворожі,
Хоч мурований храм зруйнував!
То каміння було тільки мертве.
І за нього не сердиться Бог.
Не така то велика вже жертва
За людей, за життя, за любов».
«Вбив я стільки військового люду,
Хоч Господь заповів нам: «Не вбий!» —
Що з розкаяння пити я буду,
Пам'ятаючи кожний свій бій».
«Якщо бачиш, що вбивця приходить
Вбити купу народу, але ж
Не спиняєш його, то виходить,
Що ти спільник його, вбивця теж.
В цьому разі ти будеш злочинець
І порушник наказу «Не вбий!»
Бог від тебе тоді призачинить
Світ Любові, Світ Милості Свій.
Тож «Не вбий!» значить стримай убивство
І розправся з агресором злим,
Щоб лишилось живим ціле місто,
Не вагайся, не панькайся з ним.
Саме так і робив ти, мій брате.
І претензій у Бога нема.
Припиняй пити та дуркувати.
Бо оце ти вже робиш дарма».

09.08.2016, Стрий


Минуть бідолашні часи,
Які нам для іспиту дані,
І ера любові й краси
Замінить ці доби погані.
Всі підлі, безчесні щури
Сховаються у підворіття,
Де тихо своєї пори
Чекатимуть довгі століття.
Бо ніші не буде для них
В суспільстві, що ми побудуєм.
Від якостей ницих, брудних
Звільнись, брате, і не годуй їх,
Щоб місце для тебе було
У нашій майбутній державі,
Де все беззаконня і зло
Вберем ми, мов мотлох іржавий.

10.08.2016, Стрий


О Всевишній, о Господи, Ти — предводитель героїв,
Справедливих, безстрашних, шляхетних і мудрих людей.
Перемога, удача і щастя даються Тобою
Тим, хто вічним шляхом Твоїм вільно і чесно іде.

14.08.2016, Чернігів


Ми сердимось на уряд. А чому?
Хіба не варто сердитись на себе
За те, що ми повірили йому,
За наш косяк, що зрозуміти треба?

Ми — лохи, бо обрали шахраїв,
Безчесних покидьків у нашу владу,
Дозволили нас ошукати їм,
Немов тупе і безпорадне стадо.

Тож сердьмось на невігластво своє,
На сліпоту, на розуму відсутність.
Зв'яжімось з Богом. Цей зв'язок дає
Очам — несхибність, розуму — могутність.

17.08.2016, Чернігів


     СОФІЙСЬКИЙ СОБОР

Князь Ярослав побудував,
Ходив молитись в нього.
Софія — мудрість — тут жива,
Що є в стосунках з Богом.
Софійський кафедральний храм
Про велич України,
Її колишню славу нам
Нагадує донині,
Про велич Києва. Колись
Він був найбільшим містом
В Європі. І про нього скрізь
Лунала слава чиста.
Було то тисячу років
Тому. Чого ж сьогодні
Ми дріб'язні такі й слабкі
Та ні на що не годні?
Бо ми не маємо зв'язку
З духовним світом, з Богом.
І маєм через це таку
Розквашену дорогу,
Це є звичайний вплив пітьми,
Яка в нас скрізь від того,
Що втратили стосунки ми
Зі світлом, тобто з Богом.
Життя щоб дихало, цвіло
В нас мудрістю й любов'ю,
Зв'язатись треба з джерелом
Духовного здоров'я.
Тож, брате, рішення прийми
Просвітлення сягнути.
Кинь виклик грязній тій пітьмі:
«Я хочу відштовхнути
Невігластво та різний бруд,
Що засмітили душу.
Зв'язатись з Богом — це є труд,
Що я здійснити мушу.
Хай стану князем я собі,
Хай правлю я собою
І переможу в боротьбі
В собі з нечистотою».
Як мудрий князь, як Ярослав
Нехай з нас стане кожен.
Тоді, поставши проти зла,
Ми врешті переможем.
І геть не релігійність тут
Я на увазі маю,
А серця справжню чистоту,
Без неї що немає
Нічого доброго в житті,
Воістину нічого.
Софія — мудрість — в чистоті,
Що є в стосунках з Богом.

18.08.2016, Софія Київська


Духовний Світ — це світ, де я потрібний,
Де я щасливий тим, що я роблю,
І повсякчас покращувати здібний
Життя Осіб, що вічно Їх люблю.

І жити в Ньому — це не є заслуга,
Не є це привілей. Бо Він — мій дім,
Законний, вічний. А от з Ним розлука —
Минуща і примарна, наче дим.

Бо чистий і здоровий стан — природний.
Ми створені такими. Отакий
Наш невід'ємний статус благородний —
Бездонний, а не зверхній і мілкий.

Духовний Світ — це є реальність духу.
І кожний з нас насправді — чистий дух.
І лиш душі занепад і розруха —
Причина всіх занепадів, розрух.

Не треба, крім бажання, нам нічого,
Щоб вийти із занепаду цього, —
Бажання сталого віддати Богу
Свої серця, що власність є Його.

20.08.2016, Чернігів


Духовний ліс... Людина, чиє серце там живе
І дихає отим повітрям щастя і свободи,
І почуття любові — вічне і завжди нове —
П'є там, неначе сік, що ллється з чарівного плоду,
У цьому світі може все.  Нема їй перепон.
Для неї неможливого нічого не існує.
Бо світом цим вона ніяк не спіймана в полон.
Бо особисто в ній сам Всемогутній Бог панує.
Цей стан є стан смирення. Це всепереможний стан.
Смирення. І нічого просто не потрібно більше.
Бо все-все інше Бог смиренному дарує Сам.
Всі гідності смиренню вслід самі приходять інші.

21-22.08.2016, Чернігів


Він був найкращим з того, що в житті я бачив.
На Нього я дививсь із захватом, але ж
Поквапився від Нього геть піти, неначе
Від крадія, бо мав Він доступ скрізь без меж.

Мені здававсь Він тим, хто хоче щось забрати.
І Він забрав: вкрав серце, мов живий рубін.
І я щасливий дуже, неймовірно радий.
Бо серце щастям, радістю наповнив Він.

Він вкрав. Але Себе мені лишив натомість.
Тут, в грудях, Він в мені живе й панує Сам
І надає мені просвітлену свідомість,
Перетворивши все моє єство в Свій храм.

24.08.2016, Чернігів


А люди насправді праві, коли кажуть, що Бог
У кожного свій. Хоча Він безсумнівно єдиний.
У кожного з Ним є своя неповторна любов.
І кожен із нас є Його неповторна частина.

У кожного з нас неповторні стосунки з Ним є.
Та нами, на жаль, тимчасово вони позабуті.
Він вічно до кожного ставлення має Своє.
І ставлення це є любов. А що ще може бути?

І Божа любов має стільки відтінків! Тому
Для Нього ми всі унікальні, ми всі особливі.
Всяк є тим, призначений певний відтінок кому
Його почуттів — чистих, щирих, красивих, щасливих.

Стосунки ці з Ним нерозривні і незруйнівні,
Насичені дивним смаком, чарівним і духовним.
Потрібно взаємини з Ним відновити мені,
Щоб став я навічно безмірною радістю повним.

Але навіть зараз мій Бог є в моєму житті.
Він — Світоч Любові. Обличчя Його має колір
Осяйно-злотий, найпрекрасніші риси святі.
Одна з рис Його — це повага до нашої волі.

Він не зазіхає на нашу свободу. І Він
Не судить і не карає. Він — Бог Милосердя.
Він в серці моєму вчинив стільки радісних змін!
Розтоплює Він егоїзму і заздрості тверді.

В очах Його сльози. То сльози Його доброти,
Його співчуття до людей жалюгідного стану.
Він мій, і я можу ділитись Ним. Отже і ти,
Мій брате, отримай в служінні Йому все жадане.

05.09.2016, Київ


Початок вересня. Ріка Десна. І ліс.
Ріка життя. Ліс вічності. І щастя небо.
Реальність — це краса. Вона не знає криз.
І щоб не знати криз, реальність знати треба.

Знання реальності — прозора чистота,
Що через неї суть усього бачать очі.
Там, де знання, там Бог, любов і доброта.
І будь-яка душа знання такого хоче...

07.09.2016, Чернігів


                НА ОЗЕРІ

Пірнаю в кришталеву цю водицю.
Плескаюсь, хлюпаюсь в ній і пливу.
Мені таке ночами часто сниться.
Та зараз день. І все це наяву.

Яскраво-срібних рибок спритна зграя,
Переді мною скачучи з води,
Від мене перелякано тікає:
— Хто це такий пірнув до нас сюди?!

Наповнюю повітрям я легені.
Дивлюсь на гарний прибережний ліс.
Все це створив великий добрий геній.
І все це має досконалий зміст.

Життя — це щастя, вічне і суцільне.
Якщо у серці жадності нема,
Якщо свідомість від претензій вільна,
Життя такий щасливий має смак.

09.09.2016, Чернігів


Життя природна повнота,
Природне щастя — от
Законне право і мета
Усіх живих істот,
От в чому сенс, от в чому зміст
Стосунків з Богом є.
Живим, щасливим бути хист
Зв'язок з Ним надає.
Не для загробних вигід з Ним
Зв'язався серцем я,
А бути зараз, тут живим
І повним ціль моя.
З Його життям життя своє
Я просто поєднав.
І повноту, що в ньому є,
Отримав і зазнав.
Повітрям як легені я
Наповнюю завжди,
Або, відчувши спрагу, як
Я п'ю ковток води,
Жадає бути Богом так
Наповнена душа.
Життя природна повнота —
Напій з Його ковша.

12.09.2016, Чернігів


Всі мрії здійснюються. Всі без винятку. Завжди.
Це факт. Він перевірений життям і вічним часом.
Мій власний досвід каже: сад бажань дає плоди
З садами волі, щастя, доброти й любові разом.

Життя непереривне, ціле. Боже і моє.
Воно одне. Нема кінця у нього і початку.
Я віддаю йому все, що воно мені дає.
І на житті є Божий підпис та Його печатка.

Життя — це єдність. І дефрагментацію життя
Потрібно здійснювати регулярно. Це важливо.
Щодня потрібно зв'язувати розум і чуття
З чуттями Божими і Божим розумом чутливим.

Це є законом щастя, здійснення бажань і мрій:
Не відокремитись від Бога, бути в Його русі.
Бог є єдиним, що я маю у житті. Він — мій.
І я Його бажанням, мріям, щастю віддаюся.

17.09.2016, Львів


Всі хочуть, щоб добре. Але...
Це вада оцього стану.
Він завжди породжує зле.
Він створює завжди оману.

Як попали в цей стан? А так:
Господарями життя бути —
Ваша, люди, хибна мета.
Та це неможливо по суті.

Ми — життя любі, кохані діти.
Це відкриває очі.
Служити йому, а не володіти.
Але володіти хочуть.

Господар життя безкорисливий.
Коли любові очима
Його чарівні побачите риси ви,
Життя вам двері відчине.

Вся ваша біда — що сховались від Бога.
Навіть релігія — стіна між вами і Ним.
Ніби вона вам для того,
Щоб не бачити з-за стіни.

Бо якщо маєте бачення,
Невідповідальність уже неможлива
За здійснення свойого призначення,
За те, щоб життя всіх стало щасливе,

За те, щоб совість у вас була,
За те, щоб у грі були чесні правила,
За те, щоб себе признати автором зла,
А не диявола.

Який диявол?! Будьте здорові!
Диявол — це серця вашого стан,
Це відокремленість від любові,
А не якийсь з копитами пан.

Відокремленість. «Я» і «моє».
І стали сліпі.
Забули, хто ви насправді є.
Ви — не тіла. Бог вас не з глини зліпив.

Ви — душі. Це факт, а не поетичний вираз.
А тіла — з бортовими комп'ютерами машини.
Зловили комп'ютерний вірус.
І абияк перепрошили...

Вас стільки дурили! Тепер слово Бог
У вас викликає нудоту.
Вам вже проповідували про любов
До сьомого поту.

Я був, як ви. Отже як розумію я вас!
Просто потрібно серце хоробре,
Щоб на волю вирватись в добрий час.
І отоді все буде добре.

19.09.2016, Мукачеве


Зелені Карпати. Зелені гаї.
Зелене все. Хоч уже осінь.
Але ще нема прив'ядання її.
Ще тітка під дівчинку косить.

Не косить, то жарт. Це дівоча краса.
Бо осінь, як будь-яка жінка,
Є справді дитина. Її небеса —
Це очі, що ронять сльозинки.

Це сльози не горя. Це сльози життя.
Від повного серця це просто.
Це так же природно, як серцебиття,
Як та он калина за мостом...

Любити життя, розуміти його
І дбати, мов батько, про нього —
Такий дух і настрій служіння мого
Життю як енергії Бога.

20.09.2016, Карпати


Якщо за здійснення призначення свого
Відповідальність ти не візьмеш цілковиту,
Тебе залучить інше. І в ярмі його
Ти заблукаєш в темних нетрях цього світу,

Загубишся, загинеш, втратиш вірну нить,
Зазнаєш крах і гострий біль розчарування.
Тож не бери на себе більше, ніж велить
Тобі твоя природна роль у існуванні.

Шлях власного обов'язку не підведе,
Хай ти виконуєш його недосконало.
І тут потрібна вірність. Тут і більш ніде.
Не дозволяй, щоб інше душу поглинало.

Це шлях пригод, цікавих, радісних відкрить.
Він сам дає наснагу, розуміння, сили,
Умиротворення і впевненість, і нить,
Що з вічним щастям зв'язує тебе красиво.

Не вір нікому і нічому, з ким і з чим
Твоє свободне серце в унісон не б'ється.
Бо, крім любові, у життя нема причин.
І ця любов з усім мовчазно розбереться.

21.09.2016, Карпати


Любов заповнює всі порожнечі. І росте.
Не вміщується в серці, ллється, променить із нього.
І все життя стає прекрасне, чисте і просте.
Любов є мудрість, здатна розуміти світ і Бога.

Любов — це очі, що спроможні бачити Його.
Любов безпосередньо всю реальність осягає.
Любов — безпомилковий орган бачення мого.
Той, хто без неї, мов в тумані їжачок, блукає.

І хибить. І влучає пальцем в небо. І живе
Серед припущень, що не мають слушності ніколи.
І розчаровується, і шукає щось нове,
Не маючи зв'язку з реальністю, що є навколо.

Зв'язком з реальністю одна любов лиш тільки є.
Вона трощить, ламає відокремленості стіни.
Вона пробуджує. Вона осмисленість дає.
З любові розцвіте майбутня велич України.

26.09.2016, Чернігів


Я не чув геть ніколи, щоб школа
Іншу школу розлючено кляла.
Але бачив багато навколо,
Щоб це церква собі дозволяла.
Бог так само, як сонце й повітря, —
Дійсність є, а не власність релігій.
Словоблудства усі ваші хитрі
На людей надягають вериги.
Прилучити людину до церкви,
Секти чи релігійного руху —
Марна справа. Бо правила черстві
Не пробуджують справжнього духу.
У суспільстві не можна без правил —
Це є слушним, та справа не в тому.
Треба, щоб дух любові скрізь правив,
Щоб ви сіяли це, а не догму.
Не важливо, наскільки великі,
Добрі, істинні ваші джерела.
Не штампуйте громади безликі,
Де однакові всі, мов дерева.
Щиро, неупереджено, вільно,
Чітко, ясно, без муті й туману
Особистість виховуйте сильну
На підставі свідомого стану,
На підставі життя розуміння,
На підставі того, що практично.
Жити з Богом — мистецьке уміння,
Точне і аж ніяк не містичне.

27.09.2016, Чернігів


Ми живемо в реальності. І з нею маєм справу.
І головне в реальності, її основа — Бог.
Саме тому здоровий глузд з практичністю є право
І наш обов'язок в житті. Бо ціль життя — любов.

Розвинувши в собі любов, отримаєш ти мудрість
І бачення законів всіх і Бога віч-на-віч.
А доти мізки, брате мій, собі та всім не пудри,
Не напускай туман. Бо це є небезпечна річ.

Здоровий глузд є спільне щось, що завжди нас єднає.
Якщо він є, ми мову спільну знайдем з усіма.
А ось туман ідей, який лише в умі літає,
Утворює проблеми там, де справді їх нема.

Міжрелігійні спори скрізь, дурне протистояння
І ворожнеча, що вона з тих спорів постає,
Є не через здоровий глузд, а тому, що в писанні
В нас пишеться отак і так, а в вас не так це є.

І слово, літера якась, якесь писання править
Життями багатьох людей. А де здоровий глузд?
Якщо без нього ми живем, ми завжди скрізь неправі,
Які б чудові не зійшли там перли з наших вуст.

Коли слова писання є підтвердженням реалій
І перевірити їх всі ми можемо в житті,
Коли їх результат є мир, добробут, щастя сталі,
Тоді лиш тільки мають сенс слова і букви ті.

28.09.2016, Чернігів


Удача і щастя, і здійснення мрій і бажань,
Свобода і мир, і життя повнота нескінченна —
Природні симптоми здоров'я душі. Та, на жаль,
Душа для загалу — абстрактне поняття священне.

Священне поняття. І все. Саме в тому біда.
Людей не навчають потреби душі розуміти.
Але ти — душа. Ти — не тіло. Ти хвора й худа,
Хоч пещене тіло твоє гарне, сильне і сите.

Допоки не знаєм себе ми і шлях вічний свій,
Допоки ми, душі, від живлення свого віддерті,
Не маєм ми шансів на щастя, на здійснення мрій,
На мир, на удачу, свободу, любов і безсмертя.

30.09.2016, Чернігів


Любов — це повне серце доброти,
Це спокій, ніжний, гарний і солодкий,
Готовність радісно допомогти
І захват, тихий, лагідний і кроткий.

Любов — це щастя бачити красу,
А не бажання нею володіти.
А що таке краса? Душі це суть.
Краса — це прояв духу в цьому світі.

Краса — не зовнішнє, не штучне щось.
Краса — це чистого життя природа.
Бог і божественне служіння — ось
Краси, любові витік і свободи.

01.10.2016, Чернігів


Буває, що сонце затьмарюють хмари.
І сонця не видно. Хоча воно є.
А за недбання про здоров'я нам кара —
Хвороба — буває, по зору нас б'є.

Буває, хтось бачити сонця не хоче —
Робити йому заважає воно
Його темні справи. І він свої очі
Навмисно заплющив назавжди давно.

Та більшість з нас зряча. І в добру погоду
Ця більшість на сонечко дивиться і
Про нього розказує решті народу —
Отим, хто не бачать, отим, хто сліпі.

І меншість без сумніву більшості вірить,
Що сонце існує. Для них це є факт.
А той, хто прозріє, — і сам перевірить:
Ось дійсно є сонце, це правда, це так.

Бог сяє, мов сонце. Його всі очима
Душі також бачити добре могли б.
Та більшість не бачить. У чому ж причина?
Питання цього зазирнімо у глиб.

Бог — дух. Отже очі духовні сприймають
Його. Але хворі ці очі в людей.
Духовну полуду здебільшого мають
Вони. Замість зору в них купа ідей.

І ті, в кого очі духовні здорові,
Розказують іншим про Бога, але
У цій ситуації гірші умови,
Ніж с сонцем. Бо більшість не бачить. Це зле.

І ще заважають в цій справі крім того
Обманщики, що заробляють на ній...
Та просто зціліться і бачте вже Бога!
Щастить вам хай, як пощастило мені.

02.10.2016, Чернігів


НЕ ПРОДАВАЙСЯ. БО ПРОДЕШЕВИШСЯ

Наступний крок, день і життя наступне —
Питання вибору, а геть не долі.
Будь безкорисливим і непідкупним —
І завжди матимеш свободу волі.

Найбільша цінність у житті — це совість.
Чому ж її згубити не боїшся,
Жадаючи чогось собі натомість?
Не продавайся. Бо продешевишся.

03.10.2016, Чернігів


Життя важке. Так має бути й є.
Бо це життя призначене для сильних.
І той у ньому щастя зазнає,
Хто не шукає вигоди, хто вільний,
У чистоті хто бачить успіх свій,
У відданості Богу і любові,
Бо тільки він воістину живий
І як душа воістину здоровий.
А що ж робити тим, хто не такі,
Але такими також хочуть стати,
Хто щирі, та лякливі і слабкі?
Все просто: сильних треба їм шукати,
Знайти, натхнення черпати від них,
Збагнути їх свідомість, полюбити
Їх цінності. Цих заходів одних
Достатньо, щоб по-новому зажити,
Отримати життя щоб справжній смак
І щоб розправити нарешті крила,
Душа для себе раптом щоб сама
Свою природу істинну відкрила.

05.10.2016, Київ


       БАЛАДА ПРО ЛЮБОВ

           Переклад з російської мови
       пісні Володимира Висоцького

Коли вода Всесвітнього потопу
У межі берегів вернулась знов,
Із піни відступавшого потоку
На землю тихо вибралась Любов,
Живлющий еліксир чудовий мов,
В повітрі розчинившися до строку.
Такий ще дивний дехто в світі є,
Хто суміш цю на повні груди п'є,
Ні нагород, ні кари не чекає
І, дихаючи ніби просто так,
В такого ж дихання нерівний такт
Неначебто зненацька потрапляє...

Я поля закоханим встелю —
Уві сні співайте й наяву!..
Дихаю, і значить — я люблю!
А якщо люблю, то я живу!

Світи Любові — вічні та безмежні.
Герої й лицарі — це їх народ.
Їм досвід гарантується бентежний
Випробувань великих і знегод,
Розлук далеких, подвигів, пригод,
Щоб стала не від чого не залежна
Любов їх. Та все це — хіба ціна
За те блаженство, що ним є вона?
Пожертвувати всім за неї варто,
На ризик будь-який, на смерть піти.
За ці Любові Чистої Світи
Не шкода все поставити на карту.

Свіжий вітер з ніг збивав, та знов
Люблячих він з мертвих воскресив,
Бо допоки не зазнав любов,
Справді ти не дихав і не жив!

