Петро Рух
«Свідомість щастя»
посібник з йоги

Вступ
/ Частина перша / Частина друга / Епілог / Відповіді
на запитання
Електронна книга «Свідомість щастя»
Електронна книга «Свідомість щастя»
ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
Абдалла Бакур:
— Або ти добрий, або ні. Або в тебе є освіта, розуміння та здатності, або ні. Або ти крадій, або ні, і іншого немає.
Петро Рух:
— Йога — це метод із крадія зробити чесну людину, зі злої людини зробити добру, з жадної — щедру, з дурної — розумну. Ось що таке йога.
Абдалла Бакур:
— Справа в генетиці та в культурі людини. Рік мого народження 1990. Я ріс дуже бідно та не завжди був навіть хліб вдома. Проте я народився таким, що відчував невидиму стіну між мною та крадіжкою. А мої друзі крали з ринків або просили там показати іграшку або цукерку, хапали і тікали. Я не міг просто. Я не боявся, просто не міг, бо це нечесно. Я бачив цукерки раз на рік, на Новий Рік, а подарунком мені був светр або якась проста іграшка. Я вважаю, що людина — або крадій, або ні, що це генетика.
Петро Рух:
— А я з дитинства страждав від того, що відчував, що існувала певна стіна між мною і життям, між мною та іншими людьми, між мною і Богом, між мною і щастям. Я мріяв знайти спосіб прибрати цю стіну. І шукав розуміння того, що це за стіна, яка її природа, як її прибрати. І я дізнався, що це егоїзм і що прибирається він любов'ю. І я 30 років займаюся цим. Приблизно за 20 років я отримав те, чого хотів. Але продовжую, бо просвітлена свідомість прагне ще більшої повноти просвітлення, бо за відсутністю егоїзму якість любові розвивається до все більшої повноти, і це неймовірно прекрасно. А ще я хочу поділитися цим з іншими. Бо це є дійсно несказанним щастям.
Абдалла Бакур:
— Я вважаю що замістити егоїзм любов'ю може собі дозволити багате суспільство, принаймні не поставлене на межу виживання, а перед тим має бути повага.
Петро Рух:
— Сподіваюся, що це так. Тому і віддаю стільки сил, часу та наснаги підтримці Михайла Саакашвілі та його справи. Це дуже важливо, безумовно. Але я переконаний, що любов і мудрість цінніші за гроші. З любов'ю і мудрістю людина щаслива і без грошей. Життя дбає про неї, така людина користується всіма багатствами життя, всіма багатствами Бога. А без мудрості й любові хоч мільярди нехай в тебе будуть, ти щасливим бути не зможеш. Любов (а мудрість є однією з якостей любові) є єдиним, що зв'язує людину з життям і з щастям.
Абдалла Бакур:
— У суспільства мають бути гроші, бо це дає союзників, дозволяє купляти те, чого не вистачає, та створювати зброю. Подивися на Тибет: його поглинув Китай і тепер винищує їхню культуру та духовні практики. Не хочу щоб така доля була і в України.
Петро Рух:
— Так. Однозначно. Гроші є ресурсом, який захищає суспільство. Гроші є матеріальною базою суспільства. Тож суспільству потрібні гроші. Я просто маю на увазі, що не вони є головним, в чому має потребу людина, що самі по собі вони не є благом. Благом вони є в руках добрих людей. Мільярди в руках українських олігархів — це зло, а не благо.
Абдалла Бакур:
— Без грошей немає науки, медицини, зброї, нормального життя, здоров'я, відпочинку. Не думаю, що треба визначати, що є головним, а що другорядним. Матеріальне та духовне є рівнозначними.
Петро Рух:
— Завжди варто визначати пріоритети. І любов є найвищим пріоритетом. Все інше — наука, зброя, навіть медицина — руйнуватиме життя, якщо воно не базується на любові. Все матеріальне корисне в добрих руках і шкідливе в злих. Тому пріоритет тут чіткий і дуже важливий.
Абдалла Бакур:
— Мабуть, ти не зрозумів. Я маю на увазі, що важливо те і те, вони мають бути разом. Не мають бути гроші в пріоритеті без духовності, і так само духовність без грошей. Не має бути ні душі без тіла, ні тіла без душі. Лише обидва створюють здорову цілісність.