Героїв цих збагнути геть не вміє
Звичайних обивателів юрба,
Що в боротьбі за їжу костеніє,
Хоча даремна вся ця боротьба.
Але ми обивателі хіба
І не шануєм їх, не розумієм?
Їх голоси зливаються у такт,
А душі з квітів п’ють нектару смак,
Вдихати разом вічність мають вміння
І зустрічатись з подихом в устах
На крихких переправах та мостах,
На перехрестях Божого Творіння.

Я поля закоханим встелю —
Уві сні співайте й наяву!..
Дихаю, і значить — я люблю!
А якщо люблю, то я живу!

17.10.2016, Чернігів


Моє життя контролюю не я.
Всевишній моє життя контролює.
І це — велика удача моя.
Він шлях чарівний для мене малює.

Дороговказ черговий віднайти
Щодня я маю щасливу нагоду.
Шляхом цим прекрасним незмінно йти —
Це вічна й вічно цікава пригода.

19.10.2016, Київ


Життя наповнене красою. І вона
Є божеством, а не об'єктом зазіхання.
Дівоча врода, і світанок, і весна —
Мета, призначення усього існування.

А ми призначені, це захищати щоб,
Оберігати, пестити, про все це дбати.
Тому найгірша між існуючих хвороб —
Жадання володіти цим, мій любий брате.

Воно руйнує щастя й робить все життя
Проблемою. Але життя є вічним святом,
Коли у серці є любові почуття,
Коли душа безмірно повна та багата

Служінням цій красі й володарю її,
Яке звільнить весь світ від хтивості й жадоби,
Зупинить назавжди всі чвари і бої
І вилікує людство від його хвороби.

26.10.2016, Київ


Моє відкриття є дуже просте:
Любов у чистому серці росте
Природно, вільно і геть без зусиль.
Бо чисте серце — обитель краси,
Безмежного щастя та доброти.
Господи, в чистому серці є Ти...

04.11.2016, Бердичів


Те, як зараз згущається темінь,
Завжди перед світанком буває.
Хряснуть всі демонічні системи.
Час Злотої Доби наступає.

Зорепадом з незнаної далі
По Землі був посіяний почет
Всіх істот і світів Государя.
У юрбі я шукаю їх очі.

Бо повинен я їм нагадати,
Народились вони задля чого,
Повідомлення їм передати
Через вірші від Господа Бога.

04.11.2016, Чернігів


З цим світом взаємини побудувати ти хочеш,
Знайти своє місце тут, щастя своє розшукати?
Тоді спосіб бачити змінять нехай твої очі —
Дивись на цей світ як на те, про що маєш ти дбати.

Не вижати щастя плануй собі з чогось чи з когось.
Не вижмеш. Бо щастя нікому так не дістається.
Прийми першим ділом надійний притулок у Бога.
Любов'ю до Нього нехай твоє серце заб'ється.

Нехай з Ним у тебе все добре і правильно стане.
А далі все просто: твори в цьому світі прекрасне
В щасливому, гарному, самодостатньому стані.
Побач свою місію тут і призначення власне.

Зроби безкорисливість кредо своїм і, природний
Обов'язок свій зрозумівши і відповідальність,
Упевнено, щиро, безстрашно, велично, свободно
Служи цьому світові, бачачи вищу реальність.

06.11.2016, Чернігів


                                                         Альоні

Роки духовного життя міняють дійсність,
Цілком міняють серце, розум, сприйняття.
Чутлива, гарна, чиста, радісна невинність
З роками стала якістю мого життя.

Мені вже майже сорок шість. Вже менше сили,
Та більше щастя, мудрості і доброти,
А ще — любові. І вона така красива,
Така казково-чарівнича, як і ти.

09.11.2016, Бердичів


                                          Михайлові Саакашвілі

Пане Михайле, як ми вдячні Вам, якби Ви знали,
За те, що Ви, найкращий із політиків Землі,
Приїхали до нас і захотіли бути з нами
В часи, які настільки болісні для нас, важкі і злі...

Ви — в Україні! Ви — її громадянин! Це диво!
Ви врешті хочете і беретесь зробити в ній
Те, що зробили в Грузії успішно і сміливо.
Про це молився я. І ось Бог відповів мені...

Сказати, що я Вас підтримую, — це надто мало.
Я хочу присвятити весь свій розум, сили, час
Тому, щоб Вам допомогти, щоб Україна стала
Країною щасливого народу через Вас.

17.11.2016, Київ


                                    Альоні

Відчувши задоволення і втому
Від добрих десяти робочих днів,
Нарешті повертаюся додому,
Лунає де твій гарний тихий спів,
Де ми з тобою не по телефону,
Кохана, а так близько, віч-на-віч
Говоримо, де схоже на ікону
Найлагідніше між усіх обличь —
Твоє обличчя. Я його побачу
Вже за годину, рідні очі ці,
О моє щастя, о моя удаче,
О музо, що шукають всі митці...

18.11.2016, автобус Київ-Чернігів


Сусідка кілька днів тому мою дружину
Спитала: «В тебе працьовитий чоловік.
Чому ж нема у вас ні дачі, ні машини?
Чи в нього розуму бракує в голові?»

Дружина їй про мене розказала.
І та зітхнула з превеликим співчуттям:
«Моє біднятко собі чесного надбала.
Не пощастило. З чесним — це хіба життя?!»

І то не виняток. Я чую скрізь навколо:
«Шляхетний? Безкорисливий? Та це ж є лох».
Вщух у народу честі та сумління голос.
І саме це — найбільше в Україні зло.

19.11.2016, Чернігів


              Михайлові Саакашвілі

Нові сили рушають за Вами.
Це початок нової доби,
Новий акт історичної драми,
Поворотний етап боротьби
Організму супроти пухлини,
Що його поїдає живцем.
Організм — це народ України,
А Ви — серце його і лице.
Сили ці не беруться з нічого
І не падають раптом з небес.
Із зв'язку особистості з Богом
Виникає суспільний прогрес,
З нових сил, з розуміння, з наснаги,
З нових рухів у кожній душі.
Нові сили в суспільстві — ознака,
Що не марно писав я вірші.
Ціль віршів моїх — це виховання
Вільних, чесних, сміливих людей,
Гідних якостей в них формування,
Добрих, гуманістичних ідей.
Нові сили є. Отже єднайте
І ведіть їх шляхами звитяг.
Міцно в руки візьміть і тримайте
Синьо-жовтий державний наш стяг.

21.11.2016, Чернігів


Ніщо не приходить само.
Хороше з офіри приходить.
Жертовно коли живемо,
Це бажані наслідки родить.
Всі жертви, принесли що ми,
І вся безкорисливість наша,
Всі чисті душевні струми
Лягли на вагів добру чашу —
Прислав Бог героя до нас.
І ось що зробити нам треба,
Не був щоб упущений шанс,
Який нам дарований з неба:
Зречімось жадоби й брехні,
Від схильностей ницих звільнімось,
В страшному мов бачили сні,
Назавжди розстаньмося з ними!
Такі ось — з серцями, в яких
Горить непідкупності пломінь,
З очима, де неба блакить
Та сяючий сонячний промінь,
Візьмімо сумління своє
(Ця чиста, божественна зброя
Хай в наших серцях постає),
Ходім, разом з нашим героєм
Нову Україну створім!
Йому ця задача по силі.
Бог з благословінням Своїм
Дав шанс нам — дав Саакашвілі!

23.11.2016, Київ


Ісус не навчав знати Біблію, як фарисеї.
Він нас милосердими бути й любити навчав.
Любити... Ми прагнемо всі цілі саме цієї.
Любов — це мета існування, наш вічний причал.

Її не здобути, поставивши свічку іконі.
Бажання любові, молитва про чисту любов
Вмикає у серці духовні процеси й закони.
І нашому зору тоді відкривається Бог.

28.11.2016, Київ


Життя — це п'єса Бога, вічна і цікава.
І Він у ній є персонажем головним.
А ще Він — сценарист і режисер вистави.
І ми призначені в ній грати разом з Ним.

Для цього потребуєм ми кваліфікацію.
І в надбанні її сенс людського життя.
Ми за призначенням — прекрасні  декорації,
А не важкий баласт, не бруд і не сміття.

Ми за призначенням є не сліпі статисти.
Ми маєм грати в п'єсі цій свідому роль,
Ми маєм бути безкорисливі і чисті,
Щоб нас у почет Свій взяв головний герой.

30.11.2016, Київ


Коштовний скарб, нема якому рівних,
Бог дав мені, щоб я про нього дбав.
Дорожчий він за сто мільярдів гривень.
Скарб цей є жінка, що я покохав,

Що називається моя дружина,
Бо з нею вдвох ми — нездоланна рать,
Мов дівчинка, що чиста і невинна,
Що з нею світ для мене — справжній рай.

04.12.2016, Чернігів


Ми бажаємо змін. Отже стати самі ми і мусим
Цими змінами: я, ти, мій брате, ти, сестро, і ти.
Станьмо всі як наш лідер, працюймо у нашому Русі
В дусі самовіддачі, і щирості, і чистоти.

Бо якою ми хочемо бачити нашу країну,
Отаким саме стати повинен тепер кожен з нас.
Наша партія Рух Нових Сил завжди бути повинна
Еталоном тих якостей, що вимагає цей час.

Маєм бути ми гідними нашого лідера, браття.
Маєм бути ми гідними наших шляхетних задач.
Будуть хай безкорисливість, доблесть, рішучість, завзяття
В серці кожного з нас запорукою наших удач!

06.12.2016, Чернігів


       КОЛИСКОВА
    ДЛЯ ДІВЧИНКИ

Бог тримає тебе на руках,
Пестить, люляє, спокій дає.
Його дихання чиста ріка
Гладить личко прекрасне твоє.

Ніжна квіточко Божа й моя,
Мов пелюсточки, очі закрий.
І маленька небесна зоря
Цілу ніч стерегтиме сон твій.

Хай насниться тобі наш Господь
І чудова обитель Його.
Наче в казку, тихенько заходь
В чарівливу красу сну свого.

Сон, мов котик, сказав тобі: «Мяв».
І торкнувся тихесенько вій.
Він уже тебе всю обійняв.
Спи, пухнастенький зайчику мій.

07.12.2016, Чернігів


Є різні засоби зв'язку:
Є телефон, є скайп, є вайбер.
Візьміть систему будь-яку,
Аби нормальний був провайдер
І був зв'язок без перешкод,
Щоб додзвонитися додому.
Система має певний код
І інтерфейс, та суть не в тому.
Не в тому суть, хто виробник,
Якщо працює ця система.
А ось якщо зв'язок в нас зник,
Оце реальна вже проблема.
Так саме з Богом наш зв'язок
Є не питання інтерфейсу.
Аби доступний нам був Бог,
А хрест, півмісяць або пейси —
Декоративний елемент,
Що справді значення не має.
Важливий лиш один момент:
Чи з Богом це тебе з'єднає?
І не кричіть, що тільки ви,
Бо так написано у книзі.
Це геть не так, ви неправі.
Все піддається експертизі.
Написано хоч що там будь,
Багато є систем робочих.
Але якщо забута суть,
Нам тільки книги тичуть в очі.
Але не книжний, а живий
Зв'язок — це все, що треба мати.
Якщо він є, щасливі ви
І геть не станете кричати
Про монополію на цей
Зв'язок, бо ви тоді спроможні,
Людині дивлячись в лице,
Її зв'язок узріти з Божим
Буттям, її стосунки з Ним,
Хоч засоби зв'язку інакші.
Де є зв'язок, де він не зник,
Де контактують душі ваші
З первісним джерелом своїм,
З життя кінцевою метою,
Беріть це, користуйтесь ним,
Знайомтесь з Бога чистотою
На досвіді свого зв'язку,
На власному з Ним спілкуванні.
І матимете ви таку
Свободу і тріумфування,
Таку могутність, мудрість, мир
І ясне бачення реалій!
Без цього зір ваш — геть не зір.
Хоч ви б'єтесь серед баталій,
Та результат сліпих цих битв
Не той, який тоді б ви мали,
Духовні практики якби
Свідомість вашу підіймали.

14.12.2016, Київ


Ми — нащадки стрільців січових,
Козаків запорізьких нащадки.
В час новий і в умовах нових
Ми — продовження їхнього спадку.
Спадкоємці цієї землі,
Вічно гарної та молодої,
Маєм ми вчителів — на чолі
Із Григорієм Сковородою.
Ми нащадки тієї Русі,
Що була між держав як левиця.
Європейці з пошаною всі
Дивувались на нашу столицю
На висотах поблизу Дніпра.
В Римі поруч з отцями святими
У Соборі Святого Петра
На мозаїці — князь Володимир
З нашим Тризубом, нашим Гербом,
Золотим, на тлі синьої сині.
Наша пам'ять, мов фотоальбом,
Береже хай життя України,
Почалось що з Ведичних Часів,
З мудреців і могутніх героїв,
З найдавнішої з-поміж усіх
Наддержави Ведичної тої,
Що на нашій землі тут була,
Залишивши про всесвіт науки,
Щоб робили ми добрі діла,
Взявши спадщину цю в наші руки.

27.12.2016, Київ


Я люблю і поважаю атеїстів
За незабобонність. З ними все простіш.
А якщо вони ще мають серце чисте,
Я їх виберу в супутники скоріш,
Ніж упертих в книгу, очі затуливших,
Що все роблять ради місця у раю,
Що ніщо у світі більш їх не колише
І що скрізь всім пхають істину свою.
Бог існує. І Його потрібно знати.
І стосунки необхідно мати з Ним.
Та ніякі ритуали і догмати
Не дають з Ним жити диханням одним,
Бачити життя і світ Його очима,
Відчувати разом з Ним Його любов.
Від обрядів і від догм багато диму
Замість світла і тепла, навмисно мов.
А живим, прямим зв'язком з Ним є служіння
Вічному життю Його завжди і скрізь
Через серця безкорисливе веління.
Слугування це не має вад і криз.
І молитва — з Ним розмова справжня й щира —
З'єднує з Ним, робить близькими нас з Ним.
Це є дійсний досвід. Не сліпа це віра.
Це тепло і світло, а не просто дим.

28.12.2016, Київ


В останні ці години року
Молюсь за Україну я,
Охоплюючи серця оком
Глибинний напрямок буття...
Щасливе Боже одкровення
У серці тихо постає...
І розчиняючись в смиренні,
Я зрю призначення своє...
Мені приходить розуміння,
Який обов'язок є мій,
Приходить мир, благословіння
І ясне бачення подій,
Що нас чекають, зміст їх, сутність,
Зв'язок їх з вічністю, з Творцем...
Я бачу, як Його присутність
Святить життя Його вінцем...

31.12.2016, Чернігів


З Богом зв'язок є зв'язок не з релігією чи писанням.
З Богом зв'язок є зв'язок з Тим, Хто в нашому серці живе
І у серцях всіх істот. Не релігії це є питання.
Універсальне це дещо, природне, просте, світове.

З Богом природний зв'язок з чистоти й доброти виникає.
Святість є просто синонімом слів чистота й доброта.
Хай цей зв'язок кожний з нас як найвищу коштовність плекає.
В цьому зв'язкові і є сенс життя, зміст його та мета.

02.01.2017, Чернігів


 ПРО МАРИНУ ЯРОСЛАВНУ КІРІЯК

Покинула тіло, утомлене й хворе,
Відправившись далі шляхами пригод...
Сама вона в цьому не бачила горя.
Молилась за нас, за вкраїнський народ.

Читала книжки мої — вірші і прозу.
І бачила вічність, свій з нею зв'язок.
Спокійний, щасливий, прозірливий розум
Її в час відходу був іншим зразок...

Вона ще десь близько. До мене приходить.
І я відчуваю присутність її.
Не мучать її більш хвороба й знегоди.
Вона на порозі нового стоїть.

Учителька люба моя... Хай дорога
Життя, що не має початку й кінця,
Все більше її наближає до Бога —
До нашого вічного Друга й Отця...

Життя цього тіла настільки маленьке,
Що кліпнути оком лише встигну, як
Уже закінчиться піску часу жменька
І тіло лишу своє також і я.

Чекає на кожного з нас пересадка.
Куди? А куди ми придбали квиток.
Це є очевидне. Це є не загадка.
Не твердження це з релігійних книжок.

Це зору мого безсумнівне свідоцтво.
Це бачення безпосереднє моє.
Це дійсність. Це є не містичне пророцтво.
Це просто реальність, яка вона є.

07.01.2017, Чернігів


Бути безмежно терплячим — це дуже природно,
Легко, якщо твоє серце безмежно щасливе,
Вдячне, незаздрісне, чисте, здорове й свободне.
Стану цього досягнути всім людям важливо.

Стан цей є справжня мета існування людського.
Мир, справедливість і чесність із нього походять.
Дивлячись в завтра, я бачу: пошириться скоро
Метод, який дуже просто до нього приводить.

10.01.2017, Київ


Здійснення всіх мрій не є зупинка.
Це є рух у вічній повноті.
В цьому стані всі мої хвилинки —
В ланцюжкові ланки золоті.

В ланцюжкові вічності. А значить,
Дійсністю всіх ланок вічність є.
Очі мого серця вічність бачать.
Моє серце чисту вічність п'є.

Я вдихаю вічність у легені.
В ній існую я і в ній живу.
Маю жменю вічності в кишені —
Нескінченну, дійсну і живу.

З Богом маю в вічності стосунки.
Все Йому, що маю, віддаю
З вічного безмежного рахунку.
І при тому втрат не зазнаю.

11.01.2017, Київ


В процес цей щодня дві години я пильно вкладаю:
З Тобою будую зв'язок. Хоч він в мене вже є.
Але, щоб знайти Тебе знов, знов Тебе я шукаю
За всім, що, неначе опона, між нами стає.

Бо вітер текучки підточує навіть і камінь.
А я є ніхто і ніщо. Просто в мене є Ти
І те, що Ти дав мені, Боже, — зв'язок поміж нами.
І я налаштовую серце, його щоб знайти.

11.01.2017, Київ


Лише служіння справі Божій,
Тобто служіння щастю всіх,
А не своїй кишені, може
Людей здружити будь-яких.

Симпатії не мають сенсу —
То просто примхи в голові.
Слугуйте Божим інтересам —
І станете братами ви.

Хай ти у тій чи іншій вірі,
А ти не в тій чи атеїст —
Служіння істині і миру
Є Богові служіння зміст.

Раби егоїстичних цілей
Всі — між собою вороги,
Бо гроші й влада — ось на ділі
Є їхні в дійсності боги.

Не треба в релігійність гратись.
Ось ваше істинне лице:
Лиш безкорисливість є святість,
Корисливість — безбожність це.

Все інше вигадане й штучне.
Щоб мати право на обман,
Комусь підтримувати зручно
Невігластва і догм туман.

Та розум, а не забобони,
І совість даром Бога є.
Всі для братерства перепони
Хай Його милість розіб'є.

13.01.2017, Київ


Відчуваю я в серці своєму таку доброту,
Ніби люди навколо усі — це мої рідні діти.
І старі, і малі. Всі, кого зараз бачу отут.
Ніби маю і можу я їх, мов дітей, захистити.

Наче діти або наче квіти, красиві такі
Всі навколо. Ці люди є Бога коштовні частинки,
Є буття Його гарної, вічно живої ріки
Особливі і різні такі незліченні краплинки.

14.01.2017, Київ


В історію цю зараз, мабуть, хтось і не повірить...
Люблю я Грузію і дуже часто в ній бував.
І бачив там все, що і як робив Саакашвілі.
І величезне щастя я від того відчував.

Я бачив цілковито безкорисливу людину,
Шляхетну, чесну, добру, мудру, мужню, і не десь,
А там, де їй потрібно бути: на чолі країни!
І був у надзвичайному захопленні я весь.

З тих пір щодня благав я Бога: «Боже, цю людину,
Будь ласка, чарівним, відомим лиш Тобі шляхом
Спрямуй і приведи в мою кохану Україну,
Мого народу любого зроби керівником!!!»

Я сам вважав, що мрія ця занадто неймовірна.
Але такий вже я. Я повний неймовірних мрій.
І крок за кроком мої мрії здійснюються вірно.
І я стаю учасником жаданих цих подій.

15.01.2017, Київ


Щоб завжди бути вільним і щасливим в цьому світі,
Потрібно оселитись в інших вимірах прекрасних,
Приходячи в цей світ, лише щоб місію здійснити,
Прив'язаностей тут не маючи й мотивів власних,
Не маючи у цьому світі власних інтересів
І не від чого в ньому не залежачи ніяк.
Тому я присвятив свою всю молодість процесу,
Що через нього в світі духу оселився я.
Я є душа. Світ духу є моїм природним домом.
Я з ним зв'язав себе й навічно в ньому оселивсь.
Тому ні втрат, ні горя, ні розчарувань, ні втоми
Не маю я й не матиму в майбутньому колись.
Десантник в цьому світі я. Я маю тут задачі,
А також необхідне все для здійснення задач.
І хоч не в здійсненні задач мого життя удача,
У справах я не зазнаю нічого, крім удач.
Влаштовуватись тут мені та якось виживати
Нема потреби. Влаштувавсь я вже навічно там,
Де треба. Отже хочу я лише послугувати,
О люди, на оцій землі Всевишньому і вам.

21.01.2017, Київ


Я — найбагатіша людина на цій
Планеті, а також у всесвіті цьому.
Тримаю коштовні скарби я в руці.
Але охорони не маю я вдома.

Бо справжнє багатство ніхто не вкраде.
Бо справжнє багатство ніхто не побачить.
Його не торкається заздрість людей.
Для інших воно невидимка неначе.

А я насолоджуюсь ним повсякчас
Так, як вам не може наснитися навіть,
Так, як не уявить уява у вас.
Ніщо цього скарбу мене не позбавить.

Суперників і конкурентів в житті
У мене нема. І нема в мене більше
Жадань і бажань на життєвій путі.
Тому я спроможний подбати про інших.

23.01.2017, Київ


Чутливе, витончене сприйняття,
Довірлива, сліпа любов, наївність,
Велике милосердя й співчуття,
Жертовність, безкорисливість і ніжність —

Природа жінки, материнства суть,
Все те, без чого світ стає жорстоким,
Без чого світ цей злі вітри знесуть.
Світ ще живий, живе це в ньому доки.

Вона беззахисна. Чоловіки
Існують, щоби жінку захищати.
Призначення це мужньої руки.
Бо жінка є дочка, дружина, мати.

Бо жінка — це не хтивості об'єкт,
А це об'єкт дбання, об'єкт опіки
І захисту того, у кого є
Безстрашність, доблесть, сила, — чоловіка.

Та чоловік, що дбати про жінок,
А не користуватись буде ними, —
Один, як місяць на мільйон зірок,
На юрби інших. І жіночість гине.

Щодо жіночності просте знання
Існує в цьому всесвіті одвіку:
Жіночість жінки — результат дбання
Про неї істинного чоловіка.

Відповідальність чоловіка це.
Це має бути плодом його вчинків.
У тому честь його, його лице —
Наскільки захистить він в жінці жінку:

Чутливе, витончене сприйняття,
Довірливу, сліпу любов, наївність,
Велике милосердя й співчуття,
Жертовність, безкорисливість і ніжність.

24.01.2017, Київ


                                                               Альоні

Це ти!!!... Не можу надивитись і повірити очам!!!...
Якби ти не була прекрасніша за мрію та уяву,
Я б думав, що я мрію, сплю, о чарівне моє дівча,
Коли тебе я бачу, неймовірно гарну та яскраву...

Найкращі всі епітети, що має мова, — натяк лиш
На те, яка ти є неперевершена і незрівнянна...
Красуні раю всі відразу б оганьбились і втекли,
Якби з тобою спробували позмагатися, кохана.

Це парадокс якийсь, порушення законів всіх буття,
Якась непояснима помилка природи неможлива,
Що щастя удостоєний про тебе піклуватись я,
Що найгарніша у Творінні жінка є моя дружина.

Але на цю загадку ти дала пояснення просте:
«Для тебе, любий, постаралась я такою народитись.
Такою постаралась народитись я, щоб сталось те,
Що є: на мене щоб за все життя не міг ти надивитись».

28.01.2017, Чернігів


                                           Альоні

Розлука і зустріч — це видих і вдих
Любові... Я скоро вернуся, кохана.
Я завжди вертаюся. Просто зажди.
Це дихання щастя. Воно бездоганне...

Розлука і зустріч — це пауза й звук
У пісні любові... Стоїш на порозі.
Мене проводжаєш. З очей твоїх, з рук
Струмить те, що я не згублю по дорозі...

30.01.2017, Чернігів


Коли ти знаєш, що тобі робити,
Коли обов'язком живеш своїм,
Ніщо тебе не може з цього збити.
Твоя це вахта. Це твої бої.

Призначення і роль свою ти бачиш,
Якщо у тебе є зв'язок прямий
З Тим, Хто усім обов'язки призначив.
Ти знаєш: «Цей обов'язок є мій».

Його щоб виконати, всі ресурси,
Підтримку, допомогу Божу ти
Отримаєш, якщо не зійдеш з курсу,
Якщо не втратиш серця чистоти.

Ти непохитну матимеш рішучість
І спокій, що знання його дає.
Досада й невдоволеність не мучить
Того, хто так живе життя своє.

31.01.2017, Київ


Духовна практика — це не до смерті підготовка.
Духовна практика — це підготовка до життя.
Мета її є не в загробну увійти тусовку,
А мати дійсності безпомилкове сприйняття.

Потрібен Бог нам, бо без світла бачити не можна.
Без Бога ми не бачимо, а уявляєм все
Те, звідки йде і що несе в собі подія кожна
І кожний вчинок наш які нам наслідки несе.

Без Бога, без зв'язку з Ним ми все тільки припускаєм,
І помиляємось, і маєм результат не той.
Лише зв'язок з Ним нас реальним зором наділяє.
Без цього дійсно ефективним може бути хто?

03.02.2017, Київ


ДОБРО ВРЕШТІ ПЕРЕМАГАЄ

Кохана дружина моя
В Чернігові агітувала
За Саакашвілі. І я
За це був їй вдячний чимало.
Вона говорила про те,
Що завжди потрібно всім знати.
Вдалося їй людям просте
Поняття про праведність дати —
Поняття про те, що нехай
Над злом тобі верх не здобути,
Але все одно віддавай
Себе слугуванню добру ти.

17.02.2017, Київ


Мені зустрівсь так званий пацифіст...
Не повторятиму його промову...
Хоча він боягуз та егоїст,
Він надихнув мене підняти знову
Цю тему — тему миру і війни:
Насильство тільки силою спиняють
Солдати. Пацифісти — це вони.
Мир на землі їх груди захищають.
Якщо ти, брате, вбивць не зупиниш,
Ти є не пацифіст, а їхній спільник,
Дітей, жінок, старих ти зрадник лиш,
Насильства і злочинності прихильник.
Не пацифісти захищають мир.
Мир захищають воїни-герої
Від війн, мов від кривавої чуми,
Руками, що тримають міцно зброю.

17.02.2017, Київ


— Політика? Фу! То вона ж брудна!
Ах, ми не хочем мати справ з цим брудом!
Політика — це діло не для нас.
Ніяк стикатися ми з цим не будем, —
Я чую від «піднесених осіб»,
Що є егоїстичні чистоплюї.
Але щоб навіть виростити хліб,
Грязюку орють люди й боронують.
А бруду не було щоб у житті,
Його потрібно чисто прибирати.
Повинні ми служити чистоті,
Її творити, а не споживати.
З політики прибрати грязь і бруд,
Щоб наш народ жив у людських умовах, —
Піднесений, шляхетний, чистий труд,
І безкорисливість — його основа.
Із справ усіх найважливіше це
Для цього епохального моменту.
І наш обов'язок перед Творцем —
Цих Божих звершень бути інструментом.

18.02.2017, Київ


            БЕЗКОРИСЛИВІСТЬ

Безкорисливість в нас виникає, коли
Своє щастя ми бачимо в щасті народу,
А від болю його в нас нестерпно болить.
Безкорисливість має духовну природу.

Безкорисливість є чарівливим мостом,
Що веде із занепаду в щастя найвище.
Безкорисливість — це є любові симптом.
А любов є симптомом зв'язку зі Всевишнім.

18.02.2017, Київ


Мій кум купує справжній телескоп синочку,
Моєму хрестничку, якому ще три рочки.
— Не виконати це бажання неможливо, —
Він каже, — бо заздалегідь такий щасливий
Мій хлопчик і заздалегідь безмежно вдячний,
Цей телескоп я вже купив йому неначе.
Коли з садочку я його додому вів,
На мене раптом оченятка він підвів,
Захоплені, і щиро, в радісному дусі
Питає в мене: «Любий, дорогий татусю,
Ти купиш телескоп справжнісінький мені?»
Хіба на це я міг йому сказати «ні»?
Я усміхнувся і сказав йому: «Куплю».
Я він мені: «Спасибі! Я тебе люблю!
Який ти в мене дивовижний і хороший!»
І от йому на телескоп зібрав я гроші.

І я подумав: «Дійсно! Саме так і є!
Тому і Бог бажання будь-яке моє
Завжди виконує уповні й неодмінно.
Як щиро вдячному і люблячому сину
На всі прохання добрі й чисті Він мені
В житті ніколи не відповідає «ні».

21.02.2017, Київ


Не з релігією, а з життям
Бога треба асоціювати,
З науковим і точним знанням —
Ясним, а не туманним, мій брате.

Містицизм, забобони, туман —
Це невігластво, а не реальність.
Бог дає не покірливість нам,
А свободу і відповідальність.

Тільки в того виходить усе,
Тільки той може бути щасливим,
Хто цю відповідальність несе
Вільно, творчо, свідомо, сміливо,

28.02.2017, Чернігів


Бог — це є нитка у життя намисті.
Бог — смак води. Він бездоганно чистий.
Бог — це талант, це творчий хист в людині.
Бог — клей, що склеює все воєдино.
Бог — аромат землі і жар багаття.
Бог — це героїв доблесних завзяття.
Бог — це само життя живого всього.
Бог — праведність, що сягне перемоги.
Бог — мудрість мудрих, зір тих, хто прозрів.
Бог — гумор, жарт та сміх в життєвій грі.
Бог — сила сильних, щастя всіх щасливих.
Бог — це сміливість у серцях сміливих.
Бог — це початок, сутність і кінець.
Бог — це дбайливий всесвіту отець.
Бог — еліксир, що гоїть всі хвороби.
Бог — не абстрактне дещо, Він — особа.
Бог — справедливість, доброта й любов,
Краса і правда. Це — мій любий Бог!..

28.02.2017, Чернігів


Повінь щастя заповнила все, не лишивши нічого,
Крім блаженства і вдячності, миру й любові, мені,
Пронизала буття неймовірною близкістю Бога.
І вібрують у кожному атомі Божі пісні.

Концентрований смак Його дихання чути в повітрі.
Я ним дихаю. З цього смаку я складаюся сам —
З цього щастя й любові, які так красиві та світлі.
І смакую життя — цей солодкий і чистий бальзам.

І лише тільки в цьому здоровому стані можливо
Слугувати завжди Богу, людству, народу, сім'ї.
Бо лише тільки той, хто отак цілковито щасливий,
Витрачає на інших весь час і всі сили свої.

Це є норма життя. А відсутність цього є хвороба,
Розумове, психічне відхилення, що не дає
Слугувати життю, безкорисливо, вільно, природно,
Справжнім змістом наповнивши все існування своє.

Від хвороби ніхто не видужує без лікування.
Отже перший обов'язок кожного — ліки знайти,
Що підійдуть йому, і постати на шлях осягання
Свого власного місця, природи своєї й мети.

Без духовної практики жити — це гірш, ніж без грошей,
Без повітря, без світла, без дому, без жодних умов
Для життя та здоров'я. Ніщо не можливе хороше
Без духовної практики, без харчування немов.

Це здоров'я — моє надбання. Я щоденно вкладаю
Дві години у цей цілковито духовний процес.
Я свідомості дерево, мов садівник, поливаю,
Відзначаючи в рості його дивовижний прогрес.

Повінь щастя заповнила все, не лишивши нічого,
Крім блаженства і вдячності, миру й любові, мені,
Пронизала буття неймовірною близкістю Бога.
І вібрують у кожному атомі Божі пісні.

Концентрований смак Його дихання чути в повітрі.
Я ним дихаю. З цього смаку я складаюся сам —
З цього щастя й любові, які так красиві та світлі.
І смакую життя — цей солодкий і чистий бальзам.

01.03.2017, Чернігів


Щастя — це не плід обставин і подій.
Щастя — це свідомості здоров'я.
Щастя — це є якість серця, брате мій.
Щастя — це наповненість любов'ю.

Щастя — диво. Але точний метод є,
Як в життя це диво запросити,
Точний метод, що гарантію дає:
Серце щастям буде вповні сите.

З джерелом любові й щастя поєднай
Все єство своє і черпай звідти
Чисту мудрість, що лише вона одна
Дозволяє вповні в щасті жити.

Дивовижний світ реальності тоді
Сам розкриється твоєму зору.
Щастя — це реальність. Тож її знайди,
Просто ставши чистим і прозорим.

Створювати щастя не потрібно, ні.
Треба егоїзму панцер зняти
З себе, наче з річки кригу повесні,
І все щастя з рук життя прийняти.

02.03.2017, Чернігів


Свобода — це коли у серці більш нема
Нездійснених бажань, бо всі вони здійснились,
Коли нарешті над чуттями усіма
Зійшла, мов сонце, благодатна Божа милість.

Така свобода є не результатом спроб
Свої бажання нескінченні всі здійснити,
А результатом намагань так жити, щоб
У будь-якому разі лиш добро творити.

Про щастя інших безкорисливе дбання
Приносить нам самим блаженство і свободу,
А також розкриває внутрішнє знання,
Яке первісно вклала в серце нам природа.

Свобода — це коли з душі тече любов,
Звільняючи навколо всіх, кого торкнеться.
Свобода — ось що справді нам дарує Бог.
Лиш вільне серце в унісон з Господнім б'ється.

04.03.2017, Київ


Я бачу дива!.. Скрізь і всюди дива!..
Повітря вдихаю в легені — це диво!
А здійснення мрій і бажань — це хіба
Без Божих чудес дивовижних можливо?!
Життя, щастя, вірші, любов і краса,
І якості серця, і совість, і розум —
Прекрасні дива й чарівні чудеса.
А також усмішка, сміх, ніжність і сльози...
Я знаю все, що мені треба. А як?
А звідки? А так! Звідти! Це диво Бога!
Не тільки знання, а й помилка моя
Приводить мене врешті до перемоги.
Його піклування і захист Його,
Його чудеса безперервні щоденні —
Насправді єдина причина того,
Що щастя з повітрям вдихаю в легені,
Що тільки удача — життя мого зміст,
Що іншого змісту у ньому немає.
Ця повна безстрашність моя й оптимізм
Основою досвід і бачення має —
Мій досвід і бачення див і чудес,
З яких і складається дійсна реальність,
Мій досвід, що все лиш до кращого йде,
Якщо я несу свою відповідальність
За те, щоб із Богом тримати зв'язок,
Обов'язок свій розуміти свідомо
І згідно з ним діяти. Інше все Бог
Влаштовує Сам дивовижно й чудово...

05.03.2017, Київ


З усіх прав людини найпершим є право
На те, знати щоб неспотворену правду.
Найгірший із злочинів влади — брехня,
Яка подається з екранів щодня.
Боротись з режимом ми маєм почати
Із того, що телеканали забрати
У тих, хто команду брехати дає.
Тоді все простим і природним стає.
Бо правда — це є наймогутніша сила.
Сама без зусиль вона зробить все діло.

07.03.2017, Київ


Прямувати до більшого щастя — природа життя.
Бо життя має ціллю нас всіх повернути до Бога.
Ця природна і вільна спрямованість наші чуття
Врешті решт неодмінно виводить на Божу дорогу.
Бо ми прагнемо щастя. Все більше і більше. І ще.
Крапля щастя нас не вдовольнить. Бо ми маємо право
На його океан. Отже, сяючи з наших очей,
Нам освітлює шлях ця прекрасна і радісна правда.
Мов бджола, що шукає нектар і в погоні за ним
З однієї до іншої квітки летить, доки якось
Не знаходить його джерело — невичерпний тайник,
Де знаходить нектару жадані і кількість, і якість,
Саме так кожний з нас, тільки доти шукає чогось
І для себе чогось добивається потом і кров'ю,
Доки в серці своєму нарешті не знайде Того,
Щастям, мудрістю Хто переповнить його і любов'ю.
Це природний процес, що він не потребує зусиль.
Тільки щирість лише і природність потрібні для нього.
Ця природність і повна свобода — Всевишнього стиль.
Ну а інше все є від лукавого, а не від Бога.

11.03.2017, Чернігів


                                      Альоні

Стосунки наші вічні. Їхній зміст —
Служіння Богові, яке є вічне...
Розлука має так багато місць,
Та пам'ять береже твоє обличчя —
Обличчя серця, що незмінним є,
Душі обличчя, що я добре знаю
І так люблю, оце єство твоє,
Що з незапам'ятних часів кохаю...
Та скоро вічний дім притулок нам
Надасть, а світ минущий ми залишим.
Ми досконалі матимемо там
Стосунки одне з одним і з Всевишнім.

11.03.2017, Чернігів


Весь штучний аскетизм — по суті дещо демонічне,
Бо шлях любові, що з природних складений аскез,
Що є живий, невигаданий, неегоїстичний,
Що переслідує в житті не власний інтерес,
А щире слугування Богові в тій самій ролі,
Що по життю обов'язком твоїм природним є,
Тобі природних труднощів влаштовує доволі.
Це є не штучне, це реальне, справжнє, це твоє.
Життя духовне — це не містика, не ритуали.
Життя духовне — це зв'язок із Богом через те,
Що робиш ти щомиті, це життя в усіх деталях.
Воно прекрасне і натхненне, чисте і просте.

12.03.2017, Чернігів


                                              Альоні

Ти і любов... Навчаєте мене ви вдвох
Усе, з чим я стикаюсь, краще розуміти:
Я осягаю те, наскільки дбає Бог
Чутливо й мудро про істот у цьому світі,
Те, як Він любить, як Він бачить нас усіх,
Яку для Нього в світі кожний цінність має,
Як вічно кожний з нас живе в Його руці,
Хоч це не завжди усвідомлює і знає.

12.03.2017, Київ


Спів птахів. Повновода Десна.
Білки бавляться. Сонечко гріє.
Тиша. Спокій. Прекрасна весна...
В серці радісні хвилі надії...

Бог... Він скрізь, Він у всьому завжди.
Він — життя, нескінченне і вільне.
Скрізь Його ледь помітні сліди.
Скрізь любові Його ніжні хвилі...

Дуже скоро маленькі бруньки
Стануть квітами, листям. Це буде.
Саме так Його дотик руки
Дух і мудрість пробуджує в людях...

Я це бачу... Я бачу Його...
Очі серця милуються Богом...
Він завжди в полі зору мого...
Бог... І вічна Його перемога...

16.03.2017, Чернігів


                             Михайлові Саакашвілі

Весна. Нічого ще фактично не змінилось,
Але вже очевидно: все, кінець зимі.
Бо час прийшов. Бо є на це Господня милість.
І не уникнути вже неминучих змін.
Нам треба діяти, враховуючи зміни,
Яких ми навіть ще не бачимо, але
В яких народжується доля України,
Які вже прирекли на знищення все зле,
До руху сил нових активно приєднатись
І стати часткою грядущої весни,
Цій Божій силі безкорисливо віддатись,
Та розуміти: зло не здасться без війни.
Не здасться, агонізуватиме жорстоко.
Тому потрібні в цьому русі сил нових
Безстрашні лицарі з безпомилковим оком,
Яких очолити спроможні тільки Ви!

17.03.2017, Чернігів


                                Альоні

Світло фар на нічному шосе
Ріже темряву, наче ножем.
Десь позаду лишилося все,
Що в цю мить неважливе уже.

Вихідні. Перетнувши межу
В чарівний, недоторканий час:
— До побачення, — світу кажу.
Все. Нічого немає, крім нас.

Але ми — це багато чого:
Це любові безкраї світи,
Бог, життя дивовижне Його
І частинки цього — я і ти...

24.03.2017, автобус Київ-Чернігів


Душа без любові — пустир.
Життя без любові — тягар.
Любов дарить щастя і мир.
І смак її — чистий нектар.

Любов — доброти чистий стан,
Відсутні де заздрість і зло.
А Бог — це її океан.
А Бог — це її джерело.

Та жодній релігії Бог
Ніяк не належить. Бо Він
Є поза концепцій і догм,
Обрядів та храмових стін.

Бог є у життя глибині,
Там, звідки приходить любов.
Він є і в тобі, і в мені.
Суть кожної миті — це Бог.

25.03.2017, Чернігів


Свою свідомість не зв'язавши з Богом,
Наскільки б щирими ми не були,
Любити повноцінно ми нікого
Не можемо, бо в нас серця малі,
Бо ми не є джерелами любові.
Єдине джерело любові — Бог.
Якщо не маємо в життя основі
Стосунків з Богом, в нас умре любов,
Як та рослиночка без поливання,
Як гроші, що скінчаться врешті решт,
Якщо немає грошопостачання.
І ти — банкрут, і на майно — арешт,
І та любові квіточка коштовна,
Яка спочатку в тебе розцвіла,
Перетворилася в дурницю повну,
Скінчилася... Такі сумні діла.
Так листя, що не зв'язане з корінням,
Не має повноцінного життя.
Тому зв'язатись з Богом ми повинні,
Любов'ю щоб наповнити чуття,
Щоб нею серце сповнити та розум
І без кінця поповнювати знов,
Ніколи щоб не проливати сльози
За втрачену, загублену любов.

25.03.2017, Чернігів


Раби і деспоти — одна хвороба.
Раб мріє стати деспотом колись.
Цей садо-мазохізм їм до вподоби,
В якому все життя вони товклись.

Це їх модель стосунків у родині,
В суспільстві, навіть з Богом тільки так
Раби і деспоти взаємодіють.
Бо в їх сухих серцях любові брак.

Вони не знають іншого. І Богу
Раби завжди приписують садизм.
В неволю, а не у любов, дорога —
І віра їх, і їхній атеїзм.

Лиш люблячий і вільний зичить волі
Усім навколо і її дає,
Допомагаючи створити долю,
В якій любов, свобода й щастя є.

29.03.2017, Київ


Свідомість хапуги й свідомість раба —
Хвороби, що справді лікуються легко.
Доба наша — це наукова доба.
Наука сьогодні сягнула далеко.
Наука нарешті знайшла джерело
Знання про здорову та хвору свідомість,
Яке зберігалось ретельно й дійшло
До нас із прадавніх часів невідомих.
Я двадцять п'ять років вивчаю його.
Я двадцять п'ять років його практикую.
І практика ця є причина того,
Що я по життю так щасливо крокую,
Що я не хапуга, не раб, що моя
Свідомість звільнилась від пут егоїзму
І що можу вільно і радісно я
Віддати всі сили на благо Вітчизни.

30.03.2017, Київ


Смак щастя, смак життя — смак чистоти,
Любові, безкорисливості. Отже
Із цього висновок: потрібно йти
За цим смаком, один що тільки може
Удовольнити серце, дати все,
Що треба, і здійснити всі бажання.
Цей смак нас стрімко, мов літак, несе
У стан, де боротьба за виживання
Не має місця, де омана й страх
Відсутні, де в душі відкриті очі
І де ні в чому не існує брак,
Де серце лиш ділитись щастям хоче.
Цей стан свідомості, цей стан буття —
Нормальний. Він здоровий. Він природний.
І він смачний, бо в ньому — смак життя,
Яке є дійсно гідне і свободне.