Петро Рух:
— Обидва. А як же інакше?! Я просто стверджую, що якість самої людини важливіша, ніж якість всього, що на неї надягнене, всього, що в неї лежить на банківському рахунку, тощо. Якість людини є найпріоритетнішою складовою життя.
Абдалла Бакур:
— Тут я згодний. Але хай в неї ще й на рахунку буде щось. Так краще, ніж якщо немає.
Петро Рух:
— Авжеж! Неймовірне процвітання і добробут природно мають бути невід'ємним атрибутом просвітленого суспільства. Бажання зробити людей навколо щасливими спонукує створювати все більше і більше всього хорошого, корисного, будувати, розвивати, запроваджувати, підтримувати, вирощувати, обмінюватися, ділитися, об'єднуватися, співпрацювати, а не красти, воювати, роз'єднувати, псувати, перекривати можливості, заважати, нищити тощо. Просвітлене суспільство — це суспільство всієї повноти багатства. При чому багатства не надбаного експлуатацією інших, не створеного за рахунок збіднення інших (колоній тощо), а справжнього багатства, яке природно створюється в просвітленому суспільстві.
11.07.2021
У багатьох моїх читачів часто виникає запитання стосовно різниці між жіночою та чоловічою природою, бо я згадую її як у першій частині цієї книги, так і у другій. Те, що така різниця є, стверджується і психологами, починаючи з Карла Юнга. Тому може здатися, що мені достатньо було б надати вам посилання на відповідні хрестоматійні тези з психології і на цьому закінчити свою відповідь. Але моє бачення певною мірою відрізняється від них. Тож я його озвучу. Отже, зараз ми порівнюватимемо природу жінки й чоловіка, тобто розглядатимемо різницю того, як влаштована жіноча свідомість і як влаштована чоловіча свідомість на рівні егоїзму, тобто в непросвітленому стані, а потім на рівні любові — в просвітленому стані.
Загалом жінка народжується значною мірою чутливішою за чоловіка. Вона сприймає реальність набагато глибше й тонше, ніж чоловік. Тому вона і діє набагато глибше й тонше, ніж чоловік. Її егоїзм дозволяє багатьом елементам любові бути включеними в її свідомість. Жінка народжується набагато сильніше зв'язаною з життям, ніж чоловік. І це обумовлює її спонтанну схильність до безкорисливості, до служіння, бо це є атрибутами любові, атрибутами вищої природи. А егоїзм чоловіка набагато жорсткіше відокремлює його від життя, тож він дуже поверхнево сприймає реальність. Тонкі, глибокі деталі та навіть цілі сфери життя просто залишаються геть поза його сприйняття. Тож чоловік зобов'язаний практикувати йогу, щоб стати справжнім чоловіком, тобто тим, хто здатен впоратися з усіма задачами, які від природи стоять перед ним як перед чоловіком, як перед батьком, як перед відповідальним членом суспільства. І через практику йоги чоловік здатен розвинути ще більшу чутливість, здатен здобути ще глибше й тонше сприйняття реальності, ніж має непросвітлена жінка, бо таким чином, тобто практикуючи йогу, він сягає просвітлення. Він просто зобов'язаний сягнути просвітлення, щоб відповідати своїм природним ролям у житті.
Природні ролі чоловіка відрізняються від природних ролей жінки. Чому? Бо роль жінки як творця нового життя, тобто як матері, сама по собі настільки велична і незрівнянно важливіша за будь-які інші ролі, що однієї цієї ролі цілком достатньо для того, щоб жінка, граючи її, відчувала цілковите щастя, була здатна реалізувати весь свій потенціал і рухалася до просвітлення. Тож чоловіку дістаються всі інші сфери: захист і забезпечення усіх складових життя родини та суспільства (матеріальної, емоційної, духовної). Чоловік не здатен бути матір'ю, тому своє щастя, реалізацію свого потенціалу, рух до подальшого просвітлення він забезпечує собі своїм служінням життю в усіх інших сферах.
Для того щоб бездоганно справлятися з материнством, жінці потрібно, щоб вона не відволікалася на захист себе та дітей і на забезпечення себе та дітей всім необхідним. Якщо з цим все добре, вона спокійна, умиротворена і цілком щаслива. Так само і чоловік, який практикує йогу і вже знаходиться на якомусь певному рівні просвітлення, через успішне виконання всіх своїх природних ролей в житті, стає спокійним, умиротвореним і цілком щасливим.
04.08.2021