31.03.2017, Київ


Відірвавшись від дійсності, наче від дерева листя,
Загубились в чужій віртуальній комп'ютерній грі,
Ототожнились з тим, що не має смаку і користі.
І тому переможців нема тут. Тут всі злидарі.

А з реальності справжньої нам надсилають привіти.
Ті, хто мешкає там, шлють посланців нам і вчителів,
Шлють нам Біблію, Тору, Коран, шлють нам Баґавад-ґіту —
Втечі план та інструкції, з матриці щоб ми втекли.

Та для того, щоб втечі ми планом якимсь скористались,
Нам потрібен контакт з тим, хто з матриці вийшов уже,
Бо інструкції ті вже частиною матриці стали,
Їх прибрали до рук ті, хто матрицю цю стереже.

31.03.2017, Чернігів


Між хтивістю й любов'ю не тонка межа,
А прірва. Бо ці речі зовсім протилежні.
Живе любов'ю безкорислива душа,
Необумовлена, свободна, незалежна,
А хтивість мучить тих, в кайданах хто живе
На себе зосередженого егоїзму,
Хто в ньому, у мілкій калюжі мов, пливе
В брудних потоках гедонізму й мазохізму,
Хто стиснутий своїм маленьким, хворим я,
Що відокремлене, відірване від Бога,
Тобто від дійсного, від справжнього життя,
Яке щасливе, вільне, чисте і глибоке.

02.04.2017, Чернігів


                                               Альоні

Той дуб, що побачення перше під ним
Два роки тому в нас було повесні.
Чернечі печери. Ми разом тут знов.
І проліски сині. І наша любов.
Вона за два роки зросла й розцвіла,
Хоч в наших серцях вона вічно була.
Щодня все гарніше цвітіння її.
Щодня все прекрасніші очі твої...

02.04.2017, Чернігів


Якщо, братику, певні особи в твоєму житті
Набагато для тебе цінніші за тебе самого,
Це — любов. І якщо за любов'ю цією іти,
Розшукати можливо її джерело, тобто Бога.

Якщо прагнеш знання не для величі власної ти,
А задля розуміння обов'язку й місця свойого
У служінні життю, то якщо за знанням цим іти,
Розшукати можливо його джерело, тобто Бога.

Якщо маєш у серці безстрашність, шляхетність, талант,
Хист до діла цілком безкорисливого будь-якого,
То додай до життя свого планів іще один план:
Розшукати всіх якостей цих джерело, тобто Бога.

Розшукавши, побачиш ти: Бог — це не казка, не міф,
Це не хтось, в кого вірити можна і більше нічого,
А прекрасна реальна істота, і, братику мій,
Ти спонтанно й натхненно тоді слугуватимеш Богу.

03.04.2017, Київ


Бог, та не той церковний, книжний, релігійний образ Бога,
А Бог, якого бачу скрізь, заповнив все життя моє.
Мій незворушний спокій, впевненість моя — це все від цього.
Від цього в мене щастя і знання, і все, що в мене є.

Це те єдине, робить що мене таким самодостатнім.
І все, що хочу я, — народу передати скарб цей мій.
Бо тільки у свідомому, здоровому такому стані
Спроможна нація на здійснення своїх бажань і мрій.

04.04.2017, Київ


Тільки в стані смирення успішні ми можемо бути.
Бо ми в стані смирення займаємо місце своє.
І тоді в серці тиша, дає що нам істину чути
Без претензій, а з вдячністю Богу за те, що в нас є.

Тільки в стані смирення звитяжні по-справжньому люди.
Звідки ж стан цей береться? Він сходить у серці, коли
Бога молить за нас особистість свята, що нас любить.
Треба, щоб зі святими такі в нас стосунки були...

07.04.2017, Київ


Я — безпорадна крихітна істота.
Та мій господар — всемогутній Бог.
Його могутності безмежну квоту
Через смирення, відданість, любов
Я маю, щоб здійснити все, що хоче
Від мене Він, хоч нездійсненне це.
Мене всім наділяють Божі очі,
Його усмішка та Його лице.
Все, що я маю, — не моє. Це Боже.
А я — ніщо, посудина лише
Його скарбів. А той, хто ототожнив
Скарби з собою, їх утратив вже.
Я є об'єктом милості. І квота
Залежить від мого смирення лиш.
Я — безпорадна крихітна істота.
Та хто живе за мене щасливіш?!

07.04.2017, Київ


                             Альоні

Я є об'єктом милості твоєї.
Твоїми молитвами я живий.
О чарівнице, таємнича феє,
Ти — рятівник і покровитель мій.
Де б був я без твоєї допомоги?!
Твої благословіння — сила та,
Що зв'язує мене все більше з Богом,
Бо в них — непереможна чистота,
Яка очищує мене від бруду
І вищі якості мені дає.
І я з тобою вічно разом буду,
О моє щастя, о життя моє.

08.04.2017, Київ


              ДЕСНА

Вона тече тут тисячі років.
І тисячі років вона тектиме.
Серед осик, верб, кленів і рокит.
На березі багаття. Запах диму.

Як полум'я оце, життя людське
Згорить, надовго не лишивши сліду.
Яскраве, як вогонь, хоч і важке.
Зігріти щоб когось, а не для виду.

Лишиться ця ріка і ця земля.
І житимуть якісь тут інші люди.
Що доброго зумів зробити я,
Насправді дуже швидко позабудуть.

Та хай і не помітять. Це моє
І більше нічиє багатство вічне.
Служіння, що людина віддає,
Є її щастя, тихе і величне.

Неспішний і спокійний плин Десни.
Настане час і їй піти Додому,
Забувши, наче довгі-довгі сни,
Ці тисячі років та їхню втому.

І я колись її зустріну Там.
І не впізнаю. Бо все буде іншим...
Дивитися у вічність треба нам.
Бо все минуще ми колись залишим.

09.04.2017, Чернігів


                         Альоні

О моя щаслива любове,
Бездоганно здійснена мріє,
Все життя досконале з тобою,
Все життя моє квітне і зріє,
Все життя моє стало садом,
Де нема порожнього місця,
Де немає жодної вади
І де вдячність є всього змістом.

10.04.2017, Чернігів


Переможе хто в нашій грі,
В нашій битві оцій життєвій —
Ниці, підлі, гидкі щури
Чи шляхетні, могутні леви?

Я на левів ставлю й за них
Із рішучістю битись буду.
Божу справу вершать вони.
І щурам не втекти від суду.

Як, скажіть, взагалі змогло
Україну до рук прибрати
Це бридке пацюче кубло,
Що повинно сісти за ґрати?

Наша карма така була.
Та тепер ми заслугували
Шанс звільнитись від влади зла,
Від злочинних щурів навали.

То не втратьмо, брати, наш шанс.
Бо самі собі не пробачим,
Якщо знов подолає нас
Це огидне кубло щуряче.

Не спинити нас. Ми — бійці.
Не купити. Ми — не повії.
Зміним все ми в країні цій.
Хай веде нас Саакашвілі!

10.04.2017, Київ


Життя, що сповнене любові та пригод,
Які не зблякнуть і ніколи не скінчаться,
Життя, в якому замість дріб'язних знегод —
Чудові звершення і подвиги, і щастя, —
Це те, що має той, хто врешті повернувсь
До чистої своєї, вічної природи.
Мабуть, це дивно чути багатьом комусь,
Але служіння Богу — радісні пригоди.
Його життя — пригода. Брати участь в ній —
Хіба цього щось може бути цікавішим?!
Духовний світ — наш вічний дім — відкрив мені
Те, що для всіх я маю вкласти в мої вірші.
Життя Всевишнього та тих, хто поруч з Ним,
Наповнене романтикою і любов'ю,
Пригодами щодня і гумором таким
Смішним, веселим, чистим, пані та панове,
Що вам таке не снилось навіть уві сні!
В Його пригодах брати участь так цікаво!
Я вас не закликаю вірити мені,
А пропоную вам лише приємну справу —
Духовну практику, що дасть можливість вам
Очистити й розкрити розум, серце, очі.
І кожний з вас тоді все це побачить сам
І приєднатися до цих пригод захоче.

12-13.04.2017, Київ


       ТИМ, ХТО ЗВИНУВАЧУЄ МЕНЕ,
        ЩО Я СТВОРИВ СОБІ КУМИРА
           З МИХАЙЛА СААКАШВІЛІ

Не кумир він мені, а людина, з якою співзвучні
Мої розум і серце, чий геній я дуже ціню.
А кумирство та культ особистості — явища штучні.
Не приписуйте, люди, мені цю безглузду дурню.

Те, пишу що я в віршах про нього, є попросту правда,
Об'єктивна реальність, її констатація й все.
Просто спостерігати за тим, що він робить — відрада.
І приємно дивитись в його мудре й щире лице.

Просто що в цьому світі робити, як не помагати
Тим, хто вартий підтримки, бо робить для інших добро?
Серце тягнеться з цими людьми всі зусилля з'єднати
І віддати їх справі життя, а не тільки перо.

13.04.2017, Київ


       ПРО МИХАЙЛА СААКАШВІЛІ

Він не має думок про своє благоденство.
Всі думки його — про благоденство людей.
Це життя його гарне наповнює сенсом.
Це його до звитяги рішуче веде.

Саме це його робить щасливим і вільним.
Не купити його. Не злякати ніяк.
Через це він такий енергійний та сильний.
Саме це є для нього життєвий маяк.

Щиро він, безкорисливо дбає про інших.
І за щастя Вкраїни в своїй боротьбі
Він усього доб'ється. Доб'ється раніше,
Ніж будь-хто уявити спроможний собі.

14.04.2017, Київ


          МИХАЙЛО СААКАШВІЛІ —
          ЩАСЛИВА ДОЛЯ УКРАЇНИ

Він ввійде на тисячі років в історію світу.
Признає все людство політика в ньому зразок,
Що в школі на ньому виховуватись будуть діти.
І доля Вкраїни з ним матиме довгий зв'язок.

Він змінить державу і зробить великі реформи,
Збудує у нас він найкращу країну з усіх.
Життя його приклад встановить стандарти і норми
Моралі для лідерів людства на довгі часи.

Я це констатую як те, що уже неминуче.
Очима душі бачу я це як здійснений факт.
Майбутнє вже сяє мені, наче сонце сліпуче.
І серце моє гучно б'ється з майбутнім у такт.

15.04.2017, Чернігів


Моє щастя — казкова поема,
Скарб у просторах серця мого.
Заздрять ангели щастю моєму,
Неспроможні збагнути його...

15.04.2017, Чернігів


                                          Альоні

Я бачу твої якості чудові,
Шляхетний розум дивовижний твій.
І я тону захоплено в любові.
Я опиняюсь цілковито в ній.

Твої думки, бажання — гарні й чисті.
З тобою поруч геть незграба я.
Твоя смиренна, мудра особистість —
Прекрасна зірка провідна моя.

І я навчаюсь мудрості й смиренню
З очей твоїх, де світить чистота.
І ті години, начебто буденні,
Коли ми разом, справді є свята...

17.04.2017, Київ


Смирення й любов — ось і все, що потрібно людині.
І більше нічого. Все інше приходить саме,
Хоч інше стає неважливим, коли щохвилини
Немов вітерець чистоти в серці лагідно дме.

Бажання смирення й любові — первісне й єдине
Бажання душі. Інше все від лукавого вже.
Лукавий — це той егоїзм, що морочить людину.
Смирення й любов від лукавого нас береже.

Смирення й любов нас із Богом миттєво єднають.
Релігія тут не при чому. Смирення й любов
В життя наше просто природно Його привертають.
Природно. І нашим очам відкривається Бог.

18.04.2017, Київ


Хто Бога не бачить, вигадує кожний своє.
І вигадкам власним підтвердження різні знаходить.
Бо замість очей, що нечисті й сліпі, в нього є
Фантазія, що її ум, наче марево, родить.

Фантазія каже комусь: Бога зовсім нема.
Комусь: Він такий, як написано в цьому писанні.
Але це не робить вас зрячими. Отже дарма
Життя живете ви в фантазій всіляких омані.

Лише чистота повертає душі її зір.
Лише чистота відкриває душі її очі.
І, бачачи Бога, ви маєте щастя і мир.
І кожна душа, кожне серце цього тільки й хоче.

18.04.2017, Київ


Народ можливо на раба перетворити.
Це легко, бо для того треба лиш одне:
Допомогти йому ослабти й подуріти,
І бачення душі згубити провідне.

Бо зруйнувати легше, ніж побудувати.
Та скільки ж треба безкорисливих зусиль,
Народ звільнити щоб, з невігластва підняти!
Але яка це гідна і прекрасна ціль!

22.04.2017, Чернігів


                                             Альоні

Красо ненаглядна, красо невичерпна,
Любове, якої я прагнув нестерпно
В юнацьких моїх гарних мріях і снах,
Прийшла ти в життя моє, наче весна...

22.04.2017, Чернігів


Мета поезії — не бавити естета,
Вичавлюючи з нього зайвий сентимент.
Вірш — це життя епохи в баченні поета,
Вірш — це коштовний історичний документ.
Моя епоха є з усіх найцікавіша.
І я є свідком і учасником подій,
Яким немає рівних в вічності. Ці вірші —
Для поколінь майбутніх труд смиренний мій,
Що свідчить про початок зміни парадигми,
Початок звільнення духовного єства
Всієї нації і кожної людини.
З цих віршів починається нова глава
Не тільки української літератури,
А цілої епохи в людському житті,
Глава про перемогу вищої натури,
Любові, справедливості і доброти.

23.04.2017, Чернігів


Хто винен? І як це сталось?
Шукаю щодня людей.
Їх дуже і дуже мало.
Їх майже нема ніде.

Бо перелічити можна
Людей на пальцях, що з них
Живий по-справжньому кожний.
Життя — це і є вони.

А інші — то мертві тіні,
Безчесне й продажне щось.
В життя чарівній картині
Ніяк їм не прижилось.

У вимірі мертвих танців
Обкрадені крадії,
Ошукані ошуканці
Рішають справи свої.

А люди — це сонце Боже.
Тож тіней хоч скільки є,
Воно їх всіх переможе
І світлом усе заллє.

27.04.2017, Київ


Є гарна притча про маленьку пташку,
Що океан змив її яйця геть.
Здолати океан — не просто важко,
Його частиночку ми бачим ледь.
Прохала пташка яйця повернути.
Та океан уваги не звертав.
І ось вона у розпачі і люті
Зробила крок, що легендарним став.
Вона була отак рішуча дуже,
Що океан черпати почала,
Неначе то була якась калюжа,
Неначе миска то води була.
Вона носила дзьобиком краплини
Так відчайдушно, як це може лиш
Робити мати, щоб спасти дитину,
Хоч всі навкруг казали їй: «Облиш!»
Це надихнуло їй допомагати
Усіх птахів, що бачили її.
Злетівся весь народ туди, де мати
Боролася за діточок своїх.
Пташки краплинки в дзьобиках носили.
Та океан не відчував цього.
Бо в дійсності нікому не по силі
Примусити зробити щось його.
Але мільйонна ця пташина зграя
Завзяттям спільним привернула тим
Увагу Бога, що завжди все знає,
Та самостійність залишає всім
І через те втручатися не хоче
Без надзвичайних отаких причин
В життя птахів. І Він на власні очі
Дививсь на цей небачений почин.
Дивився й думав: «Хто відповідальність
Свою так самовіддано несе,
Той неможливе втілює в реальність.
І Я йому даю для цього все:
Благословіння, захист, допомогу.
І Я втручаюсь Сам у хід подій».
І океан почув наказ від Бога:
«Віддай, о океане, яйця їй!
Віддай негайно, або буде гірше!»
І цей наказ немарно пролунав.
Хто має вуха, чуйте! В цьому вірші
Є все, що треба для звитяги нам.

28.04.2017, Київ


Чи знайде в нас Саакашвілі достойну команду,
Не гіршу за ту, що колись він у Грузії мав,
Яка буде здатна здолати цих покидьків банду,
Згуртованих міцно навколо держави керма,
Команду, що з ним побудує нову Україну,
Її перетворить у царство щасливих людей
І зробить на краще такі несподівані зміни,
Яких навіть в мріях і снах ви не чули ніде, —
Ті зміни, що бачу я, дивлячись в наше майбутнє,
Ті зміни, заради яких варто жити життя?
Так! Знайде! Збирається вже ця команда могутня.
І кожний в ній — диво. І кожний у ній — відкриття.
Когось з них я знаю лиш трохи. Когось знаю близько.
Під їх керівництвом я те, що потрібно, роблю.
Хоч досі нема в нас партійних квитків ще і списків,
Та є справжні люди, яких я всім серцем люблю.
Ніхто з них не має корисливих власних мотивів.
Ніхто не отримує гроші, не прагне посад.
Вони не шукають чогось, бо вони вже щасливі,
Тому що тримаються чистих, шляхетних засад.
Вони вже щасливі, бо діють для щастя народу.
Їх щастя — побічний продукт їх дбання про народ.
І бути в команді цій — найцікавіша пригода
З усіх у цей час в цьому світі можливих пригод.

03.05.2017, Київ


Як Кємаль Ататюрк, що його всі любили і люблять
У Туреччині так, наче всього народу отця,
В Україні завжди буде тим, кого знатимуть люди,
Пам'ятатимуть щиро, триматимуть вдячно в серцях,
Пан Михайло. Нехай це в майбутньому. Але майбутнє
Вже існує. Його бачить мудрість і бачить любов,
Бачить чиста свідомість, в якій повсякчасно присутня
Вся реальність життя, що її сценаристом є Бог.

04.05.2017, Київ


МАЙБУТНІМ ПОКОЛІННЯМ
            УКРАЇНЦІВ

Я — поет-літописець.
Я описую час:
Кожний день, тиждень, місяць.
Я роблю це для вас,
Українці майбутні,
Покоління нові,
Щоб були незабутні
Та у віршах живі
Ці події, що поки
Ще ніхто не збагнув
Справжній зміст їх глибокий,
Цінність їх і вагу.
Ви народжені в диві,
Що його ще нема.
Хай життя те щасливе,
Зараз ждане всіма,
До якого ви звикли,
Живете ви яким,
Вже ніколи не зникне
Незнищенне нічим.
Те життя вам не впало
Випадково з гори.
Хтось трудився чимало.
Хтось його вам створив.
За нову Україну,
Що ви в ній живете
Хтось геройськи загинув.
Почитайте про те
Від учасника й свідка.
Та дізнайтеся, як
Все з'явилось і звідки.
Ось вам книга моя.

05.05.2017, Київ


Мені наснивсь вночі сьогодні Божий Гнів.
Він був величним, довгожданим, чарівливим
Для України любих дочок та синів,
А для катів, що мучать наш народ, — жахливим.

Мені Він подивився в очі — так, немов
Сказав: «Я тут уже. І Я їх скоро знищу».
Я бачив в погляді Його до нас любов
І лють страшну до них. Я бачив волю вищу.

09.05.2017, Чернігів


     РЕАЛЬНІСТЬ ПОЗА ІДЕЙ ТА ДОКТРИН

Безпека, і захист, і воля, і щастя, і спокій,
І здійснення мрій та бажань, забаганок та примх —
Ось маю від Нього я що. Це мій досвід глибокий
Життя як цікавої, гарної, доброї гри.
Життя — це є гра і пригода. В ній кожна задача —
Це виклик. А кожний в ній крок — у глухий ніби кут.
Але не боюся, бо я відчуваю і бачу:
Він, мій чарівник, завжди поруч зі мною. Він тут.
Тому є в глухому куті завжди вихід таємний,
Який Він покаже, відкриє в потрібний момент.
Є задум Його. І я — просто Його невід'ємна
Маленька частиночка. Я є Його інструмент —
Його інструмент, що свободно свій здійснює вибір,
Що має з Ним близькі сердечні стосунки, мов друг.
О люди! Хіба не могли так от жити і ви би? —
Я думаю, дивлячись в ваші обличчя навкруг.
Від Нього ви так відокремлені, що вам не видно,
Не чутно Його. Він для вас просто вигадка є.
Загублено, втрачено вами природне і рідне.
І проблематичним для вас все навколо стає.
Все проблематичним стає, бо ви робите штучно
Проблеми, бо штучним без Нього стає все в житті.
Бо втрачена суть. І тому вам непросто й незручно.
Бо явища всі тільки з Ним є природні й прості.
Ми в нормі не атеїстичні і не релігійні.
Бо Бог — це реальність, що поза ідей та доктрин.
В житті неможливі злочинність, корупція, війни,
Коли простір, ціль і основа життя в нас є Він.

11.05.2017, Київ


НАСТАЛА ПОРА ПОВЕРНУТИ ІСТОРІЇ ХІД

Петро Порошенко та інші потвори моральні
До влади у нашій країні допались коли,
Народ скапцанів. І духовно, і матеріально.
Його до злиденності повної вже довели.

Народ обломався жорстоко, став млявим, пасивним.
Боротись хотів. Та не зміг. І змирився уже.
І думає: «Схоже, ми проти системи безсильні.
У нашій країні лайно має успіх лише.

То, мабуть, і нам вже самим до лайна долучитись.
Щоб вижити серед шакалів, потрібно і нам,
Напевно, шакалами підлими бути навчитись».
І так скрізь все більше шакалів стає та лайна.

Але, мій народе, тобі усміхається доля.
Настала пора повернути історії хід.
Від тебе потрібна свідомість лише й добра воля
З кріпацтва піти вже у цивілізований світ.

Рушають нові, непідкупні, невидані сили,
Що Бог вповноважив їх, Бог їм доручення дав
На зміни в країні — рішучі, великі, красиві.
І вже починається їхня звитяжна хода.

Це Рух Нових Сил. Ми — його очі, ноги і руки.
А Саакашвілі — це серце прекрасне його.
Народе, вже скоро скінчаться твої біди й муки
І зійде над обрієм сонце вже щастя твого!

16.05.2017, Київ


Дійсність бачать лиш очі любові,
А не матеріальні чуття,
Що сприймають позверхні, часткові
І безладні фрагменти життя.

19.05.2017, Київ


Моє життя — це щастя цілковите,
Суцільне щастя і нічого більш.
Любов'ю та блаженством я повитий.
Моє життя — чудовий, гарний вірш.

21.05.2017, Чернігів


Перевертні, не йдіть до Руху Нових Сил!
Зусилля ваші марні. Вам ніщо не світить.
Не вошей, а ідеалістів запросив
Саакашвілі, хоч нас мало в цьому світі,
В цей бездоганно чистий і шляхетний Рух,
Де нас чекає самовіддане служіння,
А не корито з дахом кругових порук.
Не забруднитись маєм ми благословіння.
Гнила система «ти мені, а я тобі»
В нас не працює. Отже марно не чекайте,
Що вас за участь в політичній боротьбі
На тепле місце візьмуть. Ні. Не знали? Знайте!
Прилаштуватися не пройде план нічий.
Не буде теплих місць, а лиш можливість буде,
Свої таланти й сили всі віддаючи,
Служити безкорисливо країні й людям.
Отож служіть, а не піартеся на тлі
Найкращої з усіх політиків людини!
Відкиньте жадність і створіть на цій землі
Щасливу, справедливу, гарну Україну!

26.05.2017, Київ


     ПРО РУХ НОВИХ СИЛ

Все краще, все ближче, все більш
Я знаю людей цих чудових.
І кожний новенький мій вірш
Все більш повний щастя й любові
І впевненості, що вони —
Воістину ті, що і треба
Нам для перемоги в війні,
Що Богом керується з неба, —
В війні між добром і тим злом,
Яке заплело Україну
Тугим, міцним, плотним вузлом
В липку і цупку павутину,
Що душить, вбиває її,
Життєві соки з неї смокче,
Неначе павук, і свої
Фікалії ллє їй на очі,
З народу що випило кров,
А мозок згноїло обманом,
Що є незнищенним немов,
Що ніби є геть нездоланним,
Що знову і знову його
Осліплий народ обирає.
Та час торжества зла цього,
На щастя, нарешті минає.
Ця битва не буде легка.
Ця битва нещадною буде.
Але з нами Божа рука
І ці Ним нам послані люди.

27.05.2017, Київ



Пісня серця мого увімкнула мені те життя,
Що прихованим є для людей в цьому світі звичайно.
Пісня ця є душі вічно любляче серцебиття.
Пісня ця — найтаємніша в цілому всесвіті тайна.

Не почути її просто за допомогою вух.
Не почути її без найвищого благословення.
Чарівний цей, духовний і сповнений величі звук
Перетворює все на чудове, живе одкровення.

31.05.2017, Чернігів


    ЗАПРОШЕННЯ МОЛОДІ ДО РУХУ
  НОВИХ СИЛ МИХАЙЛА СААКАШВІЛІ

В нашій любій Україні мучаться в тенетах
Кровососів-олігархів люди і земля.
Не губися, юний друже, в хащах інтернету.
Стань революціонером! Це геройський шлях.
А інакше як дивитись будеш дітям в очі?
А інакше зір ховати будеш ти куди?
Ти потрібен Україні. Ти її синочок.
Тож в історію народу, хлопче, увійди.
Щоб не вмерла Україна у лабетах банди,
Щоб звільнилася, розквітла, здивувала світ,
Стань революціонером, як Мандела й Ґанді,
Витягни вітчизну-неньку з виру лих і бід.
Нові, свіжі, юні сили, йдіть до цього Руху!
Молоде — свободна, сильна — в лави ці ставай!
Віддавайте ваші чисті, непідкупні руки
В Рух, де є шляхетне серце й мудра голова.
Міхеіл Саакашвілі — геній, що немає
У політиці сьогодні другого, як він.
Він — наш тренер, що на полі разом з нами грає,
Що з ним разом ми піднімем волю із руїн,
Створимо країну-диво, де не буде більше
Ні корупції, ні зради, а де буде лиш
Щастя отаке безмежне, як у мене в віршах,
Створимо нову державу, гарну, наче вірш.

02.06.2017, Чернігів


Сьогодні моєю читачкою стала
Мов квіточка гарна дівчина...
Дівоча краса — ось чого в нас чимало,
Ось славиться чим Україна.

І це накладає на нас особливий
Обов'язок: захист їм дати,
Подбати, були щоб дівчата щасливі,
Від лиха їх оберігати.

Це Божі скарби. Це Йому все належить.
Його це квітник пречудовий.
Його це краса, що немає їй межі,
Що кличе до Вічного Дому.

Хай знайде притулок свій кожна дівчина
В свого чоловіка на грудях.
Хай в неї для страху не буде причини.
Хай мир і любов в неї буде.

Хай наша держава не буде знаряддям
Гнобительства, кривди й насильства.
Її переробимо всю ми заради
Добробуту й щастя в суспільстві.

У чому держава призначення має?
Держава — це люблячий батя.
Нехай ця дівчина лиш щастя зазнає.
Борімось за це, любі браття!

05.06.2017, Київ


Сьогодні за вуса тягав мене хресничик любий,
І я милувався на нього й на кума з кумою...
Я хочу, були щоб щасливими завжди ці люди
І весь мій народ. І керує бажання це мною,
Спонукуючи що є сили боротись невпинно
З мерзотною бандою, що мій народ уярмила,
Що бути покараною безпощадно повинна,
Щоб дихати вільно змогла Українонька мила,
Щоб це працьовите, порядне і добре подружжя,
Що так мені дорого, й ця мені люба дитина
В державі жили справедливій і людяній дуже,
Щоб стала країною щастя моя Україна.
І як же за це я боротись на практиці можу?
А так: помагати всіляко мені просто треба
Михайлові Саакашвілі, який є та Божа
Рука, що протягнута нам із духовного неба.

07.06.2017, Київ


                                                               Альоні

Краса життя — це те, без чого щастя неможливе.
День, ніч, схід, захід, небеса, веселка і зірки,
Струмки, річки, моря, озера, водограї, зливи,
Метелики і лані, квіти, діти і жінки...

Жінки й дівчата... Їхні усмішки... І ясні очі,
В яких бурштини, небеса, веселки і зірки...
Найбільша зпоміж всіх красот життя — краса дівоча.
Есенція краси життя — дівчата та жінки.

З усіх дівчат усесвіту одна є незрівнянна.
Це ти, красунечко моя, принцесо мрій моїх.
Краса, що вища за красу, — це ти, моя кохана.
Є надкраса. Ти, дівчинко, — утілення її.

09.06.2017, Київ


Ти кажеш про жінок, мій релігійний брате,
Як про брудну диявольську спокусу знову.
Облиш! Ти намагаєшся перекладати
Із хворої башки на голову здорову.

Спокуса є в брудній свідомості твоїй.
Спокуса — це твоєї хтивості питання.
Не жінка винна. Винен ти, що бачиш в ній
Не особистість, а приладдя для злягання.

До жінки стався, брате мій, як до святині,
Як до душі, що є священна іскра Божа,
Як до Його недоторканної частини.
Спокуса лиш тоді тебе не переможе.

10.06.2017, Київ


Там іде війна, і наші хлопці гинуть.
А я тут. Та я свої веду бої —
На моєму фронті, де я вповні й гідно
Застосовую всі здібності свої.

Я себе не відпускатиму в відпустку
І відпочиватиму лиш стільки, щоб
Бути здатним битись, щоб було не пусто
У ресурсах тіла й не було хвороб.

Як влаштовувати всю мою діяльність,
Що робити, де, коли і разом з ким —
Особиста це моя відповідальність.
Я її отримав з Божої руки.

Ясне бачення обов'язку свойого
Перед цим життям — єдиний стимул мій.
Кожний має певну роль у плані Бога
І себе повинен присвятити їй.

12.06.2017, Київ


                                                   Альоні

Це буде завтра. Прийде чарівний той час.
Знов так, як він багато вже разів приходив.
Велике щастя знову звалиться на нас.
І ми забудемо про всі свої негоди.
На нас чекає зустріч. Бо завжди любов
Жадає зустрічі. І зустріч неминуча.
Навіщо простір є та час? А щоби Бог
Творив із них пульсацію співучу
З розлук і зустрічей для люблячих сердець.
Тому не може бути вічна ні розлука,
Ні зустріч. Бо Маестро цей, бо цей Митець
З розлук і зустрічей створив духовні звуки —
Ту музику, з якої вийшло все, що є.
Бо все, що є, з любові виникло первісно.
Таким є сприйняття реальності моє.
Реальність — із цієї музики намисто.

15.06.2017, Київ


        ПРО АЛЬОНУ

Щасливий, вдячний серця стук.
Усмішка чарівна дівоча.
Любов — спокійну та просту —
Ллють, наче сяйво, карі очі.

Любов — життя природний стан.
Прекрасні, правильні й чудові
Думки озвучують уста.
Вони народжені з любові.

Природний керівник ума —
Це серце, що повніш дедалі.
Нічого іншого нема,
Що так природно досконале.

Любов — стан святості. Ніяк
Не визначити святість більше.
Її спостерігаю я.
І відчуваю в серці вірші.

17.06.2017, Чернігів


Проблеми Бога, труднощі Його,
Його діла, потреби та бажання —
Це вічна тема, вічний зміст того,
Які в житті вирішую питання.

А щодо справ, проблем, потреб моїх —
Займатись ними часу я не маю.
На Себе Бог узяв дбання про них
І досконало, дивовижно дбає.

18.06.2017, Чернігів



Чудові ранки! Дивовижні дні!
Казкові вечори! Солодкі ночі!
Смачна чорниця! Наче Ти мені
Усе можливе щастя дати хочеш.
І неможливе також. І даєш.
Даруєш недоступні смертним миті.
Чому Ти захотів життя моє
Зробити найщасливішим у світі?
Чому мене Ти вибрав зпоміж всіх?
Чому здійснив усі мої бажання
Так досконало, як я б сам не зміг
Собі намріяти, і дав таке кохання?!
Даруючи дари, Ти входиш в смак.
Від щедрості Своєї насолоду
Таку Ти маєш, Господи мій, як
Я маю від любові і свободи,
Від вдячності Тобі за всі дива,
Від впевненості, що мене Ти любиш,
Від того, що даєш мені слова,
Якими надихатимуться люди
Тепер і у майбутньому на те,
Свої серця з'єднати щоб з Тобою.
Життя — щасливе, гарне і просте,
Коли воно наповнене любов'ю,
Коли всі почуття і всі думки —
Мов вірші, мов пісні, прекрасні й чисті,
Коли джерела внутрішні й струмки
На сто відсотків повні. Ні, на двісті!
Бо одночасно сто відсотків я
Духовного блаженства відчуваю,
І доля разом з тим земна моя
В житті стовідсотковий успіх має.
Сказати просто «дякую» за це —
Це не зробити справді геть нічого.
Моя подяка в тому, що я все,
Чим є я, що у мене є мойого,
Віддав Тобі. Ти, Господи, є зміст,
Призначення, мета і сенс усього
Мого єства. В Твоїй я кроні лист —
Душа, що не відірвана від Бога.

19.06.2017, Чернігів


Літо. Тиша. Село. Вихідні.
І нема покриття для мобілки,
Інтернету нема. Ми одні.
Та лелеки в гнізді. Та ось бджілки.

Скільки років я жив у селі!
Думав: буду до смерті там жити
Серед гір тих на кримській землі
У своєму затишному світі.

Я свідомо його проміняв
На бої за свободу країни,
На бої, що в них б'юся щодня,
Що відкривсь другий фронт у них нині.

Другий фронт є тепер головним.
Відібрати повинні ми владу
У злочинців, що чинять вони
Мародерство суцільне і зраду.

Подолаймо цю банду лиху!
І тоді буде вже недалеко
Перемога. І хай на даху
В'ють у нас свої гнізда лелеки.

09.07.2017, с. Ковчин


                                                                Альоні

Щотижня зустріч в нас. Щотижня в нас прощання.
Мабуть, ми житимемо так усе життя.
І нескінченного щасливого кохання
Росте все більше в серці тихе почуття.

Не бійся. Ця любов не втратиться ніколи.
Найперша із властивостей душі — любов.
А другою властивістю душі є воля.
Бо якісно ми в точності такі, як Бог.

10.07.2017, автобус Чернігів-Київ


                               Всевишньому

В життя Твого прозорій чистоті
Безслідно розчиняється все зло.
Добро і справедливість — це є Ти.
Ти — нашої звитяги джерело.

І згинуть наші порошенки, як
Роса на сонці, врешті, хай їм грець,
Бо це Твій план, бо воля це Твоя,
Бо наша сила — в чистоті сердець.

Береться ця прозора чистота
Із зустрічі з Тобою віч на віч
В молитві. Тож молитва є проста,
Та наймогутніша у світі річ.

17.07.2017, Чернігів


Просвітлення — це є природний стан
Душі, яка очистилась від бруду,
Це та прозора, гарна чистота,
Що я оспівувати вічно буду,
Це бакті, самовіддана любов,
Це доброта й присвяченість навічно
Реальності, в якій є тільки Бог,
Його прекрасний сміх, Його обличчя,
Це стан, де всі любимі, не чужі,
Не зайві і ніяк не заважають
Щасливій, вільній, радісній душі,
Бо всі істоти в серці Бога мають.

18.07.2017, Київ


Що є любов? Це почуття до Бога.
І іншої любові не буває.
Любов тече до нас лише від Нього.
І з нею наше серце оживає.

Любов — це смак взаємин зі Всевишнім,
Який наповнює клітинку кожну,
Природно відбиваючись на інших.
Любов — це є найвища милість Божа.

28.07.2017, Київ


Мій Господи, Ти дав мені любов.
І дав відповідальність разом з нею
За тих, кого люблю, щоб знов і знов
Залежав я від милості Твоєї.
Бо я — не Бог. Бог — Ти. Я — тільки те,
Чим Ти мене, як хочеш, наділяєш,
Що збільшиться, зміцніє та зросте,
Якщо мені Ти вповні довіряєш,
Якщо з сумлінням згідно дію я,
Якщо на мене Ти покластись можеш.
Ці якості є власність не моя.
В мить будь-яку їх забереш Ти, Боже,
Обов'язком я знехтую якщо,
З Тобою правильні стосунки втрачу,
Піддамся егоїзму. І ніщо
Тоді не збереже мою удачу.
Тож гарантуй, будь ласка, чистоту
Мойого серця та зв'язку з Тобою,
Щоб втримав я відповідальність ту,
Яка приходить разом із любов'ю,
Щоб щастя й спокою гарантом був
Я для своєї любої дружини
І разом з Рухом Нових Сил здобув
Прекрасну долю всій моїй країні.

29.07.2017, Чернігів


                                Альоні

Цнотлива квіточко ранкова,
Ти плачеш чистими сльозами.
Невинна і така чудова,
Руйнуєш незруйновний замок
Моєї дурості. Він тане
Від сліз твоїх святих дівочих.
Неначе дощовий світанок
Твої прекрасні мокрі очі...

05.08.2017, Київ


Хтивість — ворог людини, підступний, гріховний і лютий.
Тож з'ясуймо, брати, що є хтивість насправді таке.
Бо так часто не те розуміють під хтивістю люди,
Називаючи словом цим явище в тілі палке,
Що насправді є просто ознака здоров'я і сили,
Що тримає у тонусі нас, щоб достойно його
На великі досягнення творчі ми перетворили,
Джерелом що енергії є, що горить, як вогонь.
Хто не має цього, потребує, мабуть, лікування.
Отже геть не поганим є в дійсності явище це.
Але хтивість справдешня псує людям їх існування
І руйнує стосунки, життя, успіх, щастя, все-все.
Хтивість — це є хвороба свідомості, що нас терзає
І нас змушує думати: «О! Цей жаданий об'єкт
Має бути моїм — і тоді кайф я дійсний зазнаю.
Користатись людьми — це призначення справжнє моє.
А призначення інших — давати мені насолоду».
Це породжує скрізь всі можливі нещастя і зло.
Хтивість робить нас дурнями і відбирає свободу,
Відбирає потрібне і добре все, що в нас було.
А здорова свідомість цілком безкорислива й чиста.
І ознака її є не хтивість, а мудрість, любов.
Хтивість є невід'ємним симптомом матеріаліста,
А відсутність її — серця, що в ньому мешкає Бог.
І ця нерелігійна, нештучна, природна властивість
Є критерієм розвитку духу, метою життя,
Бо наскільки людина в собі вбила, знищила хтивість,
Рівно стільки ж любові розвинулось в ній почуття.

09.08.2017, Київ


НАСТУПНОГО РАНКУ ПІСЛЯ КОНЦЕРТУ В СЕЛІ НОСЕЛІВКА

Українське Полісся. Краса неймовірна.
Луг. І коні. Лелека по небу летить.
А навколо ліси. Я цілую цю мирну
Чарівливу обитель краси й доброти.

Тиша. Роси ранкові немов діаманти,
Як оті діаманти, що бачив я їх
На концерті в селі. Ті місцеві таланти —
Кращі за поп-артистів відомих усіх.

Мій народ. Я так хочу подбати про нього,
Захистити його від бандитів, які,
Називаючись владою, даною Богом,
Шахраї є й грабіжники, й вбивці лихі.

Хочу я, щоб земля ця завжди процвітала,
Не терзали ніколи щоб війни її.
Я молюся про це. І працюю чимало
Задля здійснення мрій цих сердечних моїх.

13.08.2017, Носелівка


          В БАТУРИНІ

Маленьке історичне місто.
Палац. Фортеця. Річка Сейм.
Охайне, гарне, урочисте,
Але трагічне тут усе.
Батурин пам'ятає зраду
І вбивство багатьох людей.
Тут усвідомлюєш відразу:
Все, як раніше, досі йде.
В столиці гетьманів даю я
Цю клятву перед усіма
Від імені тих, хто воює
Проти російського ярма:
Ми зробимо все, що повинні,
Ми скинем зрадників, хапуг
І завоюєм Україні
Свободу від московських пут.

13.08.2017, Батурин


Не погрожуй нікому, брате.
Просто спробуй перемогти.
Правда має перемагати.
Бути з нею повинен ти.

Не доказуй ніщо нікому.
Хто з очима, побачить сам.
Ну а Богу все й так відомо.
Він є свідком твоїм ділам.

Чисте в тебе якщо сумління,
Інше все — то дурня лише.
Це найвище благословіння.
Що для щастя потрібно ще?

19.08.2017, Чернігів


Застрибнути у ліжко якійсь дівчині —
Це не круто, на це навіть пси готові.
Круто — це бути вірним своїй дружині,
Вірним честі своїй і своїй любові.

21.08.2017, Київ


Як же панічно і несамовито, Боже мій,
Одну, але Тобою вповноважену, людину
Бояться Президент, Верховна Зрада та Кабмін,
Які до смерті вже закатували Україну!

І бачачи це, як же нам не стати поруч з ним,
Нам — тим, готові хто за свій народ іти під кулі?!
Ти, Боже, нам живими дав вернутися з війни,
Щоб зараз гарну долю ми народові здобули!

22.08.2017, Київ


Наш прапор, такий, як він є, —
Найкращий у світі. Найкращий!
Це благословення Твоє.
Це сила і праведність наші.
Не ми є його автори,
Не люди, а Ти, Всемогутній.
На ньому Твої кольори.
І Сам Ти на ньому присутній.
У шатах із нив золотих,
Із променів щастя й любові
В цім прапорі втілений Ти.
Та зараз цей прапор від крові
Став чорно-червоним, мов біль,
Мов полум'я над попелищем,
Мов мужність і лють в боротьбі,
Яку лиш тоді ми залишим,
Коли свій народ назавжди
Ми звільним від гнид і від вошей,
Коли запануєш в нас Ти,
А не порошенківські гроші.

23.08.2017, День Державного Прапора України, Київ


Ледь жива Україна моя.
Люди з неї поїхати мріють.
Гинуть хлопці найкращі в боях.
Лиш ділки можновладні жиріють.
Здача Криму й Донбасу, гешефт
На життях наших, змова і зрада,
Що її не сховати уже,
Кишенькові ЗМІ, уряд та Рада,
Беззаконня, безправність, брехня,
Мародерство нещадне й цинічне —
Ось цього урочистого дня
Що святкує гарант наш публічно.
Ну а нам святкувати не час.
Час боротись з паскудою тою.
Незалежність є поки для нас
Недешевою дуже метою.

24.08.2017, День Незалежності України, Київ


Наші діти є кращі за нас.
І у їхній прописано долі,
Що до них прийде радісний час
Справедливості, щастя та волі.
І чудову країну для них
Збудувати ми зараз повинні,
Зупинити пожежу війни,
Щоб хліби золоті й небо синє
Не були більш у крові, щоб хряк
І його підбарижники ниці
Більш народ не гнобили ніяк,
А сиділи собі у в'язниці,
Щоб не в злидарстві і не в брехні
Виростали нові покоління...
Залишаються лічені дні
До подій, що все змінять в країні!

28.08.2017, Київ


Хмари на небі суцільні і сірі.
Настрій у мене веселий і гарний.
Серце моє в цілковитому мирі.
В ньому погода ніколи не хмарна.

02.09.2017, Чернігів


Сто вісім кілометрів у годину.
Львів-Київ. Ніч. І гарне почуття,
Що робимо ми те для України,
Що скоро змінить все її життя.

Михайло вдома. Буде жарка осінь.
В цю жарку осінь ми зробили крок.
Із лихом, що було в країні досі,
Ми покінчим. Бо так бажає Бог.

12.09.2017, шосе Львів-Київ


Можновладні бандити сказились,
Арештовують нас з переляку,
Злі, бо плани їх всі провалились,
В жаху, бо їх чекає гіляка.

Це — агонія їхня остання.
Це — конвульсії їх передсмертні.
Всенародне могутнє повстання
Їх усіх, наче бруд, має стерти.

14.09.2017, Київ


Скільки щастя серце вмістити здатне?
Отже треба великим його зробити,
Щоб усе, що Бог тобі хоче дати,
Ти б зумів прийняти й в собі вмістити.

Бо все щастя знаходиться тільки в серці.
Не в гаманці, не на рахунку в банку.
Океан безмежного щастя ллється,
Щосекунди збільшуючись безустанку.

Треба серце своє з серцем Бога з'єднати.
Його щастям наповнись і ним живи.
Мудрецем є той, хто це зміг зазнати.
З цим безмежним щастям непоборний він.

Непоборний, могутній і незалежний.
Цей чистий стан щастя є станом свободи.
Справжня свобода, як і справжнє щастя, безмежна.
Стань непоборним і вільним, о мій народе!

Це так природно — мати нормальний, здоровий зір,
Який Бога безпосередньо бачить.
Бач і чуй Його, а не в Нього вір.
Ти маєш законне право на цю удачу.

Бо це просто нормальний, здоровий стан.
Бути здоровим — твоє право природне.
Духовною практикою займись і стань
Щасливим, могутнім і мудрим, о мій народе!

16.09.2017, Чернігів


             ДНІ БЕЗ ТЕБЕ

                                      Альоні

Цікаві, повні змісту і щасливі дні.
Щасливі, бо люблю я тих, хто є навколо.
Але скучаю за тобою. І мені
Тут добре, бо зустрінусь я з тобою скоро.

Мені тут добре, бо ти завжди в мене є
В моєму серці, на зв'язку, бо ти, кохана,
Щаслива також, бо усе єство моє
З твоїм єством зв'язала ніжність несказанна.

Мені тут добре справді завдяки тобі.
І завдяки тобі є в мене вся ця сила,
Рішучість та натхнення в нашій боротьбі.
Любов, що є між нами, це усе створила.

Любові до усіх навколо мій секрет —
В любові, що між мною і тобою сяє.
Це її променів є відблиск, рикошет.
Бо джерелом любові лиш любов буває.

А джерелом любові нашої є Бог
І наші з Ним взаємини чудові.
Моя любов до тебе — це Його любов.
Нема нічого в світі, крім Його любові.

Відсутність з нею повноцінного зв'язку —
Причина всіх страждань і бід у цьому світі,
Причина порожнечі у серцях, яку
Нічим не можна іншим заліпити.

Сьогодні я тебе, дасть Бог, побачу знов,
Очам знов не повірю, що така красива
Ти, о моя кохана. Ти — моя любов.
Ти — моя муза. Ти — моя удача й сила.

30.09.2017, Київ


Де ховається щастя? У чистоті.
Чистота надає нам любов і мудрість.
Якщо це ми здобули, тоді в житті
Ми — мов риба в воді. Бо його це сутність.

08.10.2017, Чернігів


СТОВПЧИК ІЗ ДЖЄЛЯЛЄДДІНА
        МУХАММЕДА РУМІ

Серце й розум щоденно мий.
Ну а ноги — на те і ноги.
Хай собі буде, брате мій,
Трішки пилу на них з дороги.

08.10.2017, Чернігів



Сімнадцяте жовтня підходить. І ти
Прийди, брате, й хлопців своїх приведи.
Будь з нами! Айдарівці — наші герої —
Не будуть хай поза народного строю.
Народ України виходить під Раду.
Приходь, брате, бо неприхід твій — це зрада.
Усі аргументи твої — помилкові.
Відкинь їх. Ґрунтуйся на Божій любові,
А не на інтригах і не на брехні.
Вір, брате, не їм, а вір, брате, мені.
Немає ні з ким в нас договорняків.
Черпаєш знання із джерел ти яких?
Чому ти їм віриш? Це просто омана.
Хай зараз прозріння твого час настане.
Візьми й помолись. І почуй в серці Бога.
І вибери вірну і гідну дорогу.
Чекаю тебе і відважній «Айдар».
Нехай післязавтра наш спільний удар
Навіки усуне від влади бандитів.
Інакше як в очі подивишся дітям?
Що скажеш їм? Що ти чомусь помилився?
Невідповідально це. Сядь, помолися.
Бог не помиляється. Май з Ним зв'язок.
Сімнадцяте жовтня влаштовує Бог.

15.10.2017, Чернігів


Хоч Маріїнський парк — не місце під пікнік,
Наметний табір свій ми в ньому влаштували.
Десятий день я тут живу й до всього звик.
Перемагаєм ми все більш і більш дедалі.
Саакашвілі тут. Він разом з усіма
У таборі живе в одному з цих наметів.
Рішучі й дружні ми. І сумнівів нема,
Що подолаєм ми бариг без кулеметів.
Бо захищати їх уже нема кому.
Народові вони ніяк геть не потрібні.
Народ, а не вони, є влада. І тому
Всі сподівання їх нас підманути — хибні.
Добро урешті решт перемагає зло.
Їх хитрощі усі, брехня з телеекранів
Не допоможуть їм. Бо все це вже було,
Бо бачимо наскрізь ми шахраїв цих драних.
Ми — українці , ми — нескорений народ,
Безстрашний, вільний. Ми є нація героїв.
Ми маєм досвід вже. Шахрайство і розвод —
Козирна карта їх і головна їх зброя —
Більш не спрацює. Ні. Тому їм всім гаплик,
Тому чекають вже на них в'язничні нари.
Отож намети ці й багаття — не пікнік,
А рух народу, що здійснить Господню кару
Над бандою і все до ладу приведе.
Увійдуть назавжди в підручники ці дати.
Дивлюся в очі я прекрасних цих людей.
І бачу: це є ті, кого не подолати.
Тому до нас іде весь небайдужий люд.
Ви теж ідіть до нас, шановні сестри й браття.
Нова країна вже на вас чекає тут,
Горить тут вже її немеркнуче багаття.

26.10.2017, Київ


Україночки є найгарніші дівчата у світі.
Я люблю їх усіх. І вони мене люблять всі теж,
Бо я прагну подбати про них, прагну їх захистити,
Бо коли я їх бачу, нема мого захвату меж,
Бо нічого від них не потрібно мені — я щасливий,
Що існують вони: наче квіточки, ніжні такі,
Бо вони — це мій стимул, природний і дуже важливий,
Україну звільнити від банди на вічні віки,
Бо я мрію, життя щоб було в них щасливе й приємне,
Бо пішов воювати я з ворогом саме за них.
І я бачу, і я відчуваю: любов ця взаємна,
Це при зустрічі видно мені в оченяточках їх.
Україна — велика моя, ненаглядна родина.
В ній для когось як брат я, для когось я вже як татусь.
І природна любов у сім'ї — те, що бути повинно
Між всіма в ній. Але бачим ми, що не так це чомусь.
Владолюбство та жадібність, заздрість та егоїстичність —
Ось причини того, що навколо життя не таке.
Та я знаю науку, що має велику практичність
В подоланні цих вад. І цих вад подолання легке.
Ця наука — цариця наук, що існують у світі.
Її практика дуже проста, а її результат —
Чисте серце, що повне любові, з яким можна жити
Вільно і повноцінно без страху, жадоби і втрат.

28.10.2017, Київ


Мій народе любий, що живим лишився
В зрадницьких котлах! Прокинься і вставай!
Подивись на шанс, який тобі відкрився.
І здобудь або свободу, або рай.

Хай червоно-чорний прапор гніву в'ється,
Кров'ю побратимів в бій штовхає нас.
Переможе тільки той, хто не здається.
І цей час є саме перемоги час.

31.10.2017, Київ


Прекрасна дівчина — це символ України.
Бо більше на Землі і навіть Небесах
Ніде нема таких красунь, як наші. Й лине
Повсюди слава їх. Це чарівна краса.
Це та краса, яка тут Бога представляє,
Утіленням Його краси яка тут є.
І берегти, як скарб, своїх дівчаток має
Народ наш. Це за них він завжди повстає
Проти катів, бандюг, гнобителів, сатрапів,
Щоб захистити цих дівчат та їх любов,
Їх мир, їх щастя, щоб не лиха і не втрати
Були у них в житті, а був у ньому Бог.
Бог — це і є любов, мир, щастя і безпека.
Це захист, це дбання, яке дають батьки.
Бог — Батько. І Він тут, не в небі, не далеко.
Дух батьківський несуть в собі чоловіки.
Тож має чоловік призначення у світі,
Обов'язок оцей, відповідальність цю.
Повинен він життя від лиха захистити,
Служити має він Всевишньому Отцю
З мечем в своїй руці як рятівник свободи,
Безстрашний рятівник любові й доброти.
Встань, брате, і врятуй життя свого народу,
За справедливість встань із нами поруч ти.

03.11.2017, Київ


Ця істина істинна для будь-якого без винятку часу,
І зараз у нас в Україні як раз відбувається це:
Історію роблять завжди одиниці героїв, не маси.
Історія має геть не несвідомого стада лице.

Всіх тих, хто тепер на сторінках підручників, маси розп'яли,
Спалили або не підтримали просто, як зараз це є,
А потім посмертно в піснях урочисто й велично вславляли.
Тому не журімось, робімо як маємо діло своє.

Всі ті, хто до нас щось прекрасне в історії людства зробили,
Змогли це зробити. То зможем зробити і ми, друже мій.
Мільйони сліпих і слабких не спроможні додати нам сили.
Без них ми обійдемось. Знай, брате, що переможемо ми.

04.11.2017, Чернігів


                УКРАЇНІ

Кошлаті вуса та козацький чуб,
В руці червоно-чорний прапор гніву,
Рішучість, що назавжди я відчув,
Жадаючи, щоб ти була щаслива, —
Не дещо зовнішнє, це зміст і суть
Серцебиття мого. Тож розраховуй
На мене. Бо такі не підведуть.
З тобою зв'язані вони любов'ю.
Любов — не просто почуття. Це труд,
Це всі, життя що вимагає, дії
Для щастя тих, кого ми любим тут,
І молитви за них, думки, надії.
За себе я ніколи не молюсь
І на війні моливсь лише за тебе —
За любу батьківщиноньку мою —
Молився і робив усе, що треба.
Війна для мене не скінчилась. Ні.
Та вороги не тільки там, на сході.
Державою керують в нас вони,
Ґвалтуючи тебе. Але вже годі!
І неважливо, скільки нас таких.
Ми переможем. З нами Бог та правда.
І чистота. А все, що є у них —
Продажність, підлість, жадібність і зрада.

06.11.2017, Київ


                                                 Альоні

Захоплення, вдячність і щастя безмежне.
Нове здивування. Нове відкриття.
Очима душі я дивлюсь обережно
На скарб найкоштовніший всього життя.

Його оцінити не маю я змоги.
Зрівняти його неможливо ні з чим,
Ні з ким. І відразу я згадую Бога.
До тебе любов мене зв'язує з Ним.

В твоєї краси чарівній таємниці
І юності — всі таємниці буття.
Дива, що Всевишній тримає в десниці,
Він просто моїм відкриває чуттям.

Мої всі бажання в найменших деталях
Уповні здійснились, кохана, в тобі.
І ця повнота буде сяяти далі
Усім поколінням Злотої Доби.

12.11.2017, Чернігів


О українці! Об'єднаймось на підставі
Сумління, правди, справедливості, добра!
Щоб зміни ми змогли зробити у державі,
Свою свідомість поміняти нам пора.

Хоч погляди, смаки, концепції в нас різні,
Але універсальні цінності одні.
Ми виховані з вами всі на героїзмі.
Нам осявають шлях безстрашності вогні.

Хай чесність, непідкупність нас усіх згуртує,
А не в політика якогось віра знов.
Ми — нація. Це дуже дорого вартує.
Нехай об'єднує нас мудрість і любов.

Нехай об'єднують нас наші спільні цілі.
Найкращі люди світу допоможуть нам,
Такі, як легендарний М. Саакашвілі.
Об'єднуймося! Україна в нас одна!

12.11.2017, Київ


Релігія і Бог — дві зовсім різні теми.
Бог — це реальність, а релігія — обман.
Бог — світло, а релігія — безбожна темінь,
Яка веде людей в неадекватний стан.
Бог відкриває нам Себе у одкровеннях.
Спроможність бачити Його Він нам дає.
І в нас ознаками Його благословення
Здоровий глузд, любов, сумління, мудрість є,
Які все збільшуються гарно і природно.
Знімає Він полуду сліпоти з очей.
І чистим зором бачим ми, як одне з одним
У світі зв'язане все, бачим суть речей.
Безпосереднє сприйняття Особи Бога,
Безпосередній і постійний з Ним зв'язок
Дає лиш тільки практика, лиш тільки йога.
Нам всім потрібна не релігія, а Бог.

14.11.2017, Київ



«Айдар» із нами. А тебе нема.
І через це втрачаєш ти довіру
Айдарівців, що з нами усіма
Рятують Україну з лиха виру.
Бо патріот — це завжди патріот.
Колишніх патріотів не буває.
Хто до загину йде за свій народ,
Той перед Богом чисту совість має.
І чиста совість ця йому дає
Спроможність завжди впізнавати правду
Й брехню і розуміти що чим є.
Твоя помилка — це насправді зрада,
Свідома або несвідома — то
Питання інше. І ніяк за тебе
Помилку цю не виправить ніхто.
Тобі пліч о пліч з нами встати треба.

16.11.2017, Київ


Із кожним новим злочином банди,
Чим є ці злочини більш болючі,
Тим впевненіші ми у нашій правді,
Все спокійніш, свідоміш рішучі.

18.11.2017, Київ


       ВІДКРИТИЙ ЛИСТ БАНДІ

Викрадені «Альфою» ці хлопці наші,
Кров калюжами, мішки на головах —
Демонстрація, на що спроможні стражі
Беззаконня, пси, що поки служать вам,
Демонстрація того, що ви готові
Завжди на злочинні дії будь-які.
Але ризик, небезпека — це умови,
У яких міцнішають чоловіки.
Для Михайла, що його ви залякати
Хочете, це звично. Він не новачок.
В порівнянні з ним моральні ви кастрати.
Вам його ніяк не взяти на гачок.
Ви, звичайно, можете його убити.
Це не змінить геть нічого. Є народ,
Що вже розуміє, що йому робити,
І якому не бракує воєвод.
Пан Михайло встиг уже нас надихнути
І навчити, як позбавитися вас.
Навіть мертвий він не перестане бути
Лідером, який гуртує міцно нас.
Все, що робите ви, вам лиш тільки шкодить.
Кожний злочин ваш новий лиш додає
Вам до вироку. Тому вже, мабуть, годі.
Припиняйте марне смикання своє.

19.11.2017, Київ


Бачити щасливими кохані оченята
Є найбільшим успіхом, найвищим із досягнень.
То зробімо, українці, це найкраще свято:
Знімем пута з України та її одягнем
У прекрасну вишиванку щастя і свободи,
І подивимось їй в гарні, ненаглядні очі.
Встань та під Верховну Раду вийди, мій народе!
Разом здатні ми зробити все, що щиро хочем.

22.11.2017, Київ


Не треба бути хитрим та забагато знати,
Потрібно мати мудрість, що є у чистоті,
Потрібно добре, чесне і мужнє серце мати,
Щоб до звитяги справи всі наші довести.

22.11.2017, Київ


Відчуваю я безмежний, лютий біль і гнів
За країну, що красою на весь світ відома,
Але помирає зараз в муках та брехні
Від знущань тих, хто панує чомусь в неї вдома.
Бачити мені нестерпно, як гнобить її,
Обкрадає і ґвалтує банда лиходіїв.
Браття, маєм ми всі разом викинути їх
І нарешті вже здійснити всі її надії,
Повну всю відповідальність взяти за дбання
Про її життя й на плечі на свої покласти.
Чи існує в цьому світі більше надбання,
Ніж коханої країни воля, честь і щастя?!

25.11.2017, Чернігів


                                             Альоні

Життя так прекрасне, бо в ньому є ти.
Життя так коштовне, бо ти є коштовність.
З твоєї любові, краси, чистоти
Походить життя неймовірна змістовність.

Я маю зробити усе, щоб в твоїх
Очах не було сліз ніколи віднині.
Любов, всі тонкі, ніжні грані її
Надійно захищені бути повинні.

26.11.2017, Чернігів


Маленька принцеса. Коштовність батьків.
Для тата свого і для мами —
Дитина, хоч їй вже сімнадцять років.
Насправді й для мене так саме.

На неї дивився я і уявляв,
Як їй на малесеньку лапку
Татусь рукавичку колись надягав,
На голову — в'язану шапку,

Як шарфик на шию її він в'язав,
Взував ніжки у черевички,
Як ніжні, ласкаві слова їй казав
І як цілував її личко...

01.12.2017, Чернігів



Це неначе голос згори!
Як же влучно сказали хлопці!
Але я вже такий старий,
Що мені Вкраїна — мов доця.
Я старий не віком — життям.
Стільки горя її я бачив!
І тому я усе віддам,
Щоб не чути, вона як плаче,
Щоб почути дівочий сміх,
А не стогін її безсилий,
Щоби я милуватись міг
Тим, яка в нас вона красива!!!

04.12.2017, Київ


Зламані ребра. Від куртки — шматки.
Та ці дурниці хіба є ціною
За всі сьогоднішні наші кроки,
За все те щастя, що сталось зі мною?

Щастя, бо з болем здавалось мені,
Що беркутня нас ось-ось переможе.
Ми не здались! А здалися вони!
Дякую, Господи! Дякую, Боже!

Бились ми за кожний метр, кожний крок,
Не даючи його вивезти далі.
І не дали, бо із нами був Бог,
І неймовірно щасливими стали!

Вирвали з лап порошенківських псів
Пана Михайла ми гарно, красиво.
Браття, о як я люблю вас усіх!
Ми переможемо! Разом ми — сила!

05.12.2017, Київ


Одним гидким потужним хором брешуть ЗМІ.
Вони в брехні зробились супер-фахівцями.
Та на відміну від тих курв, правдиві ми.
Тому вся сила правди й сила Бога з нами.

06.12.2017, Київ


Я сьогодні бачив в нас на вічі
Дівчину, що гарна, наче квітка.
Накрапав дощ на її обличчя.
«Як твоє ім'я?» — питаю. «Віка».

Я розкрив над нею парасолю.
«Як сюди потрапила?» — питаю.
«Ось прийшла боротися за волю
Разом з вами». Я кажу: «Вітаю».

07.12.2017, Київ


     ПРО ЯНУ КОВАЛЬЧУК

Вона взяла відпустку на роботі,
Щоб оселитись в таборі під ВРУ
І разом з нами бути в цій негоді,
Дізнавшись, що на нас пси банди пруть.

Хто думає, що нам тут платять гроші,
Не зможе оцінити подвиг цей.
А я милуюся: яке ж хороше
Козацтво й українство наше все!

08.12.2017, Київ


Я ЗНАЮ, КОГО ЛЮБИТЬ ПЕРЕМОГА

Є Бог. І Він за нас. А ми за Нього.
Всі інші фактори вторинні. І тому
Я знаю: нас чекає перемога.
Вона належить завжди лиш Йому.

Ми просто робимо усе можливе.
Рішуче та безстрашно. До кінця.
Для тих, хто так живе, Бог робить диво.
Секрет звитяги — істина оця.

Я знаю, кого любить перемога.
Я знаю: в неї бездоганний смак.
Вона чекає тільки лиш на того,
Хто йде до неї відчайдушно так.

09.12.2017, Київ


     КОЛИСКОВА АЛЬОНІ

Всі красивості, всі щасливості
Понасняться тобі нехай.
В чистий світ доброти і милості,
Ти у снах своїх поринай.

Хай любов моя буде ковдрою,
Що вкриває тебе всю ніч,
Ніжно-тепло-надійно-доброю.
Ковдра взимку — потрібна річ.

Хай любов моя буде захистом
Від тривог, небезпек, страхів.
Хай вона в тобі витре начисто
Біль і сум всіх важких років.

Хай любов моя буде захистом
Від хвороб, від страждань нічних.
Отже мирно, солодко й радісно
В сон мандрівку свою почни.

13.12.2017, Київ


                                    Альоні

Моя красунечко щасливоока,
Снігуронько зимових свят моїх,
Життя мого принцесо, тут, глибоко
В моєму серці твій палац стоїть.

Я цей палац з любові склав своєї,
Якої палко прагнув все життя
Та удостоївся. Й коханій феї
Притулок дав у цього почуття.

Твої щасливі, вдячні оченята —
Багатство і досягнення моє.
Я мультимільярдер, але не злата,
А скарбу, що за все дорожчий є.

21.12.2017, Київ


Тільки ті, не бояться хто смерті, в'язниці і болю,
Від жадоби, від заздрості, від марнолюбства хто вільні,
Для народу спроможні здобути рятунок і волю,
Здатні перемогти в боротьбі цій за щастя країни.

Інші всі продалися, зламались. Ось волі їх межі.
Бо є кнопки у них, на які може тиснути ворог,
Бо вони не належать собі, а тим кнопкам належать.
Некорисні вони. В їх серцях порожнеча і морок.

Та є спосіб звільнити себе від тих кнопок ворожих.
Сам від них я успішно звільнився колись через нього.
Лиш щасливі та вільні  країну змінити спроможні.
А щасливими й вільними робить людей бакті-йога.

Кожний хлопець методику цю має практикувати,
Щоб розкрити свою повну величі вічну природу
І таку чистоту й повноту в серці й розумі мати,
Щоб не бути баластом, щоб бути корисним народу.

01.01.2018, Чернігів


Моя квіточка спить. Її личко прекрасне й щасливе.
Оченята, заплющені навіть, — немов пелюстки.
Спокій та вмиротвореність личка цього — це важлива
Ціль моя і моє це досягнення справді-таки.

Ми ходили за спокій коханих своїх воювати,
За своїх любих квіток. І ось повернувшись з війни,
Маєм знищити банду злочинців і побудувати
Ми країну-квітник, де щасливими будуть вони.

06.01.2018, Чернігів


 РЕВОЛЮЦІЯ СВІДОМОСТІ

Раби, пристосуванці та щури,
Слухняні боягузи та терпили,
Такі собі премудрі піскарі
Сторіччя геноциду пережили.
А козаків, що сміло йдуть у бій
За справедливість і за Україну,
Що не зробили з них тупих рабів,
Останні рештки повсякденно гинуть.
У тюрми садять тисячами їх,
Тих, хто живі лишились на майдані,
В боях на сході, в пеклі двох котлів,
Та йдуть за правду, зализавши рани.
Я подивився: дуже мало нас...
Піскарики, премудрість ваша хибна.
В цей переламний історичний час
Змінитись ваше мислення повинно.
Залежить зараз все від того, як
Ви вирішите: бути чи не бути.
Не з краю хата, братику, твоя.
Ти маєш в серці зараз це відчути.
Ти зараз перед вибором стоїш.
Це проігнорувати неможливо.
Нагоду маєш. То не втрать її.
Збагни, наскільки, брате, це важливо.
Скинь пута рабства з розуму свого.
Візьми відповідальність за країну.
Зроби те, вимагає час чого.
Відкинь геть боягузливість тваринну.
Без революції свідомості ніяк
Ми Україну не врятуєм, брате,
Від бандюганів. Закликаю я:
Свободним твоє серце має стати —
Свободним від тих важелів усіх,
Маніпулюють за які тобою.
Ти маєш зрозуміти, що їси
Брехні отруту, що це є ганьбою.
Ввімкни свідомість. І тоді побач
Реальність: хто є друг тобі, хто ворог.
Зроби своє життя життям удач.
І Україна в нас розквітне скоро.

25.01.2018, Чернігів


   СВОБОДА — ПРАВО КОЖНОГО,
                ЯК І КОХАННЯ


Із точки зору бандюгана-клептократа,
Для кого успіх — це успішний бандитизм,
Це твердження воістину є чиста правда,
Це чиста правда попри весь її цинізм.
Злочинне угруповання, якому служать
Усі державні органи, парламент, ЗМІ,
Створило дуже ефективну і потужну
Систему гноблення, що зараз маєм ми
Її здолати та назавжди все змінити.
Ця наша місія є вартою життя.
Бо без служіння нації навіщо жити?
Що може бути гіршим рабського буття?
Вони нас знищують і садять у в'язниці.
То й що? Вся Україна є давно тюрма.
В тюрмі з народження ми. То яка ж різниця?
Свобода — це нескореність, це стан ума.
В життя є сенс. Цей сенс — не марне існування,
А Богові служіння, істині, добру.
Свобода — право кожного, як і кохання.
Тож за свободу нації хай я помру.
Бо всі помруть. Це факт. Життя коротке дуже.
Тож присвятити його треба цій меті:
Щоб наш народ став вільним і щасливим, друже,
Змогла щоб ця країна справді розцвісти.

26.01.2018, Чернігів


Я торкаюсь Його потаємного світу
Через мантри Його чарівний, чистий звук.
І любов Його, спокій, могутність і світло
Входять в серце і розум мої з Його рук.

Цей природний процес геть не є релігійним
І сектантським. Це просто зв'язок з джерелом
Сили, розуму й щастя, який робить вільним,
Нездоланним мене та відводить все зло.

28.01.2018, Чернігів


САМЕ ЦЕЙ ДЕНЬ СТО РОКІВ ТОМУ

В Загоні Вільного Козацтва
Разом з Юнацьким Куренем
Їх триста в розквіті юнацтва
Під смертним, пекельним вогнем
Чотиритисячної лави
Червоних. Крути. Саме цей
День сто років тому. Їх слава —
Козацтва нашого лице.
Хоч кожний другий з них загинув
У тому бої, та вдалось
Їм врятувати Україну
Від війська, в Київ що рвалось.
Було їх, як спартанців, триста.
Ми вспадкували їхній дух,
Безстрашність, мужність, совість чисту
Та їхню мрію і мету.
Мета ця й мрія — Україна,
Щаслива, мов вірші мої,
Багата, сильна і єдина.
І ми досягнемо її.

29.01.2018, Чернігів


Ми бачимо і знаємо лиш стільки,
Всевишній скільки нам відкрив, не більш.
Від Нього маєм доблесть ми і стійкість,
Коли йдемо за праведність у бій.

Ми маємо підтримку всіх законів
Усесвіту, коли в нас є зв'язок
Із Богом і коли несуть нас коні,
Якими править особисто Бог.

06.02.2018, Київ


ЦЕЙ ЗВ'ЯЗОК ТАК ТІЛЬКИ Й ВИНИКАЄ

Це є потребою душі хоч будь-якої,
Це першим, головним її бажанням є —
Постійно відчувати: «Бог завжди зі мною.
І не байдуже геть Йому життя моє».

Його любов усім потрібно відчувати.
І ця любов є ниточка зв'язку із Ним.
Тому представники Його — це батько й мати.
Його любов транслюють перші нам вони.

Так само й чоловік для жінки бути має
Любові ланкою у ланцюзі зв'язку
Із Богом. Цей зв'язок так тільки й виникає —
Через парампару любові отаку.

11.02.2018, Київ


Сам Бог надихає любити. Сам Бог
Свою особисту любов надає.
Життям і світами керує любов.
Лиш їй завдяки є все те, що в нас є.

Яка ж безпорадна істота дитя!
Нічого не може. Лежить і кричить.
Та Бог його мамі дає почуття
Любові. І мама дитину ростить.

Всі милістю Бога та інших живуть.
Життя є любові й дбання механізм.
Не думай про себе, мій брате, а будь
Ти милістю іншим! Кинь свій егоїзм!

12.02.2018, Київ


Іди за почуттям любові! Ця дорога
Із стежки переходить в швидкісне шосе,
Що неминуче нас веде в обитель Бога.
Іди за почуттям любові! Ось і все.

12.02.2018, Київ


            ОБ'ЄКТИВНА РЕАЛЬНІСТЬ,
       ЯКУ МИ ЧУТТЯМИ СПРИЙМАЄМ

«Я люблю, як ніколи нікого ніхто не любив», —
Часто кажуть закохані й пишуть у віршах цю фразу.
Я подібних заяв у своєму житті не робив.
І у мене це твердження сміх викликає відразу.
Тільки Бог, тільки Той, хто є Сам чиста й вічна любов,
Міг сказати б таке. Ну а я в серці лиш відчуваю
Тиху, неопоганену ніжність. Ця ніжність є Бог.
Він зі мною. Він тут. І це все, що насправді я маю.
Вчора в мене спитали, яким я молюся богам.
Тільки той, хто не має зв'язку з Богом, міг так спитати,
Так питання поставити. Це означає — він сам
Так і не удостоївся в серці любов відчувати.
Бо інакше він знав би, що іншого Бога нема.
А коли я сказав, що Бог тільки один, він не став би,
Із якої релігії Бог мій, питати дарма.
Бог релігії жодній ніяк не належить насправді.
Хіба сонце належить якомусь ученню? Воно —
Об'єктивна реальність, яку ми чуттями сприймаєм.
Так і Бог — об'єктивна реальність. Тому все одно —
Релігійні чи ні ми, ми Бога тоді близько знаєм,
Якщо чисті серця наші, чисте сумління і зір.
Зір душі — здатність бачити істину, бачити Бога.
Але зору не має той, в серці у кого не мир,
Доброта і любов, а корисливість в серці у кого.
Цю корисливість, цей егоїзм називай хоч би як:
Люцифером, дияволом, майєю, бісом, шейтаном.
Та це дещо не зовні. Це власна хвороба твоя.
Ця хвороба і є сліпоти та невігластва станом.
А сліпому здається, звичайно, що Бога нема,
Що Він плодом релігії є. І тому він питає
Про релігію в мене. Облиш, брате, все це дарма.
Бо здорова душа Бога безпосередньо сприймає.

17.02.2018, Київ


Всім, хто з Богом тримає зв'язок, Він дає одкровення,
А також розум, щоб зрозуміти обов'язок свій,
Щоби місію мати в житті і на неї натхнення,
Щоб служити Йому в струмі справжніх, реальних подій.

Одкровення у кожного власне, своє у деталях.
Та в цілому усі одкровення є завжди одне.
Розмаїття у єдності — явище, що і надалі,
У духовному світі, у вічності, геть не мине.

Розмаїття у баченні, у одкровеннях — природна,
Характерна ознака того, що зв'язок з Богом є.
А сліпий і тупий догматизм щодо чого завгодно —
Фанатичне сектантство, що розум людині псує.

Зі своїм одкровенням хай кожний живе в цьому світі
В безкорисливій, чистій любові, в знанні, в доброті.
Тільки той у житті може справді щось гідне здійснити,
Хто за покликом серця й любові уміє іти.

17.02.2018, Київ


ЛЮДИНІ, ЯКА ЗВИНУВАТИЛА МЕНЕ
    В НАПИСАННІ ХВАЛЕБНИХ ОД


Ти кажеш, що оди пишу я хвалебні,
Що це підлабузництво нице й ганебне...
Я од не пишу. То мій захват душі.
Дурниць отаких, брате, більш не кажи.
То справді любові щасливі моменти.
Захоплення щирого то комплементи.
То бачення серця і радість його.
Нестримні пісні то натхнення мого...

18.02.2018, Київ


  НАУКОВЦЯМ, ЯКІ ВИВЧАЮТЬ
   ЛЮДИНУ ТА СУСПІЛЬСТВО

Людей усі лише корисливі мотиви,
Лише корисливі спонуки вам відомі,
Бо тільки це і є досліджень ваших нива.
Корисливість людини — ваша аксіома.

На аксіомі цій виховуються діти
У створеному вами світі споживацтва —
У хворому, у штучно створеному світі.
Тому нема у ньому справжнього багатства.

Тому нема у ньому щастя і свободи.
Тому любові замість в ньому є лиш хтивість.
Тому тут ненадійні друзі та угоди,
Стосунки, слово і оправдана брехливість.

Тому на правду «безапеляційність» кажуть,
Тому її не поважають і не люблять.
Тому нема у цього світу шансів майже.
Але це «майже» і дає надію людям.

Корисливість — не норма, а важка хвороба.
Від неї є практичний метод лікування,
Який людину безкорисливою робить,
Звільняючи її від експлуатування.

Бо безкорисливу людину неможливо
Визискувати. Нею маніпулювати
Немає як. Вона свободна і щаслива.
Її не підкупити і не залякати.

У безкорисливому серці розквітає
Любов і доброта, порядність і шляхетність.
В такому серці рай. І людство може й має
Знайти у безкорисливості щастя й єдність.

19.02.2018, Київ


             НЕБЕСНІЙ СОТНІ

Я сьогодні не плачу й горілку не п'ю.
Любі браття, інакше я вас поминаю.
Урочисту вам клятву сьогодні даю:
Революція наша звитягу зазнає.
Все, за що ви віддали життя, ми здійсним.
Недаремна була ваша жертва велика.
Ви загинули взимку заради весни
Української величі й гідності віку,
Що триватиме тисячі гарних років
І обличчя всієї планети що змінить,
Золотої доби, прийде що завдяки
Нашій справі. Герої даремно не гинуть.

20.02.2018, Київ


ТИ — МОЄ ЩАСТЯ,  Й ТУГА ТИ МОЯ

                                         Альоні

Ліг спати. Вбився за останні дні.
Валився з ніг. І закривались очі.
Та раптом ти сказала те мені,
Що сон зняло. І я не сплю півночі.

Молюсь за тебе. Думаю: що й як?
Як важко у розлуці! Важко дуже.
Ти — моє щастя, й туга ти моя,
І серця біль, о мій сердечний друже.

Безсонна ніч. І перший рейс мене
Везе до тебе, попри різні справи.
Колись вся ця доба розлук мине.
Бо маєм ми на вічну зустріч право.

23.02.2018, автобус Київ-Чернігів


КОЖНІЙ КРАСУНІ — ПО ЧУДОВИСЬКУ

Я нас з коханою в люстрі побачив.
Зазирнув у знайому казку неначе.
«Красуня й чудовисько, картина маслом, —
Кажу, — так я б назвав це видовисько».
Розсміялась, каже: «Тоді моє гасло:
Кожній красуні — по чудовиську!»

26.02.2018, Київ


Мої вірші — філософські, кажуть. Та ні.
Філософія геть мене не цікавить.
Не філософія, а реальність цікава мені,
Реальне щастя, якщо точніше навіть.

Мої вірші — релігійні, кажуть. Та ні.
Релігія геть мене не цікавить.
Не релігія, а реальність цікава мені,
Реальне щастя, якщо точніше навіть.

Мої вірші — політичні, кажуть. Та ні.
Політика геть мене не цікавить.
Не політика, а реальність цікава мені,
Реальне щастя, якщо точніше навіть.

Я сам — реально щаслива людина.
І тільки одне вважаю важливим.
Отже всіх моїх віршів тема єдина —
Як бути в житті реально щасливим.

04.03.2018, Чернігів


Я бачу життя в цілому.
Таким, яким є воно.
Неначе свою долоню.
Не як у вузьке вікно.

І різні окремі точки,
І те, що єднає їх,
Зсередини і з куточків
Бере зір очей моїх.

Я бачу єдину вічність
І подих її — цей час.
Районне партійне віче
Сьогодні зібрало нас.

05.03.2018, офіс Шевченківської районної організації РНС у Києві


«Чи може бути зрадою любов?» —
В своєму серці я спитав у Бога,
Бо є стереотип. І з серця Бог
Мені дав бачення стосовно цього.
Любов не є геть зрадою ніяк.
Любов — людині щастя це бажання
І радість в серці через те, що я
Її спостерігаю існування.
Любов — це вдячність Богові за те,
Що ця людина є у цьому світі.
Любов — прекрасне, ніжне і просте
Солодке почуття. Це ніби квіти
Що на шляху життя мого цвітуть,
Що гарний шлях цей ще гарнішим роблять.
Любов — це серця вічна, чиста суть,
Зціляє що від хтивості хвороби.
Бо лиш одну з двох якостей несе
На будь-який об'єкт в житті наш погляд:
З любов'ю або з хтивістю, і все,
Ми дивимось на все, що бачим поряд.
Любов — це доброти чудовий смак,
Смак істини, який не має вади.
Любов не є геть зрадою ніяк.
Любов є справді захистом від зради.

06.03.2018, Київ


ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПЕТРУ ПОРОШЕНКУ

Годовані садисти та кати,
Які не мають честі і сумління,
Продажні та цинічні, як і ти, —
Злочинне опертя твого правління.

Де ти знайшов їх? На якому дні
І хто тобі цю погань підбирає?
Лиш людожери пекельні одні
Є особовий склад твоєї зграї.

Перетворив у власний паханат
Ти нашу любу, гарну Україну.
Але в рабів не перетвориш нас
І всіх не знищиш, лиш якусь частину.

На крові, на убивстві, на війні
Збудована твоя бандитська влада,
На підлості, на зраді та брехні,
На тупості обманутого стада.

Коли усе це хитке опертя,
Мов картковий будиночок, вже рухне,
Копійки за твоє гниле життя
Ніхто не дасть. Повір Петрові Руху.

Щоб людям з відчаю не довелось
Тебе жорстоко й боляче убити,
Піди геть сам. Це те єдине ось,
Що всім від тебе треба в цьому світі.

09.03.2018, Чернігів


Насправді Бог не править світом.
Він грає музику краси.
І з чарівних, прекрасних квітів
Куштує крапельки роси.

Жартує з друзями й сміється.
І любить. І Його любов,
Неначе злива щастя, ллється
На всіх нас. Отакий є Бог.

А світом правимо ми — люди.
І щоб робити добре це,
Наповнити ми маєм груди
Його душею. Ось і все.

13.03.2018, Київ


Злива щастя — прогноз погоди
На оці десять тисяч років
Відкриття таємниць свободи,
До яких нам ще кілька кроків.
Це є те, що я ясно бачу,
Хоч цього і не бачать інші:
Перемогу близьку й удачу.
Це не просто порожні вірші.
Зараз світ у серйозній кризі.
І на дні її — Україна.
І існує великий ризик
Втрати всього, чим є людина:
Честі, гідності і любові,
Справедливості і сумління.
Топлять це у лайні та крові
Ті, при владі хто в Україні.
Але є нездоланна сила,
Вповноважена Богом нині,
Мудра, чиста така й красива,
Що все виправить в Україні, —
Рух Нових Сил Саакашвілі.
Бог, життя, час і правда з нами.
Через що я у це так вірю?
Я не вірю, а бачу й знаю.

16.03.2018, Київ


В людини у серці є все, що насправді їй треба:
Безпека, любов, спокій, щастя і вічна краса,
Могутність, знання і нічим необмежене небо,
І крила, щоб вільно літати у цих небесах.

У серця є очі, що дійсність, як є вона, бачать.
У серця є безліч коштовних, чудових скарбів.
У серця є мудрість, яка гарантує удачу
Усього, що Бог доручив тут здійснити тобі.

Тут, в серці, завжди справжня, вічна реальність присутня.
Тут мешкає Бог. І якщо познайомитись з Ним
Ти хочеш і прагнеш збагнути життя свого сутність,
Заходь у скарбниці душі. Які гарні вони!

Заходь і живи собі тут. Це твій дім, любий брате.
У ньому єдиний господар, володар є ти.
Його неможливо нічим і ніяк зруйнувати.
І бакті — це метод, як все це у серці знайти.

20.03.2018, Київ


Наснилось вночі. І забути не вмію.
З очей по обличчю солоні струмки.
Війна. Рвуться бомби. І мамину шию
Обвили отак дві маленькі руки.

Сирійське містечко. Від диму так душно!
Не тільки від диму — ще й труп вже смердить,
Який обіймає дитина. І в душу
Мені проникає цей сморід і дим.

І ще проникають у серце ці очі.
Чого не насниться людині вві сні?!
Мир в світі — це все, все чого я так хочу!
Ця дівчинка дивиться в душу мені.

Я зняв її з трупа. Забрав із собою.
Прокинувся. Ранок, красивий такий,
Вітає зорею мене золотою.
З очей по обличчю солоні струмки.

25.03.2018, Чернігів


Намісник Бога на Землі —
Не Папа Римський і не цар,
А кожен з нас, збагне коли:
Намісник — це не володар.

Намісник Бога — захисник,
Слуга і опікун, як Бог,
Землі й народу. Він у них
Вкладає серце і любов.

Це місія людини тут,
Мета, що Бог призначив їй.
І здійснювати цю мету
Повинні всі ми, брате мій.

01.04.2018, Чернігів


                                      Альоні

Твій голос. Усмішка. Кохані очі.
Весна. І смакота із рук твоїх.
Два ніжні дні. І дві солодкі ночі.
Ніколи геть я не забуду їх.

01.04.2018, автобус Чернігів-Київ


У розуму й серця смиренному стані,
Без жодних претензій до когось в житті,
О душе, ти непереможною станеш
Й кроками звитяг будеш вічністю йти.

06.04.2018, Київ


                                             Альоні

Спиш без задніх ніг. Бо я їх помістив,
Лапки ці, мов квітки, в козубеньку
Свого щастя. Як прекрасна ти
І цих лапок пальчики маленькі!

Я цілую їх, неначе пелюстки
Ніжної ромашки пестить джмелик.
Так нектар з любові чистої ріки
Я черпаю в свого серця келих.

07.04.2018, Чернігів


Христос воскрес. Воістину воскрес.
І кожен з нас — Всевишнього дитина,
Яка нести своєї жертви хрест
Без страху і без сумніву повинна.

08.04.2018, Христово Воскресіння, Чернігів


Махамантра — молитва про справжню любов,
Безкорисливу, чисту, прекрасну і вічну.
І коли ти звертаєшся з нею, то Бог
Подивитись приходить тобі у обличчя.

Бо бажання любові цікавить Його
Так, як більше Його не цікавить нічого.
З-за лаштунків виходить Він серця твого.
І тоді ти віч-на-віч стрічаєшся з Богом.

09.04.2018, Чернігів


                                                        Альоні

Щастя твоє і безстрашність, і недоторканні
Воля твоя і свобода, і вічне життя
Мають в любові величному й чистому стані,
В Бозі тверде й непохитне своє опертя.

Рештки невігластва змиються швидко і скоро.
Болісний досвід заміниться добрим. І ти
Серед оманних утрат та оманного горя
Будеш сама джерелом миру та доброти.

Жінка — могутня істота. Бо жінка — це мати.
Жінці мільйон переваг, а не вади дав Бог.
Самодостатність її — просто здатність тримати
В серці своєму зв'язок з тим, хто має любов.

09.04.2018, автобус Чернігів-Київ


Патріотизм — це не ідеологія, брате,
Це не набір штучних національних ідей.
Це є любов, що ти маєш в собі розшукати.
Патріотизм — це є просто любов до людей.

11.04.2018, Київ


Серцю щасливо. Серцю солодко. Серцю цікаво.
В серці спокійно, мирно і чисто. В серці — любов.
І особистість Бога, добра, прекрасна, ласкава,
Близько так, що проникла в кожну клітиночку, в кров.

Скрізь неймовірна краса. Очі душі її бачать.
Вічність. Безсмертя. Блаженство. Мудрість, природна й проста.
І цілковита свобода. І повнота, неначе
Всі скарби світу — мої. Це є життя мого стан.

12.04.2018, Київ


                                         Альоні

Ти — моє життя, що таке красиве,
Повні квітів, трав чарівні сади,
Небеса, з яких ллється щастя злива.
Ти — моя весна, що весь рік завжди.

13.04.2018, Чернігів


Кожна дівчина має з народження все
В повноті. Це потрібно лише зберігати.
А хлопак, чоловіком щоб стати, несе
Зобов'язання з Богом зв'язок розвивати.

Чоловік має перемогти у бою
З егоїзмом своїм. Він є воїн духовний,
Нижчу, грязну природу здолавший свою,
Безкорисливий, самодостатній і повний.

Кожен хлопець повинен здобути цей дар —
Чоловічу (а значить — духовну) природу.
А як ні, це не є чоловік, це — тягар
І собі, і родині своїй, і народу.

14.04.2018, Чернігів


                                          Альоні

Чим я займаюсь? Думаю про тебе:
Бажаю тобі щастя. І роблю
Все інше, що мені робити треба.
І все виходить. Все. Бо я люблю.

Всі знають, що добро перемагає.
А що таке добро? Це є любов.
Любов увагу Бога привертає.
Туди, де є любов, приходить Бог.

Хто любить, тому море по коліно.
Бо потрапляє він у резонанс
Із Богом. І Бог звільнить Україну.
І перемога скрізь чекає нас.

16.04.2018, Київ


Я мрійник. Ще той. Мої мрії не мають обмежень.
Вони неймовірні, сміливі. І всі з мрій моїх
Збуваються. Здійснені мрії мої — наче вежі
Палацу життя, де хай вистачить щастя для всіх.

17.04.2018, Київ


Любов — це не просто в душі чарівне почуття.
Любов — якість розуму й серця, це їхнє здоров'я.
Любов — це є бачення світу і спосіб життя.
І перемагає лиш той, хто натхненний любов'ю.

18.04.2018, Київ


Хто не розкуштував любові смак,
Йде за смаками грошей, влади, сексу,
Аби компенсувати щастя брак.
Та в дійсності це все не має сенсу.
Бо чорної діри в серцях у них
Не закидати штучними речами,
Якщо природний зміст — любов — з них зник.
І тих смаків стають вони рабами.
В них є мільярди — та їм мало це.
Є влада — вони хочуть абсолютну.
І потребує злочинів це все.
І розвивається нелюдськість люта.
Їх жадність, невдоволеність росте.
Вони навколо себе все руйнують
Заради хибних тих речей. Ось те,
Що ті смаки людині пропонують.
Та без смаку життя не є життям,
Бо без смаку життя — пусте й нещасне.
Людина потребує почуття
Блаженства й щастя в серці повсякчасно,
Смаку любові, доброти смаку.
Як їх нема — їх треба зажадати
І йогу собі вибрати таку,
Що їх у серці здатна розвивати.
Моєї практики чудовий плід —
Любов, що мій характер поміняла
І погляд мій на це життя і світ
На справжній рівень мудрості підняла.
І я живу в безмежній повноті,
У безкорисливості та свободі
І маю стільки щастя у житті,
Його існує скільки у природі.

18.04.2018, Київ


Навкруг краса. Краса — це є любов.
Щоб бачити красу, любов потрібна.
Любові мова — найгарніша з мов,
Це мова Бога, що Йому подібна.

Бог розмовляє мовою краси.
Сприймається ця мова не очима —
Любов'ю. Отже про любов проси.
Любов — це щастя джерело й причина.

Любов — єдиний орган сприйняття,
Що бачить суть речей, реальність дійсну.
Реальність — Бога чарівне життя.
Небачення її на тебе тисне.

Небачення її — це стрес і тиск
На психіку. Так тисне голод, спрага.
Реальністю бажаєш жити ти,
Та не живеш, на жаль. Ось в чому справа.

Так, як потрібні їжа та вода,
Тобі потрібна здатність жити з Богом.
І щоб її здобути, лиш додай
В свій денний розпорядок бакті-йогу.

19.04.2018, Київ


                                              Альоні

Краса (краса весни, краса природи,
Як явище, як якість таємниць)
Тобі дарує щастя й насолоду,
Захоплення і захват кожну мить.

Ти — мов дитина, що завжди в процесі
Цікавих, гарних, чарівних відкрить,
Захищена батьками, у безпеці
Серед безкраїх див життя парить.

Це так, бо ти захищена Всевишнім,
Що дав мені солодку роль таку:
Про тебе дбати. Це моя найвища,
Найбільша радість, сповнена смаку.

Життя — чудова подорож, пригода.
І напрямок його — духовний світ,
Пригод всіх епіцентр, чия природа —
Любов. Хто її має, той там — свій.

Там з Богом всі такі свої і рідні,
Що Бог Себе не відчуває Сам
Там Богом, бо там всі любов'ю рівні
З Ним. Отака любов потрібна нам.

22.04.2018, Чернігів


        СПІВВІТЧИЗНИКОВІ

Громадська бездіяльність — тяжкий злочин
Перед народом, Богом і життям.
Країна, що чарує серце й очі,
З твоєї згоди робиться сміттям.

З твоєї згоди і з твого мовчання
Твою країну знищують кати,
Бо споживацтво, а не піклування —
Позиція в житті, що вибрав ти.

Мій друже, просто спробуй полюбити
Життя, свою Вітчизну, свій народ.
Тоді ти станеш здатним захистити
І врятувати їх від всіх знегод.

25.04.2018, Київ


Мої українці! Геть не надивитись очима
На ваші прекрасні обличчя й прекрасні життя.
Мені пощастило, що ви мене скрізь оточили,
Що я відчуваю любові до вас почуття.

Мені пощастило знаходитись серед чудових,
Сміливих, свободних, достойних і чесних людей,
Що добрі, дбайливі та сповнені в серці любові,
А в розумі — гарних, шляхетних і мудрих ідей.

Дивитись на ваших батьків і дітей, на родини,
Що мають традицію щастя і здатні її
Продовжити далі, творити майбутнє країни, —
Відрада душі, українці кохані мої!

Хай певна частина населення завжди є стадо,
Гнила біомаса, яка продається за гріш.
Але вас достатньо мені, щоб невпинно і стало
Країні цій я віддавав кожний подих і вірш.

25.04.2018, Київ


                                              Альоні

Завжди навколо мене скрізь красуні.
Вони для мене — втілення життя.
Краса — його солодка, ніжна сутність.
Краса — це чарівливий смак буття.

Краса — коли в дівчат щасливі очі.
Ці фарби щастя є найкращі з фарб.
І я за них молюся, як за дочок.
І щастя кожної з них — це мій скарб.

Скарбами цими моє серце повне.
Тому я отакий щасливий сам.
За щастя їх, за ці скарби коштовні
Я, не вагаючись, життя віддам.

Та ти і твоє щастя — зовсім інше.
Ти є не просто скарб. Ти — скарб скарбів.
Бо ти і твоє щастя є найбільша
З усіх коштовностей, що Бог зробив.

Моя любов до тебе геть не знає
Початку і не знатиме кінця.
Я впродовж вічності тебе кохаю.
З любові наші створені серця.

Неперевершена і незрівнянна
Твоя краса — краса душі, очей,
Усмішки, рухів і стрункого стану.
І співу, що немов струмок тече.

Ніколи ця краса не стане звична.
Я дивуватимуся їй завжди.
Її природа неминуща, вічна.
Вона прийшла із вічності сюди.

Твоя краса не буде стерта часом.
Їй не сховатись від очей душі.
Краса ця в вічність піде з нами разом.
А людям ми залишимо вірші.

26.04.2018, Київ


Релігія — прихована безбожність,
А атеїзм — відверта. І вони
Руйнують в людях бачення спроможність,
Занурюють в ілюзію і сни.

Сліпі сліпим казки розповідають.
А людям треба практика, яка
Лікує очі, зір їм повертає,
Зручна, проста, природна і легка.

І практика така — це бакті-йога,
Що розвиває мудрість і любов,
І сприйняття реальності і Бога.
Це так практично — бачити: ось Бог.

Безпосередня з Ним взаємодія,
Сердечна близькість з Ним — це джерело
Всіх успіхів і сили тих, хто вміє
Добро робити і долати зло.

27.04.2018, Київ


Ці вірші — хроника, літопис перемоги
Добра над злом. У віршах цих — наш кожний крок
І серця кожний рух, і наша вся дорога,
Важкий та славний шлях, яким веде нас Бог.

28.04.2018, Київ


О люди, відрізняти в вас убили здатність
Брехню від правди, а також добро від зла.
Тому злу і брехні ви вимушені здатись.
Тому доба зла і брехні до вас прийшла.

Мине, як все минуще, ця доба. І скоро.
Зло і брехня панують тільки певний час.
Але за час цей сталось стільки бід та горя!
З цих бід найбільша — те, що дух убили в вас.

Добро завжди перемагає. Та для цього
Себе вам треба присвятити боротьбі
Насамперед за необхідну перемогу
Добра над злом не десь, а у самих собі.

Бо чистота сердець — це є обов'язковим
Для того, врешті щоб добро перемогло.
Для успіху і перемоги є умова:
Самим вам треба перестати бути злом.

Це правда, що добро завжди перемагає.
Тож бути цим добром — все, що потрібно вам.
Добром, від зла відмінним, кожен стати має.
Прийміть серйозно, браття, ці мої слова.

30.04.2018, Чернігів


                             Альоні

Солодко цвіте черемшина.
Цвіте чарівна незабудь.
Ліс. Ходить по лісу дівчина.
І бджоли над нею гудуть.

Казкова принцеса Полісся.
Принцеса фей, мавок і німф.
Їй сонце шле промінь із висі.
І гладить їй личенько ним.

Щаслива. Захоплена. Гарна.
Не можу очей відвести.
Яке ж диво дивне, кохана,
Цей ліс чарівливий і ти!

01.05.2018, Чернігів


        ПОРОШЕНКУ & KО

Тупі бариги! Вам не зрозуміти
Того, що спонукає нас в житті,
Чому нас не злякати, не купити,
Чому незламні ми на цій путі.

Вам навіть уявити неможливо,
Що безкорисливість у світі є,
Що тиск, репресії не мають впливу
На тих, чий вільний дух ніщо не вб'є.

Непереможні ми і незнищенні.
А ви — вже трупи, тухлі і гнилі
Опудала на бутафорній сцені,
Примарні, тьмаві тіні на землі.

Ви справді вже двома ногами в пеклі.
Ви прокляті і Богом, і людьми.
Не треба битв нам та боїв запеклих,
Щоб вас невдовзі поховали ми.

Всі ваші дії — передсмертні корчі.
Великих добрих змін приходить час,
Яких Бог і всі чесні люди хочуть
І на які Бог вповноважив нас.

03.05.2018, Київ


Моя кохана жінка —
Українка,
Кохана батьківщина —
Україна.
І сам я — українець, це реальність,
І не при чому тут національність.
Із тих, хто за країну цю загинув
І гине ще, багато є грузинів
Та інших — непродажних, непідкупних.
Тож нація — це чесні люди вкупі,
Це є не штучна, а природна річ.
Була такою ж Запорізька Січ.
Козацтво — не етнічна приналежність,
Не мається у нас таких обмежень.
І нам потрібен в Україні вільній
Такий політик, як Саакашвілі.
Саакашвілі — українець справжній,
Шляхетний, геніальний та відважний.

04.05.2018, Київ


Серце — несхибний орган чуття,
Правильних рішень всіх прийняття,
Сповнений вічного змісту —
В разі, коли воно чисте.

05.05.2018, Київ


Хто що робив в ці дні? А я ходив у люди.
Чіплявсь до всіх навкруг, купити їх просив
Книжки моїх віршів і скрізь, де був я, всюди
Запрошував людей до Руху Нових Сил.

Усі, кого зустрів, — розумні, щирі, гарні.
Тому я мав такі чудові вихідні.
Цей партизанський мій маркетинг був не марним.
Нове натхнення ці два дні дали мені.

Чому? Піврюкзака книжок моїх купили.
А головне: усі, без винятку усі,
Із ким я говорив, — за нас, за Нові Сили.
Майбутнє бачать всі за Рухом Нових Сил.

06.05.2018, Київ


Досконала дружина буває чи ні?
Так. Буває. Не тільки буває, а є.
Досконала дружина дісталась мені.
Це велике везіння і щастя моє.

07.05.2018, Київ


               НАСЕЛЕННЮ УКРАЇНИ

Олігархічна диктатура — це державний лад
Країни, де народовладдя доти неможливе,
Допоки в серці вашому панує влада зла,
Допоки ви в своїх серцях не вільні й не щасливі,

Допоки красти і брехати — норма є для вас,
Допоки дуже легко вас злякати і купити.
І щойно змінитеся ви, миттєво, в той же час,
У той же день ми зможемо країну цю змінити.

Отож не скаржтесь, ніби в вас політиків нема
Шляхетних, чесних, мудрих. Є. В вас є Саакашвілі,
В вас є Рух Нових Сил, але бракує вам ума,
Щоб свій благословенний шанс ви зараз оцінили.

16.05.2018, Київ


       КОЖНОМУ ІУДІ ПЕРСОНАЛЬНО

Хто гроші дасть тобі, тому ти служиш, псе.
Ти — добровільний раб. Ти — проклятий Іуда.
Продав ти совість, честь, свободу, гідність, все.
І думаєш, що всі такі ж, як ти, повсюди.

І значення нема, за гріш чи за мільярд
Продався ти та став іудою, і зрадив
Ту чистоту душі, в якій була твоя
Скарбниця щастя, — ти продешевив, мій брате.

17.08.2018, Київ


Молюсь. Я молюсь про любов і смирення.
Лише про дві речі: смирення й любов.
Я прагну жаданого благословення —
Цього стану серця, коли в ньому Бог
Так близько, тотально і повно присутній.
Цей стан є природний, здоровий мій стан,
Стан вічності, де все минуле й майбутнє
Є зараз і тут, де свідомість проста
І чиста, як люстро, незаздрісна, вільна,
Цілком безкорислива, світла, як день,
Спокійна, безстрашна, щаслива і сильна,
Є бачення справжньої дійсності де.
Щодня дві години молюсь відчайдушно.
І маю щодня чарівний результат.
Ця практика йоги очищує душу.
Її результат є душі чистота.

18.05.2018, Київ



Я був би до краси цілком байдужим,
Якби вона Твоєю не була,
О всіх живих істот найближчий друже,
О джерело джерел всіх джерела.

Краса — завжди чиясь, як і природа.
Твоя природа і краса Твоя,
Всі почуття Твої, Твої пригоди —
Дива, які спостерігаю я.

З усіх красот красу моєї лялі
Люблю я більш за все. Оці її
Кохані риси, стан цей, наче в лані —
Щасливе сяєво очей моїх.

Краса — завжди чиясь. Кого ми любим,
Ось їх краса й зворушує все в нас.
Красою наших ненаглядних любих
Нас вічно надихає вічний час.

20.05.2018, Чернігів


Вас тримають у кліті. І ви мовчите.
Ви змирились з неволею. Ви з нею згодні.
Жалюгідні раби, це ваш вибір. Проте
Боротьбу ми продовжуєм нашу сьогодні
Не за вас, а за духом нескорених, тих,
Хто свободою жити бажає й уміє.
Ми продовжуєм вперто шляхом цим іти,
Що народу дає на свободу надію.
І ми звільнимо нашу країну і в ній
Побудуємо народовладдя навіки.
І великий народ непідкорений мій
Буде завжди могутнім, свободним, великим.
Врешті прийде і більш не скінчиться цей час
Боротьбою здобутої доброї долі.
Та чи зможете жити тоді серед нас
Ви, що вмієте жити лише у неволі?

21.05.2018, Київ



Духовна практика — духовна і практична.
Вона дає можливість зараз, прямо тут
Здобути повноту життя на віки вічні.
І бакті-йога досягає цю мету.
Духовна практика розширює свободу,
Відповідальність, самостійність і любов.
Свобода і відповідальність — це природа
Душі. А ще таку ж природу має Бог.
Ми з Ним однакові — природа наша спільна.
Збагнути Бога і себе — одне і те ж.
Тому душа, яка себе збагнула, вільна
Цілком, і її щастю не існує меж.
Любов не може виникнути у неволі.
Свобода для любові — головна з умов.
Не практикують бакті-йогу геть ніколи
В неволі. Йога ця є подорож в любов —
Природна, радісна, захоплююча, гарна.
Вона несе на кожнім кроці відкриття.
Тобі потрібна бакті-йога, щоб не марно,
Мій любий брате, ти прожив своє життя.

23.05.2018, Київ


Я — ашик. Я — закоханий дервіш. Закоханий в Бога,
В вічну, чисту, прекрасну реальність любові й добра,
У народ свій, у друзів, у жінку, у вічну дорогу
Безкорисливості і служіння. Це радісна гра.

Це цікава, чудова і геть нескінченна пригода.
Це війна за звитягу, це праведна, чесна війна
За поширення щастя. Бо щастя — життя це природа.
Я — закоханий дервіш. І це є моя таїна.

23.05.2018, Київ


Для чого спадок нам Григорія Сковороди?
Щоби його було напам'ять вивчити потрібно
І здати іспит? Ні! Для того щоби назавжди
На практиці змінити спосіб мислення свій хибний.

Бо він писав усе це не для красного слівця,
А щоб рецептом щастя, вічним і універсальним,
Ми скористались у житті, очистивши серця,
І мали в цьому успіх свій — конкретний, персональний.

Він нам інструкцію надав, робочу і живу,
Просту, практичну, як свої здійснити нам бажання.
Я все зробив, як він писав, і ось тепер живу
У щасті та передаю від нього вам вітання.

24.05.2018, Київ



В житті я прагну тільки чистоти.
Бо чистота — до щастя ключ єдиний.
Де її брати? В Тебе. Тільки Ти
Очищуєш від нечистот людину.

Лише зв'язок з Тобою цю мету
Досяжною й досягнутою робить.
У Тебе я черпаю чистоту —
Свободу від гордині та жадоби.

А щира вдячність за дари Твої
Стає любов'ю. Далі все спонтанно:
Життя живеться як потік її.
Я прагну тільки лиш оцього стану.

25.05.2018, Київ


Духовний світ — світ лицарів любові,
Світ чистих душ із Богом на чолі.
Це не якісь там казочки чудові,
Відірвані від дійсності Землі,
Це є реальність, у якій природно
Завжди живе душа, яка не спить.
Первісно кожен з вас є звідси родом.
Вас зв'язує з цим нерозривна нить.
Щоб цей зв'язок свідомим став, потрібно
Концепції про себе і життя
Відкинути та йти на чисте, рідне,
Живе, святе любові почуття,
Щодня молитися про успіх в цьому,
Про те, щоб марень світ вас відпустив,
Про те, щоб ви потрапили Додому,
В житті шукаючи сюди мости
Із темряви ілюзії сліпої,
В якій ви безпорадні, хворі й злі.
Чекає вас світ лицарів любові,
Світ чистих душ із Богом на чолі.

02.06.2018, Київ


Неприродно бути невільним і бідним.
Бог нам волю всім дав і безліч скарбів,
Дав любов, щоб ближній був ближньому рідним.
Не створив Всевишній панів та рабів.

03.06.2018, Київ



Повсякчасно в моєму житті,
Ніби смак чарівливого дива,
Смак любові, була в мене ти.
І тому був я завжди щасливий.
Хоч не знав я, коли, де і як
Я зустріну тебе і побачу,
Таємнице кохана моя,
Ти була в мене, мрія неначе,
В серці мов провідне почуття,
Ніби зірка сяйлива у небі.
Ти зі мною була все життя.
Я не жив ні хвилини без тебе.

09.06.2018, Київ


Душа не просто вічна — вона вічно гарна
І вічно чиста, любляча, цнотлива.
Це є реальність. Інше — маячня примарна.
Тому нема причин, щоб бути нещасливим.

Є сон і дійсність. Ти їх, брате, переплутав:
Реальність сном, а сон реальністю вважаєш.
Ти в путах. Але все це — ілюзорні пута.
Ти справді необмежену свободу маєш.

Не ототожнюйся зі сном. Бо він кошмарний.
Він змушує тебе погані ролі грати.
Та вічна роль твоя вже бездоганно гарна:
Ти — Божий янгол. Але ти забув це, брате.

09.06.2018, Київ


        ПОЧУТЕ В СЕРЦІ

Ти не маєш смаку до обману
Та до грошей, а є в тебе смак
Рятувати людей від омани.
І ти робиш це геть недарма.
Хоч не правді — брехні люди вірять,
Хоч шалений ти б успіх тут мав,
Як брехав би, як ті он повії,
Та до іншого маєш ти смак.
Чистий смак цей любові й служіння,
Справедливості і доброти
Кличе серце твоє, розум, вміння.
Озивайся на нього завжди.
Не турбуйся занадто, чи буде
Результат цих трудів та зусиль,
А життя за життям, вічно, всюди
Віддавай свої здібності всі
У служінні Мені й щастю інших.
Бо це вічна природа твоя.
Прийде час — і колись твої вірші
Змінять світ. Бо у віршах цих Я.

11.06.2018, Київ


Я солов'їну українську мову
У сорок років вивчив самостійно
І полюбив. Тепер, як чую знову
Від українців деяких постійно,
Що їм, мовляв, удобнєє на русскам,
Дивуюся: яка же їх за шиї
Тримає, наче псів, міцна мотузка,
Що в них, немов тавро прокляття, вшили.

13.06.2018, Київ



Безмежне щастя. Безмежна вдячність
За неймовірні Твої дари.
Я — укоханець Твій і удачі.
У цьому світі я поза гри.
Бо в цьому світі нема нічого,
Що порівнятись спроможне з тим,
Чим я багатий. Моя дорога
Шлях наддостатку і повноти.
І я нічого тут не шукаю,
Не заздрю жодній живій душі.
Більш, ніж можливо, я просто маю,
Більш, ніж розкажуть мої вірші,
Більш, ніж у мріях і сподіваннях
Хтось уявити колись би зміг.
Моя кохана. Моє кохання.
З нас щасливіший хто? Ти чи ми?

17.06.2018, Чернігів



Кольори побачень наших — білий з золотим.
Їхній смак — смак кришталево-чистої води.
Я з тобою потрапляю в чарівні світи,
Де я — джміль, а ти — квітучі запашні сади.

24.06.2018, чарівні світи